Мінімальна кількість евакуаційних виходів з будівлі

З будинку, з кожного поверху та з приміщення слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, обумовлених НД.

Допускається передбачати один евакуаційний вихід із:

а) приміщення з одночасним перебуванням не більше як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;

б) приміщення площею не більше як 300 м², розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 допускається передбачати другий вихід через люк з розмірами не менше як 0,6 м х 0,8 м з вертикальними металевими сходами завширшки не менше 0,45 м або через вікно з розмірами не менше як 0,75 м х 1,5 м і з пристосуванням для виходу. Вихід через приямок повинен бути обладнаний металевими сходами (або скобами) в приямку;

в) цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше 300 м² та призначених для одночасного перебування не більше 5 людей. При кількості людей від 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихід відповідно до підпункту б) цього пункту.

Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху [ДБН В.1.1.7–2002, п. 5.13., 5.14.].

Відстань між евакуаційними виходами

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.

Мінімальну відстань L(м)між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщення слід визначати за емпіричною формулою:

L = 1,5 ,

 

де П - периметр приміщення (м).

Відстань між евакуаційними виходами з приміщення вимірюється за периметром внутрішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів. [ДБН В.1.1.7–2002, п. 5.15.].

Максимальна довжина коридору на шляху евакуації

Величина протяжності шляхів евакуації визначається за таблицями будівельних норм і правил або розрахунком. Наприклад, для громадських будівель протяжність шляхів евакуації визначається за ДБН В.2.2-9-99 “Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення”. Вона залежить від призначення будівлі, ступеня вогнестійкості та виду планування.

Коридори завдовжки більше 60 м належить розділяти протипожежними перегородками 2-го типу, розташованих на відстані не більше 60 м одна від одної та від торців коридору.

У будинках з умовною висотою понад 26,5 м зазначені перегородки повинні бути протипо­жежними 1-го типу [ДБН В.2.2-9-99, п. 9.1.4].

Місця обслуговування і (або) постійного перебування МГН повинні розташовуватися на мінімально можливих відстанях від евакуаційних виходів із приміщень, з поверхів і з будинків назовні. При цьому відстань від дверей приміщення з перебуванням інвалідів, що виходить у тупиковий коридор, до евакуаційного виходу з поверху не повинна перевищувати 15 м, інших випадках – 30м [ДБН В.2.2-17.2006, п. 3.4.2.].

Мінімальна ширина коридору на шляху евакуації

Ширину проходів, коридорів та інших горизонтальних шляхів евакуації в залежності від виду громадського будинку слід приймати згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд у всіх випадках з урахуванням:

одномоментної щільності потоку людей, що евакуюються, не більше 5 осіб на 1 м²;

мінімальної ширини проходів -1м;

мінімальної ширини коридору чи переходу, що веде до іншого будинку, - 1,4 м [ДБН В.2.2-9-2009, п. 9.1.3.].

Мінімальна ширина дверних прорізів на виходах з приміщень

Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина – 0,8 м.

Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей, що ведуть зі сходових кліток до вестибюля, повинна бути не меншою за розрахункову ширину сходових маршів, але не меншою за ширину маршів, встановлену в 5.33 [ДБН В.1.1.7–2002, п. 5.16.].

Напрямок відчинення дверей

Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку.

Не нормується напрямок відкривання дверей для:

а) квартир у житлових будинках;

б) приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 осіб, крім приміщень категорій А та Б, а також парильних саун;

в) комор і технічних приміщень площею не більше за 200 м² і без постійних робочих місць;

г) технічних поверхів, в яких розміщується тільки інженерне обладнання будинку та без постійних робочих місць;

д) балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);

е) виходів на площадки сходів типу С3;

ж) санітарних вузлів.

Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє) не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа [ДБН В.1.1.7–2002, п. 5.18., 5.19.].

Способи навішування дверних полотнин

Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє) не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа. Евакуаційні виходи не влаштовуються через розсувні та піднімально-опускні двері й ворота, двері, що обертаються, та турнікети, що обертаються або розсуваються. Хвіртки в двостулкових, розтульних, розсувних та піднімально-опускних воротах можуть вважатися евакуаційними виходами за умови виконання стандартів мір висоти та ширини [ДБН В.1.1-7-2002, п. 5.10.].

Улаштування сходових кліток на шляхах евакуації (мінімальна ширина сходового маршу; конструкції сходів, які дозволяються або не дозволяються на шляхах евакуації; улаштування виходів на сходову клітку)

Ширина у просвіті сходового маршу, повинна бути не меншою за розрахункову та не меншою за ширину евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку з поверху, на якому перебуває найбільша кількість людей. При цьому ширина сходового маршу не повинна бути меншою за 1,0 м (крім спеціально обумовлених у НД випадків).Ширина сходового маршу визначається як відстань між стіною та його огородженням або між його огородженнями. Така ширина не повинна перевищувати довжину проступів [ДБН В.1.1-7-2002 5. 33.]. Сходові клітки типу СК1 можуть передбачатися в будинках будь-якого призначення з умовною висотою не більш як 26,5 м. Сходові клітки типу СК2 дозволяється передбачати в будинках І, ІІ, ІІІ ступенів вогнестійкості житлового та громадського призначення з умовною висотою не більше 9 м, за винятком випадків, обумовлених у НД [ДБН В.1.1-7-2002 5. 36.]. Сходові клітки повинні мати вихід назовні на прилеглу до будинку територію безпосередньо або через вестибюль (фойє) першого поверху. При цьому вестибюль (фойє) слід відокремлювати від коридорів перегородками з дверима, а від суміжних приміщень - протипожежні двері 2-го типу[ДБН В.1.1-7-2002 5. 44.].