Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Довідка: основні поняття, величини і одиниці
ВИМІРЮВАННЯ ДОЗИМЕТРІЇ. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ (ІВ) - це таке випромінювання, яке взаємодіючи з речовиною,спонукає утворення електричних зарядів різних за знаками. Виділяють два види ІВ: квантове (фотонне) і корпускулярне випромінювання. До фотонного випромінювання відносять - і рентгенівське випромінювання. Енергія - квантів знаходиться в межах від десятків КеВ до декількох МеВ. Енергія рентгенівських фотонів - від 10 КеВ до 100 КеВ. Корпускулярне випромінювання (KB) - це випромінювання, що має частинки з масою спокою відмінною від нуля. Існують такі види KB - - випромінювання, - випромінювання, нейтронне і протонне випромінювання. Основними фізичними характеристиками руху частинок є розсіювання їх енергії на одиницю шляху () і повний пробіг R частинками в речовині. Під час руху частинки викликають іонізацію і приводять в збуджений стан атоми речовини.
- поле функції Лабораторна робота № 4. ВИВЧЕННЯ ПОГЛИНАННЯ g - ВИПРОМІНЮВАННЯ СВИНЦЕМ І АЛЮМІНІЄМ.
МЕТА РОБОТИ: 1. вивчити теоретично взаємодію g - випромінювання з речовиною; 2. Визначити експериментально коефіцієнт поглинання g-випромінювання свинцем і алюмінієм. ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: 1. Джерело струму; 2. Лічильник Гейгера-Мюллера; 3. випромінювач g-променів в свинцевому колліматорі; 4. Прилад ПСО2-4. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ. Взаємодія g-випромінювання з речовиною. g -промені - це короткохвильове електромагнітне випромінювання (n = 1020 с-1 і вище), яке виникає при: · ядерних перетвореннях (радіоактивний розпад, ядерні реакції, діленні ядер); · гальмуванні заряджених частинок. При великих частотах виявляються корпускулярні властивості g-випромінювання. Тому його можна розглядати як сукупність частинок, що рухаються зі швидкістю с = 3Ч 1010 м/с, мають енергію Е=hn і імпульс . При проходженні g-частинок через речовину спостерігається близько десяти різних видів взаємодії їх з атомоми. Але найбільш часто зустрічаються: 1. Фотоефект; 2. Комптонівське розсіювання; 3. Утворення пар е‑ і е+ Для кількісної характеристики імовірності чи розсіювання g-квантів були запропановані величини: перетин розсіювання і перетин поглинання g-квантів. Розглянемо однорідний паралельний пучок g-часток сенситивністю I0, що проходить через шар речовини товщиною "х" див. Після проходження речовини інтенсивність g-потоку послабна і визначається з виразу:
I = I0e-m X (1) де m - коефіцієнт поглинання речовини. Досить часто користуються “масовим” коефіцієнтом поглинання (2) де r - густина речовини. Користуються також поняттями: коефіцієнта поглинання атома і електрона: (3) де m - маса атому; М - молекулярна маса; NA - число. Одиниця вимірювання для цих коефіцієнтів – ; . Цю розмірність використовують і при вживанні терміну “ефективний перетин”. Зупинимося на трьох головних процесах взаємодії g-квантів з речовиною. ФОТОЕФЕКТ. Фотоефект виникає при взаємодії g-квантів з атомом речовини. В результаті цього процесу з атому вилітає електрон із енергією, що дорівнює різниці енергій g-кванту і енергії зв'язку електрону в атомі. При цьому найбільш імовірно, що енергія кванту передається електрону, що знаходиться на найближчому до ядра К-шарі. Якщо через sК позначити ефективний перетин фотоефекту на К-шарі, а через sL і sМ на L і М шарах, то для g-частинок середніх енергій співвідношення між перетинами поглинання для різних шарів можна виразити так: Перетин фотоефекту є функція атомного номеру Z (величина заряду ядра) і енергії g-кванту. Із збільшенням заряду ядра (Z), перетин фотоефекта, що визначається атомом речовини, збільшується як Zn (4<n<5). При збільшенні енергії g-кванту перетин фотоефекту зменшується. При малих енергіях (Е” 0,2 МэВ) як , а при великих (Е” 0,5 МэВ) за законом 1/Е. (?) Тому, особливо важливо потрібно враховуввати фотоефект при взаємодії g-квантів з речовиною, що складається з важких атомів (Pb, Ag) і при малих енергіях g-квантів. КОМПТОНІВСЬКЕ РОЗСІЮВАННЯ. g -квант у процесі взаємодії з електроном може розсіюватися на деякий кут, передаючи електрону частину своєї енергії. Цей процес називається комптонівським розсіюванням g-променів. Із законів збереження енергії і імпульсу випливає, що при будь-якому куті розсіювання як електрон, так і розсіяний g-квант, повинні мати певні енергії. Якщо позначити через n0 - частоту падаючого g-кванту, через n - частоту g' - кванту, що розсіюється на кут Q по відношенню до попереднього напрямку падіння, а через Т - кінетичну енергію електрону, що вилітає під кутом j, то на виході будемо мати g-фотон з частотою n й електрон з енергією Т. n і Т визначаються за формулами:
Комптонівське розсіювання досить вагоме при енергіях до 10 МэВ. 1.3. УТВОРЕННЯ ПАР е+ і е-. При великих енергіях g-квантів можливе утворення пари електрон-позитрон у полі ядра чи в полі атомного електрону. При цьому процесі g-квант зникає. Утворення пар при малих енергіях g-часток неможливе. Повна енергія пари е++е-=hn. Таким чином, утворення пар можливе при hnі2mc2 (2mc2=1,02 МэВ). Істотну роль процес утворення пар має при Еgі 10 МеВ. Із сказаного вище випливає, що повний коефіцієнт поглинання g-випромінювання в речовиною дорівнює: m = mфот + mкомпт + mпар (6) де mфот, mкомпт, mпар – коефіцієнти поглинання g-випромінювання при відповідному процесі. Графіки залежності коефіцієнтів mфот, mкомпт і mпар від енергії g-фотона для Pb і Al приведені на рис.1.
Рис. 1.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 270; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.22.77.149 (0.009 с.) |