Слідча дія як основний засіб криміналістичної тактики. Поняття, види, періодизація.

Слідча дія – це передбачені к-п-законом засоби, які застосовуються компетентними особами для збирання, дослідження й використання доказової інформації під час провадження у кримінальній справі.

Провадження слідчої дії, за звичай, складається з 4-х етапів(періодизація):

1) підготовка до проведення; 2) власне проведення; 3) фіксація ходу і результатів; 4) оцінка результатів.

1. Підготовка до проведення: оцінюється слідча ситуація, що склалася, вибираються відповідні тактичні прийоми та технічні засоби, створюються умови для успішного проведення с/дій.

2.Власне проведення: застосовуються тактичні прийоми й технічні засоби з дотримання процесуальної процедури, з метою виявлення, фіксації та дослідження доказової інформації та її джерел або носіїв.

3.Фіксація ходу і результатів: відподними засобами та способамивідображуються застосовані прийоми та технічні методи дослідження, поведінка учасників, місце, час проведення та одержані результати.

4.Оцінка результатів: одержані результати оцінюються з позиції вірогідності отриманої інформації, визначають їхнє місце і значення в системі доказів.

У криміналістичному аспекті найбільш суттєвими є поділи с/д за такими підставами:

1. У залежності від виду об’єкта, на який спрямована пізнавальна суть слідчої дії.

а) речові слідчі дії, за допомогою яких одержують інформацію із матеріальних джерелб) особистісні с/д - ті, що пов’язані з одержанням інформації із ідеальних(немат.) джерел (від людей),

в) комплексні (змішані). (освідування, с/експеримент).

2. За приводами для проведення:

а) обов’язкові (потреба упроведенні випливає із вимог закону);

б) диспозитивні (проводяться за углядом слідчого у залежності від потреб розслідування).

3. За місцем або часом виконання у процесі розслідування:

а) початково-невідкладні;б) початкові;в) наступні.

4. За послідовністю проведення:

а) первинні;б) повторні.

5. За об’ємом одержаної інформації та об’ємом дослідних дії:

а) основні;б) додаткові.

Слідча ситуація. Поняття, види, значення.

Слідча ситуація - це сукупність умов, за яких на даний момент здійснюється розслідування, тобто обстановка, в якій проходить процес розслідування. С/с класифікуються за різними критеріями, а саме:

1) за суб’єктом пізнання: а) слідча; б) судова; в) експертна; г) пошукова.

2) за елементним складом: а) прості б) складні

2) за співвідношенням інтересів учасників: а) проблемні (конфліктні);

б) безпроблемні (безконфліктні).

4) за розповсюдженістю: а) типові б) нетипові(специфічні).

5) за характером конфлікту:а) суворого суперництва;

б) несуворого суперництва.

6) за впливом на розслідування: а) сприятливі;б) не сприятливі.

7) за часом утворення: а) початкові;б) проміжні; в) кінцеві.

8) за легальністю: а) відкриті б) закриті

Характер слідчої (криміналістичної) ситуації визначають дві групи факторів:

а) об’єктивні; б) суб’єктивні.

Об’єктивні фактори: а) наявність у слідчого доказів та орієнтуючої інформації; б) наявність і стабільність існування ще не використаних джерел док. (інформації) та інжих надійних каналів поступлення орієнтовної інформації;в) інтенсивність процесів зникнення доказів (інформації) і сила факторів, що впливають на ці незворотні процеси;

г) наявність у даний момент у слідчого, органу дізнання необхідних сил, можливостей, засобів, часу і їх використання найбільш оптимально;

Суб’єктивні фактори:а) психологічний стан осіб - учасників б) психологічний стан слідчого, в) протидія встановленню об’єктивної істини з боку злочинця та його зв’язків; г) безконфліктний перебіг розслідування;

 

Тактичне рішення й тактичний ризик у криміналістиці.

Т/р – це визначення мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому або на окремі її компоненти, на хід і результати процесу розслідування та його елементи, вибір методів, прийомів та засобів досягнення мети.

Тактичне рішення складається з таких частин:

1. інформаційної (полягає в аналізі та оцінці с/с та її компонентів (факторів), процесуальних завдань; у створенні уявної інформативної моделі та ін.);

2. організаційної (містить висновки про розподіл функцій, форми та напрями взаємодії, резервні можливості, виконання необхідних організаційних заходів);

3. операційної (полягає у визначенні мети тактичного впливу, тобто вичленуванні проблеми; конкретизаціїспособів її досягнення (вирішення) …).

Т/р поділяються на а) процесуальні і б) непроцесуальні.

Процесуальні т/р – вибір слідчих дій, запобіжних заходів, інших засобів процесуального впливу. Непроцесуальні т/р – це прийоми і засоби реалізації процесуальних рішень, тому вони повинні відповідати принципам кримінального процесу: законності, етичності, обгрунтованості, своєчасності, реальності виконання.

У криміналістиці тактичний ризик може бути визначений – як виконання слідчим або суддею діяльності в умовах можливого виконання негативних наслідків.

За ступенем локалізації ризик повинен поширюватися на:

1. Проведення тактичних операцій;2. Здійснення слідчих (судових дій та о-р-заходів);3. Застосування систем (підсистем)тактичних прийомів окремих процесуальних дій;4. Використання окремих тактичних прийомів.

Т/ризик обумовлений об’ктивними та суб’єктивними чинниками:

1)об’єктивні – а)відсутність або недостатність інформації,-б) наявність суперечливих даних, що знижують можливість прогнозу ходу розслідування (судового розгляду) в)мождивих ситуацій процесуальної дії та ін.

2)суб’єктивні- а)досвід слідчого або судді під час оцінки зібраного матеріалу,б)можливостями використання рефлексивного мислення, в)вмінням аналізувати та прогнозувати можливі сутуації.

В обранні тактики у ситуації т/ризику необхідно дотримувати таких положень:

1. Прогнозувати можливе настання результату як наслідку реалізації тактичного рішення;

2. Варіювати доказовою інформацією;

1. Визначати допустимість т/ризику у конкретній ситуації.

Тактична операція й тактична комбінація як засоби криміналістичної тактики.

Тактична комбінація – поєднання (сполучення) тактичних прийомів в рамках однієї із слідчих дій з метою вирішення конкретного завдання у відповідній ситуації.

Класифікація т/к:

I. За видами слідчих дій, у рамках яких проводяться т/к;

II. За тактичними завданнями, які вирішуються під час їх проведення (систему т/завдань);

III. За змістом т/к:

а) т/комбінації, направленні на забезпечення повноти виявлення та закріплення слідів б) т/комбінації, пов”язані з забезпеченням необхідних для проведення слідчої дії обставин, які поділяються у свою чергу:

- т/к, націлені на відтворення такої обстановки, коли потерпілий чи свідок може пригадати окремі обставини-т/к, покликані усувати або нейтралізувати нег. наслідки суперечливої ситуації- т/к, направлені на попередження можливих спроб обв. (підозр.) здійснювати втечу під час проведення окремої слідчої дії в) тактичні комбінації як засіб психологічного впливу слідчого на обвинуваченого (підозрюваного), які протидіють встановленню істини у справі.

 

Тактична операція – це комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційних та інших заходів, спрямованих на досягнення з урахуванням наявної у к/с ситуації завдань щодо розслідування злочинів і об”єднаних загальним (спільним) задумом та реалізованих під єдиним керівництвом у відповідності з раніше складеним планом.

На відміну від тактичної комбінації як комплексу тактичних прийомів у рамках однієї слідчої дії, тактична операція може осягати кілька взаємопов”язаних слідчих дій та інших заходів, наприклад:1)слідчі дії;2)оперативно-розшукові заходи;та інші...

Необхідною умовою розгляду т/о як одного цілого, як комплексу є виявлення внутрішньосистемних зв”язків даного утворення.

Системний аналіз т/о дозволяє виділити такі види зв”язків:

- за метою т/о (всі заходи в кінцевому результаті повинні бути направлені на її досягнення);

- за змістом особистої методики доказування;

Зрештою будь-яка тактична операція спрямована на збудування певної системи доказування за:

- послідовністю проведення тих чи інших заходів; - часом та місцем її проведення;

- єдиним змістом т/о, якщо навіть окремі елементи її виконуються різними посадовими особами, що узгодили головні параметри спільної діяльності;

- відображення змісту окремих дій в одному погодженому плані;

- організацією роботи співробітників, залучених до проведення т/о: забезпечення всіх різноманітних видів в середині т/о за умови необхідної організації взаємодії слідчого з працівниками інших служб органів внутрішніх справ.