Організаційно-правовий механізм створення підприємства

В наш час у розвинених країнах у сфері послуг зайнято до 80% працездатного населення. Розвиненість саме сфери послуг свідчить про якісні зміни в економіці. На Україні в сфері матеріального виробництва зайнято більш 87% працездатних і лише 12% працюють у сфері послуг.

Ідея і вид діяльності взаємозалежні між собою. Але для її втілення необхідно вирішити такі задачі:

- знайти свою «господарську нішу» чи місце в навколишньому        середовищі ринку;

- установити спрямованість підприємства: регіон постачальників, збуту;

- установити спеціалізацію підприємства;

- досліджувати можливості вкладення грошей і одержання кредитів;

- розробити цінову політику на свій продукт чи послугу;

- налагодити рекламу.

Установчі документи та їх підготовка

Основними установчими документами, що підтверджують статус підприємства є Статут і Установчий договір (для колективних підприємств), що мають самостійне значення й однакову юридичну чинність. Тому вони повинні змінюватися і затверджуватися в тому самому порядку.

СТАТУТ - це основний документ, що визначає правовий статус підприємства, фірми як самостійного господарського суб'єкта, юридичної особи.

У законі України «Про підприємства» приведені обов'язкові положення статуту кожного підприємства.

Розділи СТАТУТУ:

- загальні положення;

- предмет (вид), основні цілі і напрямки діяльності;

- зовнішньоекономічна діяльність;

- права фірми, майно фірми, фонди фірми;

- виробничо - господарська діяльність;

- керування фірмою і її трудовим колективом;

- організація й оплата праці;

- права трудового колективу;

- розподіл прибутку (доходу) і відшкодування збитків;

- облік, звітність і контроль;

- припинення діяльності фірми (реорганізація і ліквідація).

 

Установчий договір (ця угода про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи. Це визначення основних умов взаємини між учасниками фірми (майнового й організаційного характеру).

Розділи Установчого договору:

- преамбула, предмет договору, загальні положення договору;

- юридичний статус фірми, вид діяльності;

- статутний фонд і внески засновників;

- права й обов'язки учасників (засновників);

- керування фірмою, розподіл прибутку і відшкодування збитків;

- інші умови, відповідальність за порушення договору;

- умови розірвання договору, умови і терміни вступу договору в силу.

Після того, як такі документи складені, формується СТАТУТНИЙ ФОНД, розмір якого визначений у цих документах. Як внески в нього можуть виступати усі види майна, матеріальні цінності, інвалюта.

Державна реєстрація завершує процес створення підприємства. Свідчення про державну реєстрацію є підставою для відкриття рахунків у банку. Банк протягом 3-х днів зобов'язаний відкрити рахунок підприємства і зареєструвати в податковій інспекції.

Перереєстрація можлива у випадку зміни форм власності, зміни установчих документів і назви підприємства.

Підприємство може відкривати свої філії, відділення, представництва без статусу юридичної особи. Їхнє відкриття не вимагає реєстрації. Підприємство сповіщає про це тільки в податкову інспекцію.

Припинення діяльності підприємства

Ринок диктує свої правила. Одні фірми процвітають, інші – стають банкрутами. Відповідно до Законів України «Про підприємства», «Про господарські товариства», «Про підприємництво», держава гарантує при реорганізації і ліквідації підприємств захист прав і інтересів працівників, що звільняються, відповідно до трудового законодавства України.

Ліквідація підприємства здійснюється:

- з особистої ініціативи власника;

- після досягнення мети, поставленої при його організації;

- за рішенням вищого органа підприємства;

- на підставі рішення арбітражного суду, за клопотанням банківських органів у випадку його неплатоспроможності;

- за рішенням контролюючих органів у випадку систематичного чи грубого порушення діючого законодавства.

Майно підприємства після сплати боргів розподіляється між його учасниками пропорційно їхній частці.