![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, що приймається уповноваженим органом держави, встановлює, змінює або скасовує правові норми.
Для нормативно-правового акта характерні такі ознаки: · приймається державними органами в межах їхніх повноважень; · має чітко позначену форму; · має юридичну чинність, тобто спричиняє юридичні наслідки; · поширюється на всю сферу однотипних відносин; · застосовується до невизначеної кількості випадків; · охороняється державою. На відміну від нормативного, індивідуальний акт — це юридичний документ, що приймається державним органом в результаті розгляду конкретної справи або з метою роз'яснення (тлумачення) визначеної правової норми. Йому властиві такі ознаки: · приймається на основі нормативного акта: · поширює норму права на конкретну юридичну ситуацію; · має однократне значення, тобто застосовується тільки один раз; · адресований чітко позначеним суб'єктам; · може бути оскаржений зацікавленими особами.
Структура законодавства може розглядатися в трьох аспектах: 1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства — обумовлюється різницею юридичної чинності актів, що приймаються різними нормотворчими органами, а також різними формальними ознаками актів, що приймаються одним органом. Ця структура ґрунтується на принципах: · верховенства закону; · вищої юридичної чинності актів парламенту; · прийняття підзаконних актів на основі, у відповідності та виконанні закону; · найменшої юридичної чинності локальних актів.
Вертикальна структура законодавства України складається з таких елементів:
2. Горизонтальна (галузева) структура законодавства заснована на розподілі нормативних актів по сферах суспільних відносин, що складають предмет правового регулювання. Вона в значній мірі близька до структури системи права, хоча цілком з нею не збігається.
3. Державно-організаційна структура законодавства відображає особливості форми державного устрою. Як відомо, законодавство діє не тільки в межах визначених відносин і юридичної чинності акта, але й у межах визначеної державної території, відображаючи особливості її устрою. У залежності від юридичної чинності нормативні акти поділяють на закони і підзаконні акти. Закон — це нормативний акт, який приймається вищим (як правило представницьким) органом влади або референдумом в особливому порядку, регламентує найважливіші сфери суспільних відносин і має вищу юридичну силу. Серед законів існують акти з різною юридичною силою. Конституція — це основний закон держави, якому належить верховенство в системі нормативних актів, прийнятих народом або представницьким органом у порядку законодавчого процесу. Конституція являє собою єдиний, що володіє особливими юридичними властивостями, правовий акт, за допомогою якого народ засновує основні принципи устрою суспільства і держави, визначає органи державної влади, механізм її здійснення, закріплює, що охороняються державою, права і свободи людини і громадянина. Характерними ознаками Конституції (юридичними властивостями), що відрізняють її від інших нормативних актів, є те, що:
1. Конституція — це основний закон держави, тобто це закон, що повинний виступати фундаментом національного законодавства. Кожна окрема конституційна норма створює основу для прийняття відповідних законів і підзаконних нормативних актів; 2. Конституція — закон, що має вищу юридичну силу, тобто всі інші нормативно-правові акти повинні відповідати положенням Конституції. Жоден нормативний акт держави не може суперечити Конституції; 3. Конституція — закон, що має підвищений ступінь стабільності. Вона забезпечується спеціальною процедурою внесення змін і доповнень в основний закон держави відмінної від процедури внесення змін і доповнень у звичайні закони; 4. для Конституції властива особлива система охорони. У цьому задіяна вся система органів державної влади. Президент України є гарантом дотримання Конституції України. Важливу роль в охороні Конституції грає Конституційний Суд, що розглядає справи про відповідність Конституції законів та інших нормативних актів,
Конституційні закони — це акти, що складають основу розвитку правової системи, що вносять зміни й доповнення до Конституцію, але непередбачені текстом Конституції. Звичайні закони — це акти, що приймаються в межах законотворчого процесу, регулюють найважливіші сторони громадського життя, відповідають Конституції і конституційним законам і мають вищу юридичну силу для підзаконних актів. Підзаконний нормативний акт — це документ компетентного державного органа, прийнятий в межах його повноважень на основі, у виконання та відповідно до закону. У залежності від юридичної чинності підзаконні акти класифікують на: · загальні, які приймаються органами загальної компетенції і поширюються на всю територію і населення держави (постанови Верховної Ради України, накази Президента України, акти Кабінету Міністрів України); · відомчі, які приймаються центральними органами виконавчої влади, поширюються на певну сферу суспільних відносин (акти міністерств, державних комітетів і т.д.); · місцеві, якіприймаються органами місцевої державної адміністрації або місцевого самоврядування і діючі на території якої-небудь адміністративної одиниці; · локальна, якарегламентує діяльність конкретних підприємств, установ і організацій. Підзаконні акти приймаються на основі законів, тобто можуть регламентувати тільки ті відносини, що вже регулюються за допомогою законів. Вони приймаються до виконання законів і не можуть їм суперечити.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 531; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.22.58 (0.009 с.) |