Промислові запаси шахтного поля

Промислові запаси шахтного поля

Загальні чи геологічні запаси в шахтному полі складаються з балансових та позабалансових запасів

= + (1.1)

До позабалансових відносяться запаси, зосереджені в пластах неробочої потужності та некондиційних.

Балансові запаси складаються з промислових запасів та втрат

= + (1.2)

(т)

 

При правильній конфігурації шахтного поля балансові запаси можна визначити за формулою

, (1.3)

 

(т)

де S - розмір шахтного поля по простяганню, м;

H - розмір шахтного поля по падінню, м;

- сумарна продуктивність пластів у шахтному полі, що відносяться до балансових запасів, т/м²;

- сумарна потужність пластів у шахтному полі, м;

g - густина вугілля відповідних пластів, т/м³.

Втрати вугілля в шахтному полі складаються з загальношахтних і експлуатаційних втрат

= + (1.4)

(т)

 

 

Таким чином, загальношахтні втрати рівні:

= Х (1.5)

(т)

де К_з.в- коефіцієнт загальношахтних втрат, К_з.в=0,015....0,04 для крутих пластів.

Експлуатаційні втрати залежать від потужності пластів і застосовуваних систем розробки. Коефіцієнт експлуатаційних втрат може бути прийнятий:

• суцільні системи розробки - 0,05....0,10;

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

• стовпові системи розробки на пластах середньої потужності - 0,10....0,15;

• шарові системи розробки на потужних пластах з обваленням покрівлі - 0,18....0,20;

• щитова система розробки - 0,22....0,25;

• системи розробки із закладкою - 0,10.....0,12.

Потужність пластів 1,5…2,5 м, отже обираємо стовпові системи розробки на пластах середньої потужності, для яких коефіцієнт експлуатаційних втрат - 0,10....0,15.

Експлуатаційні втрати можна визначити за формулою:

= ( - ) (1.6)

(т)

Промислові запаси в шахтному полі можна визначити з виразу:

= - - (1.7)

(т)

Обґрунтування і вибір засобів комплексної механізації очисних робіт

Основним засобом виїмки вугілля на пологих і похилих пластах в даний час є комплекси видобувного обладнання, що дозволяють механізувати й поєднувати в часі всі основні операції технологічного процесу в очисному забої. Виходячи із параметрів залягання пластів, обираємо механізований комплекс КГУ.

Комплекс КГУ складається з комбайна типу "Темп-1", який підвішений на тяговому і захисному канатах на двобарабанній лебідці 1ЛГКН, встановленої на вентиляційному штреку; однотипних двостійкових лінійних і кінцевих секцій; двох насосних станцій типу СНУ5; магнітної станції і станції зрошення, встановлених на вентиляційному штреку.

Технічні характеристики:

Назва комплексу	КГУ
Потужність виймальних пластів, м	0,6-1,5
Довжина комплексу в постановці, м
Тип кріплення	КГУ-Д
Крок установки кріплення, м	1,0
Крок пересування кріплення, м	0,9
Опір секції кріплення, кН
Опір кріплення, кН
Конструктивна висота кріплення, мм: min max
Площа прохідного січення для струменя повітря, м^2	1,2-3,2
Характеристика покрівлі: Клас безпосередньої покрівлі Тип основної покрівлі за навантажувальними властивостями	Ср. уст. Серед.

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

5.2. Перевірка кріплення по допустимій швидкості струменя повітря.

На пластах з відносною газовістю більше 10 м³/т необхідно зробити перевірку можливості прийнятого типу кріплення забезпечити необхідне за умовами провітрювання прохідний перетин робочого простору лави. Порядок виконання зазначених перевірочних розрахунків наводиться в наступних розділах.

Після вибору необхідного типорозміру механізованого кріплення необхідно в першу чергу провести її перевірку за фактору провітрювання. Для цього необхідно зіставити фактичну площу перетину робочого простору даної кріплення Sф з отриманим розрахунковим шляхом Sр. При цьому повинна дотримуватись така умова:

, (5.1)

 

(м²)

знаходиться в межах 1,2÷3,2, отже входить в дані межі.

, (5.2)

де т - потужність пласта, м;

r - ширина захвату комбайна, м;

- щільність вугілля, т/м³;

- коефіцієнт природної дегазації пласта, (0,65.....0,75);

q_СН4 - відносна газовість пласта, м³/т;

- Максимально допустима швидкість руху повітря в очисному забої (не більше 4 м/с);

α - допустима концентрація метану у вихідному струмені (= 1%);

- коефіцієнт, що враховує рух повітря по відпрацьованому простору (1,1.....1,5);

- можлива швидкість подачі комбайна, м/хв;

 

Промислові запаси шахтного поля

Загальні чи геологічні запаси в шахтному полі складаються з балансових та позабалансових запасів

= + (1.1)

До позабалансових відносяться запаси, зосереджені в пластах неробочої потужності та некондиційних.

Балансові запаси складаються з промислових запасів та втрат

= + (1.2)

(т)

 

При правильній конфігурації шахтного поля балансові запаси можна визначити за формулою

, (1.3)

 

(т)

де S - розмір шахтного поля по простяганню, м;

H - розмір шахтного поля по падінню, м;

- сумарна продуктивність пластів у шахтному полі, що відносяться до балансових запасів, т/м²;

- сумарна потужність пластів у шахтному полі, м;

g - густина вугілля відповідних пластів, т/м³.

Втрати вугілля в шахтному полі складаються з загальношахтних і експлуатаційних втрат

= + (1.4)

(т)

 

 

Таким чином, загальношахтні втрати рівні:

= Х (1.5)

(т)

де К_з.в- коефіцієнт загальношахтних втрат, К_з.в=0,015....0,04 для крутих пластів.

Експлуатаційні втрати залежать від потужності пластів і застосовуваних систем розробки. Коефіцієнт експлуатаційних втрат може бути прийнятий:

• суцільні системи розробки - 0,05....0,10;

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

• стовпові системи розробки на пластах середньої потужності - 0,10....0,15;

• шарові системи розробки на потужних пластах з обваленням покрівлі - 0,18....0,20;

• щитова система розробки - 0,22....0,25;

• системи розробки із закладкою - 0,10.....0,12.

Потужність пластів 1,5…2,5 м, отже обираємо стовпові системи розробки на пластах середньої потужності, для яких коефіцієнт експлуатаційних втрат - 0,10....0,15.

Експлуатаційні втрати можна визначити за формулою:

= ( - ) (1.6)

(т)

Промислові запаси в шахтному полі можна визначити з виразу:

= - - (1.7)

(т)