Лікарські рослини і сировина,

ЯКІ МІСТЯТЬ АЛКАЛОЇДИ

1. Алкалоїди це:

A) природні азотовмісні сполуки рослинного, рідше тваринного походження, кислотного характеру, які не є продуктами розпаду білків і проявляють активну біологічну дію, за структурою складні похідні аміаку, оптично активні;

B) природні азотовмісні сполуки рослинного, рідше тваринного походження, основного характеру, які не є продуктами розпаду білків і проявляють активну біологічну дію, за структурою складні похідні аміаку, оптично активні;

C) природні азотовмісні сполуки рослинного, рідше тваринного походження, основного характеру, які є продуктами розпаду білків і проявляють активну біологічну дію, за структурою складні похідні аміаку, оптично активні;

D) природні азотовмісні сполуки рослинного, рідше тваринного походження, основного характеру, які не є продуктами розпаду білків і проявляють активну біологічну дію, за структурою складні похідні аміаку, оптично неактивні;

E) природні азотовмісні сполуки рослинного, рідше тваринного походження, кислотного характеру, які є продуктами розпаду білків і проявляють активну біологічну дію, за структурою складні похідні аміаку, оптично активні.

2. За фізичними властивостями алкалоїди:

A) що містять кисень - тверді кристалічні безбарвні речовини без запаху, гіркі на смак;

ті, що не містять кисень - леткі рідини з неприємним запахом, але їх солі кристалічні;

B) що містять кисень - тверді кристалічні безбарвні речовини без запаху, солодкі на смак; ті, що не містять кисень - леткі рідини з неприємним запахом, але їх солі кристалічні;

C) що містять кисень - аморфні речовини без запаху, гіркі на смак;

ті, що не містять кисень - кристалічні з неприємним запахом, але їх солі рідини;

D) що містять кисень - аморфні безбарвні речовини без запаху, гіркі на смак;

ті, що не містять кисень - леткі рідини з неприємним запахом, але їх солі кристалічні;

E) що містять кисень - аморфні безбарвні речовини без запаху і смаку;

ті, що не містять кисень - леткі рідини з неприємним запахом, але їх солі кристалічні.

 

3. Яка розчинність алкалоїдів залежно від форми?

A) алкалоїди-основи нерозчинні у воді (за винятком ефедрину, кодеїну, кофеїну), розчинні в органічних розчинниках; алкалоїди-солі добре розчинні у воді, нерозчинні в органічних розчинниках (крім спирту);

B) алкалоїди-основи розчинні у воді (за винятком ефедрину, кодеїну, кофеїну), нерозчинні в органічних розчинниках; алкалоїди-солі добре розчинні у воді, нерозчинні в органічних розчинниках (крім спирту);

C) алкалоїди-основи нерозчинні у воді (за винятком ефедрину, кодеїну, кофеїну), розчинні в органічних розчинниках; алкалоїди-солі добре розчинні у воді та в органічних розчинниках (крім спирту);

D) алкалоїди-основи розчинні у воді (за винятком ефедрину, кодеїну, кофеїну),нерозчинні в органічних розчинниках; алкалоїди-солі добре розчинні у воді та в органічних розчинниках (крім спирту);

E) алкалоїди-основи нерозчинні у воді (за винятком ефедрину, кодеїну, кофеїну) та в органічних розчинниках; алкалоїди-солі добре розчинні у воді, нерозчинні в органічних розчинниках (крім спирту);

4. Як екстрагують алкалоїди з ЛРС, залежно від форми?

A) алкалоїди-основи - органічними розчинниками (хлороформом, бензолом, дихлоретаном); рідкі й леткі - перегонкою з водяною парою; алкалоїди-солі - підкисленою водою або спиртом;

B) алкалоїди-основи - підкисленою водою або спиртом; рідкі й леткі - перегонкою з водяною парою; алкалоїди-солі - органічними розчинниками (хлороформом, бензолом, дихлоретаном);

C) алкалоїди-основи - органічними розчинниками (хлороформом, бензолом, дихлоретаном); рідкі й леткі - перегонкою з водяною парою; алкалоїди-солі - лугом або спиртом;

D) алкалоїди-основи - водою й органічними розчинниками; рідкі й леткі - перегонкою з водяною парою; алкалоїди-солі - підкисленою водою або спиртом;

E) алкалоїди-основи - підкисленою водою і спиртом; рідкі й леткі - перегонкою з водяною парою; алкалоїди-солі - органічними розчинниками (хлороформом, бензолом, дихлоретаном).

5. Загальні осадові реакції на алкалоїди:

A) реактив Майєра - жовтий осад, реактив Марме - білий аба жовтуватий осад;

B) реактив Фелінга - оранжево-червоний осад;

C) реактив Фелінга - темно-синій осад;

D) реактив Майєра - жовтий осад, реактив Марме - оранжево-червоний осад;

E) реактив Фелінга - білий осад, реактив Марме - білий аба жовтуватий осад.

6. Загальні осадові реакції на алкалоїди:

A) реактив Вагнера та Бушарда - білий осад, реактив Драгендорфа - оранжево-червоний;

B) реактив Фелінга - оранжево-червоний осад;

C) реактив Фелінга - темно-синій осад;

D) реактив Вагнера та Бушарда - бурий осад, реактив Драгендорфа - білий;

E) реактив Вагнера та Бушарда - бурий осад, реактив Драгендорфа - оранжево-червоний.

7. Загальні осадові реакції на алкалоїди:

A) реактив Зонненштейна, розчин таніну - жовтуваті кристалічні осади;

B) реактив Фелінга - оранжево-червоний осад;

C) реактив Фелінга - темно-синій осад;

D) реактив Зонненштейна, розчин таніну - жовтуваті аморфні осади;

E) реактив Зонненштейна, розчин таніну - оранжево-червоні аморфні осади.

8. Загальні осадові реакції на алкалоїди:

A) розчин пікринової кислоти - жовтий осад, реактив Драгендорфа - оранжево-червоний;

B) реактив Фелінга - оранжево-червоний осад;

C) реактив Фелінга - темно-синій осад;

D) розчин пікринової кислоти - жовтий осад, реактив Драгендорфа - білий;

E) розчин пікринової кислоти - бурий осад, реактив Драгендорфа - оранжево-червоний.

9. Прекурсором ізохінолінових алкалоїдів є:

A) мевалонова кислота;

B) лізин;

C) орнітин;

D) триптофан;

E) тирозин.

10. Прекурсором ізопреноїдних алкалоїдів є:

A) мевалонова кислота;

B) лізин;

C) орнітин;

D) триптофан;

E) тирозин.

11. Прекурсором тропанових алкалоїдів є:

A) мевалонова кислота;

B) лізин;

C) орнітин;

D) триптофан;

E) тирозин.

12. Прекурсором індольних алкалоїдів є:

A) мевалонова кислота;

B) лізин;

C) орнітин;

D) триптофан;

E) тирозин.

13. Яка рослина містить тропанові алкалоїди?

A) беладонна звичайна;

B) ефедра хвощова;

C) жовтозілля широколисте;

D) термопсис ланцетовидний;

E) мачок жовтий.

14. Яка рослина містить хінолізидинові алкалоїди?

A) беладонна звичайна;

B) ефедра хвощова;

C) жовтозілля широколисте;

D) термопсис ланцетовидний;

E) мачок жовтий.

15. Яка рослина містить екзоциклічні алкалоїди?

A) беладонна звичайна;

B) ефедра хвощова;

C) жовтозілля широколисте;

D) термопсис ланцетовидний;

E) мачок жовтий.

16. Яка рослина містить піролізидинові алкалоїди?

A) беладонна звичайна;

B) ефедра хвощова;

C) жовтозілля широколисте;

D) термопсис ланцетовидний;

E) мачок жовтий.

17. Ізохінолінові алкалоїди хелідонін, хелеритрин містяться в ЛРС:

A) дурману звичайного;

B) чистотілу звичайного;

C) скополії карніолійської;

D) маку снотворного;

E) барбарису звичайного.

 

18. Індольні алкалоїди резерпін, ресцинамін містяться в ЛРС:

A) чистотілу звичайного;

B) раувольфії зміїної;

C) пасифлори інкарнатної;

D) катарантусу рожевого;

E) глечиків жовтих.

19. Індольні алкалоїди протипухлинної дії містяться в ЛРС:

A) чистотілу звичайного;

B) маку снотворного;

C) блекоти чорної;

D) катарантусу рожевого;

E) глечиків жовтих.

20. Ергоалкалоїди містяться в ЛРС:

A) клавіцепсу пурпурового;

B) маку снотворного;

C) пасифлори інкарнатної;

D) катарантусу рожевого;

E) глечиків жовтих.

 

21. В яку стадію вегетації проводять заготівлю кореневищ з коренями жовтозілля широколистого?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблювання;

E) під час бутонізації і на початку цвітіння.

22. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави чистотілу?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблювання;

E) під час плодоношення.

23. В яку стадію вегетації проводять заготівлю листків беладонни?

A) до цвітіння;

B) на початку цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблювання;

E) під час плодоношення.

 

24. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави жовтозілля широколистого?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблювання;

E) під час плодоношення.

25. За якої температури сушать коробочки маку?

A) 10-12^оС;

B) 50-60^оС, або повільно при 20^оС;

C) 50-60^оС;

D) 50-60^оС, або повільно при 10^оС;

E) 20-30^оС.

26. За якої температури сушать ЛРС, що містить алкалоїди?

A) 10-12^оС;

B) 50-60^оС;

C) 70-90^оС;

D) 80-90^оС;

E) 25-35^оС.

 

27. За якої температури сушать листя беладонни, блекоти та дурману?

A) 10-12^оС;

B) 55-65^оС;

C) 70-90^оС;

D) 80-90^оС;

E) 40-45^оС.

28. За якої температури сушать маткові ріжки?

A) на холоді;

B) 40^оС;

C) 70-90^оС;

D) 25^оС;

E) 50-60^оС.

29. Яка спільна діагностична ознака листків дурману звичайного, блекоти та беладонни?

A) наявність простих хвилястих волосків;

B) включення оксалату кальцію в клітинах;

C) клітини епідерми з хвилястими стінками;

D) губчастий мезофіл;

E) локалізація ефірних олій на поверхні листка.

30. Яка мікроскопічна ознака листків дурману звичайного?

A) поодинокі призматичні кристали;

B) клітини-мішки з кристалічним піском;

C) рафіди;

D) голчасті кристали;

E) друзи.

31. Яка мікроскопічна ознака листків беладонни?

A) поодинокі призматичні кристали;

B) клітини-мішки з кристалічним піском;

C) рафіди;

D) голчасті кристали;

E) друзи.

32. Яка мікроскопічна ознака листків блекоти?

A) поодинокі призматичні кристали;

B) клітини-мішки з кристалічним піском;

C) рафіди;

D) голчасті кристали;

E) друзи.

33. Сировиною жовтозілля широколистого є:

A) насіння;

B) листки;

C) листки, трава;

D) кореневища з коренями, трава;

E) квітки.

34. Сировиною секуринеги кущистої є:

A) бруньки;

B) пагони;

C) кора;

D) корені;

E) квітки.

35. Сировиною видів чемериці є:

A) насіння;

B) листки;

C) листки, трава;

D) кореневища з коренями;

E) квітки.

36. Сировиною барвінку малого є:

A) бруньки;

B) листки;

C) кора;

D) корені;

E) трава.

37. Виберіть препарати, сировиною для яких є беладонна звичайна, блекота чорна та дурман звичайний:

A) аерон;

B) астматол;

C) платифіліну гідротартрат;

D) резерпін;

E) новопасит.

38. Виберіть препарати, сировиною для яких є жовтозілля широколисте:

A) аерон;

B) астматол;

C) платифіліну гідротартрат;

D) резерпін;

E) новопасит.

 

39. Виберіть препарати, сировиною для яких є пасифлора інкарнатна:

A) аерон;

B) астматол;

C) платифіліну гідротартрат;

D) резерпін;

E) новопасит.

40. Виберіть препарати, сировиною для яких є раувольфія зміїна:

A) аерон;

B) астматол;

C) платифіліну гідротартрат;

D) резерпін;

E) новопасит.

41. Яка ЛРС використовується для одержання глауцину гідрохлориду?

A) трава мачку жовтого;

B) трава маклеї;

C) трава чистотілу;

D) трава софори товстоплідної;

E) трава лобелії.

 

42. Яка ЛРС використовується для одержання антиаритмічного засобу “Аймалін”?

A) насіння чилібухи;

B) листя дурману;

C) листя катарантуса рожевого;

D) трава барвінку малого;

E) корені раувольфії.

 

43. Яка ЛРС використовується для одержання папаверину гідрохлориду?

A) трава мачку жовтого;

B) трава маклеї;

C) трава чистотілу;

D) коробочки маку;

E) кореневища глечиків жовтих.

 

44. Яка ЛРС використовується для одержання лютенурину?

A) трава мачку жовтого;

B) трава маклеї;

C) трава чистотілу;

D) коробочки маку;

E) кореневища глечиків жовтих.

 

Рекомендована література

 

Державна Фармакопея України, 1-ше видання – Харків: РІРЕГ, 2001

Бобкова І.А., Варлахова Л.В., Маньковська М.М. Фармакогнозія: Підручник – К.: Медицина, 2006 – 440 с.

Государственная фармакопея СССР: Вып. 1. Общие методы анализа / МЗ СССР – 11-е изд., доп.– М.: Медицина, 1987 – 336 с.

Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа.

Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині – К.: Медицина, 2007 – 544 с.

Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин – Харків: “Прапор” – 704 с.

Кузнецова М.А. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии – М.: Медицина, 1986 – 272 с.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/За ред. академіка АН УРСР Гродзинського А.М.– К.: УРЕ, 1990 – 544 с.

Муравьева Д.А. Фармакогнозия – М.: Медицина, 1981 – 656 с.

Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения – М.: Медицина, 1983 – 336 с.

Практикум з фармакогнозії: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів/В.М. Ковальов, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко та ін.; За заг. ред. В.М. Ковальова. – Х.: Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2003. – 512 с.: 615 іл.; 24 с. вкл. – Рос. мова.

Рубіш Ф.Ф. Лікарські рослини Закарпаття у народній медицині – Ужгород: ВАТ “Патент”, 2005 – 248 с.

Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка – Вінниця: Нова книга, 2007 – 488 с.

Середа П.І., Максютіна М.П., Давтян Л.Л. Фармакогнозія: лікарська рослинна сировина та фітозасоби – Вінниця: Нова книга, 2006 – 352 с.

Солодовниченко Н.М., Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати: Посібник з фармакогнозії з основами біохімії лікар. рослин. — Х.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2001. — 408 с.

Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків: Підручник для студентів фармацевтичних факультетів ВМНЗ – Вінниця: Нова книга, 2007 – 640 с.

Фармацевтична енциклопедія/Голова ред. ради В.П. Черних – К.: Моріон, 2005 – 848 с.

 

 

ЗМІСТ

 

 

Частина 1. Завдання Центру тестування при МОЗ України __________ 3

Частина 2. Завдання, розроблені кафедрою фармацевтичних дисциплін __ 46