Професійні прийоми перевірки точності й достовірності фактичного матеріалу. Якісна і кількісна характеристика фактів.

Розробка теми пов’язана з вибором фактів, утворенням фактологічної системи твору, а також розташуванням фактів (розробкою композиції).

З одного боку, за фактом справді стоїть якийсь об’єкт дійсності, що протистоїть знанню людини. З другого боку, факт це вже частково пізнаний об’єкт, про який існує знання. Редактор повинен усвідомлювати відносний характер якості фактів: правдивість, достовірність факту, типовість, політична значимість, точність, правильність, логіка їх відбору – речі відносні. З одного боку, редактор не повинен бути категоричним в оцінці фактів, якщо щодо тих фактів він не має знань і позиції; з іншого, – редактор повинен відстоювати факти (їхнє тлумачення, право на викори­стання у матеріалі), коли редактор мас чітку позицію відносно певного кола фактів.

Фактичний матеріал твору – це числа, імена, назви, дати. Факт – поняття ширше, ніж просто цифра, дата, назва, прізвище. Під фактом необхідно розуміти не тільки реальні, що були або є, а й прогностичні, гіпотетичні, імовірнісні явища, процеси, події, які ще будуть, але вже існують у психічній дійсності, уяві людей.

З поняттям факту пов’язане одне із важливих питань редак­торського фактологічного аналізу – поділ змісту на факти. Критерієм поділу змісту на факти є поняття-тема. Оскільки будь-яке поняття є ієрархічно організованою системою ознак-понять, то система фактів твору теж має ієрархічну ор­ганізацію. Фактами першого рівня будуть факти, що ілюструють ознаки, які становлять основу поняття-теми. Кожне поняття-ознака може мати свої ознаки, які й забезпечуються фактами другого рівня.

Редактор повинен розмежовувати поняття – «тематичний фактоподіл» і «реальний фактоподіл». Реаль­ний фактоподіл завжди зумовлений формою існування фактів. Кожен факт у творі має якісну характеристику. Основні якісні характеристики фактів такі: правдивість, або до­стовірність, типовість, соціально-політична значущість, ідейність, точність і доречність.

Окрім якісної характеристики фактів, редактор повинен опе­рувати й поняттям обсягу фактажу. Кожна тема для її розкриття вимагає певної кількості фактів.

Роль фактичного матеріалу в темоорганізації твору неодна­кова. За своєю функцією факти діляться на чотири великі групи: факти, що кладуться в основу теми твору, – вхідні факти; факти, які ілюструють, пояснюють, уточнюють зміст твору, — деталізуючі факти; факти, що є результатом авторсь­ких міркувань, факти, до яких автор приходить на основі вхідних і деталізуючих фактів, – вихідні факти; факти, на які автор покликається в тексті, примітках, – покликальні факти. Деталізуючі факти поділяються на ілюстративні та аргументативні.

За джерелом використання факти поділяють на авторські й факти-цитати. Авторським фактом називається той факт, який використа­ний автором як вхідний, вихідний чи деталізуючий без покликан­ня на джерело його отримання. Факти-цитати, на відміну від авторських, обов’язково мають покликання на джерело отримання.

Існує три способи включення фактів-цитату зміст матеріалу. Якщо факт-цитата виступає у ролі ілюстративного факту, вона повинна усім своїм змістом ілюструвати сказане. Надлишковий зміст у цитатах відвертає увагу читача від основного змісту ма­теріалу.

Порушення в сфері вхідних фактів трапляються дуже часто; вони пов’язані з тематичною неоднорідністю фактів, багато­темністю. Матеріал може мати надмірний чи недостатній обсяг фактажу через замовчування певних фактів.

Основне питання фактологічного аналізу, що проводить ре­дактор, є аналіз означених вище фактів із погляду логіки відбору їх автором у межах теми. Журналіст завжди повинен дотриму­ватися комунікативної логіки формування фактажу матеріалу.