Комунікативна функція викладання

Другий провідною функцією викладання, значимість якої для ефективності процесу навчання важко переоцінити, є комунікативна функція, зв'язана з прямим, безпосереднім взаємодією, спілкуванням викладача з учнями.

Ми вже раніше говорили про найважливіший значенні для активності суб'єкта у вченні мотиву - внутрішньої спонукальної причини активності в навчанні, обумовленої потребами суб'єктів вчення.

Дійсно, більшість надійшли в навчальний заклад професійної освіти відчувають потребу, а, отже, мотивацію в підвищенні свого соціального статусу через отримання диплома про професійну освіту, але в більшості своїй не відчувають потреби і мотивації до активного оволодіння знаннями й уміннями в обраній професійній області.

Так ось основне завдання комунікативної функції викладання - інформаційно-мотиваційний, особисте, безпосередній вплив викладача на учнів з метою стимулювання їх активності у навчанні. Саме «живе» спілкування викладача з групою навчаються дає потенційно найбільший інформаційно-мотиваційний ефект.

6. Потенційно висока ефективність реалізації інформаційно-мотиваційної компоненти комунікативної функції викладання досягається в прямому, безпосередньому спілкуванні викладача з учнями.

Причина ефективності «живого» спілкування викладача з групою учнів в його емоційному, особистісному впливі на аудиторію, що порівнянно з впливом на публіку артиста театру, співака, що співає «живим» голосом, якщо, звичайно, все це зроблено талановито і високопрофесійно.

Мотивація навчальної діяльності - це розвивається у часі складний психічний процес, який не виникає мимовільно, а формується в результаті цілеспрямованої діяльності викладача. Мистецтво мотивації навчання - завдання і показник майстерності викладача. Міра мотивації - увага, старанність, інтерес, з яким навчаються виконують свої навчальні функції.

Існує цілий ряд методик, прийомів формування мотивації:

• створення мотиваційно-проблемних ситуацій, в яких відображається практичний сенс вивчення дисципліни;
• формування уявлень про роль хороших знань даного предмета в успішному вирішенні майбутніх професійних завдань;
• повідомлення вражаючих факторів з історії становлення і розвитку тієї чи іншої галузі знань і т.д.

Мотивація дозволяє досягти швидкості включення учня в навчальний процес, стійкого інтересу до нього, наполегливості у вирішенні навчальних завдань.

Підтримка ж цього інтересу, активності в навчанні в подальшому можна домогтися тільки відповідною організацією навчальної діяльності, її природосообразности і результативністю.

2.2.4 КОНТРОЛЬНА ФУНКЦІЯ ВИКЛАДАННЯ

Раніше, при аналізі процесів навчання ми встановили, який розвиваючий ефект дає внутрішній самоконтроль і самокорекція у вченні. Однак, як було встановлено, у відсутності навичок та вміння вчитися суб'єкт вчення може засвоїти навчальну інформацію на рівні інформаційного сприйняття загальних уявлень про об'єкт вивчення і цим задовольнитися. При цьому тільки зовнішній контроль, ініційований викладачем, може дати об'єктивну оцінку результатам навчання з відповідними оргвисновками.

Однак не менш важливо дати поштовх для виникнення і зростання рівня внутрішнього самоконтролю суб'єкта навчання, як основи для розвиваючого навчання. У цьому сенсі розрізняють внутрішній самоконтроль, якщо він ініційований самим суб'єктом навчання, і зовнішній самоконтроль, якщо він ініційований кимось ззовні.

У свою чергу зовнішній контроль може бути суб'єктивним, що відображає оцінку результатів навчання одним конкретним суб'єктом контролю, або об'єктивним, що відображає якусь інтегральну оцінку результатів навчання.

Проблема в тому, що далеко не кожен суб'єкт вчення здатний підняти внутрішній самоконтроль і, відповідно, самокорекцію до рівня, відповідного рівню об'єктивного зовнішнього контролю, обумовленого, наприклад, державними освітніми стандартами. А тому надзвичайно важливо створення викладачем циклу зовнішнього самоконтролю з самокорекцією, яка повинна стати відправною точкою у формуванні внутрішнього самоконтролю і внутрішнього циклу саморозвитку.

На рис. 2.6 представлена структурна схема навчання з трьома контурами (циклами) контролю:

• контур внутрішнього самоконтролю суб'єкта навчання з внутрішньої самокорекцією і самоврядним вченням - внутрішній цикл саморозвитку;
• контур зовнішнього самоконтролю, підготовленого викладачем, з самокорекцією і самоврядним вченням - зовнішній цикл саморозвитку;
• контур зовнішнього об'єктивного контролю з зовнішньої об'єктивної корекцією і самоврядним вченням - зовнішній цикл цілеспрямованого розвитку.

Малюнок - 2.6

Наявність зовнішнього циклу саморозвитку є необхідна, але недостатня для повноцінного саморозвитку. Зокрема В.П. Беспалько вказує, що коефіцієнт засвоєння в такому випадку в середньому коливається біля значення К _у ≈ 0,5 (при значенні К _у ≥ 0,7 для завершеного вчення) через наступаючої у суб'єкта навчання «ілюзії засвоєння» [2, С. 118 ].

Таким чином, можна сформулювати ще один концептуальний принцип викладання.

7. При реалізації контрольної функції викладання повинен бути передбачений зовнішній самоконтроль, як механізм запуску циклу внутрішнього саморозвитку, і зовнішній об'єктивний контроль.