Звуження лівого атріовентрикулярного отвору.

 

68. Основною причиною нетравматичного перикардиту є:

інфекційні хвороби;

порушення обміну речовин;

зниження резистентності організму;

простуда.

 

69. Вторинний травматичний перикардит виникає:

як ускладнення інфекційних хвороб;

внаслідок ендокардиту;

у разі зовнішньої травми перикарда стороннім тілом;

внаслідок травматичного ретикуліту

 

70. Специфічним симптомом фібринозного перикардиту є:

перикардіальні шуми тертя;

перикардіальні шуми плескоту;

збільшення ділянки абсолютного серцевого притуплення;

переповнення яремних вен.

 

71. Для випітного перикардиту характерно:

перикардіальні шуми плескоту,

болісність серцевої ділянки;

переповнення і напруження яремних вен;

посилення серцевого поштовху.

 

72. За травматичного перикардиту АКТ:

підвищується систолічний;

підвищується систолічний і діастолічний;

знижується систолічний;

підвищується діастолічний.

 

73. Частота пульсу за травматичного перикардиту у корови становить(ударів):

100 – 120;

80 – 90;

50 – 80;

40 – 60.

74. Основною відмінністю травматичного перикардиту від ретикулоперитоніту є:

позитивний венний пульс;

зміни тонів серця;

підвищена температура;

наявність перикардіальних шумів.

75. Для профілактики травматичного перикардиту застосовують:

промивання рубця;

магнітні зонди і ловушки;

профілактику порушень вітамінно-мінерального обміну;

відновлюють структуру раціону.

76. Відмічають болісність у ділянці серця у разі хвороб серця:

гідроперикард;

міокардіофіброз;

міокардит;

міокардоз.

 

77. Основними симптомами серцевої недостатності є:

набряки;

наявність шумів серця

венозний застій;

болісність ділянки серця.

78. Лікарські препарати, що показані для лікування кровотечі з носа, це:

Кальцію хлорид;

Антибіотики;

Адреналін;

Вікасол.

 

79. За макробронхіту хрипи:

високого тембру;

низького тембру;

крепітуючі;

не постійні.

 

80. За мікробронхіту хрипи:

високого тембру;

низького тембру;

крепітуючі;

не постійні.

 

81. До лобулярних пневмоній відносять:

катаральну бронхопневмонію;

крупозну пневмонію;

пастерельозну пневмонію;

ателектатичну пневмонію.

82. До лобарних пневмоній відносять:

аспіраційну пневмонію

крупозну пневмонію;

пастерельозну пневмонію;

метастатичну пневмонію.

 

83. Для крупозної пневмонії характерно:

катаральне запалення;

стадійність розвитку;

фібринозне запалення;

лобулярне поширення.

 

84. За крупозної пневмонії у стадію припливу перкусійний звук стає:

тимпанічним;

не змінюється;

притупленим;

тупим.

 

85. За крупозної пневмонії у стадію гепатизації перкусійний звук стає:

тимпанічним;

не змінюється;

притупленим;

тупим

86. Причинами катаральної бронхопневмонії є:

пастерельоз;

асоціації мікроорганізмів;

парагрип;

низька резистентність.

87. Причинами аспіраційної пневмонії є:

гіпотрофія новонароджених;

попадання сторонніх речовин у легені;

інфекційні хвороби;

занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

 

88. Причинами метастатичної пневмонії є:

гіпотрофія новонароджених;

попадання сторонніх речовин у легені;

інфекційні хвороби;

занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

89. Причинами ателектатичної пневмонії є:

гіпотрофія новонароджених;

попадання сторонніх речовин у легені;

інфекційні хвороби;

занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

 

90. Причинами гіпостатичної пневмонії є:

гіпотрофія новонароджених;

попадання сторонніх речовин в легені;

серцева недостатність;

занесення мікроорганізмів із ділянок гнійно-септичного запалення.

 

91. Основним ланцюгом патогенезу пневмоній є:

респіраторний ацидоз;

киснева недостатність;

серцева недостатність;

диспротеїнемія.

 

92. Задишка за катаральної бронхопневмонії:

відсутня;

інспіраторна;

експіраторна;

змішана.

 

93. Патологічні дихальні шуми за катаральної бронхопневмонії, це:

шуми тертя;

патологічне бронхіальне дихання;

хрипи;

шуми плескоту.

 

94. Тип дихання за катаральної бронхопневмонії:

черевний;

грудо-черевний;

грудний;

діафрагмальний.

 

95. Під час призначення антибіотиків для лікування пневмоній враховують:

розчинність препарату;

чутливість мікроорганізмів дихальних шляхів;

токсичність;

синергізм дії.

 

96. За хронічного перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:

бактеріостатичні препарати;

бактерицидні препарати;

препарати пролонгованої дії;

важкорозчинні препарати.

 

97. Симптоматична терапія під час лікування тварин, хворих на катаральну бронхопневмонію передбачає застосування:

новокаїнових блокад;

відхаркувальних препаратів;

вітамінів;

серцевих препаратів.

98. Патогенетична терапія під час лікування тварин, хворих на катаральну бронхопневмонію передбачає застосування:

новокаїнових блокад;

відхаркувальних препаратів;

вітамінів;

імуностимулювальних препаратів.

99. Концентрація аміаку для телят 1-2-місячного віку має бути:

не більше 10 мг/м³;

не більше 15 мг/м³;

не більше 20 мг/м³;

не більше 5 мг/м³.

 

100. Для профілактики респіраторних хвороб застосовують:

неспецифічний імуноглобулін;

ізогемотерапію;

інтерферонотерапію;

сироватку крові тварин-реконвалесцентів.

У хворого коня рухи грудної клітки симетричні, коробковий звук

Під час перкусії, ослаблене везикулярне дихання, каудальна межа легень зміщена назад. Запальний жолоб. Поставити діагноз.

гідроторакс;

інтерстиціальна емфізема легень;

альвеолярна емфізема легень;

бронхіт.

102. Причинами альвеолярної емфіземи є:

тривале надмірне фізичне навантаження;

пневмоторакс;

серцева недостатність;

бронхіт.

103. За альвеолярної емфіземи дихальна поверхня легень:

не змінюється;

зменшується;

збільшується;

утворюються ателектази.

 

104. Типовими симптомами альвеолярної емфіземи є:

патологічне бронхіальне дихання;

коробковий звук під час перкусії грудної клітки;

збільшення задньої межі легень;

зменшення задньої межі легень.

 

105. Для лікування тварин, хворих на альвеолярну емфізему легень,застосовують:

протимікробні препарати;

бронхолітики;

протиалергічні препарати

новокаїнові блокади.

 

106. Основна причина виникнення плевриту в тварин, це:

ускладнення перикардиту

попадання в дихальні шляхи сторонніх речовин

некваліфіковане введення лікарських речовин

Ускладнення пневмонії

 

107. Типові симптоми плевриту:

грудний тип дихання;

шуми тертя або плескоту;

хрипи;

горизонтальна лінія притуплення перкусійного звуку.

108. Плеврит відрізняється від перикардиту за наступними симптомами:

шуми за плевриту співпадають із вдихом і видихом;

шуми за плевриту співпадають із систолою або діастолою;

шуми за плевриту однобічні;

шуми за плевриту двобічні.

109. Стоматит:

запалення слизової оболонки ротової порожнини;

запалення слизової оболонки глотки;

запалення навкологлоткових мигдаликів;

виразки язика.

 

110. Фарингіт:

запалення слизової оболонки ротової порожнини;

запалення слизової оболонки глотки;

запалення глотки, навкологлоткових мигдаликів і м’якого піднебіння;

запалення м’якого піднебіння.

 

111. Для видалення сторонніх тіл зі стравоходу застосовують:

зонд Черкасова;

зонд з мандреном і оливою;

ЗМВ-1;

двопетлевидний зонд Хохлова.

112. У рубці під дією мікроорганізмів утворюються:

молочна кислота;

хлоридна кислота;

ЛЖК (КЖК);

оцтова кислота.

113. рН вмісту рубця в нормі становить:

6,8 – 7,2

6,0 – 6,5;

7,5 – 8,0;

5,5 – 6,0.

 

114. Частота скорочень рубця у ВРХ в нормі за 5 хвилин становить:

3 –5;

5 – 8;

8 – 12;

12 –16.

 

115. Один із найбільш постійних симптомів хвороб системи травлення у великої рогатої худоби, це:

тимпанічний звук у ділянці рубця;

розлади відрижки;

пригнічення загального стану;

розлади жуйки.

116. Румінаторні препарати, що застосовують для лікування гіпотонії рубця:

Атропіну сульфат;

Настойка кореневища білої чемериці;

Аміридину гідрохлорид;

Натрію сульфат.

 

117. Причини ацидозу вмісту рубця:

згодовування великої кількості бобових концентратів;

згодовування великої кількості злакових концентратів;

згодовування карбаміду;

згодовування кукурудзи в стадії молочно-воскової стиглості.

118. Причини алкалозу вмісту рубця:

згодовування великої кількості бобових концентратів;

згодовування великої кількості злакових концентратів;

згодовування карбаміду;

згодовування кукурудзи в стадії молочно-воскової стиглості.

 

119. Причини травматичного ретикуліту:

травми сітки з боку грудної клітки;

попадання гострих металевих предметів у сітку;

згодовування грубих, жорстких кормів;

згодовування мучнистих кормів.

 

120. Основним сприяючим фактором розвитку травматичного ретикуліту є:

гіподинамія;

гіпотонія передшлунків;

спотворення смаку;

тривале голодування.

 

121. Для визначення болісності сітки використовують:

надавлювання на мечоподібний хрящ;

перкусію в ділянці 8–10 міжреберних проміжків;

збирання шкіри в складку на задньому схилі холки;

проводку тварини.

 

122. Гастрит за характером ексудату буває:

гіперацидний

катаральний

гіпоацидний

фібринозний.

123. Основний патогенетичний механізм гіперацидного гастриту, це:

зниження активності пепсиногену;

посилення перистальтики кишечнику;

пілороспазм;

збільшення кількості вільної соляної кислоти.

124. Причини первинної тимпанії:

згодовування зеленої маси бобових;

закупорення стравоходу;

напування тварин холодною водою після годівлі;

гіпотонія передшлунків.

 

125. За характером газоутворення тимпанія буває:

простою;

пінявою;

комбінованою;

- вуглекислою.

 

126. Причиною загибелі тварин за тимпанії є:

серцева недостатність;

асфіксія;

розрив діафрагми;

перитоніт.

 

127. Протибродильні препарати, що застосовують за тимпанії, це:

Іхтіол;

свіже молоко;

Тимпанол;

молочну кислоту.

 

128. До хвороб із синдромом колік та явищами перитоніту відносять:

розширення шлунка;

інвагінацію кишечнику;

катаральну ентералгію;

тромбоемболічні коліки.

129. До хвороб із синдромом колік без явищ перитоніту відносять:

метеоризм кишечнику;

заворот кишечнику;

хімостаз;

інвагінацію кишечнику.