Однорідні й неоднорідні означення

Однорідниминазиваються означення, які, перелічуючи споріднені ознаки, однаково відносяться до того самого пояснюваного слова і мають з ним безпосередній зв’язок. Запашна, співуча, гнучка і милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – рідна мова… (О.Гончар).

Характеризують предмет з одного боку: Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожевайсиня хуртовина (Л.Костенко).

Вказують на різні споріднені ознаки (позитивні або негативні риси, розміри предмета тощо): Легкий, святковий, випадковий, він падав, йшов, переливавсь... (П.Мовчан).

Посилюють, уточнюють,абопояснюють одне одного: Всі звели очі в дивні вигляди на Дніпро, на небо, то ніби помальоване чудовими кольорами на заході, то сизе, аж чорне за горою Царського садка (І. Нечуй-Левицький).

Пов’язуються сполучниками сурядності: А з поля йшла, струнка ітонковида, ще несвідома чарівничих зваб, богиня квітів… (Л.Костенко).

Вступають у синонімічні, антонімічні відношення: Тихі, ніжні зорі спадали з неба … (Л.Українка) Слова дешеві?... Є і золоті, Так само є чортівські і святі. Старі, беззубі, рівно ж і зубаті, Є заялозені, так само і крилаті (С.Горлач).

 

Неоднорідниминазиваються означення, які характеризують предмет з різних боків: Коло хатів у садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші. (І.Нечуй-Левицький).

Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного слова: Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав (І.Ле).

Виражаються, як правило, сполученням якісного і відносного, якісного і присвійного прикметників: З води встає прозорий вранішній туман (В.Малик)

Увага!

Одвічним, закуреним шляхом просувається валка (М.Коцюбинський)

Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повниймісяць (І.Нечуй-Левицький).

І по обидва боки тих левад, на крутих косогорах, скрізь видно було залиті сонцем старі садки (І.Нечуй-Левицький)

Золоті, прекрасні мрії, незабутні дивні сни (О.Олесь)

Мамині руки – щедрі, робочі – втоми не знають з ранку до ночі (В.Грінчак).

Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С.Фомін)

Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики.

Однорідні характеризують предмет за однією ознакою (кольором, розміром тощо)

Неоднорідні характеризують предмет з різних боків

Розрізняй однорідні та неоднорідні означення

Залежно від семантики

Між однорідними можна вставити

Між неоднорідними його вставити не можна

Залежно від можливості вставити сполучник і

Залежно від позиції щодо означуваного слова

Якщо означення стоять після означуваного слова, то вони однорідні

Залежно від стилістичної ролі

Означення-епітети завжди однорідні

Якщо прикметник і дієприкметник (дієприкметниковий зворот) стоять поряд

Означення однорідні, коли першим стоїть прикметник

Означення вважаються однорідними, якщо друге і подальші означення конкретизують попереднє

Означення неоднорідні, коли першим стоїть дієприкметник

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

К О М А

Ставиться

Не ставиться

Якщо однорідні члени не з’єднані сполучником: Скуйовдить вітер пишну гриву, посипле листя в срібло рік (Є.Будницька).

Перед протиставними сполучниками: Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля(М.Рильський).

Між однорідними членами, з’єднаними повторюваними сполучниками: В промінні місячнім, як морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори… (О.Олесь).

Якщо частина однорідних членів поєднана інтонаційно, а частина – за допомогою повторюваних сполучників: В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою,і в селах, і в містах звучить мені твій сміх (В.Сосюра).

Якщо однорідні члени з’єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між кожною парою: Велика мудрість прихована в народних прислів’ях і приказках, афоризмах і метафорах.

При однорідних членах, з’єднаних парними сполучниками як – так, не тільки – але й, хоч – але (та), не так – як, перед другою частиною: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною(В.Сухомлинський)

Перед єднальним і розділовим сполучниками, вжитими один раз: Довіра і правда відкриваються нам з найменших років, з колиски (М.Сингаївський).

Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В.Сосюра).

Якщо повторюваний сполучник з’єднує різні однорідні члени: Щовечора перед спочинком і вдосвіта мама запалювала біля божнички лампадку і молилася до святого покуття… (В.Скуратівський).

Якщо однорідні члени з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні вдень ні вночі, ні живий ні мертвий

Між двома однаковими або близькими за значенням словами із заперечною часткою НЕ: Хата не хата, а від дощу ховає.

Між двома дієсловами в однаковій формі, що виражають рух і його мету: Йди принеси води, піди виконай доручення.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

Якщо однорідні члени, не з’єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий – на віки(Б.Олійник).

Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну подій, уточнення, наслідок, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія – одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В.Шевчук).

Т И Р Е

КРАПКА З КОМОЮ

Якщо однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки: Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, і росте, і міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять; і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитна діброва під селом; і чорнотіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу (М.Стельмах).

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА

ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві або впіймати (О.Довженко).

Узагальнювальні слова– це граматична форма, що вживається як назва найближчого родового або більш широкого поняття, яке об’єднує видове поняття в межах однорідного ряду.

Між узагальнювальним словом і однорідними членами речення існують змістові відношення родо-видового типу й відношення частини й цілого.

 

 

Можуть виражатися іменниками, займенниками, прислівниками, словосполученнями

Пояснювальний зв’язок між узагальнювальними словами і однорідними членами речення може підкреслюватися словами як-от, а саме

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА

Можуть стояти перед однорідними членами речення і після них

Узагальнювальне слово та однорідні члени речення виступають у ролі того самого члена речення

Однорідні члени речення щодо узагальнювальних слів є уточнювальнимисловами.

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ

Усе грало: очі,руки,відтінки,порухи, нюанси голосів, що раптом вихоплювали, висвітлювали в мелодії пісні її гумористичну грань, – виконувалося на доброму мистецькому рівні (Є.Колодійчук).

Ні голубого неба, нідимчастих лісів на горизонті, ні картинних вітряків на сільському вигоні – нічого я не бачив (М.Хвильовий).

Вона пройшла і зникла десь у сизій млі… І ніби з нею все пройшло навік: весна, бажання,і утіхи, і вся краса життя й землі (О.Олесь)

УС: однорідні члени речення

Однорідні члени речення – УС

УС: однорідні члени речення – продовжується речення

ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Поєднуються з основним словом підрядним зв’язком

Підрядні (власне) відокремлені члени речення

Поєднуються з основним словом уточнювальним зв’язком

У реченні значення якогось із другорядних членів може посилюватися, виділятися за змістом та інтонаційно. Такий член речення називається відокремленим.

Відокремлення — це виділення одного із членів речення (як одиничного, так і з пояснювальними словами) за допомогою інтонації з метою надання йому певної самостійності. Відокремлення може бути обов’язковим і факультативним (можливим, але необов’язковим).

Порядок слів(постпозиція чи препозиція)

Обтяженість другорядного члена речення залежними словами (прикметникові, дієприкметникові, прислівни­кові та порівняльні звороти)

Особливе смислове наван­таження (виділення) члена речення

Загальні умови відокремлення

Уточнювальна функція членів речення

Уточнювальні відокремлені члени речення

Мають значення напівпредикативності, що виявляється в тому, що відокремлений член можна трансформувати в підрядну частину складного речення або в окреме просте речення, або в дієслово-присудок: Пригорнувши зелень трав, до води дідусь припав (Муса Джаліль) – Пригорнув зелень траві до води дідусь припав. Оброшені зорями, хати світилися проти місяця (М.Стельмах) – Хати світилися проти місяця, бо були оброшені зорями.

Слугують для пояснення, конкретизації інших членів речення й не мають значення напівпредикативності: В долині, край лісу, висить синя мла (М.Коцюбинський)

Відокремлені члени речення за семантико-граматичними ознаками

Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени речення

УВАГА!