Переклад у Передній і Малій Азії та Месопотамії (Шумер, Вавилон, хети, Давньоєврейська держава, фінікійці).

Римські перекладачі (Енній, Катулл, Вергілій, Боецій, Кассіодор).

 

Основна література

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: Учеб. пос. для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. – СПб.: Филол. фак-т СПбГУ; М.: Издательский центр „Академия”, 2006. – С. 53-54, 57-60.

2. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навч. пос. – К.: Юніверс, 2003. – С. 17‑18.

3. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2000. – С. 37.

4. Нелюбин Л.Л., Хухуни Г.Т. Из истории переводов (древность, античность) // http://lib.uni-dubna.ru/search/files/voprosy_istorii_4_5_99/ ~voprosy_istorii_4_5_99.htm.

5. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 14-23.

6. Хухуни Г.Т. Русская и западноевропейская переводческая мысль (основные тенденции развития до начала ХХ века). – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – C. 6-7.

 

Додаткова література

1. Завершители (Марциан Капелла и Боэций) // http://www.philosophy.ru/library/ losef/iae8/txt09.htm.

2. Месопотамия (древний мир) // http://www.calc.ru/353.html.

3. Месопотамия // http://www.visaginart.nm.ru/DR/mes.htm.

4. http://en.wikipedia.org/wiki/Anicius_Manlius_Severinus_Boethius.

5. http://en.wikipedia.org/wiki/Asia_Minor.

6. http://en.wikipedia.org/wiki/Babylon.

7. http://en.wikipedia.org/wiki/Cassiodorus.

8. http://en.wikipedia.org/wiki/Catullus.

9. http://en.wikipedia.org/wiki/Ennius.

10. http://en.wikipedia.org/wiki/Hittite_Empire.

11. http://en.wikipedia.org/wiki/Mesopotamia.

12. http://en.wikipedia.org/wiki/Phoenicia.

13. http://en.wikipedia.org/wiki/Sumer.

14. http://en.wikipedia.org/wiki/Vergilius.

15. http://en.wikipedia.org/wiki/Western_Asia.

Модуль 1

Самостійна робота 3

до семінару 2

(Конспект)

Запровадження Горацієм і Апулеєм вільного перекладу творів грецьких авторів і його наслідки.

Застосування контамінації при перекладі драматургії (Плавт, Теренцій).

Основна література

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: Учеб. пос. для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. – СПб.: Филол. фак-т СПбГУ; М.: Издательский центр „Академия”, 2006. – С. 57-59.

2. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навч. пос. – К.: Юніверс, 2003. – С. 17‑18.

3. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2000. – С. 37.

4. Нелюбин Л.Л., Хухуни Г.Т. Из истории переводов (древность, античность) // http://lib.uni-dubna.ru/search/files/voprosy_istorii_4_5_99/ ~voprosy_istorii_4_5_99.htm.

5. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 45-48, 55-56.

6. Хухуни Г.Т. Русская и западноевропейская переводческая мысль (основные тенденции развития до начала ХХ века). – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – C. 6-7.

 

Додаткова література

1. http://en.wikipedia.org/wiki/Apuleius.

2. http://en.wikipedia.org/wiki/Horace.

3. http://en.wikipedia.org/wiki/Paraphrase.

4. http://en.wikipedia.org/wiki/Plautus.

5. http://en.wikipedia.org/wiki/Terentius.

6. http://ru.wikipedia.org/wiki/Контаминация.

Модуль 1

Самостійна робота 4

до семінару 3

(Конспект)

Переклад у середньовічних Ірландії, Шотландії, Скандинавії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Франції

Основна література

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: Учеб. пос. для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. – СПб.: Филол. фак-т СПбГУ; М.: Издательский центр „Академия”, 2006. – С. 67-68, 69-70.

2. История голландского перевода // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_ 8.htm.

3. История перевода с датского языка // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_ 11.htm.

4. История шведского перевода // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_10.htm.

5. Кальниченко О.А., Шептуха М.М., Кальниченко Н.М., Шамрай О.В. Історія перекладу та думок про переклад у середньовічній Франції // Вісник Житомир. держ. ун-ту. ім. І. Франка. - 2005. - № 23. - С. 68-70.

6. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2000. – С. 40.

7. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 96-101, 123-146, 161-166, 176-186.

8. Хухуни Г.Т. Русская и западноевропейская переводческая мысль (основные тенденции развития до начала ХХ века). – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – С. 15-17.

Додаткова література

1. Виноградов В.С. История перевода и переводческой деятельности // http://www.transneed.com/philology/art3.html.

2. Кальниченко О.А., Шептуха М.М., Кальниченко Н.М., Шамрай О.В. Історія перекладу та думок про переклад у середньовічній Франції // http://www.nbuv.gov.ua/ eb/ep_r.html.

3. Шеметов В.Б. Курс лекций по теории перевода для студентов II и III курсов. Лекція 8 // http://www.durov.com/study/ShemetovBV-090.pdf.

Модуль 1

Самостійна робота 5

до семінару 3

(Конспект)

Переклад у середньовічних Угорщині, Польщі, Чехії, Болгарії, Візантії

 

Література

1. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 188-213, 243-248.

Модуль 1

Самостійна робота 6

до семінару 4

(Реферат або проект)

Переклад у середньовічній Азії

 

Кожний студент обирає одну тему

Назва	Групи 241-242	Групи 243-244	Групи 245-246
1. Переклад на арабську мову.
2. Переклад на перську мову в Ірані.
3. Переклад на перську мову в Індії.
4. Переклад на турецьку мову.
5. Переклад на тамільську мову та телугу.
6. Переклад на малаялам та каннада.
7. Переклад на бенгалі та ассамську мову.
8. Переклад на пенджабі та мову орія.
9. Переклад на урду та гінді.
10. Переклад на непалі та сингальську мову.
11. Переклад у Бірмі та Камбоджі.
12. Переклад у Сіамі та Лаосі.
13. Переклад у Нусантрі.
14. Переклад на Філіппінах.
15. Переклад у Китаї.
16. Переклад у Кореї.
17. Переклад у В’єтнамі.
18. Переклад у Монголії.
19. Переклад у Тибеті.
20. Переклад в Японії.

 

Основна література

1. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Средневековая Азия. Восточная Европа XV-XVIII вв. - К.: Лыбидь 1991. – С. 5-168.

Додаткова література

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: Учеб. пос. для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. – СПб.: Филол. фак-т СПбГУ; М.: Издательский центр „Академия”, 2006. – С. 70-71.

2. Ду Жуй. Об истории и теории перевода в Китае // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. – 2004. - № 2. – С. 131-132.

3. История арабского перевода // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_12.htm.

4. Ринчен Б. К истории перевода в Монголии // Мастерство перевода. – Вып. 7. – М., 1971. – С. 371-372.

5. http://en.wikipedia.org/wiki/Chinese_Translation_Theory.

Модуль 1

Самостійна робота 7

до семінару 4

(Конспект)

Пошук “золотої середини” у перекладі (П’єр Даніель Юе).

Проблема наслідування у маньєризмі та лірика Дж. Марино.

Основна література

1. Хухуни Г.Т. Русская и западноевропейская переводческая мысль. – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – С. 41.

2. Чекалов К.А. Проблема подражания в маньеризме и лирика Дж. Марино // Перевод и подражание в литературах Средних веков и Возрождения. – М.: ИМЛИ РАН, 2002. – С. 312-335.

 

Додаткова література

1. История перевода французского языка // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_2.htm.

2. http://en.wikipedia.org/wiki/Pierre_Daniel_Huet.

 

Модуль 1

Самостійна робота 8

до семінару 5

(Конспект)

XIV-XVI століття в історії українського перекладу.

Переклад у московський період Київської Русі (XIV - XVI століття).

Основна література

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение. – СПб.: Филол. фак-т СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2006. – С. 82-87.

2. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). – Вінниця: Нова книга, 2000. – С. 50-52.

3. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Средневековая Азия. Восточная Европа XV‑XVIII вв. – К.: Лыбидь, 1991. – С. 316-332.

Додаткова література

1. Жукалюк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. – К., 2003. – С. 16-18, 22-23.

2. Книга Книг: переклади для сучасного світу // http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;12813/.

3. «Не хлібом єдиним буде жити людина, але словом Божим». Передісторія першого українського перекладу Біблії //http://www.day.kiev.ua/39238/.

4. Рябова М.Ю. Теория художественного перевода в России (Х – ХХ вв.). – Кемерово: Изд-во Кемеров. гос. ун-та, 1999. – С. 8-11.

5. Сорвилова Т.В. Основы теории перевода: Учебное пособие. – Черновцы, 2002. – С. 18.

6. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). – М.: Высш. шк., 1983. – С. 36-39.

7. Хухуни Г.Т. Русская и западноевропейская переводческая мысль. – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – С. 73-77.

8. Шеметов В.Б. Курс лекций по теории перевода для студентов II и III курсов. Лекция 9 // http://www.durov.com/study/ShemetovBV-090.pdf.

Модуль 1

Самостійна робота 9

до семінару 5

(Конспект)

Переклад у Польщі у XVІІ-XVIІІ століттях.

Переклад у Прибалтиці XVІІ-XVIІІ століттях.

Переклад у Білорусі у XVІІ-XVIІІ століттях.