На тему «кооперована громадська будівля»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6. 060 102 «АРХІТЕКТУРА» ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР» ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

 

Полтава 2014

Методичні вказівки з дисципліни «Архітектурне проектування» на тему «Кооперована громадська будівля» для студентів ІІІ курсу напряму підготовки 6. 060 102 «Архітектура» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 26 с.

 

Укладач: О.Г. Єрещенко, к. арх., старший викладач.

 

 

Відповідальний за випуск: В.А. Ніколаєнко, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища, доктор архітектури, професор.

 

 

Рецензент: В.Г. Топорков, к. арх., доцент.

 

 

Затверджено науково-методичною

радою університету

від 20.03.2014 р., протокол № 5

 

Редактор Н.В. Жигилій

 

75.01.06.03

ЗМІСТ

 

 

	Вступ
	Вимоги до генерального плану
	Вимоги до об’ємно-планувального вирішення
	2.1	Комплекс для глядачів
	2.2	Демонстраційний комплекс
	2.3	Клубний комплекс
		2.3.1	Група приміщень для відпочинку та розваг
		2.3.2	Лекційно-інформаційна та гуртково-студійна група приміщень
		2.3.3	Група фізкультурно-оздоровчих приміщень
	2.4	Адміністративно-господарський та обслуговуючий комплекс
	Протипожежні вимоги
	Матеріали і конструкції
	Склад архітектурного проекту
	Етапи виконання архітектурного проекту
	Список літератури
	Додаток А Характеристика залу та вимоги до розташування місць для глядачів
	Додаток Б Планування основних приміщень клубних будівель
	Додаток В Приклади багатофункціональних культурно-дозвіллєвих центрів
	Додаток Г Приклади виконання архітектурного проекту "Кооперована громадська будівля"

 

ВСТУП

Методичні вказівки розроблено з метою надання допомоги студентам третього курсу при виконанні архітектурного проекту за темою змістового модуля №1: „Кооперована громадська будівля”(5 семестр).

Однією з основних засад державної політики у сфері культури є задоволення культурних потреб громадян, що здійснюється шляхом створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення рівня естетичного виховання, доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва. Кооперована громадська будівля займає чільне місце в ансамблі забудови поселення. Зовнішній вигляд будівлі має значний вплив на характер забудови населеного пункту.

Метою проекту є оволодіння принципами та прийомами просторової та функціонально-планувальної організації кооперованих громадських будівель культурного призначення для поселень на 1500–2000 мешканців.

Головними завданнями є вивчення факторів, що впливають на функціональну структуру будівлі культурного призначення; вирішити об’ємно-планувальну структуру з урахуванням функціональних вимог; знайти виразний архітектурний образ; вибрати відповідну конструктивну схему будівлі, що найбільш повно відповідає об’ємно-просторовій композиції.

 

 

ВИМОГИ ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ

Розмір ділянки для будівництва кооперованої громадської будівлі рекомендується приймати з розрахунку 7–12 м² на одного відвідувача. Місткість об’єкта визначається двома показниками: кількістю місць у залі для глядачів і кількістю відвідувачів клубної частини.

Кількість відвідувачів кооперованої громадської будівлі становить:

· глядацька частина – 300 місць;

· клубна частина – 50–150 чоловік, що одночасно навчаються в гуртках;

· приміщення для відпочинку – 20–40 чоловік;

· кафе – 50 місць;

· обслуговуючі приміщення – робоча кімната на 1–2 чоловіки;

· бібліотечна група – 20–50 місць в читацькому залі;

· спортивна група – 50 чоловік, що одночасно тренуються.

Таким чином, загальна кількість відвідувачів становить 490–640 чоловік.

На земельній ділянці культурно-дозвіллєвих закладів слід передбачати:

· майданчики перед входами і виходами (із розрахунку на одне місце в залі – 0,2 м²);

· внутрішні проїзди шириною не менше ніж 3,5 м;

· господарське подвір'я, ізольоване від зони відвідувачів з проїздом для вантажного транспорту шириною не менше ніж 4,5 м з розворотним майданчиком не менше ніж 12х12 м;

· майданчики для стоянок автомобілів із розрахунку 10–15 автомобілів на 100 місць або одночасних відвідувачів;

· місце для реклами та малі архітектурні форми;

· зелені насадження.

Залежно від профілю закладу можливе розміщення сезонних споруд для клубної роботи і рекреації, майданчиків для спортивних ігор, дитячих майданчиків і відкритих майданчиків музейної експозиції.

При проектуванні автостоянок необхідно виходити з таких нормативних
параметрів. Для тимчасових автостоянок допускаються розміри стоянки 2,3×5,0 м. Мінімальна ширина проїздів з однобічним рухом – 3,5 м. За малої місткості (до 50 місць) допускається об'єднаний в'їзд-виїзд шириною не менше ніж 4,5 м.

Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до громадських будинків слід приймати не менше ніж 10 м (при кількості легкових автомобілів 11–50) та 15 м (за кількості легкових автомобілів 50–100).

 

 

ВИМОГИ ДО ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНОГО ВИРІШЕННЯ

Основою формування простору кооперованої громадської будівлі є комплекс зв’язків, зумовлених функціональним призначенням об’єкта і соціальними завданнями, що виявляють суть організації внутрішнього простору, а також містобудівними вимогами, що визначають концепцію об’ємно-просторової побудови.

Приміщення кооперованої громадської будівлі поділяють на структурні комплекси і групи приміщень (рис. 2.1):

· приміщення комплексу для глядачів;

· приміщення демонстраційного комплексу: зал для глядачів, сцена (естрада), приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення технологічного забезпечення кінопоказу;

· приміщення, що обслуговують сцену (естраду): приміщення для творчого і технічного персоналу, склади;

· приміщення клубного комплексу: для відпочинку і розваг, лекційно-інформаційні, гуртково-студійні, кафе на 50 місць, фізкультурно-оздоровчого призначення;

· адміністративно-господарські приміщення.

Основні прийоми композиції кооперованої громадської будівлі – розгорнутий та компактний. Вирішення будівель на основі розгорнутого прийому можуть бути симетричні, асиметричні, кутові. Характеризуються такі вирішення спрямованістю у зовнішнє середовище, фронтальністю, розтягненістю в ширину, що сприяє вільному групуванню приміщень і можливості ізольованої експлуатації структурних комплексів.

Функціональна організація будівлі в компактному об’ємі характеризується такими прийомами: симетричний, асиметричний, концентричний, глибинний. Компактна організація викликає підвищення поверховості, скорочення горизонтальних комунікацій. Можлива спільна експлуатація обслуговуючих приміщень для різних структурних груп.

З укрупненням клубних будівель шляхом розширення функцій виникає потреба у дублюванні обслуговуючого комплексу. Найбільш раціональне вирішення передбачає організацію однієї вестибюльної групи. Існують такі варіанти взаєморозташування функціональних комплексів:

• улаштування окремого входу із повним набором допоміжних приміщень;

• з входом через спільний вестибюль і частковим набором обслуговуючих приміщень;

• з обслуговуванням відвідувачів приміщеннями, спільними для всієї будівлі.

Рис. 2. 1. – Схема взаємозв’язку приміщень структурних комплексів кооперованої громадської будівлі

Комплекс для глядачів

Комплекс для глядачів повинен вирішуватися з можливістю повної ізоляції його приміщень. Його склад і норми на одне місце в залах на 300 місць слід приймати згідно з таблицею 2.1.

Групи приміщень масово-видовищної частини, їхнє урочисте, парадне вирішення визначають образну характеристику інтер’єру будівлі. Найбільшим простором у структурі клубної будівлі є зал для глядачів. Він сприймається головним елементом, є кульмінацією композиції будівлі. Якщо клуб має розвинений склад приміщень, то глядацький зал урівноважується клубною частиною. В клубній частині, де функціонально необхідно розчленувати простір на невеликі приміщення, найбільшими мають бути допоміжні приміщення, призначені для відпочинку та очікування.

Таблиця 2.1