Нещасні випадки, які не визнаються пов’язаними з виробництвом

Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устатковання, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;
під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;
у разі смерті або самогубства (крім випадків, раптового погіршення стану здоров’я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком; скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів).

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.

Таке розслідування проводиться спеціальним наказом призначеною комісією на чолі з представниками органів державного нагляду.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, може проводитися комісією, призначеною рішенням Кабміну.

У разі групових і смертельних випадків, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити:

• Територіальні органи державного нагляду;
• Органи прокуратури;
• Виконавчий орган дирекції Фонду соціального страхування;
• Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцеву держадміністрацію;
• Вищий за рангом профспілковий орган;

Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання документів. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається у двох примірниках і додається до акту спецрозслідування.

До акту спец розслідування додаються такі матеріали:

• копія наказу про організацію комісії з спецрозслідування;
• протокол огляду місця події, плани, схеми, фотознімки; протоколи опитування причетних до нещасного випадку;
• копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого, а також копії приписів, що стосуються нещасного випадку, якщо вони видавалися та витяги з порушених нормативно-правових актів;
• медичний висновок про причину смерті та характер травм, а також довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком.

У п’ятиденний термін після розслідування, роботодавець надсилає копії матеріалів до органів прокуратури і тих органів, що брали участь у розслідуванні.

Після підписання акта спецрозслідування, роботодавець у п’ятиденний термін має видати наказ про виконання, заходів щодо запобігання виникнення подібних інцидентів та повідомити про це органи, які брали участь у спеціальному розслідуванні, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих актів про охорону праці.

Про порушення кримінальної справи інформацію надають органи прокуратури.

Охорона праці працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах праці

До спеціальних гарантій прав на охорону праці працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах праці належать:

- Безоплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або

рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою (ст. 7 Закону

України „Про охорону праці");

- Безоплатне забезпечення спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту; змиваючими та знешкоджуючими засобами (ст. 8 Закону України „Про охорону праці");

- Оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення - спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час (ст. 168 КЗпП);

- Скорочена тривалість робочого часу - не більше як 36 годин на тиждень (ст. 51 КЗпП);

- Додаткова оплачувана відпустка - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, цехів, професій і посад (ст. 7 Закону України „Про відпустки");

- Оплата праці у підвищеному розмірі, надбавки до основної заробітної плати з урахуванням гарантій, встановлених у законодавстві, генеральній, галузевих і регіональних угодах;

- Обов'язкові медичні огляди - за кошти роботодавця під час прийняття на роботу та періодично протягом трудової діяльності (ст. 17 Закону України „Про охорону праці");

- Пенсія на пільгових умовах - за ст.ст. 13 (Список №1 та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад, затверджуваним КМУ, і за результатами атестації робочих місць) та ст.14 Закону України „Про пенсійне забезпечення";

- Інші додаткові пільги і компенсації, не передбачені законодавством, за власні кошти роботодавця, за колективним договором (угодою, трудовим договором).

Охорона праці жінок

Норми, що регулюють працю жінок, можна розподілити на 2 групи: 1)ті, що регулюють працю всіх працюючих жінок; 2)ті, що регулюють працю вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Особливістю правового регулювання праці всіх працюючих жінок є: 1)заборона застосування праці жінок на певних роботах; 2)обмеження використання праці жінок на роботах у нічний час; 3)встановлення граничної ваги переміщення жінками вантажів. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3р, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до 14р або дитини-інваліда. Жінки, які мають дітей віком до 15р, мають переважне право на укладення труд договору про роботу вдома. Вагітним жінкам знижуються норми виробітку, норми обслуговування. Вагітні жінки переводяться на роботу, що є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Жінки, які мають дітей віком до 3р, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на ін роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку до 3р. Заборонено залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3р, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні

Охорона праці неповнолітніх

Права неповнолітніх у трудових відносинах базуються на принципі їх рівності з повнолітніми особами, а з охорони праці неповнолітні користуються додатковими пільгами. Зміст особливостей прав регулювання праці неповнолітніх розкривається через: 1)встановлення мінімал віку прийняття на роботу. Не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16р., за згодою одного із батьків з 15р. 2)Встановлення броні прийняття на роботу і проф навчання на в-ві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, проф навчально-виховні заклади, а також ін осіб молодше 18р; 3)надання

працездатній молоді після закінчення навчальних закладів першого робочого місця на строк не менше 2р; 4)заборону залучення неповнолітніх до робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці; 5)заборону залучення неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми; 6)заборону залучення осіб, віком до 15р, до тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей, проведення обов'язкових при прийнятті на роботу мед оглядів неповнолітніх і

періодичних мед оглядів аж до досягнення ними 21р; 7)зменшення норм виробітку неповнолітнім робітникам; 8)встановлення скороченої тривалості робочого часу. Для працівників віком від 16 до 18р - 36 годин на тиждень, віком від 15 до 16 р - 24 години на тиждень; 8)надання щорічної основної відпустки подовженої тривалості (31 календарний день) у зручний для неповнолітнього час та надання додаткових відпусток у зв'язку з навчанням; 9)заборону залучення неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Звільнення неповнолітніх працівників з ініціативи робото­давця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.