Гарантії та захист прав місцевого самоврядування

 

Здійснення місцевого самоврядування в Україні забезпечується системою гарантій, під якими розуміють економічні, політичні та правові умови і засоби повної та ефективної реалізації територіальними громадами, органами місцевого самоврядування завдань і функцій місцевого самоврядування.

Гарантії місцевого самоврядування поділяють на загальні та спеціальні.

До загальних гарантій місцевого самоврядування відносять досягнутий рівень розвитку країни, тобто ті економічні, політичні,. соціальні, духовні відносини, які склалися в суспільстві. Відповідно, можна говорити про економічні, політичні, соціальні та духовні гарантії.

Так, до економічних гарантій належить економічна система, засади якої отримали закріплення в Конституції України. Політичні гарантії пов'язані з демократичним державним режимом України, відносно децентралізованою системою територіальної організації влади. До духовних гарантій слід віднести наявну в Україні систему культурних та ідеологічних цінностей, загальний рівень

 

 

' Див., наприклад: Ковешников Е. М. Муниципальное право- М: НОРМА, 2000.-С. 228.

 

 

суспільної свідомості, стан усвідомлення широкими верствами населення природи та призначення місцевого самоврядування.

Спеціальні або правові гарантії - правові засоби, які забезпечують нормальну організацію та функціонування місцевого самоврядування. Вони встановлені в Конституції та законах України та спрямовані на забезпечення і захист прав місцевого самоврядування, його самостійність та ефективність.

Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування дістали закріплення в Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Гарантіями організаційної самостійності місцевого самоврядування є:

положення Конституції України про те, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиної системи органів державної влади (ст. 5), а служба в органах місцевого самоврядування виступає самостійним видом публічної служби (ст. 38);

віднесення питань обрання органів місцевого самоврядування, обрання чи призначення посадових осіб місцевого самоврядування до повноважень місцевого самоврядування;

встановлена Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) заборона органам виконавчої влади та їхнім посадовим особам втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом;

встановлена Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 21) заборона обмежувати права територіальних громад на місцеве самоврядування за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану.

Гарантіями фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування є:

встановлення Конституцією України (ст. 142) матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування;

положення Конституції України щодо захисту законом права комунальної власності на рівних умовах із правами власності інших суб'єктів (ст. 13);

закріплення обов'язків держави фінансувати здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України), та компен-

 

сувати витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами (ст. 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

передбачена Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61) заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених законом;

передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62) обов'язок держави фінансово підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів і належним їх обліком, гарантувати органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб;

передбачене Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (статті 68-70) право органів місцевого самоврядування мати позабюджетні кошти, встановлювати місцеві податки і збори, випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери тощо.

Гарантіями захисту прав місцевого самоврядування є:

передбачена Конституцією України обов'язковість до виконання на відповідній території актів органів місцевого самоврядування (ст. 144) та актів, прийнятих шляхом місцевого референдуму;

судовий порядок захисту права місцевого самоврядування (ст. 145 Конституції України);

встановлена Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 72) підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним, обласним радам;

передбачена Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами (ст. 75), перед юридичними і фізичними особами (ст. 77);

встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) заборона для органів виконавчої влади, їхніх посадових осіб втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування та обов'язок місцевих державних адміністрацій повідомляти відповідні органи місцевого самоврядування про розгляд ними питань, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування;

право органів і посадових осіб місцевого самоврядування звер-

 

 

татися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, органів і посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Аналіз наведених положень чинного законодавства свідчить про те, що правові гарантії спрямовані на:

по-перше, створення умов, які унеможливлювали би будь-які порушення прав і законних інтересів місцевого самоврядування з боку органів державної влади, підприємств, організацій тощо, а також органів і посадових осіб місцевого самоврядування (в останньому випадку мова йде про захист прав територіальної громади, її окремих членів на участь у здійсненні місцевого самоврядування);

по-друге, припинення порушень прав і законних інтересів місцевого самоврядування;

по-третє, поновлення порушених прав і законних інтересів місцевого самоврядування.

Охорона, захист, припинення порушень і поновлення порушених прав місцевого самоврядування може здійснюватися за допомогою багатьох засобів правового захисту, проте центральне місце в системі правових гарантій захисту прав місцевого самоврядування посідає судовий захист. «Місцеві власті,- йдеться в ст. 11 Європейської хартії місцевого самоврядування,- мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які втілені в конституції чи національному законодавстві».

Характеризуючи роль судів у механізмі захисту прав місцевого самоврядування, передовсім, слід зазначити, що судовий захист прав місцевого самоврядування є конституційним принципом (ст. 145 Конституції України).

Відповідно до положень Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) передбачає право органів і посадових осіб місцевого самоврядування звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Процедура звернення до суду посадових осіб та органів місцевого самоврядування, окремих громадян установлюється у відповідних процесуальних кодексах.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

І. Нормативна література

 

 

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 2-го скликання // ВВР.- 1996.-№ ЗО.-Ст. 141.

2. Закон України «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» // ВВР.- 1996.- № ЗО.- Ст. 142.

3. Закон України «Про правонаступництво України» // ВВР.- 1991.-№45.-Ст. 617.

4. Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» // ВВР.-1991.-№ 33,-Ст. 443.

5. Закон України «Про Центральну виборчу комісію» // Урядовий кур'єр від 10.07.2004.-№128.

6. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» // Офіційний вісник України.- 2004.- № 14.- Ст. 965.

7. Закон України «Про вибори Президента України» // ВВР.- 2004.-' № 20-21.- С. 291.

8. Закон України «Про вибори народних депутатів України» // Офіційний вісник України.- 2004.- № 14.- Ст. 964.

9. Закон України «Про громадянство України» // ВВР.- 2001-№ 13.- Ст. 65.

10. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» // ВВР.- 1994,- № 23.- Ст. 161.

11. Закон України «Про імміграцію» // 2001.- № 41.- Ст. 197.

12. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // ВВР.-1991.-№ 25.-Ст. 283.

13. Закон України «Про об'єднання громадян» // ВВР.- 1992.- № 34.-Ст. 504.

14. Закон України «Прозвернення громадян»//ВВР- 1996-№47-Ст. 256.

15. Закон України «Про національні меншини в Україні» // ВВР, 1992.-№ 36.- Ст. 529.

16. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» // ВВР.-2000.-№23.-Ст. 176.

17. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» // ВВР, 2000.-№ 28.- Ст. 224.

18. Закон України «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» // ВВР.- 1998.- № 20.- Ст. 99.

19. Закон України «Про біженців» // ВВР.- 2001.- № 47.- Ст. 250.

20. Закон України «Про політичні партії»//ВВР.-2001.-№23.-Ст. 118.

21. Закон України «Про статус народного депутата України» // ВВР.-1993.-№3.-Ст. 17.

22. Закон України «Про комітети Верховної Ради України» // ВВР.-1995.-№19.-Ст. 134.

23. Закон України «Про судоустрій України» // ВВР.- 2002.- № 27-28.-Ст. 180.

24. Закон України «Про Конституційний Суд України» // ВВР.- 1996.— № 49.- Ст. 272.

 

 

 

25. Закон України «Про статус суддів» // ВВР.- 1993.- № 8.- Ст. 56.

26. Закон України «Про прокуратуру» // ВВР.- 1991.- № 53.- Ст. 793.

27. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // ВВР.- 1999.— № 20-21.-Ст. 190.

28. Закон України «Про державну службу» // ВВР- 1993.-№ 52.-Ст. 490.

29. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» // ВВР.- 1999.- № 5-6.- Ст. 43.

30. Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» // 1998.-№29.-Ст. 191.

31. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // ВВР.-1997.-№24.-Ст. 170.

32. Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» // ВВР.- 2002-№ 40.- Ст. 290.

33. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» // ВВР.-2001.-№ 33.-Ст. 175.

34. Закон України «Про органи самоорганізації населення» // ВВР.-№ 48.- Ст. 254.

35. Регламент Верховної Ради України. Прийнятий 27 липня 1994 року // 1994.-№ 35.-Ст. 338.

 

 

II. Спеціальна література

1. Авер 'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні.- К., 1997.

2. Адміністративно-територіальний устрій України: Історія та сучасність / За заг. ред. В. Г. Яцуби.- К.: Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2002.

3. Балакірєва P. C. Конституційне право України: Навчальний посібник.- К.: Центр навч. л-ри, 2003.

4. Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні.- К.: Ін Юре, 2003.

5. Батанов О. В. Територіальна громада - основа місцевого самоврядування в Україні.- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001.

6. Зіллер Жак. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз.-К.: Основи, 1996.

7. Кислий Павло, Вайз Чарльз. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового досвіду.- К.: Абрис, 2000.

8. Колодій А. М, Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування.- К., 2000.

9. Колодій А. М, Олійник А. Ю., Права людини і громадянина в Україні.-К.: Юрінком Інтер, 2004.

10. Коментар до Конституції України: Науково-популярне видання.- К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996.

11. Коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України» / За ред. М. І. Ставнійчук, М. І. Мельника.- К.: Атіка, 2002.

12. Конституційне право України / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журав-ського- К.: Ін Юре, 2002.

13. Конституційне право України / За ред. професора В. Ф. Погорілка.-К.: Наук, думка, 1999.

 

 

14. Конституційно-правові засади становлення української державності / В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика, О. Г. Данильян та ін.- X.: Право, 2003.

15. Конституція України - Основний Закон суспільства, держави, людини: Науково-методичні рекомендації.-К.: УАДУ, 1998.

16. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.

17. Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.

18. Кравченко В. В., Пітцнк М. В. Муніципальне право України: Навчальний посібник.— К.: Атіка, 2003.

19. Кравченко В. В., Пухтинський М. О. Науково-практичний коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України».- К., 1997.

20. Лінецький С. В., Мельник М. І, Ришелюк А. М. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення). Збірник нормативних актів: У 2 кн.- К.: Атіка, 2004.

21. Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України.- К.: Вен-турі, 1995.

22. Органи самоорганізації населення: створення, легалізація, організація діяльності: Нормативні акти, навчально-методичні матеріали.- К.: Атіка, 2004.

23. Панейко Юрій. Теоретичні основи самоврядування.- Л.: Літопис, 2002.

24. Рабинович П. М, Хавронюк М. І. Права людини і громадянина.- К.: Атіка, 2004.

25. Стецюк П. Б. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Ч. 1: Посібник для студентів.- Л.: Астролябія, 2003.

26. Тодика Ю. Н. Основи общественного строя Украиньї.- X.: Факт, 1999.

27. Тодьїка Ю. Н., Супрунюк Е. В. Конституционное право Украиньї: отрасль права и наука: Учебное пособие.- Симф.: Таврида, 1997.

28. Федераліст: коментар до Конституції Сполучених Штатів / А. Га-мільтон, Д. Медісон, Д. Джей.- К.: Сфера, 2002.

29. Участь громадян у здійсненні місцевого самоврядування: Навчальний посібник / За ред. В. В. Кравченка.- К.: Атіка, 2004.

30. Фрнцький О. Ф. Конституційне право України: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2002.

31. Чехович С. Б. Міграційне право України.- К.: Школа, 2003.

32. Чушенко В. І. Основи теорії Конституції України. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали III регіональної конференції.-Л., 1997.

33. Святоцький О., Чушенко В. Питання теорії і практики конституціоналізму в Україні // Право України.- 1998.- № 2.

34. Чушенко В. Історичні традиції і форма правління сучасної України // Драгоманівський збірник.-Л., 1996.

35. Куйбіда В., Чушенко В. Система місцевого самоврядування України // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.- 1998.- №2.

36. Чушенко В. І. Верховна Рада України в книзі «Основи держави і права України».- Л., 1994.

37. Чушенко В. І. Місцеві органи влади і самоврядування.- У кн.: Правознавство.-Л.: Світ, 1995.

 

 

 

38. Чушенко В. І. Концепція структури парламенту України. Проблеми державотворення в Україні // Вісник Львів, ун-ту. Сер. юрид.- Вип. 31.-1994.

39. Волковецькнїі С, Чушенко В. Якою має бути влада? // Голос України.- 1995.-2 червня.

40. Чушенко В. І. До питання про форму правління сучасної України.-У кн.: Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.- Л.: Вид-во ЛДУ ім. І. Франка, 1995.

41. Куйбіда В., Чушенко В. Проблеми вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування в Україні (Пшемисль, Польща) // Науковий збірник.-№ 8.-2002.

42. Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні // Право України.- 1998.- № 5.

43. Чушенко В. Зміст понять «людина» і «громадянин» в Конституції України // Вісник Львів, ун-ту.- Сер. юрид.- Л., 2002.

44. Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний аналіз.-К.: ПрограмаЛ, 1995.

45. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.-К.: АртЕк, 1997.

46. Алебастрова И. А. Конституционное (государственное) право зару-бежньїх стран: Учебное пособие.- М.: Юриспруденция, 2000.

47. Арановскгпі К. В. Государственное право зарубежньїх стран: Учеб-ник для вузов.- М.: ФОРУМ - ИНФРА-М, 1998.

48. Баглаїї М. В., Габрнчидзе Б. Н. Конституционное право Российской Федерации: Учебник для вузов.- М.: ИНФРА-М, 1996.

49. Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основи и государственно-правовое регулирование).- М.: Юристь, 2003.

50. Государственное право Германии: В 2 т. Т. 1.- М.: Ин-т государства и права РАН, 1994.

51. Колюшин Е. И. Конституционное (государственное) право России: Курс лекций.- М.: Изд-во МГУ, 1999.

52. Конституционное право: Учебник / Под ред. проф. В. В. Лазарева.-М.: Юристь, 1999.

53. Конституционное право: Учебник / Отв. ред. В. В. Лазарев.- М.: Юристь, 1999.

54. Права человека: итоги века, тенденции, перспективи / Под общ. ред. чл.-кор. РАН Е. А. Лукашевой-М.: НОРМА, 2002.

55. Сравнительное конституционное право.- М.: Манускрипт, 1996.

56. Чиркіт В. Е. Конституционное право зарубежньїх стран.- М.: Юристь, 1997.

57. Чиркин В. Е. Конституционное право: Россия и зарубежньїй опьіт.-М.: Зерцало, 1998.

58. Збзеев Б. С. Правовое государство, Конституционньїй суд.- М.: Закон и право, 1996.