Виникнення українського козацтва

 

 

Козак –

«воїн-вершник», «вільна людина», «озброєна людина»

 

 

Козакування –

воєнні походи військово-службового люду, селян і міщан прикордонної смуги на татарські

кочовиська, улуси й фортеці у відповідь на татарські напади

 

ß

 

Добичництво –

військовий промисел козаків, походи по здобич на татарські кочовиська, улуси й фортеці

 

ß

 

Уходництво –

рибні, мисливські промисли козаків, бортництво, солевидобування

 

 

ß

1556 – 1557 рр.

Перша січ-фортеця на о. Мала Хортиця

Вишневецький Дмитро (Байда)

 

ß

Покозачення –

масовий перехід селян до козацького стану (друга пол. ХVІ – перша пол. ХVІІ ст.)

 

 

Передумови Þ	Причини
- економічний гніт;   - соціальний гніт (кріпацтво);   - національний гніт (полонізація);   - релігійний гніт (окатоличення);   - зовнішня політика Польщі та Литви;   - вільні землі в Середньому Подніпров’ї та Побужжі (Дике поле)	- обезземелення селян;   - втечі від феодалів;   - захист батьківської культури;   - захист православ’я;   - небезпека з боку кримських татар;   - освоєння спустошених земель

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ

 

01.07.1569 р.

Королівство Польське – Люблінська унія – Велике князівство Литовське

 

ß

Річ Посполита

(«спільна справа»)

- голова – король;

- парламент (сейм);

- єдина територія, армія, гроші;

- єдина зовнішня політика;

- самостійна внутрішня політика

 

 

ß

 

 

Інкорпорація українських земель до складу Польщі:

- Руське воєводство (м. Львів);

- Белзьке воєводство (м. Белз);

- Подільське воєводство (м. Кам’янець);

- Волинське воєводство (м. Луцьк);

- Брацлавське воєводство (м. Брацлав);

- Київське воєводство (м. Київ)

 

 

Наслідки

 

позитивні негативні

+ більшість українських земель - політичний гніт (влада поляків);

об’єднані в складі однієї держави; - національний гніт (полонізація);

ß - релігійний гніт (окатоличення);

+ формується українська нація - соціальний гніт (кріпацтво)

 

ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В ХVІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.

 

 

Католицька церква на чолі з папою римським

Православна церква на чолі з константинопольським патріархом

Реформація в Польщі (ХVІ ст.)   ß Контрреформація в Польщі (ХVІ ст.): - встановлено патронат (право шляхти призначати священика у своєму маєтку); - відкрито єзуїтські школи; - Петро Скарга «Про єдність церкви Божої» Þ ß 23.12.1595 р. папа римський Климент VІІІ підписав Акт про приєднання Київської митрополії до римо-католицької церкви ß 18.10.1596 р. Берестейський собор (у церкві Св. Миколая) ß Берестейська унія (підтримали Акт про приєднання Київської митрополії до римсько-католицької церкви) ß 15.12.1596 р. король Сигізмунд ІІІ Ваза затвердив Берестейську унію: - затверджено католицький догмат про походження Святого Духа від «Отця і Сина»; - затверджено католицький церковний календар; - збережені православні церковні обряди, свята, таїнства, особливості будівництва храмів, іконостасів, манеру церковного співу; - збережено богослужіння церковнослов’янською мовою ß Утворено греко-католицьку церкву – католицьку церкву східного обряду (уніатську церкву)   ß греко-католицьке духівництво звільнялося від сплати податків   греко-католицька шляхта зрівнювалася в правах з католицькою

1458 р. поділ Київської митрополії   митрополит митрополит Київський, Московський Галицький та всієї Русі та всієї Русі ß ß митрополит митрополит Михайло Рогоза Іов підтримав Ü став патріархом Акт про приєднання Московським до римо-католицької (1589 р.) ß 16.10.1596 р. Берестейський собор (у палаці Костянтина Острозького) ß засудили Берестейську унію   ß Чинили опір католикам та уніатам: - полемічна література (Герасим Смотрицький, Іван Вишенський); - поширені братства, братські школи; - гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний вступив разом з усім Військом Запорозьким до Київського братства ß 1620 р. єрусалимський патріарх Феофан ІІІ відновив посаду митрополита Київського, Галицького та всієї Русі: - Іов Борецький (1620 – 1631 рр.); - Петро Могила (1632 – 1647 рр.)

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ – КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА

Курені Склад

Запорозька Січ (Запорозький Кіш) Січ - фортеця

Паланка Старшина Кухня

(полк) В’язниця Майстерні Канцелярія

Зимівник Слобода Хутір

 

Паланки: Січі:

- Бугогардівська; - Хортицька (1556 – 1557 рр.);

- Інгульська; - Томаківська (80-ті роки XVI ст. — 1593 р.);

- Кодацька; - Базавлуцька (1593–1638 рр.);

- Самарська; - Микитинська (1639–1652 рр.);

- Кальмиуська; - Чортомлицька (1652–1709 рр.);

- Орельська; - Кам'янська (1709–1711, 1730–1734 рр.);

- Протовчанська; - Олешківська (1711–1728 рр.);

- Прогноївська - Підпільненська – Нова Січ (1734–1775 рр.)

ß ß

зимівні козаки козаки-січовики

 

Паланка (полк) – 1). адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запорозькій Січі;

2). військова одиниця під час походу (3-4 куреня)

 

Курінь – 1). приміщення, в якому жили запорожці;

2). військово-адміністративна одиниця (кількасот козаків)

 

Козацька рада – вищий орган влади – загальні збори козаків: на Різдво (1 січня), на Великдень (2-й, 3-й день Великодня), на Покрова (1 жовтня)

 

Чорна рада – зібрання козаків з їх власної ініціативи

 

Кіш – 1). козацький уряд: кошовий отаман + старшина (суддя,осавул, писар, курінні отамани)

+ підстарші (скарбник, пушкар, довбиш, хорунжий, бунчужний);

2). збірна назва всього військового товариства запорозьких козаків

 

Гетьман – 1). керівник військового походу;

2). керівник реєстрових козаків

РОЗКОЛ КОЗАЦТВА

 

Реєстрове Нереєстрове

Військо Запорозьке городове Військо Запорозьке Низове

(1572 – 1782 рр.) (80-ті роки XVI ст. — 1775 р.)

 

02.06.1572 р.

Сигізмунд ІІ Август

Реєстр = 300 козаків Þ Напівлегальне становище

ß

1578 р.

Стефан Баторій:

- реєстр = 600 козаків;

- посада гетьмана;

- клейноди (булава, бунчук, хоругва, печатка);

- привілеї («козацькі вольності»); Þ Конфлікти з реєстровцями

- столиця – м. Трахтемирів

ß

Окремий соціальний стан

 

 

Характеристика козацького війська

Структура	Складові частини	Служби	Види зброї
полки ­ сотні ­ десятки	- піхота; - кіннота; - артилерія; - флот	- сторожова; - саперна; - розвідувальна	- холодна (шабля, спис, кинджал, булава, обух, пірнач, лук і стріли); - вогнепальна (самопал, мушкет, аркебуза або «пищаль», карабін, гаківниця, пістоль); - артилерійська (гармата, фальконет, мортира, ожига)

 

Військове мистецтво –

сукупність способів і форм ведення війни.

 

Винаходи козацького військового мистецтва:

- універсальне військо (не мало окремих родів);

- лава (наступ півколом);

- галас (змішування з ворожим військом);

- табір (рухоме укріплення, бойовий порядок);

- гуляй-город (пересувна бойова споруда);

- чайка (козацька галера);

- система димової сигналізації

КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ 90-х років ХVІ ст.

 

Причини повстань:

- політичний гніт (влада поляків);

- національний гніт (полонізація);

- релігійний гніт (окатоличення);

- соціальний гніт (кріпацтво);

- покозачення;

- невдоволення реєстровців

 

Роки	Керівники	Учасники	Територія	Події Þ	Наслідки
1591 – 1593 рр.	Криштоф Косинський – полковник реєстровців, гетьман низовиків	- реєстровці; - низовики; - селяни; - міщани (5 тисяч)	- Київщина; - Брацлавщина; - Поділля; - Волинь	- ХІІ. 1591 р. захопили Білу Церкву;   - 23-30.01.1593 р. – бій під П’яткою;   - V.1593 р. оточили Черкаський замок	- поширення повстання;   - мирна угода;   - Косинського підступно вбили ß відступили на Запорожжя
1594 – 1596 рр.	- Северин Наливайко – отаман низовиків; - Григорій Лобода – гетьман реєстровців; - Матвій Шаула – гетьман низовиків	- реєстровці; - низовики; - селяни; - міщани; - зубожіла шляхта (12 тисяч)	- Київщина; - Брацлавщина; - Поділля; - Волинь; - Білорусь	- V-Х.1594 р. – перемоги;   - V-VІ.1596 р. – бій під Лубнами (табором)	- поширення повстання;   - Лобода почав переговори, але козаки стратили його ß реєстровці видали полякам Наливайка та Шаулу

 

 

Причини поразки: Значення повстань:

- неорганізованість; - набуття досвіду боротьби;

- роз’єднаність козацтва - зростання національної свідомості народу

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ХVІ ст.

Умови розвитку культури

Позитивні Негативні

- формується українська нація; - немає власної держави;

- формується українська мова; - політичний гніт (влада поляків);

- виникло козацтво, братства; - національний гніт (полонізація);

- збережені традиції Київської Русі; - релігійний гніт (окатоличення);

- поширені здобутки Західної Європи; - соціальний гніт (кріпацтво);

- українські феодали займалися меценатством - збройні конфлікти

 

Типи шкіл	Види літератури	Книгодрукування	Архітектура
«Домові» (домашнє навчання)   Іноземні (вірменські, італійські)   Церковні   католицькі православні протестантські (єзуїтські парафіяльні (лютеранські, колегіуми) (при церквах) кальвіністські) + Братські школи   Приватні школи: - Львівська (1546 р.); - Острозька слов’яно-греко-латинська колегія ß Вища школа – Острозька академія (1576 – 1608 рр.)	Літописи: - Короткий Київський (1545 р.); - Львівський (1489 – 1649 рр.)   Перекладна: - Біблія; - грецькі, італійські, сербські твори   Полемічна: - «Апокрисис» Христофер Філалет; - «Палінодія» Захарія Копистенський; - «Рада про очищення церкви», «Послання до єпископів» Іван Вишенський   Церковна: - «Пересопницьке Євангеліє» Михайло Василевич, архімандрит Григорій; - «Пересторог» Іов Борецький; - «Пісня пісень»; - «Апостол», «Псалтир»	Швайпольд Фіоль (Краків)   Франциск Скорина (Прага)   Іван Федоров (Львів, Острог): - «Апостол» (1573 р.); - Біблія (1581 р.); - «Хронологія» А. Римші (1581 р.)	Православні церкви: - Успенська в Києві; - Київський Софійський собор; - Успенська у Львові   Католицькі костьоли: - в Бистриці (1543 р.); - бернардинців в Ізяславі; - парафіяльний в Києві; - домініканський в Києві; - домініканський в Кам’янці; - Святого Флоріана в Шаргороді   Іудейська синагога у Львові   Мусульманські мечеті: - Джума-Джамі у Євпаторії; - Муфті-Джамі у Феодосії; - Мала мечеть в Ізмаїлі