Лікарські рослини і сировина, які містять

ФЕНОЛЬНІ СПОЛУКИ

1. Флавоноїди - фенольні сполуки, в основі яких лежить структура дифенілпропану із загальною формулою С₆-С₃-С₆ різного ступеня окиснення і насиченості пропанового фрагменту. Залежно від положення фенольного радикалу їх поділяють на:

A) еуфлавоноїди, ізофлавоноїди, неофлавоноїди;

B) похідні флавану та флавону;

C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

D) флаванони, флаваноноли, флавони, флавоноли, халкони, дигідрохалкони, аурони;

E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.

 

2. Лігнани - димери похідних фенілпропану (С₆-С₃)₂, які з’єднані між собою середніми вуглецями бокових ланцюгів. За розміщенням їх ароматичних ядер їх поділяють на:

A) флаволігнани, ксантолігнани, кумаринолігнани;

B) істинні лігнани, неолігнани, лігноїди;

C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

D) гідролізовані, конденсовані;

E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.

3. Ксантони - фенольні сполуки, похідні дибензо-γ-пірону, із загальною формулою С₆-С₁-С₆. За хімічною структурою їх поділяють на:

A) істинні ксантони, неоксантони, ксантолігноїди;

B) істинні ксантони, фураноксантони, пірано- і дигідропіраноксантони, дипіраноксантони, ксантолігноїди;

C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

D) гідролізовані, конденсовані;

E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.

4. Таніди - поліфенольні сполуки, що виявляють дубильні властивості, мають в’яжучий смак, осаджують білки, ущільнюючи тканини, із загальною формулою (С₆-С₃-С₆)_n. За продуктами піролізу їх поділяють на:

A) істинні таніди, неотаніди, ксантотаніди;

B) пірогалолові, пірокатехінові;

C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

D) гідролізовані, конденсовані;

E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.

 

5. Кумарини - фенольні сполуки, похідні 9,10-бензо-α-пірону, із загальною формулою С₆-С₃. За хімічною структурою їх поділяють на:

A) пірогалолові, пірокатехінові;

B) прості кумарини, фурокумарини, піранокумарини, бензокумарини, куместани, ізокумарини;

C) прості хромони, фуранохромони, піранохромони, бензохромони, оксепінохромони;

D) гідролізовані, конденсовані;

E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.

6. Хромони - фенольні сполуки, похідні 9,10-бензо-γ-пірону, із загальною формулою С₆-С₃. За хімічною структурою їх поділяють на:

A) пірогалолові, пірокатехінові;

B) прості кумарини, фурокумарини, піранокумарини, бензокумарини, куместани, ізокумарини;

C) прості хромони, фуранохромони, піранохромони, бензохромони, оксепінохромони;

D) гідролізовані, конденсовані;

E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.

7. Антрахінони - фенольні сполуки, похідні антрацену, із загальною формулою С₆-С₂-С₆. За хімічною структурою та ступенем окислення їх поділяють на:

A) істинні ксантони, неоксантони, ксантолігноїди;

B) істинні ксантони, фураноксантони, пірано- і дигідропіраноксантони, дипіраноксантони, ксантолігноїди;

C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

D) гідролізовані, конденсовані;

E) мономерні, димерні та конденсовані, відновні та окиснені форми.

 

8. Таніди - поліфенольні сполуки, що виявляють дубильні властивості, мають в’яжучий смак, осаджують білки, ущільнюючи тканини, із загальною формулою (С₆-С₃-С₆)_n. За будовою та хімічними властивостями їх поділяють на:

A) галотаніни, елаготаніни;

B) пірогалолові, пірокатехінові;

C) катехіни, лейкоантоціанідини, антоціанідини;

D) гідролізовані, конденсовані;

E) мономери та димери, відновні та окиснені форми.

 

9. Як екстрагують таніди з ЛРС?

A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

B) підкисленою водою або спиртом;

C) спиртовим розчином лугу;

D) водою й органічними розчинниками;

E) гарячою водою.

10. Як екстрагують флавоноїди з ЛРС?

A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

B) підкисленою водою або спиртом;

C) спиртовим розчином лугу;

D) водно-спиртовими сумішами або нижчими спиртами;

E) гарячою водою.

11. Як екстрагують хромони з ЛРС?

A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

B) підкисленою водою або спиртом;

C) спиртовим розчином лугу;

D) водою й органічними розчинниками;

E) гарячою водою.

12. Як екстрагують антраценпохідні з ЛРС?

A) органічними розчинниками (хлороформом, ефіром, нижчими спиртами);

B) підкисленою водою або спиртом;

C) водно-спиртовими сумішами або водними розчинами лугів;

D) водно-спиртовими сумішами або нижчими спиртами;

E) гарячою водою.

13. Як екстрагують лігнани з ЛРС?

A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

B) етиловим спиртом різної концентрації;

C) спиртовим розчином лугу;

D) ацетоном, нижчими спиртами;

E) гарячою водою.

 

14. Як екстрагують кумарини з ЛРС?

A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

B) етиловим спиртом різної концентрації;

C) спиртовим розчином лугу;

D) ацетоном, нижчими спиртами;

E) гарячою водою.

15. Як екстрагують фенологлікозиди з ЛРС?

A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

B) етиловим спиртом різної концентрації;

C) спиртовим розчином лугу;

D) ацетоном, нижчими спиртами;

E) гарячою водою.

16. Як екстрагують ксантони з ЛРС?

A) нижчими спиртами, хлороформом, бензолом;

B) етиловим спиртом різної концентрації;

C) спиртовим розчином лугу;

D) ацетоном, нижчими спиртами;

E) гарячою водою.

17. До флаволігнанів належать:

A) арбутин;

B) гіперицин;

C) рутин;

D) келін;

E) силібін.

18. До конденсованих антраценпохідних належать:

A) арбутин;

B) гіперицин;

C) рутин;

D) келін;

E) силібін.

19. До флавонолів належать:

A) арбутин;

B) гіперицин;

C) рутин;

D) келін;

E) силібін.

20. До фуранохромонів належать:

A) арбутин;

B) гіперицин;

C) рутин;

D) келін;

E) силібін.

21. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів пастернаку посівного?

A) під час повної стиглості;

B) під час цвітіння;

C) коли половина з них дозріє;

D) після побуріння 60-80% зонтиків;

E) після згортання зонтиків.

22. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави череди?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) після цвітіння;

D) під час бутонізації;

E) під час плодоношення.

 

23. В яку стадію вегетації проводять заготівлю листя чорниці?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблування;

E) під час плодоношення.

 

24. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів кропу запашного?

A) під час повної стиглості;

B) під час цвітіння;

C) коли половина з них дозріє;

D) у період масового побуріння і згортання зонтиків;

E) при побурінні до 80% зонтиків.

25. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів жостеру?

A) на початку цвітіння;

B) під час сокоруху;

C) коли половина з них дозріє;

D) під час повної стиглості;

E) після побуріння 60-80% зонтиків.

26. В яку стадію вегетації проводять заготівлю трави золототисячника?

A) до цвітіння;

B) під час цвітіння;

C) після цвітіння;

D) під час бутонізації;

E) під час плодоношення.

 

27. В яку стадію вегетації проводять заготівлю траву собачої кропиви?

A) до цвітіння;

B) на початку цвітіння;

C) під час бутонізації;

D) під час стеблування;

E) під час плодоношення.

 

28. В яку стадію вегетації проводять заготівлю плодів моркви дикої?

A) на початку цвітіння;

B) під час сокоруху;

C) коли половина з них дозріє;

D) під час повної стиглості;

E) після побуріння 60-80% зонтиків.

29. Сировиною родіоли рожевої є:

A) кореневища та корені;

B) квітки;

C) кора;

D) корені;

E) трава.

 

30. Сировиною сени гостролистої є:

A) насіння;

B) листки;

C) листки, трава;

D) кореневища та корені, трава;

E) листки, плоди.

 

31. Сировиною гірчака зміїного є:

A) кореневища;

B) листки;

C) кора;

D) корені;

E) трава.

 

32. Сировиною видів глоду є:

A) квітки;

B) листки;

C) листки, трава;

D) корені, трава;

E) квітки, плоди.

 

33. Сировиною бадану товстолистого є:

A) кореневища та корені;

B) листя;

C) трава;

D) кореневища;

E) плоди.

34. Сировиною черемхи звичайної є:

A) кореневища та корені;

B) листя;

C) трава;

D) кореневища;

E) плоди.

35. Сировиною здутоплідника сибірського є:

A) кореневища та корені;

B) листя;

C) трава;

D) кореневища;

E) плоди.

36. Сировиною золототисячника звичайного є:

A) кореневища та корені;

B) листя;

C) трава;

D) кореневища;

E) плоди.

 

37. Яка мікроскопічна ознака кореневища дріоптерису чоловічого?

A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

D) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію;

E) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію.

38. Яка мікроскопічна ознака кори калини?

A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

D) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію;

E) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію.

 

39. Яка мікроскопічна ознака кори крушини?

A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

D) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію;

E) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію.

40. Яка мікроскопічна ознака кори дуба?

A) багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині;

B) бурий корковий шар з численних клітин, механічний пояс, луб’яні волокна з кристалоносною обкладинкою; кам’янисті клітини; друзи оксалату кальцію; паренхімні клітини, що містять флобафени;

C) епідерміс частково зруйнований; гіподерма має 5-8 шарів бурих клітин з потовщеними оболонками; паренхімні клітини тонкостінні, заповнені крохмальними зернами, у великих міжклітинниках містяться шаровидні або овальні залозки на тонкій ніжці, заповнені жовтувато-зеленим вмістом; судинно-волокнисті пучки центроксилемні, відділені ендодермою від основної паренхіми;

D) цеглисто-червоний або темно-малиновий корковий шар з 15-20 рядків клітин, пластинчаста коленхіма; в зовнішній корі поодинокі чи групами механічні волокна з слабо потовщеними оболонками; у внутрішній корі 1-2, рідше 3-рядні, часто зігнуті серцевинні промені, між ними невеликі групи тангентально витягнутих здерев’янілих луб’яних волокон з товстими стінками, які оточені кристалоносною обкладкою; в клітинах паренхіми - друзи оксалату кальцію;

E) бурий корковий шар з численних клітин, луб’яні волокна з товстими стінками, пористі, у внутрішній корі 1-2-рядні серцевинні промені; кам’янисті клітини групами(зрідка поодинокі) жовтого кольору, великі, пористі; в клітинах паренхіми - великі та дрібні друзи оксалату кальцію.

 

41. Яка мікроскопічна ознака листків касії?

A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

 

42. Яка мікроскопічна ознака трави звіробою?

A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

 

43. Яка мікроскопічна ознака листків мучниці?

A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

 

44. Яка мікроскопічна ознака трави череди трироздільної?

A) звивистостінний епідерміс з чоткоподібним потовщенням, продихи тільки з нижнього боку листка, оточені 3-4 клітинами, вмістилища безбарвні та пігментовані;

B) звивистостінний епідерміс, продихи з обох боків листка, оточені 3-5 клітинами, волоски товстостінні з багатоклітинною основою та тонкостінні, за формою нагадують “гусінь”, секреторні ходи з бурим вмістом;

C) прямостінний епідерміс, клітини навколо волоска розташовані радіально у вигляді розетки, волоски одноклітинні, зігнуті, грубобородавчасті, друзи оксалату кальцію, жилки з кристалоносною обкладкою;

D) багатокутний епідерміс, продихи великі з широкорозкритою щілиною, оточені 5-9 клітинами, волоски 2-3 клітинні, жилки з кристалоносною обкладкою;

E) верхній епідерміс багатокутний або звивистий, нижній - сильно звивистий, ретортоподібні волоски, цистоліти.

 

45. Якісна реакція на арбутин згідно Фармакопеї:

A) з аміаком і 10% розчином натрію фосфорномолібденовокислого;

B) з реактивом Вагнера;

C) з розчином желатину;

D) з розчином таніну;

E) з розчином холестерину.

 

46. За якої температури сушать кору дуба?

A) 10-12^оС;

B) 50-60^оС;

C) на відкритому повітрі;

D) 80-90^оС;

E) 40-50^оС.

47. За якої температури сушать насіння гіркокаштану?

A) 10-12^оС;

B) використовують свіжими;

C) 80-90^оС;

D) 50-60^оС;

E) на відкритому повітрі.

 

48. За якої температури сушать листя алое?

A) 10-12^оС;

B) 55-65^оС;

C) переробляють у свіжому вигляді;

D) 80-90^оС;

E) у затінку.

 

49. За якої температури сушать траву череди?

A) на холоді;

B) на сонці;

C) 80-90^оС;

D) у затінку;

E) 50-60^оС.

50. За якої температури сушать кореневище дріоптерису чоловічого?

A) 10-12^оС;

B) 50-70^оС;

C) у затінку;

D) 80-90^оС;

E) не вище 40^оС.

51. За якої температури сушать кореневище траву звіробою?

A) 10-12^оС;

B) 50-70^оС;

C) у затінку;

D) 80-90^оС;

E) не вище 40^оС.

52. За якої температури сушать траву хвоща польового?

A) у затінку;

B) 50-70^оС;

C) 10-12^оС;

D) 80-90^оС;

E) не вище 40^оС.

 

53. За якої температури сушать плоди чорниці?

A) 10-12^оС;

B) 50-70^оС;

C) у затінку;

D) 80-90^оС;

E) не вище 40^оС.

54. В лабораторію для аналізу поступила партія сировини толокнянки. Оберіть метод кількісного визначення арбутину:

A) гравіметричний;

B) йодометричний;

C) перманганатометричний;

D) спектрофотометричний;

E) фотометричний.

55. Кількісний аналіз вмісту флавоноїдів у траві звіробою проводять спектрофотометричним методу. Яка реакція лежить в основі цього методу?

A) реакція з реактивом Вагнера;

B) реакція з реактивом Драгендорфа;

C) реакція з реактивом Мюллера;

D) реакція з ваніл-сульфатним реактивом;

E) реакція з розчином хлориду алюмінію.

 

56. Кількісний аналіз вмісту антраценпохідних у корі жостеру проводять спектрофотометричним методом. Яка реакція лежить в основі цього методу?

A) відновлення антрахінону;

B) окислення антраценпохідних;

C) осадження солі, що утвориться;

D) реакція сублімації;

E) утворення фенолятів зі спиртовим розчином лугу.

57. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях ізофлавоноїди?

A) корені вовчуга;

B) кореневища перстачу;

C) листки мучниці;

D) плоди розторопші;

E) трава буркуну.

 

58. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до відвару кори дуба(1:10) утворюється забарвлення:

A) не дає забарвлення;

B) вишнево-червоне;

C) чорно-синє;

D) чорно-зелене;

E) жовте.

 

59. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до настою листя толокнянки(1:50) утворюється забарвлення:

A) не дає забарвлення;

B) вишнево-червоне;

C) чорно-синє;

D) чорно-зелене;

E) жовте.

 

60. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до настою листя брусниці(1:50) утворюється забарвлення:

A) не дає забарвлення;

B) вишнево-червоне;

C) чорно-синє;

D) чорно-зелене;

E) жовте.

61. При додаванні розчину залізо-амонійних галунів до відвару кори крушини(1:10) утворюється забарвлення:

A) не дає забарвлення;

B) вишнево-червоне;

C) чорно-синє;

D) чорно-зелене;

E) жовте.

 

62. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях кумарини?

A) корені вовчуга;

B) кореневища перстачу;

C) листки мучниці;

D) плоди розторопші;

E) трава буркуну.

 

63. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях фуролігнани?

A) корені вовчуга;

B) кореневища перстачу;

C) листки мучниці;

D) плоди розторопші;

E) трава буркуну.

 

64. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях конденсовані таніди?

A) корені вовчуга;

B) кореневища перстачу;

C) листки мучниці;

D) плоди розторопші;

E) трава буркуну.

 

65. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях водорозчинні сполуки кремнієвої кислоти?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) плоди жостеру;

C) трава споришу;

D) плоди чорниці;

E) трава солодушки.

 

66. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях антрахінони підгрупи алізарину?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) плоди жостеру;

C) трава споришу;

D) плоди чорниці;

E) трава солодушки.

 

67. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях антрахінони підгрупи хризацину?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) плоди жостеру;

C) трава споришу;

D) плоди чорниці;

E) трава солодушки.

 

68. Яка лікарська рослинна сировина містить в великих кількостях ксантони?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) плоди жостеру;

C) трава споришу;

D) плоди чорниці;

E) трава солодушки.

 

69. Виберіть препарати, сировиною для яких є fructus Pastinacae sativae:

A) бероксан;

B) кратал;

C) новоіманин;

D) карсил;

E) уролесан.

70. Виберіть препарати, сировиною для яких є види глоду:

A) бероксан;

B) кратал;

C) новоіманин;

D) карсил;

E) уролесан.

 

71. Виберіть препарати, сировиною для яких є herba Hyperici:

A) бероксан;

B) кратал;

C) новоіманин;

D) карсил;

E) уролесан.

 

72. Виберіть препарати, сировиною для яких є fructus Dauci carotae:

A) бероксан;

B) кратал;

C) новоіманин;

D) карсил;

E) уролесан.

 

73. Виберіть препарати, сировиною для яких є плоди віснаги морквоподібної:

A) авісан;

B) вікалін;

C) ескузан;

D) марелін;

E) уролесан.

74. Виберіть препарати, сировиною для яких є трава споришу:

A) авісан;

B) вікалін;

C) ескузан;

D) марелін;

E) уролесан.

 

75. Виберіть препарати, сировиною для яких є кора крушини:

A) вікалін;

B) уролесан;

C) ескузан;

D) марелін;

E) авісан.

 

76. Виберіть препарати, сировиною для яких є насіння гіркокаштану:

A) авісан;

B) вікалін;

C) ескузан;

D) марелін;

E) уролесан.

77. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Алпізарин?

A) квітки пижма;

B) супліддя вільхи;

C) трава золототисячника;

D) листя касії;

E) трава солодушки.

 

78. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Канефрон?

A) квітки пижма;

B) супліддя вільхи;

C) трава золототисячника;

D) листя касії;

E) трава солодушки.

 

79. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Сенадексин?

A) квітки пижма;

B) супліддя вільхи;

C) трава золототисячника;

D) листя касії;

E) трава солодушки.

 

80. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Альтан?

A) квітки пижма;

B) супліддя вільхи;

C) трава золототисячника;

D) листя касії;

E) трава солодушки.

 

81. Яка ЛРС використовується для одержання свічок Анестезол?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) листки скумпії;

C) плоди розторопші;

D) квітки цмину піскового;

E) трава гірчака перцевого.

 

82. Яка ЛРС використовується для одержання мазі Аренарин?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) листки скумпії;

C) плоди розторопші;

D) квітки цмину піскового;

E) трава гірчака перцевого.

 

83. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Цистенал?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) листки скумпії;

C) плоди розторопші;

D) квітки цмину піскового;

E) трава гірчака перцевого.

 

84. Яка ЛРС використовується для одержання препарату Силібор?

A) кореневища і корені марени красильної;

B) листки скумпії;

C) плоди розторопші;

D) квітки цмину піскового;

E) трава гірчака перцевого.