Першопочатки людського життя в Україні.

- концепції походження людини:

- сліди залишків високорозвинутих двоногих приматів (гомінідів) – родоначальників людини в Танзанії, Кенії, Ефіопії, 2-2,6 млн. тому назад;

- шляхи і причини їх просування в Європу;

- пітекантропи;

- нинішні сумніви щодо еволюціоністської теорії Дарвіна(1871 р.)

- історичні періоди розвитку людства – палеоліт

-  мезоліт

-  неоліт

-  енеоліт

2. Найдавніше поселення України та його родоплемінні об’єднання:

- наявність життя в Україні протягом усіх археологічних періодів;

- мільйонна давність появи людини в Україні;

- значення археологічних розкопок у Закарпатті (с.Королеве) у 1974 р.

Трипільська культура – найдавніша цивілізація світу

- доба енеоліту (мідно-кам’яний вік) – ІУ-ІІІ тис. до н.е.;

- землеробство з використанням рала і тяглової сили, глиняний посуд;

- відкриття Трипільської культури (В.В.Хвойко, 1893);

- її періодизація: І – ранній період 3500 – 3000 років до н.е.; ІІ – середній період 3000-2000 років до н.е.; ІІІ – пізній період 2000-1700 років до н.е.;

- вхід у її сферу усієї етнічної України;

- державний лад – конфедерація племінних союзів, його близькість до військової демократії;

- територія від Верхньої Наддністрянщини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини та Надчорномор’я;

- населення

- забудова міст

- релігійні вірування;

- вплив Трипільської культури на розвиток світової цивілізації;

- переселення племен із Центральної та Північної Європи в Україну;

- племена степу, які прийшли з Поволжя і Північного Кавказу;

- племена культури шнурової кераміки (або культура бойових сокир);

- інвазія названих племен – одна із причин загибелі трипільської протоцивілізації;

- міжнародна виставка у США під назвою “Україна: образи У-ІУ тисячоліття до Христа (1993 р)”.

 

Самостійна робота над вивченням історичних термінів, понять

Ант – (індоарійська, індоєвропейська) – край, можливо Україна.

Ашельська епоха – Сент-Ашельська околиця м.Ам’єна (Північна Франція) – місце дослідження відповідної культури.

Гомініди – (лат. homo, hominis) – людина, eidos (гр.) – вид – родоначальники людини, характерне для них примітивні знаряддя з каменю та прямоходіння.

Енеоліт – (лат. aeneus -мідний) – мідно-кам’яна епоха.

Кроманьйонці – від назви гроту Кро-Маньйон у Франції, де у 1868р.­ знайдено рештки людини.

Мезоліт – (гр.мезос - середній) – епоха середнього каменя.

Неоліт – (гр. “неос” - новий) – епоха нового каменя.

Неандерталець - назва від долини Неандерталь недалеко від Дюссельдорфа (Західна Німеччина), де у 1856 р. виявлено рештки людини.

Каганат – (з тюрк. - верховний володар) – правитель Аварської та Хазарської державностей.

Палеоліт – (гр.”палеойос” – стародавній, “літос” – камінь) – епоха стародавнього каменя.

Пітекантропи – (гр. pithekos – мавпа, antropos – людина), найдавніші викопні люди, попередники неандертальців.

Фракія – історична область на сході Балканського півострова, між Егейським, Чорним і Мармуровим морями, народ якої переселився в район Карпат.

 

Рекомендована література

Основна

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – С.9-34.

2. Крип’якевич І.П. Історія України. – С. 17-27.

3. Субтельний О. Україна. Історія. – С.22-33.

4. Історія України (Кер.авт.кол. Ю.Зайцев). – С.3-50.

Додаткова

1. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – С.22-46.

2. Етнографія України

 

Д окняжий період.

2 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: показати безперервність державотворчих процесів з часів стародавнього світу і по сьогоднішній день. Варто зазначити, що наступним після енеоліту періодом був період бронзи (від 2 до 1 тисячоліття до нашої ери) – першого штучно створеного людиною сплаву, який має великі переваги над міддю. За доби бронзи патріархальні відносини (верховенство чоловіків) остаточно утвердились у тогочасному суспільстві. Приблизно з рубежу 2 і 1 тисячоліття до нашої ери починається ранньозалізна доба. В цей час активізується розвиток землеробства, військової справи, ремесла, торгівлі.

ПЛАН:

1. Бронзова доба.

- бронза – перший штучно створений людиною сплав;

- завершення відокремлення скотарства від землеробства;

- перехід від матріархату до патріархату;

- поява майнової нерівності, рабства;

- існування племінних об’єднань і союзів племен;

- Тщинецька і Комарівська культури;

- землеробство і скотарство – основне заняття жителів цих культур;

- Білогрудівська культура (біля м.Умані) – лісостепова смуга Правобережжя від Збруча до Дніпра;

- військова демократія;

- наявність високорозвинутої металургії;

- культура Ноа (симбіоз прафракійців і сабатинців) – Прикарпаття та Західне Поділля в ХІУ ст. до н.е.;

- землеробство, скотарство, металургія.

2. Державницькі утворення залізної доби:

- залізна доба (рубіж ІІ і І тис. до н.е.);

- демократичність епохи і підвищення продуктивності землеробства і ремесла;

- відокремлення ремесла від землеробства;

- розрив родової общини і перетворення її у сусідську, територіальну;

- створення воєнно-політичних об’єднань;

- Кіммерійці – найдавніша державність Х-УІІ ст. до н.е. на північному Причорномор’ї і Криму;

- Скіфія УІІ-ІІІст. до н.е. – територія Північного Причорномор’я між Доном і Дністром;

- суспільство – общинники, воїни, жерці;

- розпад Великої Скіфії на Малу Скіфію в Криму і одну на Нижньому Дунаї (Добруджа);

- Сарматія (ІІІ ст.до н.е.) – у степах Північного і Східного Причорномор’я;

- кочовий спосіб життя, скотарство;

- кінне військо;

- війни з Персією, Римською імперією (роксолани);

3. Міста-держави Північного Причорноморя;

- раціональна забудова цих міст;

- форма політичної організації – рабовласницька республіка;

- демократичний характер влади;

- Боспорське царство на берегах Керченської протоки у 480 р. до н.е. – 70 роки ІУ ст.н.е. – об’єднання 8 держав;

- навала гунів.

Рекомендована література

Основна

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – С.9-34.

2. Крип’якевич І.П. Історія України. – С. 17-27.

3. Субтельний О. Україна: історія. – С.22-33.

4. Історія України (Кер.авт.кол. Ю.Зайцев). – С.3-50.

Додаткова

5. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – С.22-46.

6. Етнографія України

 

Українська держава Київська Русь (4 год)

1 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: на основі рекомендованої літератури, матеріалів навчальної лекції допомогти студентам оволодіти темою, звернувши особливу увагу на друге питання плану: “Утворення і розвиток Київської держави”.

План:

1. Східнослов’янські племінні обєднання напередодні утворення Київської Русі:

- теорії походження слов’ян: Карпатсько-Дунайська, Вісло-Одерська та Вісло-Дніпровська;

- землеробство (перелогова система, дво- і трипілля), залізоробне ремесло, гончарство, деревообробка, торгівля;

- дажбогивська віра (Рунвіра);

- три великі політичні об’єднання (середина ІХ ст.): Куявія, Славія, та Артанія;

- Норманська та антинорманська теорії утворення Київської Русі.

 

2.  Утворення і становлення Київської Русі:

- писемні джерела про перші кроки державності;

- значення міста Києва в державотворчому процесі;

- державотворча діяльність князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава;

Рекомендована література:

Основна

1. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

2. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

3. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

4. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

Додаткова

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

2. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

3. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1992.- С. 33-74.

2 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

1. Розквіт Київської держави в кінці Х - першій половині ХІ ст.:

- розширення і зміцнення держави за князювання Володимира Святославовича (980-1015);

- завершення об’єднання етнографічної території південного відгалуження східних слов’ян в єдиній державі;

- офіційне хрещення Київської Русі;

- відносини з Візантією;

- чотирьохрічні міжусобиці;

- Київська Русь у зеніті могутності за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054);

- зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі;

- ознаки держави “Київська Русь”.