Тренінг сприяння налагодженню і розвитку партнерства та співробітництва батьків з дитиною

Сім’я

ПРИКЛАД

Тренінг сприяння налагодженню і розвитку партнерства та співробітництва батьків з дитиною

Концептуальною основою тренінгу є ідея партнерства дорослого з дитиною, тому основна ціль циклу тренінгів – сприяти налагодженню і розвитку відносин партнерства і співробітництва батьків з дитиною. Завдання тренінгу:

- розширення можливостей розуміння своєї дитини;

- покращення рефлексії своїх взаємовідносин з дитиною;

- вироблення нових навиків взаємодії з дитиною;

- активізація комунікації в сім’ї.

Вибраний тренінг носить узагальнений характер, але більшою мірою підходить для батьків старших дошкільників і молодих школярів.

Основні блоки: діагностичний, інформаційний та розвиваючий.

Діагностичний блок полягає в першочерговій діагностиці взаємовідносин батьків з дитиною перед проведенням тренінгу, так і в кінці тренінгових занять для кращого бачення результатів від пройдених занять.

Інформаційний блок розкривається в конкретному змісті тих знань, які прагнуть донести ведучий до учасників тренінгу.

Розвиваючий блок програми полягає у формуванні і закріпленні ефективних навиків взаємодії з дитиною, в розвитку рефлексії, надає можливість активного самопізнання і пізнання своєї дитини.

Заняття 1. Знайомство.

Мета: Знайомство учасників один з одним і з груповою формою роботи. З’ясування очікувань у батьків. Загальна орієнтація в проблемах батьків.

Короткий зміст заняття:

Знайомство учасників тренінгу з цілями, задачами та формою тренінгу. Розповідь учасникам про партнерську взаємодію батьків з дитиною. Вправи, які покликані сприяти кращому пізнанню себе і своєї дитини. В цей час формується атмосфера групової згуртованості, можливість використання досвіду для рішення проблем виховання. Отримання батьками домашнього завдання. Домашня завдання включає завершення таблиці 2 (додатк Б) в графі відповідей дитини. Батьки повинні задати дитині питання з таблиці 2 і записати відповіді. Відповідно, в ході запису порівнюються відповіді одного з батьків і дитини. Друга частина завдання полягає у тому, щоб з дитиною розібрати зміст двох-трьох приказок.

Заняття 2. Світ дитячий і світ дорослий.

Мета: Усвідомлення різниці між світом дитини і дорослого, що виражається в особливостях сприйняття, емоційних переживаннях, мотивації поведінки і т.д. набуття навиків аналізу причин поведінки дитини, виходячи з позиції дитини.

Короткий зміст заняття:

На початку заняття обговорюється виконання домашнього завдання. Ведучий пояснює причини різної організації сприйняття оточуючого світу дитини і дорослого. Завдяки «зануренню» в дитинство, батьки отримують багатий емоційний досвід, з яким діляться і аналізують в групі. На цьому заняття батьки в дискусії формують права для батьків та дітей. Отримання батьками домашнього завдання. Домашнє завдання полягає у заповненні таблиці. Таблицю заповнити можуть і інші члени сім’ї, які не відвідують тренінгові заняття.

Заняття 3. «Мова прийняття» і «мова неприйняття».

Мета: Знайомство з поняттям «прийняття» дитини, особливостями поведінки дитину, яку приймають і не приймають. Визначення «мови прийняття» і «мови неприйняття».

Короткий зміст заняття:

Починається заняття з обговорення домашнього завдання.

Ведучий розповідає про зони прийняття та неприйняття і про батьків які по різному ставляться до своїх дітей. Разом з групою тренер складає список «мови прийняття» і «мови неприйняття». Батьки складають відповіді на «мові прийняття» і «мові неприйняття» на можливі фрази їхніх дітей. Закінчується заняття передачею відчуттів на колу за допомогою тактичних відчуттів із закритими очима. Отримання батьками домашнього завдання. Суть домашнього завдання полягає у тому, щоб намалювати круглий стіл з і попросити дитину розсадити за цим святковим столом тих, кого вона хотіла б бачити на сімейному святі, враховуючи її саму. Дитина сама повинна намалювати ту кількість стільців, яка їй необхідна, не потрібно їй підказувати і нав’язувати свої рішення. Обговорити з дитиною слово «комплімент». Зробити один одному компліменти.

Заняття 4. Проблеми дітей і проблеми батьків. Активне слухання як спосіб вирішення проблеми дітей.

Мета: Прояснити різницю проблем батьків і проблеми дітей; познайомитись з цілями і прийомами активного слухання, розвивати навики активного слухання.

Короткий зміст заняття:

Аналіз виконання домашнього завдання. Обговорення попередніх 3-ох занять, якого роду бути проблеми – дітей чи батьків. Робота в парах для тренування техніки активного слухання. Формування словнику відчуттів, метафори тіла. Отримання батьками домашнього завдання. Записати власний варіант і запитати в дитини відповіді на наступні питання: «Що, ти думаєш, мені в тобі подобається? А що, ти думаєш, мені в тобі не подобається?" Перед тим як запитувати, батьки можуть передбачити, що може відповісти їм дитина. Перечислити 8-10 варіантів відповідей.

Заняття 5. Активне слухання (продовження).

Мета: Продовження знайомства з прийомами активного слухання і відпрацювання навиків у вправах.

Короткий зміст заняття:

Обговорення домашнього завдання в формі обміну змістом попередніх записів. Повторення прийомів активного слухання на тему, що мені допомагає і що мішає (які мої якості) виховувати мою дитину. Отримання батьками домашнього завдання, яке полягає у використанні і тренуванні прийомів активного слухання. Використати їх при обговоренні спільного заняття батьків з дітьми.

Заняття 6. Спільне з дітьми заняття.

Мета: «Знайомство з дітьми», виділення «вузьких» зон взаємодії батьків з дітьми, створення ситуацій взаємодії і співпраці.

Короткий зміст заняття:

Діти представляються і знайомлять всю групу зі своїми батьками. Проводиться делікта ігор на вербальне і невербальне спілкування. Спільно малюють. Ведучий відмічає характерний тип і особливості взаємодії на різних етапах малювання. Отримання батьками домашнього завдання. Обговорення спільного заняття. Вироблення нових ідей щодо зміни чи підкріплення моделі спілкування, яка існує в даній сім’ї.

Заняття 7. Проблеми батьків.

Мета: Навчитись способом ефективної комунікації для вирішення проблем, які можуть виникати у батьків з дитиною (проблеми батьків).

Короткий зміст заняття:

Обговорення домашнього завдання може проходити в формі обміну враженнями від спільного заняття. Практичне освоєння навиків ефективної комунікації. Знайомство з констатуючими і надихаючими висловами. Нагадування ведучим про тимчасову і постійну мову. Отримання батьками домашнього завдання полягає, у тому що б використати Я–повідомлення, констатуючі і надихаючі вислови в спілкуванні з дитиною. Записати два приклади в щоденник.

Заняття 8. Конфлікти.

Мета: Визначення способів вирішення конфліктних ситуацій, знайомство з шістьма кроками ефективного методу вирішення конфлікту (по Т. Гордону).

Короткий зміст заняття:

При обговоренні домашнього завдання, обговорюються ті складності, які виникали при формулюванні Я – повідомлень. Обмін уявленнями про поняття та характер конфлікту. Обговорення характерних для батьків конфліктів та способи їх вирішення. Також ведучий знайомить групу з шістьма кроками ефективного методу вирішення конфліктів по Томасу Гордону (додаток Е). Отримання батьками домашнього завдання. Розповісти членам своєї сім’ї про те, що дізнались на занятті, і використати на практиці власний аналіз конфліктних ситуацій. Можна також запропонувати дитині намалювати малюнок на теми «Конфлікт в нашій сім’ї» і „Щаслива сім’я”. Запитати дитину, яке покарання для неї саме страшне і яка похвала (нагорода) найбільш бажана. Записати це в щоденник.

Заняття 12. Завершальне.

Мета: Обговорення сімейних заповідей, отримання зворотного зв’язку від учасників тренінгу, завершення роботи в групі.

Короткий зміст заняття:

Сімейні заповіді. Сімейний портрет. Обговорення попередніх занять у вигляді запитань від ведучого (відповіді даються в письмовому вигляді):

- Яка тема (заняття чи просто інформація) стала для Вас найбільш цікавою?

- Яке відкриття для себе Ви зробили в ході занять в групі?

- Які зміни, що відбулись в сім’ї, Ви б відмітили?

- Щоб Ви хотіли додати в програму, яку тему поглибити?

Аналіз змін відносин між батьками і їхніми дітьми.

Процедура проведення:

Заняття проходять за однією, заздалегідь продуманою ведучим, схемою: обговорення домашнього завдання; інформаційна частина; корекційна частина. Основний фокус роботи спрямований на практичні та домашні завдання, теоретичні заняття є стимулом для освоєння нових ефективних дій, способів спілкування. В обговорення виконання домашнього завдання входить: розповідь кожного з учасників групи про результати виконання домашнього завдання; групове обговорення проблем, які виникали при виконанні домашнього завдання; шляхи оптимізації ситуації, що склалась, якщо це необхідно (вирішує сама мати, чи їй це зараз потрібно).

Інформаційна частина належить в основному ведучому групи, який знайомить учасників з поняттями партнерства, співпраці, прийняття, неприйняття, активного слухання, конфлікту тощо. До інформаційної частини входить також, ознайомлення з деякими дослідженнями на відповідну тему, поради психологів, педагогів, досвід інших батьків.

До корекційної частини тренінгових занять входять корекційні вправи, ігри, техніки активного слухання, психогімнастичні вправи.

На початку та в кінці тренінгу доцільно провести анкетування. Анкети містять по двадцять запитань закритого типу, хоча відповіді розширені: скоріше так, аніж ні, скоріше ні, аніж так, і так і ні.

Результати проведеної роботи можна побачити при порівнянні двох анкетувань. Вони мають вигляд якісної оцінки результатів.

Педагогічні доручення

1. Підготувати дитину до навчання у школі.

2. Організувати домашню навчальну працю.

3. Організувати сімейні читання.

4. Організувати працю в сім’ї.

5. Економіка сім’ї.

6. Сімейне хобі.

7. Сімейні походи і екскурсії.

8. Сімейні свята.

9. Нова сімейна традиція.

10. Режим дня дитини в сім’ї.

11. Профілактика захворювань.

12. Спостереження за дитиною в домашніх умовах.

13. Сімейна взаємодопомога у важкій ситуації.

14. Аналіз сімейного конфлікту.

15. Лист моїй дитині.

16. Знайомство з друзями дитини.

17. Сімейний вечір.

Педагогічні практикуми

1. Яка ви мама (тато).

2. Досвід сімейного виховання.

3. Яка у вас дитина.

4. Що турбує батьків.

5. Програма навчання і виховання дитини у дитячому садку.

6. Шкільні програми і підручники.

7. Труднощі дітей у навчанні.

8. Як допомогти дитині навчатися.

9. Психологічна характеристика дитини.

10. Мікроклімат сім’ї.

11. Чи добре ви поводитесь із своєю дитиною.

12. Діти і батьки: протистояння і співробітництво.

13. Щасливі батьки і діти.

14. Ідеальний батько (мама) і ідеальна дитина.

15. Чи справедливі ви з дитиною?

16. Як передати свою любов дитині.

17. Список претензій до дитини.

18. Як поділити відповідальність з дитиною.

 

КОРЕКЦІЯ

ТРЕНІНГИ

Тренінгове заняття №1. Корекція стосунків у сім’ї.

1.1.“Виговорись” – дайте клієнту можливість виговоритись. Слухайте уважно. Нехай говорить, говорить, говорить. Виплескуючи слова, він очищає власну душу.
1.2.“Напиши листа” – коли людина небагатослівна, то рекомендується дати їй напір, ручку і нехай вона напише те, про що думає. Коли закінчить писати, нехай вкладе лист у конверт, заклеїть його і віддасть вам. Ефект ідентичний тому, який отримано у вправі 1.
1.3.“Зробіть приємне” – ця вправа покликана дарувати знаки уваги. Оскільки часто в неблагополучній сім`ї людина позбавлена нормального спілкування, то будь-який інтерес до своєї персони з боку будь-кого буде сприйматися із вдячністю. Досвід показує, що навіть просте запитання “Як справи?” може врятувати життя людині.
1.4.“Фіксація точки” – необхідно, щоб клієнт вибрав на стіні точку й уважно дивився на неї. Його увага і думки повинні бути цілком концентровані на фіксації свого погляду тільки на одній точці. Порадьте, щоб засуджений ні про що не думав, крім, як про те, щоб утримати увагу на аркуші.
1.5.“Звільнення гніву”
Мета: активні енергійні вправи застосовуються для стимулювання або вираження почуття, а також для відкритого дослідження почуттів у контрольних умовах.
Матеріали: пластикова вибиванка, матрац або пінопластовий мат.
Процедура: людина стає обличчям до матрацу, ноги на ширині 40-50см, коліна зігнуті. Удари завдають вибиванкою сильно, але розслаблено. Можна викрикувати обвинувачення на адресу уявлюваного кривдника. Після 10хв. таких дій треба дати людині заспокоїтись і провести бесіду.
1.6.“Індивідуальне малювання”.
Мета: вираження своїх почуттів.
Матеріали: папір, кольорові олівці, фарби.
1.7.“Прорвися коло” – кілька людей беруться за руки й утворюють коло. Той, хто відчуває на собі відторгнення з боку навколишніх, повинен прорвати коло і проникнути в нього. Ця фізична дія допоможе йому стикнутися із почуттям активного зближення з іншими, що звичайно стимулює комунікативні потреби.
1.8.“Падіння з довірою” – учасники заняття розподіляються на пари. Одна людина буде падати, а інша – ловити. Якщо ви ловите, станьте на коліна або ледве присядьте приблизно в 90 см за своїм партнером, щоб стигнути перервати падіння. Якщо ви падаєте, станьте спиною до свого партнера. Закрийте очі, розслабтеся не підстраховувати себе під час падіння. Поміняйтеся з партнером місцями. Вправа дає гарні можливості для зміцнення взаємодії довіри і виникнення групової згуртованості.
1.9.“Підняття тіла” – учасник, що відчуває самотність або потребує турботи і підтримки членів групи, лягає на спину із заплющеними очима. Члени групи утворюють коло і дуже повільно починають піднімати його, м’яко гойдаючи. Потім повільно опускають на підлогу.

Тренінгове заняття № 2. Релаксація та усвідомлення можливості контролю власного емоційного та фізичного напруження.

2.1.Вправа “Зморшки”.
Ведучий пропонує членам групи принести на заняття дзеркало. А тепер треба кілька разів вдихнути і видихнути, взяти у руки дзеркало, подивитися в нього і широко всміхнутись своєму відображенню. Далі він дає команду зморщити обличчя: спочатку чоло, потім брови, ніс, щоки... Підняти і опустити плечі... Розслабити м’язи шиї і плечей. Розслабити всі м’язи обличчя... Якщо хтось відчуває напруження, треба собі сказати: “я спокійний...” й ще раз спробувати розслабитись.
2.2.Вправа “Маріонетка”.
Ведучий пропонує учасникам уявити себе ляльками, стати прямо й завмерти.
Ви стали твердими як Буратіно. Напружте плечі, руки, пальці – уявіть, що вони дерев’яні. Напружте ноги і коліна та продійтеся по кімнаті. Ваше тіло дерев’яне. Напружте обличчя і шию, зморщите чоло, стисніть щелепи.
А тепер скажіть собі: “Розслабся і розм’якни”. Розслабте м’язи. Можете промасажувати однією рукою другу, кінчиками пальців промасажувати обличчя.
А зараз уявіть собі, що вас підвісили за руку. Ваше тіло знаходиться в одній позиції, а вся решта бовтається. Походіть по кімнаті з підвішеною рукою.
Тепер вас підвісили за шию, плече, палець...
Вправу можна виконувати із закритими очима.
2.3.Вправа “Небо”.
Сядьте в крісло прямо, спираючись на спинку, але не напружуйтесь. Ноги повинні торкатись підлоги. Закрийте очі. Уявіть прекрасне голубе небо. По ньому пливуть хмари. Ви спостерігаєте за ними. Якщо ви про щось думаєте, нехай ваші думки летять разом з хмарками. Ви зосереджені на небі. Людина, яка дивиться на хмари, - ваш внутрішній спостерігач, він завжди спостерігає за вашими думками. Внутрішній спостерігач дуже спокійний, врівноважений та щасливий. Ви відчуваєте спокій, тишу і радість. Відкрийте очі. Деякий час посидьте спокійно. А тепер повільно встаньте.
2.4.Вправа “Повітряна кулька”.
Уявіть, що у ваших грудях знаходиться повітряна кулька. Вдихніть через ніс і повністю заповніть легені повітрям. Видихніть його ротом й відчуйте, як воно виходить з легенів. Повторюйте, не поспішаючи. Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям й стає все більшою і більшою. Повільно видихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки.
Зробіть паузу у порахуйте до десяти.
Знову вдихніть і наповніть легені повітрям. Затримайте його, порахуйте до трьох, уявляйте при цьому, що кожна легеня – це надута кулька. Видихніть. Відчуйте, як тепле повітря проходить через легені, горло, рот.
Повторіть три рази, вдихаючи ти видихаючи повітря. Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергії, а все напруження зникло.
2.5.Вправа “Аукціон”.
Ведучий пропонує організувати аукціон способів, які допоможуть підняти поганий настрій. Учасники пропонують свої способи, а ведучий записує їх на дошці. Після цього відбувається обговорення.
Мета: посилення навичок контролю свого емоційного стану шляхом активного творчого ставлення до можливостей самостійно впливати на покращення свого настрою.
2.6. Вправа “Як виразити образу і незадоволення”.
Ведучий заздалегідь готує листівки з найбільш типовими образами, характерними для учасників даного віку. Кожна листівка розрізається на 4 частини. На них записані:
а) роль того, хто ображає;
б) роль ображеного, який реагує агресивно;
в) роль ображеного, який реагує невпевнено;
г) роль ображеного, який реагує з почуттям власної гідності.
Завдання для учасників: з’єднати частини листівок в одне ціле і розіграти сценку для всіх. Кожна група показує різні типи реагування на ту ж саму ситуацію. Після цього обговорюються “вдалі” і “невдалі” способи реагування.
Мета: набуття підлітками навичок прояву емоцій та свого ставлення до ситуації більш позитивними та ефективними способами, усвідомлення неефективності та шкоди “невдалих” способів реагування.

Тренінгове заняття № 3. Придбання навичок безконфліктної поведінки.

3.1.Вправа “Ніжні слова”.
У грі бере участь тільки чоловіча половина групи, а жінки – журі. За командою ведучого чоловіки починають говорити ласкаві, ніжні слова жінкам. Спочатку всі по колу говорять ніжні слова одній жінці, потім другій, третій..., щоб жодна не залишилась без ніжних слів.
Повторюватись не можна. Після кожного кола жінки оцінюють, які вислови були насправді ніжними. Той, хто не зможе придумати ніжного слова, вибуває з гри.
Мета: отримання необхідної їм ніжності, уваги, чуйних і приємних слів, а також набуття навичок вербального і невербального прояву свого гарного ставлення до інших.
3.2.Вправа “Групова скульптура”.
У центрі кімнати виходить перший учасник і приймає якусь позу. До нього прилаштовується другий, до них – третій, і так далі.
При виконанні вправи слід діяти у швидкому темпі і стежити, щоб композиції не були мозаїкою ізольованої одна від одної фігур, а були об’єднані спільною ідеєю.
Мета: набуття клієнтами навичок діяти спільно, розуміння впливу та переваги колективного ставлення і підтримки перед випробуваннями у життєвих ситуаціях.
3.3.Вправа “Асоціації”.
Члени групи почергово говорять один одному, які асоціації викликає той чи інший учасник. Той, хто слухає, потім висловлює, з якими асоціаціями він погоджується, а з якими – ні.
Мета: набуття клієнтами навичок аналізу своєї та чужої поведінки, співвідносити своє уявлення про себе з тим образом, який він справляє на оточуючих.
3.4.Вправа “Випадок, коли мене несправедливо образили”.
Учасники розбиваються на пари і отримують завдання згадати випадок, коли їх несправедливо образили. Один з них розповідає свою ситуацію, а інший повинен довести, що він міг вчинити інакше та уникнути образи. Через 5 хвилин учасники міняються ролями.
Мета: усвідомлення учасником і його опонентом можливості інших варіантів сприйняття ситуації та поведінки в ній. Отримання гравцями позитивного досвіду безконфліктної поведінки.
3.5.Вправа “Що краще?”.
Ведучий пропонує пригадати, коли кожен з учасників зробив поганий вчинок, а його вибачили. А потім пригадати, коли він сам побачив поганий вчинок. Свої думки з цього приводу члени групи можуть висловити в колі.
Мета: клієнти порівнюють почуття наслідків одного та іншого свого вчинку; модель їх поведінки збагачується варіантом емоційно більш позитивного вчинку.
3.6.Вправа “Скринька образ”.
Учасники групи записують 1-2 вчинки іншої людини, які їм не вдалося вибачити, і кладуть папірці із записами у скриньку. Потім приймають рішення, що зробити зі змістом цієї скриньки (спалити, порвати, викинути і т. ін.). Зі словами: “Я вибачаю тебе, мій кривднику, і більше не серджуся на тебе” група виконує обрану дію.
Мета: звільнення клієнтів від руйнівного почуття образи.
3.7.Вправа “Подолання труднощів”.
Один із учасників відправляється в дорогу по колу. Завдання інших – виставляти у нього на дорозі перешкоди. По дорозі герою доводиться долати перешкоди; необхідно подивитись, як він це робить:
– обходить стілець справа чи зліва;
– перестрибує через нього;
– відкидає його в сторону;
– просто відставляє його і йде далі;
– розвертається і йде в іншу сторону;
– пробігає частину шляху раніше, ніж хтось поставить стілець на ній;
– заважає іншому поставити стілець на своєму шляху.
Можна запитати, що він думає з приводу того, чому він так робить?
Бажано, щоб через цю вправу пройшли всі учасники групи. Це є додатковим діагностичним матеріалом для ведучого, який він може використовувати при розробці індивідуальних рекомендацій.
3.8. Вправа “Переступити межу”.
На підлозі накреслена лінія; всім учасникам пропонується розбитись на пари і встати по обидві сторони від лінії. Після того, як ведучий пояснить правила гри, учасники беруть свою пару за руки і починають. Завдання полягає в тому, щоб перевести свою пару на свою сторону (правильний спосіб: не перетягувати, а просто перейти). Після того, як вправа закінчилась, ведучий може розповісти, що існує декілька способів:
- спробувати перетягти силою;
- переконати перейти на свою сторону;
- вмотивувати чимось цікавим для напарника;
- вмовити напарника побути деякий час на вашій стороні, а потім перейти на його.
Потім всі можуть випробувати кожен спосіб.
Ведучий відмічає: “Ми ще раз впевнились, що у різних ситуаціях, в т. ч. і в конфліктах, завжди можна повести себе по-різному; при цьому можна вибирати, який спосіб є найбільш для вас вигідним і який не потребує великих зусиль”.
3.9. Вправа “Пристосування”.
Один з учасників під час бесіди на будь-яку тему (про погоду, роботу, їжу...) з інтервалом близько 1 хв. приймає різні пози. Другий, уважно слухаючи його, висловлюється: бере активну участь у розмові, намагається скопіювати пози співрозмовника, так, щоб все виходило природно. Група оцінює, наскільки це в нього виходить. Можна пояснити, що таке пристосування допомагає зрозуміти стан іншої людини і зробити його більш сприйнятливим для того, що ви будете говорити.

4.Технологія проведення бесіди “Коли я гніваюсь”.

У ході бесіди ведучий намагається спонукати до саморозкриття учасників і з’ясувати, що може викликати у них негативні емоції, які ситуації, яка поведінка оточуючих, які події, які невдачі. Можна запитати: “Що викликає найбільш сильну злість, що викликає образу, що гнів, що відчай. Як це відбувається? Як ви сердитесь? Коли це відбувається? Скільки може продовжуватись ваша злість? Як ви потім себе почуваєте? Що відбувається в результаті вашої злості? Хто страждає більше всього? Що може вас заспокоїти, якщо ви розгнівались і т. д.”. При цьому ведучий може почати з себе (“Не лякайтесь бути відвертими; кожен занепокоєний передусім своїми почуттями і тим, як їх висловити, не звертає уваги на ваші”).
У кінці ведучий, підкріплюючи свої вислови прикладами із бесіди, відмічає наступне:
– всі люди інколи сердяться. Важливим є те, через що вони зляться і як це виражають, що при цьому з ними відбувається;
– коли ми сердимося, у нас прискорюється дихання (робиться глибоким), серце б’ється швидше, лице наливається кров’ю. В цей час організм може отруюватись гормонами, які супроводжують злість;
– інколи по одній і тій самій причині ми сердимось більше, інколи менше. Це означає, що є речі, які на це впливають;
– кожна людина може слідкувати за тим, як вона виражає злість;
– кожен може вибирати із декількох способів той, як проявити свою злість; при цьому майже завжди можна вибрати спосіб з найменшими наслідками;
– кожен може навчитися, як вибирати ці способи.

 

 

ПОРАДИ ЩОДО ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ У СІМ’Ї

ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Шляхи і способи виходу з конфлікту, зниження напруженості в між особових стосунках партнерів:

1. Необхідно пом'якшити чи навіть заперечити можливу провину:

ü визнати певну обґрунтованість його дій;

ü показати розуміння його стану;

ü виправдати його дії обставинами;

ü виразити впевненість, що у партнера не було поганих намірів;

ü дати зрозуміти партнеру, що його поведінка некоректна.

2. Якщо нормалізація не відбувається, варто подумати, чи не дали ви самі привід для конфліктної поведінки. Якщо приводу ви не давали, то дуже можливо, що причина такої поведінки партнера не у вас, а у ситуації, яка діє негативно на партнера.

3. Треба усунути причину конфлікту. Краще зробити так:

ü усунути випадковий привід для конфлікту чи роз'яснити неможливість його усунення;

ü визнати свою частину провини;

ü пом'якшити свою провину; ви діяли по-своєму логічно, обґрунтовано і зовсім не були із злим наміром по відношенню до партнера;

ü попросити пробачення.

4. Коли і після цих зусиль конфлікт не вичерпаний, слід здійснити конструктивну критику конфліктної поведінки партнера. З цією метою слід тактовно висловити думку, що дії партнера:

ü необґрунтовані або зовсім необґрунтовані;

ü спричиняють вам чи оточуючим реальні незручності;

ü викликають негативні емоції.

5. Внести конструктивні пропозиції відносно дій партнера і норм ваших взаємин з партнером.

6. Знизити значущість нанесеної партнером шкоди:

ü висловити думку, що все зводиться до непорозуміння з незначним вибачливим промахом;

ü показати, що все легко виправити.

7. Висловити жаль з приводу:

ü обставин;

ü поведінки партнера;

ü необхідності вести подібну розмову.

8. Корисно буває дати партнерові можливість розрядитися: вдатися до гумору, а також дати виговоритися.

 

Сім’я

ПРИКЛАД

Тренінг сприяння налагодженню і розвитку партнерства та співробітництва батьків з дитиною

Концептуальною основою тренінгу є ідея партнерства дорослого з дитиною, тому основна ціль циклу тренінгів – сприяти налагодженню і розвитку відносин партнерства і співробітництва батьків з дитиною. Завдання тренінгу:

- розширення можливостей розуміння своєї дитини;

- покращення рефлексії своїх взаємовідносин з дитиною;

- вироблення нових навиків взаємодії з дитиною;

- активізація комунікації в сім’ї.

Вибраний тренінг носить узагальнений характер, але більшою мірою підходить для батьків старших дошкільників і молодих школярів.

Основні блоки: діагностичний, інформаційний та розвиваючий.

Діагностичний блок полягає в першочерговій діагностиці взаємовідносин батьків з дитиною перед проведенням тренінгу, так і в кінці тренінгових занять для кращого бачення результатів від пройдених занять.

Інформаційний блок розкривається в конкретному змісті тих знань, які прагнуть донести ведучий до учасників тренінгу.

Розвиваючий блок програми полягає у формуванні і закріпленні ефективних навиків взаємодії з дитиною, в розвитку рефлексії, надає можливість активного самопізнання і пізнання своєї дитини.

Заняття 1. Знайомство.

Мета: Знайомство учасників один з одним і з груповою формою роботи. З’ясування очікувань у батьків. Загальна орієнтація в проблемах батьків.

Короткий зміст заняття:

Знайомство учасників тренінгу з цілями, задачами та формою тренінгу. Розповідь учасникам про партнерську взаємодію батьків з дитиною. Вправи, які покликані сприяти кращому пізнанню себе і своєї дитини. В цей час формується атмосфера групової згуртованості, можливість використання досвіду для рішення проблем виховання. Отримання батьками домашнього завдання. Домашня завдання включає завершення таблиці 2 (додатк Б) в графі відповідей дитини. Батьки повинні задати дитині питання з таблиці 2 і записати відповіді. Відповідно, в ході запису порівнюються відповіді одного з батьків і дитини. Друга частина завдання полягає у тому, щоб з дитиною розібрати зміст двох-трьох приказок.