Інформаційне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики

Необхідність в інформаційному забезпеченні логістики зу­мовлена бурхливим розвитком і впровадженням в усі сфери ді­яльності інформаційно-комп'ютерних технологій. Значення інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки важливе, що багато фахівців виділяють особливу, інформацій­ну, логістику, яка має самостійне значення в бізнесі та управ­лінні інформаційними потоками і ресурсами.

Інформаційна логістика організовує потік даних, який су­проводжує матеріальний потік і є тією суттєвою ланкою для підприємства, що пов'язує постачання, виробництво та збут.

Інформаційний потік — це сукупність циркулюючих як у самій логістичній системі, так і між логістичною системою та зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управ­ління і контролю за логістичними операціями.

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють усере­дині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну ін­формаційну систему.

Логістична інформаційна система (ЛІС) — це певним чи­ном організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчис­лювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих чи інших функ­ціональних завдань із управління матеріальними потоками.

Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система має складатися із упорядковано взаємозалежних елементів і характеризуватись певною сукупністю інтегративних ознак. Інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Структура ЛІС

 

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи поділяють на три групи:

— планові;

— диспозитивні (або диспетчерські);

— виконавчі (або оперативні).

Планові інформаційні системи створюються на адміністра­тивному рівні управління і служать для прийняття довгостро­кових рішень стратегічного характеру. Серед розв'язуваних завдань можуть бути такі:

— створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;

— управління стійкими даними;

— планування виробництва;

— загальне управління запасами;

— управління резервами та інші завдання.

Плановим інформаційним системам властивий найвищий рівень стандартизації під час вирішення завдань, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати стандартне програмне забезпечення.

Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення на­лагодженої роботи логістичних систем. За допомогою них мо­жуть вирішуватися такі завдання:

— детальне управління запасами (місцями складування);

— управління внутрішньоскладським або внутрішньоза­водським транспортом;

— відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.

У диспозитивних інформаційних системах можливість при­стосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:

— історичний процес на підприємствах зумовлюється істо­рично і важко піддається суттєвим змінам заради стандарти­зації;

— структура оброблюваних даних істотно відрізняється в різних користувачів.

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні ад­міністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи у реальному масштабі часу, який дає змогу отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний період і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об'єкт управління. Цими системами можуть вирішуватись різноманітні завдання, пов'язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням обслуговування виробництва, управлінням переміщеннями і т. ін.