![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
II.11. Особисті орава у волі людини і громадянина, закріплені в Конституції України. Їхня коротка характеристика
У діючій Конституції особисті права і волі не тільки відкривають перелік останніх, але і відбиті в значно більш широкому ступені, чим це було в попередніх конституціях. Специфічні особливості цієї групи прав і воль укладаються в наступному: · Вони є по своїй сутності правами людини, тобто кожного, і не · Ці права невідчужувані і належать кожному від народження. · Вони охоплюють такі права і волі особи, що необхідні Основним правом людини є право на життя (ст. 27) До сфери особистих прав людини відноситься право на повагу його достоїнства (ст. 28). Значне місце в системі особистих прав займають права на недоторканість особи, житла, приватного життя, таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних і інших повідомлень (ст. 29-32), Недоторканість особи як особиста воля укладається в тім, що ніхто не вправі насильно обмежити волю людини розпоряджатися в рамках закону своїми діями і вчинками, користуватися волею пересування. Ніхто не може бути піддадуть арештові, висновкові під варту й утриманню під вартою інакше як на підставі судового рішення. Гарантія недоторканності житла означає, що ніхто не має вдачі без законної підстави ввійти в житло, а також залишатися в ньому проти волі проживаючих у ньому осіб. Вперше в Конституції (ст. 28) закріплене право людини на повагу його достоїнства. Проявом права на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю є заборона без згоди особи збору, збереження і використання і поширення інформації про його приватне життя (ст. 32), Ст. 33 Конституції вказує, що кожний, хто законно знаходиться на Конституція визнає також право кожного вільно виїжджати за межі України, а громадянам України безперешкодно повертатися в Україну. Важливе місце в системі особистих прав займає воля совісті, воля віросповідання (ст. 34, 35). Важливою сферою особистих прав людини і громадянина є воля думки і слова, право вільне шукати, одержувати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію будь-яким законним способом.
II.12. Поняття в зміст конституційного правлячи громадян на волю совісті у віросповідання У поняття волі світогляду і віросповідання входить можливість виражати свої думки, погляди і переконання, вільно сповідати релігію, відправляти релігійні культи й обряди. Часто це право в літературі ще називається «волею совісті». Стаття 35 Конституції встановлює, що кожний має право на волю світогляду і віросповідання. Це право включає: 1. волю сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніяку; 2. безперешкодно відправляти одноосібно або колективно релігійні кукси і ритуальні обрядив; 3. проводити релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежено законом тільки в інтересах охорони суспільного порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і воль інших людей. Право на волю світогляду і віросповідання конкретизується в Законі України від 23 квітня 1991 р. «Про волю совісті і релігійних організацій». Закон установлює, що ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається ніякий примус при визначенні громадянином свого відношення до релігії, до сповідання або відмовлення від сповідання релігії, до участі «чи неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчанню релігія. Закон 1-арантирует нерозголошення таємниці сповіді. Ніхто не має правд жадати від священнослужителів зведень, отриманих ними при сповіді віруючих. Громадяни України рівні перед законом і мають рівні права у всіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їхнього відношення до релігії. В офіційних документах відношення громадянина до релігії не вказується. Яке би те ні. було пряме або непряме обмеження праве, установлення прямих або непрямих переваг громадян у залежності від їхнього відношення до релігії, так само як і розпалення зв'язаних з цим ворожнечі і ненависті або образа почуттів громадян, волочуть відповідальність, установлену законом. Церква до релігійні організації в Україні відділені ох держави. Ніяка релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Держава захищає права і законні інтереси релігійні організації; сприяє установленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості і поваги між громадянами, що сповідають релігію або не сповідають неї, між віруючих різних віросповідань і їх релігійних організацій; приймає до зведення і поважає традиції і внутрішні установки релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається в здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність яких-небудь організацій, створених по ознаці відносини до релігії. Усі релігії, віросповідання і релігійні організації є рівними перед законом. Установлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання або релігійної організації стосовно іншої не допускається. Релігійні організації не виконують державних функцій. Релігійні організації не беруть участь у діяльності політичних партій і не роблять політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів в органи державної влади, не ведуть агітацію або фінансування виборчих кампаній кандидатів у ці органи. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами. Школа в Україні відділена від церкви. Державна система утворення має світський характер. Доступ до різних видів і рівнів утворення надається громадянам незалежно від їхнього відношення до релігії. Громадяни можуть навчатися релігійному віровченню й одержувати релігійне утворення індивідуальне або разом з іншими, вільно вибираючи термін навчання. Батьки або особи їх що заміняють, по взаємній згоді, вправі виховувати своїх дітей у відповідності зі своїм і власним переконаннями і відношенням до релігії. Ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів по мотивах релігійних переконань. У випадку, якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку повинне бути замінено альтернативної (невоєнної) службою. II.13. Політичні права і волі громадян України, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики На відміну від основних особистих прав, що по своїй природі невідчужувані і належать кожному від народження як людині, політичні орава я волі зв'язані з володінням громадянством держави. Громадяни, асоційовані як народ, здійснюють владу. Громадяни - кожний як такий - беруть участь у здійсненні влади. Здійснення цього права виражається в різних формах як безпосередньо, так і через своїх представників, через органи державної влади я органи місцевого самоврядування (ст. 5). Важливим правом, що має тісне відношення до участі громадян у керуванні справами держави, є право, що закріплюється за кожним, на волю об'єднання в політичні партії і громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і воль (ст. 36) Громадяни мають право брати участь у керуванні державними справами, У всеукраїнському і місцевому референдумах, вільно обирати і бути обраними в органи місцевого самоврядування (ст. 38). Вираженням соціальної і політичної активності громадян, впливу їх на процеси керування державою є право збиратися мирно, без зброї і проводити зборів, мітинги, ходи і демонстрації (ст. 39), а також право направляти звертання або особисто звертатися в органи державної влади, місцевого самоврядування, до посадових осіб цих органів (ст. 40).
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 187; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.126.1 (0.008 с.) |