Та культурно-цивілізаційні блоки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Та культурно-цивілізаційні блоки



«йяй^у^^-і^йй^^дй^^^^й^зд-^^^і^

Існує кілька визначень поняття «модернізація». Найзагальніше тлумачить його як процес єдиної всеосяжної структурної зміни суспільства. Інше

трактування конкретніше й пов'язане з проблемами Сходу. Така оцінка широко визнана: «Історична модер­нізація — це процес зміни тих типів соціальної, еко­номічної й політичної системи, що розвивалися в Західній Європі й Північній Америці з VII по XIX ст., поширилися на інші європейські країни, а в XIX і XX ст. — на південноамериканський, азіатський та африканський кон­тиненти».

Серед азіатських країн тільки Японії вдалося успішно

здійснити модернізацію наприкінці XIX — на початку XX ст., але й ця країна зуміла зрівнятися з передовими капіталістичними державами за рівнем розвитку тільки після другої світової війни, коли минуло вже кілька

десятиріч модернізації. 232


Тема 5 Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці

Що стосується інших країн Азії й тим більше Африки, то тут процеси модернізації почалися тільки в 70—80-ті роки. При цьому виявилася залежність вибору шляхів розвитку від культурно-цивЬтізаційних традицій. Визначилися потужні культурно-цивілізаційні блоки, тяжіння до яких не долається жодним впливом Європи. Таких культурно-цивілізаційних блоків в Азії й Африці

чотири:

1. Китайсько-конфуціанський блок (Китай, Японія,

В'єтнам, Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур).

2. Індо-буддійсько-мусульманський блок (Індія, Па< кистан. Південне-Східна Азія).

3. Арабо-мусульманський блок (Афганістан, Ірак,

Іран, країни Магрибу).

4. Центральна та Південна Африка (десятки різно­рідних і ще не сформованих держав, військово-племінних

утворень).

Проблема вибору шляхів розвитку (модернізації) після

другої світової війни, й особливо після завершення роз­паду колоніальних імперій і деколонізації, стала спільною проблемою для всіх країн Азії та Африки. Саме тоді перед ними вперше постала практична потреба модерні­зації як проблема глобального масштабу.

Вибір був невеликим: «соціалістичний шлях», «соціа­лістична орієнтація» або єврокапіталістичний шлях. Та при будь-якому варіанті визначальними виявилися куль­турно-цивілізаційні особливості й традиції.

Протягом трьох десятиріч тривали випробування со­ціалістичного шляху розвитку в Китаї, В'єтнамі та Пів­нічній Кореї. Вже до середини 70-х років стало ясно, що цей шлях привів Китай до найтяжчої економічної кризи. Довелося ставати на інший шлях — шлях ринкових ре­форм і послаблення державного контролю в економіці. В'єтнам до цього часу тільки встиг об'єднатися. До по­чатку 90-х років Проблема побудови соціалізму за марксистською моделлю у В'єтнамі була знята.

Стійкішою виявилася ідея «соціалістичної орієнтації», Що поширилася в цілій низці країн Африки та деяких арабських країнах. Але й там ідея світової революції, і-трибка в царство добробуту й свободи, зазнала краху. Здійснення націоналізації, кооперування, встановлення Однопартійної політичної системи в кінцевому підсумку Призвели до розрухи в народному господарстві, бюрок-


•нгейх хрА яюасіашг кзчдз

-БхДод. ютгрюо ^юонзвьАз коїгдскіи хинчдгвдоіа с оізтц

-ЇҐО 3 КННЗІГЯОітЮЯ: ОТОЙ 'ОЇПИЯК 8ЯИІПі9(ІОІіАз Ц 8НЇҐЄЮО

- жйййіоп виньшонохо ірпйґоййскш ірїяон бє сдшкГод

•кзчкнвяиясоб оїіі ^иквнтаїх жш вядїіиїщдосЬпю одоньщхаь й оюяозншпф

'оюмігояакїоі. 'оіоньшоноха кннагіпткє вь ходиясой '

їкзчлогсяияеой оїп: "тнгесід шоіу

-оцоїґ щїісттфионапп й "кзигвюю оїп 'икаьзиз тояозншпф

-оншагта тсІофаД 'пгятіДод. тонїґойвнжш БаоіґАдоДац

'(мохшонода вь иквзй/їзай икинїґойийц ищояз їґбн "кзчкмсяияєой оїп 'нгейх АьаьгааДеяАз вннзн

-з^ЩГе мгїґ ияоноо тояоя^дц-онїґойбнжш вннаьеиєоднє

:ятииїінибц йц

-Айі ийь я иіенїґз.до внжон 'хвьнекАхоїґ хинтДюДц оюі}

я кзчлазтк оїп "цаі^н ї912! тняонзо 'иониь ким^ •пїівєпгетДьзАґнт Азаїїойц внноДоязийц 'ггюуонхаь тьвїґ

••• • • • ••• •

-9(Іап яоіуА ВНН8ПЦ9ІГОЦ 'ятхниД їсиннияойио вннвяопгАїай "огґпхАїґойи Аяоігзикойи % Анияойиз бн иквюїі жш кн

-ношонЬТяяліз одояшгїґ8яв(1из внноігяонньзя "икаїзиз тон

-кязгвя тонаґоЯтажш АяоїґАдоДаи "вядїшнхтдоЯящз оюньш

-онохо оіонїґоДстжтк хкєАгеї хтзЛ я ^кзїкявяияєой оїп 'ншЬі віґїґ нижоД іріщіїїіноДофойц жояиь чкмньвдїґойоп Аі

-№йои оіоньтконохо оюнїґоДннжш оіояон ипиТінийц

•ЯОІМА ХИЯОЯЇЗЙТЯ

одв хиніїиіптоц хихк-чїґАд сод іиокоиоїґ кннсїґвн

гГ СІ?ТЇІ

-^ДОП(ІОМ ХИНЧІГБНОТЇІБНЗЕГСйі ОЇДОТНЧІЖТЇҐ ВЄ ЧІГОДіНОЯ:

• • •

'(мхотнчігетїґ (моюїтконохо (мзт^я

Т ИКВЗЙАООД ИКИНЇҐОДИЙЦ ЇҐВН ИЯВЖДОЇҐ І.9І,Ш9Я8ЯАЗ

'Аішяеой хвігт тон іягїґ ііиіщшдяцрійііивн^ш-вйизо.ищ^Дм тонжох оявйп

^ їиявйиз тнштДіАня

о •

А кннвьАДюон 8НК9ВЄЯ т ЧД.ОШЗПГЙІ внчігетйошйал внхт

• • • • • —

"янжйоїґ чдоштейионятй т іапнаДояАо

• • •

:з ддуїду пт)иг/пнп(іи птінжоиоиодоюо

^ •Айижігу ишігаїїтет є ^нстшгхз 'НОО І^о^^зу тон<вшІ8над втз^ внчігвтїіопз ід •(I ^6Т рщях А сігішзпіби Аяїґкйои оюньр< -ОНОХ8 оюнїґоЯенжру: оіояон кннзігяониьоя АквДіоДц

іїіипігои иіаонао А •воиі/иігоаеиа оігп'итесіх -і^аюио хиняігеїноиох І/виєогії 5 емві


^єг

-Дй ^61— Ш\ А НОО таїтдквоу тончі^Дон^ оізроз хіХХ ї иивт^^^ икинчігвтїіоію на БІ( ІЛ тноігняхо югАд иьнаи ^о^ ЇҐІ '«^жеїзр 9іжк,9одо уш 9г>с[и хпнншот'яз пш(іу^ ^ «пї() шу(І20(іцу> '«^'щжсіои огоннїї^гонолд огон()0(!инжш '02090Н кннзїГ9оиг)шо9 осій їїїіУ(їиулду^ — хшлаїмАмоїґ хочйх д иігвжжгАкйофо 'кзчдхятаиясой оїп 'ищ^й^ї низонїґгя хин

-ьтконояа хинїґойвнжпм ияоїґАдзбац (мгшіаТіноя оібяз

'^^61 Т<IИЖIГV я ^пуу^згкіи дн оїп 'щусі'я т9іс[ ^тоїпп9пун ун п^пндйзфчо'я ^ бн шАн

-Аоия ©шйаця БігАд ІІЗІМН кннжяон^ізя ойи шокид

'(ПЗПН) ^^ ^ои огочнтоно'яд огон()0(Іунжт огодон тк^сііобц я кннаїтя

шгвіотїґ тяоноо шняБйионятй т итяиігїґояБйпз ^н ниоонїґтя

<—^ •• г»«••<-«• •

хиньтконо^з хинїґой^нжти ияоїґАдабоп оїґоїп 'кзчіої^яия

-сой оїп 'нгебм иіокид 'ниоонїґтя хинїґойбнжтк иквмин

-овьА икинтейцонятД ихню 'кзиігикояєия оїп "нгейх кннан • ••

-^йи її пїі^єтноігояоїґ тоньп^онояа иооїіойц кзиігиниііисіиз нтеб^ иктіАйї икиїї жрм аіоешїґ кнноняиния о^

•низонїґтя хиньтконома хинїґойвнжти (ЯоаоТґАдойоп є Ажк.ає А («ьтаятц») ик^нт^йя икшАнияєой т '(«чноїґетц») кочхсм^яияєой й коикиїгояеия оїп. 'икБнгейх жтк ниоонїґгяоі^з^єя оняоооі,о кзньбя

 

-ижя яш.0 іптак 'щкйаь — чнз()9іц—нін9їц <ют

8.Й.йй%ЇЇКЗД»Куі-й«ї»ЇКЇ^^

А^Увсіои о^онь11л1оно)^^ о^онVосIенж|IЛI о-юаон еіліаігдосіи •чнаУаіи—ьінді.и юо вннас1оа±з •

^Я^мЗйВ5^Й5йЙДЙйУЯ%:й%ЗДїіК^Ж^^^

-пїкжгояа юньийаьот-онїґосіибц Абаїдвйвх тіліаДнн вігнбдвн тїі^єтнбзїґок к 'пїіиїґ^бі м тюоаюсдооо тнитїікетіпяиїї-он

-йАіяігАя кзиігеьвнєоц жомбі ропобц АкочїГ вн -й&ідА(Іьо

ХИШіИЇЛГОІІ ХИНЙВЬПГНІОЬ Й ТЇШ^ОНОЯО Я БбОЇДЗЗ ОДОНЯЮК -(І9ЇҐ ОІОНЯИІЯОфЗОН ОДО^ЮГ^Я Т100НЯОТН ХШОИА Я ТІ.ООНИТ1

-йбцоїшбз вь низонїґтя хияояний оїґ їґгх^йзи иістшь

-оц взокояоїґ 'кохкігш «киніїїіьотігнтїіоо» иіштщ оїп 'нгейя тіоошчігтд 'ятюкохбє хиниойдє Аїґкй оїґ 'етиижой хюїчз 'йолшжїґ-ошімийоїяв кнн^яАнБЦ й пТшАбо^ 'пїі^єиіБй

Гї ••• •••

иіхзиоу іняиуноиза vi інчіл/доии •ноонзжлаиун іонї/оаунжіїлі ухУвсієоа її шУєоа


АКТИВІЗАЦІЯ

ДІЯЛЬНОСТІ 00Н У ПЕРІОД РОЗРЯДКИ

МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ

• Миротворча діяльність 00Н

• Активізація боротьби 00Н проти расизму

Й колоніалізму

• 00Н і Намібія

• Активізація діяльності 00Н у галузі прав

Людини

• Стратегія 00Н у сфері економічного

Й соціального розвитку

Поворот до розрядки міжнародної напруженості, радикальні зміни у світі і в 00Н, яка попов­нилася новими незалежними державами, спри­яли активізації міжнародних зусиль на всіх ділянках спів­робітництва.

ЗЄМОМО»»МФ9ЮОМОО»»ОЄООМ»»>»МФМ»0»6К-»»»МООО»»

• Миротворча діяльність 00Н

У цей період 00Н здобула новий досвід урегулю­вання міжнародних конфліктів. 1967 р. Генеральна Асамблея ухвалила резолю­цію про методи розслідування конфліктів. З цією метою був складений список експертів 00Н. До 1969 р. 42 дер­жави призначили 189 експертів.


»*^.^йі(*»*.і.


 


Тема б

*г' •

Активізація' діяльності 00Н у період розрядки міжнародної напруженості


 


1970 р. Генеральна Асамблея прийняла Декларацію Об'єднаних Націй про принципи міжнародного права щодо дружніх відносин і співробітництва держав у відповідності зі Статутом 00Н. Декларація урочисто проголосила, що держави повинні додержуватися таких принципів, як утримання від загрози силою або застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалеж­ності будь-якої держави; розв'язання міжнародних спорів мирними засобами таким чином, щоб не загрожувати міжнародному миру й безпеці; застосування для роз­в'язання міжнародних конфліктів засобів, рекомендо­ваних ст. 33 Статуту 00Н. Якщо використання таких засобів не дало бажаних результатів, держави повинні продовжувати пошуки розв'язання конфлікту іншими мирними 1 засобами. Декларація закликала учасників конфлікт та інші держави утримуватися від дій, які мо­жуть погіршити ситуацію. Підкреслювався принцип розв'язання міжнародних спорів на основі суверенної рівності держав. Про обсяг миротворчої діяльності 00Н у ці роки свідчать такі дані: в 1945—1950 рр. на розгляд 00Н було представлено 20 конфліктів; у 1951—1955 рр. — 12; у 1956—1960 рр. — 16, у 1961—1965 рр. — 25, у 1966—1970 рр. — 14, у 1971—1975 рр. — 12, у 1976— 1981 рр. — 24 конфлікти. З 123 конфліктів 00Н удалося розв'язати 28 повністю і 63 частково.

Визначне місце в миротворчій діяльності 00Н по­сідали операції з підтримання миру: в Єгипті (1956— 1967), на Кіпрі (з 1964 р.), на Близькому Сході (1973— 1979), на Голанських висотах (з 1974 р.), в Лівані (з 1978 р.) та ін.

Особливо тривалим і складним виявився конфлікт на Кіпрі. Переважну більшість населення тут становлять греки-кіпріоти (близько 600 тис. чоловік). Турки-кіпріоти складають приблизно 18 % населення.

У серпні 1960 р. Кіпр, Греція, Туреччина й Велико­британія уклали договір, який гарантував територіальну Цілісність та суверенітет Кіпру. Однак загострення супе­речностей призвело в грудні 1963 р. до початку воєнних Дй між греками-кіпріотами і турками-кіпріотами. Уряд Кіпру звинувачував Туреччину у втручанні у внутрішні ЗДрави країни. ^


:. діяльність 00Н і

• Мирот^рч^ би ООН проти расизму

Ф Активі^ція ^р йкоюНїалі^

Є ООНі ^міЄ_.ясності 00Н у галузі пр^в ^ Активізація м



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 317; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.109.213 (0.018 с.)