Національні кухні Данії, Швеції, Норвегії

Загальна характеристика. Національні кухні Данії, Швеції, Норвегії і Фінляндії мають багато загального. Вони обумовлені характером харчування селян та рибалок і суворим кліматом, у якому більш чим півроку нічого не росте, так що приходиться готувати їжу з тих продуктів, що здатні витримати тривале зимове збереження. Скандинавська їжа дуже ситна, у ній передбачається досить багато жирів і цукру. Кухня скандинавських країн відрізняється від багатьох європейських кухонь великою кількістю страв з риби та широким асортиментом мучних страв і виробів.

Національна кухня Швеції багатша та різноманітніша порівняно з кухнями Данії та Норвегії. Характерною її особливістю є зловживання цукром, смак якого відчувається навіть у хлібі і маринованому оселедці.

Кухня Данії довгий час знаходилась під впливом французької. Вона дуже калорійна, відзначається чудовим смаком та оформленням.

В Норвегії чи не найменше в світі надають уваги кулінарним витворам. Споконвіку в сільській місцевості норвежці повсякчас вживали у їжу копченого оселедця з вареною картоплею.

 

Набір традиційної і сучасної продовольчої сировини. В усіх скандинавських країнах риба і морепродукти – основні продукти харчування.

У Данії найбільш популярні оселедець, тріска, палтус, вугор, камбала і лосось, а також морепродукти – омари, мідії, устриці.

Суворі кліматичні умови пояснюють потребу жителів цих країн у ситній їжі з великим вмістом жиру і м’яса. У готуванні використовується свиняче сало - воно довго не псується, жир, а також консервовані або сушені фрукти.

У серпні, з початком сезону полювання, на столах фінів з’являється печеня з качок і диких голубів, у вересні – заячина, лосятина і м’ясо північних оленів. У цей же час у лісах йде і тихе полювання: збір грибів, брусниці і журавлини.

Ще одна особливість жителів Скандинавії, що відрізняє їх від інших народів – це любов до молока і молочних продуктів.

З переліку овочів частіше використовують капусту, моркву, картоплю та бобові, цибулю, часник, салат і пряну зелень.

 

Способи кулінарно-технологічної обробки при виробництві напівфабрикатів і страв. Розходження в кухні цих країн знавці знайдуть у рецептурі готування холодних закусок.

У Швеції одержав широке поширення стіл, заставлений закусками – так званий шведський стіл – смергасброд. Його походження необхідно шукати в далекому минулому, коли в цій великій, слабо заселеній країні при якому-небудь урочистому приводі збиралися гості з досить віддалених районів. Вони прибували в різний час і, як правило, сильно зголоднілими за довгу дорогу. Щоб не змушувати їх довго чекати, подавали страви, здатні зберігатися протягом декількох днів: просоленого різним способом оселедець, іншу копчену, смажену або солону рибу, салати з картоплі і варених овочів, мариновані огірки, зварені круто яйця, холодне смажене м'ясо, компот із сушених фруктів, солодощі, але насамперед масло і хліб – брод, що рідною мовою і дало назву цьому столові з закусками. Згодом стали подавати і гарячі супи і страви з подрібненого м'яса із соусом.

Яких тільки бутербродів не роблять у Данії, від самих маленьких канапе "на один укус" до багатоповерхових бутербродів, що і їсти можна, тільки знімаючи шар за шаром.

Жителі півночі навчилися про запас сушити натуральним способом навіть рибу, що потім брали із собою в тривале морське плавання.

У Данії частіше рибу їдять у вареному і жареному виді, рідше – коптять і в’ялять. Основні способи обробки м’яса – варка і тушкування.

У Норвегії рибу переважно жарять.

Багато страв із риби готують в соусі, частіше в сметанному з цибулею.

З грибів у Фінляндії готують не тільки перші і другі страви, але і солять, і маринують, а з дикоростучих ягід готують варення, морси і лікери.

У Швеції великий вибір морожених і готових продуктів харчування, які можна купити в самих віддалених куточках країни.

 

Основний асортимент і технологія традиційних страв. Особливою любов’ю жителів Скандинавії користуються бутерброди. Для датчан, наприклад, бутерброди зовсім не чергова страва для перекусу наспіх. В Данії відомо до 700 видів бутербродів – від простого шматка хліба з маслом до багатоярусних з декількох прошарків бекону, помідора, паштету, холодцю, зеленого салату, редису та інших продуктів, розділених хлібом. Їдять такі бутерброди, знімаючи шар за шаром. Саме бутерброди лягли в основу всесвітньо поширеного "шведського столу" – частування, що споконвічно призначалося для гостей, які приїхали раніше за інших.

Фіни теж люблять бутерброди, але в них бутерброди особливі. Роль скибочки хліба часто виконує карельський пиріжок з житнього борошна.

Жителі Данії охоче їдять на закуску овочеві салати з салатною заправкою, майонезом чи хроном.

З перших страв популярні рибний суп, курячий та м’ясний бульйони з пиріжками та іншими мучними і овочевими гарнірами.

Фіни та шведи віддають перевагу оселедцю натуральному з відвареною картоплею та укропом, рибним делікатесам, млинцям з сметаною.

У Норвегії улюблена національна страва – кліпфікс – тріска, висушена на скелях. У Швеції самі улюблені страви – слабосолоний оселедець з цибулею – харінг, і копчений вугор. Холодне варене м’ясо, головним чином телятину, звичайно подають як закуску.

У Фінляндії готують оригінальний рибний пиріг – калекукко. Його особливість у тім, що під щільною скоринкою з житнього тіста начинка з риби і сала може зберігатися дуже довго, у своєму роді це один з видів домашніх консервів.

Національною швецькою стравою є злегка підсолоджений темний квасоляний суп зі шпиком.

Дуже популярна в країні страва для пікніків та свят на лоні природи – курка, запечена в глині. В других стравах у Швеції відчутніше, ніж в інших північних країнах, відчутно вплив французької або взагалі континентальної кухні. Тут люблять пікантні соуси, ніжну, добре витриману яловичину і різноманітні, нерідко мистецьки оформлені способи приготування картоплі, як наприклад, дуже смачна картопляна запіканка з анчоусами за назвою "спокуса Янсона".

Маринування оселедця та приготування страв з нього не вдається ніякій другій кухні так, як швецькій, завдяки чудовим маринадам та соусам. Окрім того шведи – великі майстри у приготуванні копченої риби – вугра та сьомги.

У Данії віддають перевагу свинині і виробам з рубленого м’яса, особливо тут люблять фрикадельки. До м’яса найчастіше подають тушковану капусту, приготовлену з великою кількістю жиру і злегка підсолоджену, а також печені фрукти – яблука, курагу, чорнослив.

Кухня Фінляндії багата делікатесним м’ясом диких тварин і пернатої дичини. Картопля грає не останню роль у раціоні харчування скандинавів. Її вживають і як самостійну страву, і як гарнір. У Швеції, наприклад, дуже популярна молода картопля, запечена із сиром, і тушкована картопля, заправлена борошном, цукром, яйцями і вершковим маслом.

Овочі, в Швеції зокрема, наприклад, картоплю чи моркву, подають вареними, посипаючи подрібненою зеленню. Люблять картоплю "в мундирі".

На молоці готують каші і супи, запивають ним коржі і варену картоплю. Дуже люблять датчани кисляк, сир, бринзу, вершки звичайно п’ють підсоленими і приправленими пряностями.

З десертних страв найбільш поширені фруктові і ягідні киселі або желе. Подають їх з вершками.

Вважається, що скандинави серед європейців найбільші аматори кава. У цих країнах його п’ють у будь-яку годину дня, до кави подають молоко або вершки.

З алкогольних напоїв повсюдно популярні пиво, горілка, особливо ялівцева, віскі, джин і лікери.

 

Режим харчування. Вранці фіни п’ють молоко, кефір, кофе з молоком. В інших скандинавських країнах на сніданок вживають рибні і м’ясні страви, хрусткі хлібці.

У Данії, наприклад, молоко п’ють кілька разів у день, так як датчани під час прийому їжі люблять пити свіже охолоджене молоко. Обід звичайно завершає чашка чорної кави з сиром.

У Скандинавії в спілкуванні по більшій частині не дотримуються умовностей, але що стосується столу, то у шведів існує одне правило, порушення якого вважається ознакою безкультур'я - це послідовність змін. Застілля завжди починається з закуски із солоного оселедця, після чого випливає інша риба. Після риби змінюють тарілки, і можна переходити до холодного м'яса, паштетів і салатів. Якщо гість знову прийметься за рибу, то тим самим видасть своє неуцтво і ризикує стати мішенню глузувань. Для гарячої страви знову подають чисту тарілку, так само як і для сиру і десерту.

Кухня Голландії

Загальна характеристика. Голландію іноді називають країною "їдців картоплі", оскільки в будь-який час року голландці з задоволенням готують з картоплі самі різні страви. Інша назва Голландії – Нідерланди, що переводиться як "нижні землі". Місцеві жителі витрачають чимало зусиль на те, щоб утримувати наступ моря і зберегти свої землі придатними для землеробства.

Історія Голландії тісно зв’язана з історією мореплавання. З різних подорожей моряки привозили нові спеції і рецепти страв, що полюбилися в далеких країнах.

З колоніальних часів у країні одержали широке поширення індонезійські страви. Любов до цієї кухні не згасла дотепер і майже в кожній родині мається пара оригінальних рецептів з далеких островів.

 

Набір традиційної і сучасної продовольчої сировини. До моря із самої далекої точки Голландії можна доїхати усього за кілька годин. Тому не дивно, що в основі національних страв – морська риба. Особливо цінують тут оселедець.

Голландська кухня – це страви зі свинини, хоча мистецькі голландські кулінари готують і з телятини, яловичини, птиці і дичини. А от баранина в Голландії не в пошані. Оригінальні страви приготують кухарі з риби, різних овочів, картоплі, молочнокислих продуктів і яєць.

У Голландії воліють вживати в їжу свіжі овочі: в них вітамінів більше і приготувати їх можна швидше.

Особливістю національної голландської кухні є використання у великій кількості спецій: їжа рясно присмачується перцем, гвоздикою, корицею, мускатним горіхом, гірчицею, тому страви виходять гострими і пряними.

Крім картоплі й оселедця, що люблять усі голландці, у різних куточках країни є свої "фірмові" продукти, наприклад у Текселі – це баранина, у Ейселмері – вугор, у Лімбурзі – спаржа, у Зеландії – устриці.

Країна славиться сирами, а самих голландців у Європі називають «сироголовими». Утім, голландці на прізвисько не ображаються, адже саме вони лідирують у світі по обсягу експорту сирів. Сир зустрічається у кожній страві: салаті, супах, у різних сполученнях та варіаціях — сир з ананасами і шинкою, сир з рибою, сир запечений і скибочками, тощо.

 

Способи кулінарно-технологічної обробки при виробництві напівфабрикатів і страв. Голландці, як і німці, люблять густі супи, «у яких стоїть ложка».

Сири голландці їдять не тільки з хлібом, але кладуть також у салати, супи, соуси і запікають разом з рибою, м’ясом і овочами.

Голландці овочі часто мнуть у пюре. Особливо капусту і картоплю. Цю страву, звичайно сірувато-білу з зеленими вкрапленнями за кольором і по консистенції, що нагадує застиглий бетон, подають її з чим-небудь м'ясним.

 

Основний асортимент і технологія традиційних страв. Традиційна нідерландська кухня славиться рибними стравами: сама улюблена – філе молодого і ніжного оселедця без кісточок на тонкому шматочку білого хліба. Філе приправляється зеленню і спеціальним соусом.

Популярна закуска – рольмопс – мариноване філе оселедця, в яке загорнуті шматочки солоного огірка чи ріпчастої цибулі.

Як і в інших скандинавських народів серед бельгійців користуються широким попитом бутерброди, наприклад, раусшмейсер – трьохшаровий бутерброд з яєчнею, шпиком і шинкою.

У Голландії традиційно густі супи називають хотпот - густий суп на міцному м'ясному бульйоні.

На перше голландці частіше вживають пюреподібні супи, заправлені сиром, бульйони, юшку, а на друге – смажене м'ясо великими порціями з приправами.

Смажена цибуля, едемський сир, голландський омлет, велика кількість спецій, соусів – улюблені страви голландців.

В урочистих випадках у Голландії прийнято готувати ніжку ягняти з яблучним соком або індичку з овочами. Національною новорічною стравою у Голландії вважається олієболен, або, якщо перевести дослівно, масляні кульки (фруктові пончики). Саме їх їдять у 24.00, запиваючи шампанським.

Голландці не їдять багато хліба і солодкого, ласунками їх не можна назвати. На десерт вони їдять кисіль з ваніллю, кефір, по святах готують солодкий пудинг, дуже люблять фрукти.

Завдяки чудовим молочним продуктам десерти, а також кондитерські вироби відрізняються сьогоденним "домашнім" смаком.

Каву п’ють частіше з молоком, або вживають какао. Солодке вино люблять більше, ніж сухе.

З міцних напоїв голландці вибирають горілку, звичайно ялівцеву.

Режим харчування. Здавна в Нідерландах день починався щільною закускою, і цей звичай зберігається дотепер. На сніданок часто вживають голландський сир, оселедця, м’ясне асорті, анісові сухарики, вівсяну кашу, млинці з начинкою, чай, каву або молоко.

Обід являє собою "ланч", що часто складається з бутербродів. Основний прийом їжі приходиться на вечір.

Ні сніданок, ні обід, ні вечеря не вважаються повноцінними, якщо в них немає м'яса.

Прийом їжі відбувається не строго в певний час. Оскільки голландці – народ творчий, то їдять вони, коли захочуть. Між основними прийомами їжі вживають багато фруктів, свіжих овочів, бутерброди, булочки, печиво, сир, а також кефір, чорна кава і чай. У будь-яку годину дня голландці віддають перевагу каві.