В Україні борошно є сировиною для найбільш важливих продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним.

ВСТУП

 

Борошномельно-круп'яна промисловість одна з найбільших і найбільш старих галузей харчової промисловості, що переробляє зерно. Основна її продукція складається з борошна і крупи. Помел зернових злаків у борошнисті продукти відомий з давніх часів. Техніка борошномельного виробництва грала велику роль в розвитку продуктивних сил. "Уся історія розвитку машин, може бути простежена на історії розвитку борошномельних млинів" - писав К.

Перший паровий млин був побудований у Великобританії в 1786, в Росії - в 1818. У 1913 в Росії було вироблено 28 млн. т борошна (у межах СРСР до 17 вересня 1939). Великі млини розміщувалися головним чином в районах виробництва зерна в Київській, Вінницькій, Рівненській, Житомирській губернії, в Одесі і Ростові-на-Дону.

Борошномельно-круп’яна галузь грає провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії такими соціально значущими продуктами, як борошно та крупи.

У харчуванні людини хліб грає важливу роль. Значення хліба неоціненне: без нього неможливо уявити харчовий раціон дитини, ні дорослої людини. Медики відводять особливе місце значенню хліба в харчуванні людини.

Вони стверджують, що в середньому добова норма споживання хліба повинна становити не менше 250-350г залежно від віку і маси тіла людини. Завдяки різним підрахункам вчені визначили, що в даний час люди в різних країнах світу вживають хлібні вироби від 150-500 г на добу. Він містить багато життєво необхідних харчових речовин, таких як: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, мінеральні сполуки, харчові волокна.

Україна володіє достатнім потенціалом для заготівлі продовольчого зерна, виробництва борошна і круп. Традиційно використовують широкий асортимент зернових культур. Керівна роль у продовольчому споживанні, природно, належить пшениці - 80%. На частку жита та гречки припадає по 7 і 5 % відповідно. Використання рису і кукурудзи в середньому становить приблизно 3%. Споживання інших зернових і зернобобових культур на виробництво борошна і круп традиційно незначне і разом становить близько 4%.

В Україні борошно є сировиною для найбільш важливих продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним.

Згідно з чинним стандартом, вітчизняні борошномельні підприємства виробляють борошно наступних видів:

· пшеничне борошно чотирьох сортів (вищий, перший, другий, обойне);

· житнє борошно трьох сортів (сіяне, обдирне, обойне);

· житньо-пшеничне і пшенично-житнє обойне борошно.

Перспективи розвитку борошномельної промисловості пов'язані зі значним розширенням асортименту продукції, в тому числі дієтичного призначення, появою тенденції до виробництва не суворо регламентованих сортів борошна, а різних сумішей, різних сортів з додаванням різних компонентів. Тенденція розвитку споживчого ринку свідчить про те, що цей напрямок збережеться і на найближчі десятиліття.

Слід відмітити, що вітчизняні типові технологічні процеси переробки пшениці в хлібопекарське борошно ще відстають від закордонних аналогів за матеріалоємністю, питомою енергоємністю, займаною площею, витратами повітря і рівнем автоматизації, тому перспективним є організація високотехнологічного борошномельного виробництва із застосуванням нового обладнання та світового досвіду.

Метою написання курсової роботи є планування економічної ефективності проекту технологічного процесу очищення і підготовки зерна до помелу із застосуванням новітнього обладнання.

 

РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

БОРОШНОМЕЛЬНОГО ЗАВОДУ

 

Визначення виробничої програми борошномельного заводу включає в себе наступні етапи:

- розрахунок робочого періоду,

- розрахунок планової добової продуктивності

- розрахунок виробничої програми в натуральному виразі

Робочий період – це час роботи технологічних цехів підприємства на протязі планового періоду

 

РП = КФЧ – ПЗ, (1.1.)

 

де КФЧ – календарний фонд часу, днів;

ПЗ – планові зупинки підприємства, днів.

Розраховуємо робочий період заводу в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Розрахунок робочого періоду борошномельного заводу

Назва показника	Кількість днів
1. Календарний фонд часу, днів
2. Тривалість капремонту, днів
3. Тривалість поточного ремонту, днів
4. Тривалість інших зупинок, днів
5. Всього планові зупинки, днів
6. Робочий період (Рп), днів

 

Планова добова продуктивність (ПДП) визначається за формулою:

 

ПДП = В К_ОБЛ, (1.2.)

 

де В – виробнича потужність заводу, тонн за добу

К_ОБЛ - коефіцієнт використання обладнання по потужності.

Коефіцієнт використання обладнання по потужності залежить від умов діяльності підприємства, технічного рівня обладнання, попиту на продукцію. В сучасних умовах коливається в межах 0,6 – 0,9.

 

ПДП = 200 ⋅ 0.9 = 180 т/добу

 

Після визначеної планової добової продуктивності і робочого періоду визначається обсяг виробництва продукції борошномельного заводу в натуральному виразі.

Оскільки планова добова продуктивність борошномельних заводів визначається в тоннах переробленої сировини за добу, то, спочатку перш ніж розрахувати обсяг виробництва продукції(Q), треба розрахувати кількість зерна, що підлягає переробці (П_С) за формулою:

 

ВП (П_С) = ПДП Рп (1.3.)

 

П_С = 295 ⋅ 180 = 53100 т

 

Обсяги виробництва продукції (Q_I) на борошномельному заводі планується по видах помелів і сортах продукції і обчислюються за формулою:

 

Q = (1.4.)

 

де Н_В- норма виходу продукції, %

Норму виходу продукції слід брати з балансу продукції.

Далі розрахунки слід проводити в таблиці 1.2

 

Таблиця 1.2.

Розрахунок обсягу виробництва калькулюючої продукції борошномельного заводу в натуральних одиницях виміру

Назва продукції	Норма виходу продукції, % (НВ)	Обсяг виробництва продукції, тонн (Qi)
1.Борошно сортового помелу
1.1 Борошно в/с
1.2 Борошно 1/с
2. Макаронна крупка
3. Висівки	22,1
Загальний обсяг калькулюючої продукції (Qзаг)	97,1
4.Відходи І-ІІ категорії	2,9
Разом

 

 

 

Таблиця 4.1.

Розрахунок вартості сировини (зерна), що підлягає переробці

Вид зерна	Потреба у зерні, т (ВП або ПС)	Ціна за 1т зерна, грн.	Вар-тість всього, тис. грн.	Зворотні відходи	Вартість сировини за відрахуванням відходів, тис. грн. (ВС)
% відбору відходів І-ІІ категорії	Ціна за 1т відбору відходів І-ІІ категорії, грн.	Кіль-кість відходів, т	Вар-тість відхо-дів І-ІІ кате-горії, тис. грн.
Пшениця				2,9		1539,9	261,7

Далі розраховується потреба в електроенергії (П_ЕЛ) для виробництва продукції за формулою:

 

П_ЕЛ = Q_ЗАГ Н_ЕЛ (4.1.)

 

де Н_ЕЛ – норма витрат електроенергії на 1т калькулюючої продукції, кВт×год;

Q_ЗАГ– загальний обсяг калькулюючої продукції, т/рік.

Вартість електроенергії (В_ЕЛ) визначається як добуток загальної кількості електроенергії на ціну 1 кВ×год (Ц_ЕЛ) за формулою:

 

В_ЕЛ = , (4.2.)

 

Розрахунок планових витрат на електроенергію проводяться в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Розрахунок потреби і вартості електроенергії на виробничу програму борошномельного заводу

Споживачі електроенер-гії	Загальний обсяг кальку-люючої продукції, т (QЗАГ)	Норма витрат електро-енергії на 1т, кВт*год (НЕЛ)	Кількість споживання електро-енергії, кВт*год (ПЕЛ)	Оптова ціна за 1 кВт×год (ЦЕЛ), грн.	Вартість електро енергії (ВЕЛ), тис. грн.
На основне виробництво				0,9447	4578,62

 

Далі розраховується потреба в водопостачанні та водовідведенні (П_В), що складає 0,8 м³ від обсягу переробленого зерна.

 

П_В = 53100 м³

Вартість води (В _В), при ціні 5,84 грн. за 1 м³ визначається наступним чином:

В _В = = 310,1 тис. грн.

 

Вартість допоміжних матеріалів, наприклад, тари (В_ДМ), що з досвіду діяльності підприємств борошномельної промисловості складає 3,56 грн. на 1 тонну калькулюючої продукції. Отже, планові витрати на допоміжні матеріали складатимуть:

 

В _ДМ = (4.3.)

 

В _ДМ = = 183,6 тис. грн.

 

Після розрахунку вартості всіх матеріальних ресурсів на виробництво продукції борошномельного заводу визначається загальна сума матеріальних витрат (МВ):

 

МВ = В_С + В_ЕЛ + В_В + В _ДМ (4.4.)

 

МВ = 137798,3 + 4578,62 + 310,1 + 183,6 = 142870,6 тис. грн.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Метою написання курсової роботи було планування економічної ефективності проекту технологічного процесу очищення і підготовки зерна до помелу із застосуванням сучасного обладнання для обробки поверхні зерна.

Технологічний проект передбачає застосування оббивальної машини ROM-10R, яке є високопродуктивним, компактним та зручним в обслуговуванні, довговічним в роботі, має високий технологічний ефект роботи.

Окрім того, на даному млинзаводі, який матиме високу продуктивність, планується застосовувати внутрішньоцеховий механічний транспорт перевагами якого є менші затрати електроенергії на його роботу, що дає змогу знижувати собівартість продукції.

Підприємство виготовлятиме наступний асортимент продукції: борошно в/с – 45%, 1/с – 25%, макаронну крупу – 5%, висівки – 22,1.

Проектоване підприємство працюватиме з плановою продуктивністю 200 т/добу. Річний обсяг переробки зерна складе 53100 тонн.

Обсяг виробництва по видах продукції складатиме: борошно – в/с 23895 тонн, 1/с – 13275 тонн, манна крупа – 2655 тонн, висівки – 11735 тонн.

Для забезпечення основної діяльності запроектоване підприємство буде потребувати 17 робітників.

На виробничу діяльність підприємство понесе витрат на суму – 143870,3 тис. грн., з них матеріальні витрати складатимуть 142870,6 тис. грн., витрати на оплату праці – 367,2 тис. грн., відрахування на соціальні заходи – 139,6 тис. грн., непрямі витрати складуть 341,9 тис. грн.

В результаті діяльності запроектованого підприємства буде отримано валовий дохід (виручку від реалізації робіт та послуг) в сумі – 181271 тис. грн.

Валовий прибуток підприємства складе 7188,9 тис. грн., а чистий

прибуток – 5823,1 тис. грн.

Підприємство планує отримати наступні показники економічної ефективності: рентабельність продукції – 5 %, рентабельність підприємства – 296,5 %.

Для реалізації технологічного проекту необхідні капітальні інвестиції в сумі – 1964,26 тис. грн. Це витрати, які необхідно понести на придбання сучасного обладнання. Інші об’єкти основних засобів – будівлі, споруди, передавальні пристрої підприємство планує брати в оренду. Орендна плата розраховується як вартість амортизаційних відрахувань.

При цій ситуації коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень обіцяє бути на рівні – 3, а термін їх окупності не більше одного року.

Отже, в результаті проведених розрахунків спостерігається цілковита доцільність впровадження технологічного проекту в життя.

ВСТУП

 

Борошномельно-круп'яна промисловість одна з найбільших і найбільш старих галузей харчової промисловості, що переробляє зерно. Основна її продукція складається з борошна і крупи. Помел зернових злаків у борошнисті продукти відомий з давніх часів. Техніка борошномельного виробництва грала велику роль в розвитку продуктивних сил. "Уся історія розвитку машин, може бути простежена на історії розвитку борошномельних млинів" - писав К.

Перший паровий млин був побудований у Великобританії в 1786, в Росії - в 1818. У 1913 в Росії було вироблено 28 млн. т борошна (у межах СРСР до 17 вересня 1939). Великі млини розміщувалися головним чином в районах виробництва зерна в Київській, Вінницькій, Рівненській, Житомирській губернії, в Одесі і Ростові-на-Дону.

Борошномельно-круп’яна галузь грає провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії такими соціально значущими продуктами, як борошно та крупи.

У харчуванні людини хліб грає важливу роль. Значення хліба неоціненне: без нього неможливо уявити харчовий раціон дитини, ні дорослої людини. Медики відводять особливе місце значенню хліба в харчуванні людини.

Вони стверджують, що в середньому добова норма споживання хліба повинна становити не менше 250-350г залежно від віку і маси тіла людини. Завдяки різним підрахункам вчені визначили, що в даний час люди в різних країнах світу вживають хлібні вироби від 150-500 г на добу. Він містить багато життєво необхідних харчових речовин, таких як: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, мінеральні сполуки, харчові волокна.

Україна володіє достатнім потенціалом для заготівлі продовольчого зерна, виробництва борошна і круп. Традиційно використовують широкий асортимент зернових культур. Керівна роль у продовольчому споживанні, природно, належить пшениці - 80%. На частку жита та гречки припадає по 7 і 5 % відповідно. Використання рису і кукурудзи в середньому становить приблизно 3%. Споживання інших зернових і зернобобових культур на виробництво борошна і круп традиційно незначне і разом становить близько 4%.

В Україні борошно є сировиною для найбільш важливих продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним.

Згідно з чинним стандартом, вітчизняні борошномельні підприємства виробляють борошно наступних видів:

· пшеничне борошно чотирьох сортів (вищий, перший, другий, обойне);

· житнє борошно трьох сортів (сіяне, обдирне, обойне);

· житньо-пшеничне і пшенично-житнє обойне борошно.

Перспективи розвитку борошномельної промисловості пов'язані зі значним розширенням асортименту продукції, в тому числі дієтичного призначення, появою тенденції до виробництва не суворо регламентованих сортів борошна, а різних сумішей, різних сортів з додаванням різних компонентів. Тенденція розвитку споживчого ринку свідчить про те, що цей напрямок збережеться і на найближчі десятиліття.

Слід відмітити, що вітчизняні типові технологічні процеси переробки пшениці в хлібопекарське борошно ще відстають від закордонних аналогів за матеріалоємністю, питомою енергоємністю, займаною площею, витратами повітря і рівнем автоматизації, тому перспективним є організація високотехнологічного борошномельного виробництва із застосуванням нового обладнання та світового досвіду.

Метою написання курсової роботи є планування економічної ефективності проекту технологічного процесу очищення і підготовки зерна до помелу із застосуванням новітнього обладнання.