Хай у двері нам знову постукає казка, Ми відкриємо їх і скажем, будь ласка! Бо народна творчість добру нас вчить, Як чесно і добре на світі прожить.
Прислів’я – це влучний образний вислів, який має повчальний зміст.Відгадай загадки. Запиши відгадки. Підкресли слово, яке
Гра «Збери прислів'я».
У рідному краю
Людина без Батьківщини Немає в світі краще
як своя країна.
і сонце ясніше світить. як соловей без пісні.
· Запиши складені прислів’я. Яка тема їх об’єднує?
Перевір себе!
ДВА ПІВНИКИ
Два півники, два півники горох молотили,
дві курочки-чубарочки до млина носили.
Цап меле, цап меле, коза підсипає,
а маленьке козенятко на скрипочці грає.
Танцюй, танцюй, козуненько, ніженьками туп-туп.
Татусенько з матусею принесуть нам круп-круп.
А вовчок-сірячок з лісу виглядає,
ухопив він козенятко та й далі тікає.
Як схопив старий цап новенькії віжки, одібрав він козенятко, залигав за ріжки.
Хоч вовчок обідрав цапові реберце,
зате в тата з матусею радується серце.
· Серйозна чи жартівлива ця пісенька? Чому ти так думаєш?
·
 |
Чому твір названо пісня-небилиця?
Послухай народну пісню.
ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ!
– Грицю, Грицю, до роботи!
– В мене порвані чоботи.
– 
Грицю, Грицю, до телят!
– В мене ніженьки болять.
– Грицю, Грицю, молотити!
– Я нездужаю робити.
– Грицю, Грицю, рубай дрова!
– Кахй-кахй! Нездоровий.
– Грицю, Грицю, печи хліб!
– Кахи-кахи! Щось охрип.
– Грицю, Грицю, іди їсти!
– Ой, чекайте! Де б тут сісти?
· Як проводить свій час Гриць? Від чого він відмовляється?
· А від чого Гриць не відмовляється?
· Яку рису характеру висміяно в пісні?
· Прочитати текст в особах.
Послухай казку.
КОЛОСОК
(народна казка)
Жили-були двоє мишенят, Круть та Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знали, що співали та танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько піднімався, спершу всіх піснею будив, а потім приймався за роботу.
Ото якось підмітав півник двір і бачить на землі пшеничний колосок.
— Круть, Верть, – покликав півник, – дивіться, що я знайшов! Поприбігали мишенята та й кажуть:
— Треба його обмолотити.
— А хто молотитиме? – спитав півник.
— Тільки не я! – закричав один.
— Тільки не я! – закричав інший.
— Гаразд, – сказав півник, – я обмолочу.
І взявся за роботу. А мишенята стали грати в лапту. Скінчив півник молотити і крикнув:
— Гей, Круть, гей, Верть, дивіться, скільки я зерна намолотив! Поприбігали мишенята та й запищали в один голос:
— Тепер потрібно зерно на млин нести, борошна намолотити!
— А хто понесе? – спитав півник.
— Тільки не я! – закричав Круть.
— Тільки не я! – закричав Верть.
— Гаразд, – сказав півник, – я знесу зерно на млин.
Звалив собі на плечі мішок і пішов. А мишенята тим часом затіяли чехарду. Один через одного стрибають, веселяться.
Повернувся півник з млина, знову кличе мишенят:
— Сюди, Круть, сюди Верть! Я борошно приніс. Поприбігали мишенята, дивляться – не нахваляться:
— Ай да півник! Ай да молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги пекти.
— Хто буде місити? – спитав півник. А мишенята знову своє:
— Тільки не я! – запищав Круть.
— Тільки не я! – запищав Верть. Подумав, подумав півник та й каже:
— Видно, мені доведеться.
Замісив тісто він, натаскав дров, затопив піч. А як піч істопилася, посадив у неї пироги. Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють. Спеклися пиріжки, півник їх вийняв, виклав на стіл, а мишенята тут як тут. І гукати їх не довелося.
— 
Ох і зголоднів я! – пищить Круть.
— Ох, і їсти хочеться! – пищить Верть.
І за стіл сіли.
А півник їм каже:
— Зачекайте, зачекайте! Ви мені спершу скажіть, хто знайшов колосок?
— Ти знайшов! – голосно закричали мишенята.
— А хто колосок обмолотив? – знову спитав півник.
— Ти обмолотив! – тихше сказали обидва.
— А хто зерно на млин носив?
— Ти теж, – зовсім тихо відповіли Круть і Верть.
— А тісто хто місив? Дрова носив? Піч топив? Пироги хто пік?
— Все ти. Все ти, – ледь чутно пропищали мишенята.
— А ви що робили?
Що сказати у відповідь? І сказати нічого. Стали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не утримує. Нема за що таких нероб і ледарів пирогами пригощати.
· Яким у казці зображено півника Голосисте Горлечко, а якими- мишенята?
· Чи були Круть і Верть справжніми товаришами півнику?
· Як ти вважаєш, чи мали право мишенята їсти пироги?
· Яку думку висловлено в кінці казки?
· Прочитайте казку в особах.
Зверни увагу!
В українській мові 6 голосних звуків [а], [о], [у], [е], [і], [и]. На письмі вони позначаються буквами а, о, е, у, и, і, є, я, ю, ї. Поясни, чому букв, які позначають голосні звуки більше.
Голосні звуки утворюють склад. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.
Перекажи казку,
Використовуючи малюнки.
Прочитай вірш.
ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ…
Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.
Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. Де ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось!
Осінь брами твої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі.
· Як ти розумієш назву вірша?
· Які почуття автор вкладає у перші осінні ознаки?
Ліна Костенко
· Знайди слово, в якому однією буквою позначено два приголосних звука. Запиши, підкресли цю літеру.
· Випиши слова, з буквою «ч».
· Згадай, як треба правильно вимовляти цей звук.
· Порівняй з вимовою в російській мові.
· Навчися читати вірш виразно.
Перевір себе!
Чорногуз – птах родини лелекових те саме, що лелека.
Цвіркуни – дрібна комаха. (російською мовою – сверчки).
Брами – великі ворота.
Погубила – втратила з поля зору.
Журавлині ключі – слово ключі вжито у переносному значенні.
Зверни увагу!
В українській мові обидва звуки [ш] і [ч] вимовляються
твердо. Буква щ завжди позначає два звуки [шч].
Прочитай вірш.
ШИПШИНА ВАЖКО ВІДДАЄ ПЛОДИ …
Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава. Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш. І просто осінь щоб була красива.
· Що тобі відомо про плоди шипшини?
Ліна Костенко
· Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясніть свою відповідь.
· Як ти розумієш два останні рядки. Спиши їх. Підкресли букви, що позначають приголосні звуки, охарактеризуй їх.
Зверни увагу!
Звук [ґ] є в російській та українській мовах.
В українській мові цей звук передається на письмі буквою ґ, а в російській – г.
Прочитай текст.
СОРОМНО ПЕРЕД СОЛОВЕЙКОМ
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
— Навіщо ти забрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі... Ніхто не бачить... Соромно перед соловейком... – тихо відповіла Ліда.
Василь Сухомлинський
· Яка основна думка оповідання? Поясніть свою відповідь.
· Попрацюй в парах. Поставте питання до тексту.
· Озвуч малюнок словами із тексту.
· Знайди слова з м'яким знаком (ь). Яку роботу він виконує?
· Випиши з тексту речення зі словом, в якому є приголосна, що позначає два звуки.
Зверни увагу!
В українській мові, на відміну від російської, є звук [ц`].
Перед буквами ь, і, я, ю звук [ц`] вимовляється м’яко.
2. Прочитай вірш. Випиши слова в яких є звук [ц`], доповни це завдання аналогічними прикладами.
Ось сіренький горобець. Відчайдушний він боєць, Всіх приблуд повідганяв, Бо він хатку будував.
Мовна гра «Один – багато».
· Допиши пари слів. Поясни вживання м’якого знаку.
Прапорці – …, олівці – …, місяці – …, пальці – …, баранці – …, хлопці – …, зайці – …, молодці – …, танці – ….
Зверни увагу!
В українській мові після букв б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та р (у кінці слова та складу) ніколи не пишеться знак м’якшення.
Прочитай.
Є такі чудні слова: Звук один, а ніби два. Поруч звуки ці живуть, Їх подовженими звуть.
· Знайди у тексті слова з подовженими м’якими звуками. Запиши їх. Підкресли букви, що позначають подовжений м’який звук.
Зверни увагу!
Подовжений м’який звук на письмі позначається двома однаковими буквами: зна нн я, жи тт я.
Роздивись фотографії.
· 
Які овочі ростуть у твоїй місцевості?
· Осінь дає прекрасну можливість скористатися її дарами, а золоті та багряні барви заворожують своєю красою.
· Спробуй зроби дитячі вироби на тему «Осінь у рідному краї» вражаючи своєю фантазією, талантом та майстерністю під час виконання роботи!
Леонід Глібов. Коник-стрибунець. Чиж та Голуб
КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ
— Опізнився, небораче, – Одказав земляк йому, – Хто кохав життя ледаче – Непереливки тому.
– Як же в світі не радіти?
У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий,
І проворний стрибунець,
Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо, Не вгаваючи співав;
Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма…
Коли гульк – аж в степ широкий Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я:
– Дядьку, он зима біліє! От тепер же згину я!
Чуєш – в лісі ворон кряче, Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче, Як се лихо перебуть!
Все кругом тебе цвіте, – Каже Коник, – пташки, квіти, Любе літечко на те;
Скочиш на траву шовкову – Все співав би та співав. – На таку веселу мову Муравей йому сказав:
– Проспівав ти літо боже, – Вдача вже твоя така, –
А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака!
Леонід Глібов
ЧИЖ ТА ГОЛУБ
Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав,
Та якось у сільце й попав; Сердега в клітці рветься, б'ється... А Голуб бачить та сміється:
— «А що? Попавсь – от тобі й на! Вже, певно, голова дурна...
Не бійсь, мене б не піддурили, Хоч як би не хитрили!
Бо я не Чижик! Ні... оце!»
Аж гульк – і сам піймавсь в сільце.. Ото на себе не надійся,
Чужому лихові не смійся!
Розкошував – жити у достатку, розкошах.
Леонід Глібов
Небораче, неборак – людина, дії якої викликають співчуття.
Непереливки – важко, скрутно приходиться комусь.
Сильце – пристрій у вигляді петлі.
Українською мовою Російською мовою
мліє вдача
Зверни увагу!
млеть, замирать, изнывать судьба
Байка – віршований або прозовий літературний твір, який носить повчальний сатиричний характер.
Байкар – автор байок, який працює як в усній формі, так і в письмовій.
· Згадай, які особливості мають твори цього жанру.
· Знайди рядки, у яких мораль байки.
· Які риси характеру людини висміює байкар?
· Щоб ти порадив тим, хто має такі недоліки?
· Прочитай байки в особах.
Чому так кажуть?
v Після дощика в четвер. (невідомо коли або ніколи) Наші пращури особливо вшановували язичницького бога Перуна – бога грому і дощу. Днем Перуна був
четвер, тому саме в цей день молилися про дощ.
4. Прочитай слова і прислухайся. Випиши спочатку слова, у яких звуки [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [щ] тверді, а потім слова – в яких ці звуки пом’якшені.
Живопис, чижі, число, калачі, горошина, груші, щипці, щітка, ноги, гість, схил, схід, кит, кіт.
Прочитай казку.
КАЗКИ ПʼЯТИНКИ
Фея Пʼятинка спускається на землю щоп’ятниці. Вона товаришує з дев’ятирічним Антоном, який мешкає у твоєму
місті. Щоп’ятниці Пʼятинка гостює у нього.
Цієї п’ятниці фея розповідає Антонові, що першим гончарем на світі був Бог.
– А ти знаєш, – каже фея Пʼятинка, – що
людські серця дуже подібні до глечиків. Поки людина живе, її серце наповнюється добрими вчинками, знаннями, любов’ю, добротою, мудрістю, радістю, спогадами.
Антон уважно слухає фею Пʼятинку, адже вона – чарівна фея.
За Дзвінкою Матіяш
· Як ти думаєш, чому цей текст названо казкою?
· Спиши перший абзац. Підкресли слова, які пишуться з апострофом. Поясни правопис апострофа.
· Знайди виділене слово. Вимов в ньому звуки. Поясни правопис апострофа.
· Прочитай слова феї Пʼятинки. Поясни, як ти їх розумієш. Зроби звуковий аналіз слова з апострофом.
Віднови прислів’я. Запиши.
Народ скаже, таке й «доброго здоров'я». Краще на п'ять хвилин раніше, як зав'яже.
Яке «доброго дня», ніж на одну пізніше.
4.
 |
Перевір себе, чи правильно ти вживаєш апостроф. Утвори слова за зразком.
· Поясни вживання апострофа. Запиши слова другого стовпчика,
поділяючи на склади.
Зверни увагу!
При переносі слів апостроф не відокремлюється від попередньої букви: соломʼя – ний, подві – рʼя.
ВИШЕНЬКИ
Поблискують черешеньки В листі зелененькім, Черешеньки ваблять очі Діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлоп’яточко Під деревцем скачуть, Простягають рученята Та мало не плачуть: Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Дай відповіді на запитання:
Ой раді б зірвати, Та годі дістати!
«Ой, вишеньки-черешеньки, Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо Виросли на гіллі!»
«Ой, того ми так високо Виросли на гіллі, –
Якби зросли низесенько, Чи то ж би доспіли?»
· Чи сподобався тобі вірш? Поясни його назву.
· Чому діти не можуть дістати вишень?
· Що вони роблять для того, щоб їх дістати? Прочитай.
· З яким запитанням діти звертаються до вишеньок?
· Прочитай, яку відповідь дали їм вишеньки.
· Знайди у вірші пестливі слова. Для чого їх уживає поетеса у вірші?
· Прочитай виразно вірш.
· Випиши слова з апострофом. Поясни його вживання.
6. 
Послухай текст.
Подобається Незнайкові у школі. Тут його всі люблять, пояснюють усе, чого він не знає. Ось і сьогодні хлопчик сидить на уроці. Учителька дає завдання:
— Прочитайте слова, записані на дошці російською й українською мовами. Прислухайтесь, чи однаково вимовляються приголосні в кінці слів:
голубь – голуб степь – степ любовь – любов
семь – сім верфь – верф токарь – токар
Незнайко одразу помітив, що неоднаково. А ви помітили?
Якщо ви помітили відмінність у вимові, то зможете пояснити, чому в українській мові після букв б, п, в, м, ф та р не треба писати м'який знак. Спробуйте!
А тепер порівняйте вимову кінцевих приголосних у словах: тушь – туш отрежь – відріж
Що ви помітили?
· Зробіть висновок про правопис цих слів в українській мові. Перевір себе за правилом.
Зверни увагу!
В українській мові після букв б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та р (у кінці слів) ніколи не пишеться м'який знак.
Прочитай виразно вірш.
ОЛЕНЧИНІ ВИШИВКИ
А Оленка в нас рукодільниця, хвалять всі її, хоч мала.
Скатерть вишила, блузку вишила, мамі лагідно подала.
Мама тішиться*, тато тішиться, бо світлиця в нас, як весна, усміхається в ніжних вишивках, вся заквітчана і ясна.
А на вишивках, мов на вишеньках, спілі ягоди, хоч збирай!
А на вишивках дивні китиці – квіту ніжного барвограй.
І проміниться та ще й міниться скрізь на вишивках дивосвіт, бо залишився на цих вишивках рук Оленчиних теплий слід.
Степан Жупанин
Рукодільниця – та, що виготовляє якісь вироби, речі ручним способом.
Тішиться – радіє.
Світлиця – чиста, світла парадна кімната в будинку.
Китиця – купчення квітів на одній гілці.
Барвограй – яскравість кольорів (барвистий, квітчастий, кольоровий).
· З чого видно, що Оленка – вправна, завзята рукодільниця?
· Розкажи, якою зображено дівчинку на малюнку.
· Чи може цей малюнок бути ілюстрацією до вірша? Аргументуй свою відповідь.
· Знайди у вірші порівняння. Що вони підкреслюють?
· Поміркуй, у якому значенні вжито слова барвограй, дивосвіт і рукодільниця. Спробуй пояснити, як утворилися ці слова.
· Ми познайомилися із дівчинкою Оленкою. За допомогою яких мовних засобів автор так яскраво розказав нам про неї?
Це цікаво знати!
Скільки слів у сучасній українській мові? На це запитання не відповість ніхто!
Мова змінюється, розвивається, збагачується протягом багатьох років. Кожне слово має своє значення. У мові є слова, які допомагають зв'язно говорити.
· Про що йдеться у підкресленому реченні?
· Спиши другий абзац.
Прочитай словосполучення.
1) Золотий ланцюжок – золотий характер. 2) Кам'яна земля – кам'яне серце. 3) Замовкло дитя – замовкло поле. 4) Веселі діти – веселі дні.
· Спиши, зістав значення підкреслених слів. Визнач, в яких словосполученнях вони вживаються в прямому значенні, а в яких у переносному.
Зверни увагу!
Слова вживаються в прямому та переносному значеннях.
У словосполученні золотий ланцюжок (тобто ланцюжок, зроблений із золота) слово золотий вжито в прямому значенні.
У словосполученні золотий характер (тобто добрий, спокійний характер) слово золотий вжито в переносному значенні.
Послухай вірш.
Сім вітрів, як сім братів, на світанку я зустрів.
Перший вітер був у кузні, взяв на крила звуки дружні:
Степан Жупанин. Сім вітрів
СІМ ВІТРІВ
П'ятий вітер з ферми линув, дзвін бідонів ніс в долину, ніс у кожен дім, квартиру запах молока і сиру.
— Дзень-тук-дзень! Дзень-дзелень! – розбудив навколо день.
Другий вітер на комбайні, що косив лани врожайні, віяв зерна золотисті,
від полови їх очистив. Третій вітер у пекарні пахощі зібрав нам гарні, по селу розносив їх, апетит збудив у всіх.
Гостював четвертий вранці в овочевій нашій ланці, добрі вісті про врожай лунко ніс із краю в край.
Шостий вітер світанковий завітав у сад фруктовий, ароматом яблук, слив
він людей розвеселив. Сьомий вітер в ораницю сіяв сонячну пшеницю
і всім людям працьовитим побажав у щасті жити.
Степан Жупанин
Полова – відходи при обмолочуванні й очищуванні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур, що використовується переважно як корм для тварин.
Ораниця – рілля.
Ланка – найменша організаційна одиниця в якому- небудь об’єднанні.
· Прочитай, де побував кожен із вітрів.
· Чому сім вітрів автор називає братами? Що у них спільного?
· Як ти думаєш, чому автор зробив вітри живими істотами?
· Прочитай вірш виразно.
· Знайди у вірші слова, які вжито у переносному значенні. Доведи свою думку.
· Чи є у тексті багатозначні слова.
Прочитай виразно вірш.
Зло нічого не дає, крім зла, Вмій прощати, як прощає мати,
За добро спіши добром воздати,- Мудрість завше доброю була.
Микола Луків
· Прочитай речення, в якому висловлена головна думка тексту.
· До підкреслених слів добери синоніми, запиши їх.
· Прочитай виділені слова. Пригадай, як ми їх називаємо.
Зверни увагу!
Слова, що мають протилежне значення, називаються антонімами. Антонімами можуть бути слова тільки однієї частини мови.
Наприклад: день – ніч (іменники), солодкий – гіркий (прикметники), співати – мовчати (дієслова).
Антоніми подано в словнику антонімів.
Прочитай вірш.
У степу біля криниці Хазяйнують сніговиці. Завивають люті бурі, Замітають трави бурі.
там мало роботи. а лінь марнує. малий дощ.
той узимку буде танцювати.
Анатолій Качан
· Спиши виділене речення, підкресли головні члени. Назви однорідні присудки.
· Випиши слова, які звучать і пишуться однаково. Поясни їх значення. Постав наголос в цих словах.
Зверни увагу!
Слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різне значення, називаються омонімами.
Наприклад: коса – дівоча зачіска, коса – інструмент для косіння трави, коса – морська чи річкова мілина.
Значення омонімів можна визначити тільки в сполученні з іншими словами.
Омоніми подано в словнику омонімів.
Прочитай оповідання.
ЯСОЧЧИН САДОК
За вікном сьогодні вітер, вітер – аж в кімнаті чути, як гуде. В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде.
Наша Яся нині трохи хвора, все кахика й носик витира. Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора.
На роботу вже поїхав тато, мама вийшла – й довго щось не чуть...
Може, Яся буде сумувати? Може, слізки рясно потечуть? Ні! Ясюня не така
вдалася! – в неї досить іграшок, ляльок. У своїй кімнаті наша Яся улаштує власний дитсадок.
Діти будуть – лялька, та ведмедик, та конячка сіра без сідла, і собачка Бум, така кумедна, що угору вухо підвела.
Ще Ясюня посадила й кішку. А вона стрибнула у куток!..
— Ну й сиди собі сама під ліжком, не візьму тебе у дитсадок! От усі в кутку біля канапи посідали.
— Тихо, не шуміть! А чому в ведмедя чорні лапи? Мабуть, вранці їх забув помить? Зараз я будинок вам збудую із великих татових
книжок і обідом добрим нагодую – дам цукерки вам і пиріжок... А тоді візьму цікаву книжку, покажу своє знайоме «о»!
Яся певна, що ведмедик Мишка хоче знати літери давно.
Потім Яся хусточку розстеле на вовнянім теплім килимку.
— Ну, лягайте, діточки, в постелю! Так і ми спимо у дитсадку! У куточку сплять слухняні діти: і ведмедик з лялькою, і кінь.
За віконцем виє вітер, вітер, а в кімнаті тиша і теплінь. От і мама двері відчинила і на руки Ясю підійма.
— Ой, яка ж у мене доня мила, що так добре грається сама!
Наталя Забіла
Українською мовою Російською мовою
сумува́ ти улаштує куме́дний
кана́ па
хусточка вовняний килим
грустить устроит смешной диван платочек
шерстяной ковёр
· Назви головного героя твору. Розкажи, якою ти уявляєш собі дівчинку. Яка частина мови допомогла тобі у цьому?
· З ким улаштувала Яся дитсадок?
· Як ти вважаєш, Яся була гарним вихователем? Доведи.
Прочитай вірш.
За пагорком в долині,
Як вийти за село,
В живій криниці б’ється Прозоре джерело.
І хлібороби в спеку До нього часто йдуть. А джерело радіє,
Що з нього воду п’ють.
М. Сингаївський
· 
До якої частини мови належать виділені слова?
· Для чого нам потрібні службові слова?
· Чи можуть вони виконувати роль самостійних частин мови?
Українською мовою Російською мовою
службові частини мови прийменник сполучник
Зверни увагу!
служебные части речи предлог
союз
Службові частини мови відрізняються від самостійних (повнозначних) тим, що не мають самостійного лексичного значення. Службові частини мови не мають морфологічних ознак (роду, числа, відмінка, часу, особи тощо), і самостійно не виконують ніякої синтаксичної ролі. Вони лише зв’язують слова в реченні або надають словам, словосполученням і реченням різних додаткових відтінків.
Прийменник – це службова частина мови, яка разом із відмінковими закінченнями служить для зв’язку слів у словосполученні та реченні. Ось деякі з них: о, без, для, до, крім, на, з, від, по, у, через, між, над.
Сполучники – це службові слова, що пов’язують однорідні члени речення та частини складного речення. Ось деякі із сполучників: і, а, але, якщо, хоча, тому що, коли, поки, щоб, або.
Прочитай оповідання.
МАЛИЙ ТАРАС ЧУМАКУЄ
Літо 1824 року було дуже гарне. Небо голубе та ясне від палкого сонячного проміння, що так і ллється потоками на зелені садки Кирилівки, на білі хатини з чорними стріхами й димарями, на пишні квітники перед хатами та на блискучі церковні бані. Тільки в хаті Шевченків
невесело. Недобра мачуха побиває дітей-пасинків і проклинає їх, а вже найбільше малого Тараса. Бачить це батько, бачить старенький дідусь, і жаль їм хлопчини.
— Невинно терпить, – каже батько. Задумався старий дідусь, а по хвилині каже:
— А знаєш що, Грицю! Ось ти вибираєшся чумакувати, візьми й Тараса з собою...
Тарас почув таку милу новину, і мовби його на сто коней посадили. Поїде, світа побачить, степи, козацькі могили. І пригадує собі, як то він уже «їхав з чумаками», тому чи не чотири роки вже буде, тоді, як він ішов до «залізних стовпів».
На другий день раненько батько з Тарасом поснідали, сіли на віз, перехрестилися і... воли рушили. Минають поля, гаї, села, а ось уже й місто біліє перед ними.
— Що це за місто? – питається в батька Тарас.
— Гуляйполе, – відповідає батько.
І знов села, поля, хутори. При дорозі буйна трава. Батько спиняє воли, випрягає, пускає їх на пашу.
— Обідатимемо, сину, – каже. Сідають на возі, обідають.
— То вже степ, тату?
— Ні, Тарасе, це ще не степ, але ось як виїдемо в Херсонщину, то вже почнеться справжній степ, широкий, буйний. Тільки то вже не те, що було колись, тепер уже багато степу зорали, замість тирси пшениця шумить.
Тарас не дивиться на міста, його очі біжать дальше – за річку Тикич, у степ безмежний.
— А це вже справжній степ? – допитується знову Тарас.
— Так, це вже степ, – відповідає батько.
Віз котиться широким шляхом, а обабіч шляху шумлять високі трави, що вже почали жовкнути від палючого сонця. Тарас бігає зором по степу якось розмріяно. А по хвилині питається:
— Тату, то тут жили запорожці?
— Так, кажуть старі люди, що тут була запорозька вольниця, – відповів батько.
А Тарас уже не допитується, задумався. Його уява малює йому буйних, чубатих запорожців, як вони ганяються степом, здоганяють татар, що везуть ясир з України, заводять бій з татарами, бранців визволяють. А потім копають могилу товариству, що впало в бою, і сиплять високу-високу. Все так, як дідусь оповідав, а дідусь знає, бо пам'ятає і запорожців, і гайдамаків.
Антон Лотоцький
· Назви головного героя твору. Розкажи, яким ти уявляєш собі Тараса.
· Вибери опис Кирилівки і підготуй виразне читання цього уривка.
· Знайди уривок до малюнку. Зверни увагу, по яких місцях проїжджали Тарас з батьком.
· Попрацюй в групах і підготуй переказ за самостійно складеним планом.
Це цікаво знати!
Чумацький Шлях відомий під назвою Молочний Шлях, бо зорі розсипались по небу і освітлюють його молочним сяйвом.
Чумацтво – це торговий промисел на возах.
Віз – це велика дерев’яна конструкція для перевезення важких вантажів по бездоріжжю степів.
Запорожці – вільні козаки, які жили за порогами Дніпра.
Перевірна робота.
КУРЯЧА СІМЕЙКА
Я – маленьке курчатко, півень – мій татко,
я у нього – дочка. Моя мама – квочка.
Л. Куліш-Зиньків
· У вірші виділені слова. Чи називають вони родичів?
· А можна їх уважати спорідненими, тобто спільнокореневими? Доведіть свою думку.
· Чи є спільнокореневими слова півень, півник, півнячий; курка, курочка, курча, курячий? Чому?
2. 
Запам’ятай слова і словосполучення, які ти вживатимеш. Зверни увагу на їх графічне зображення та послідовність розбіру слова за будовою.
Українською мовою Російською мовою
основа слова закінчення корінь префікс суфікс
Зверни увагу!
основа слова окончание корень приставка суффикс
Споріднені слова – це такі, в яких є щось спільне у значенні. У них є спільна однакова частина – корінь, тому споріднені слова називають ще спільнокореневими. Наприклад: ліс, ліс ок, ліс ний, пере ліс ок.
Закінчення – змінна частина слова, що стоїть у кінці змінюваного слова і служить для зв’язку слів у реченні. Наприклад:калин а, на калин і, калиною.
Основа – частина змінного слова без закінчення(риб а,
рибк и, рибак и)
Корінь – це спільна частина споріднених слів, що виражає їх основне лексичне значення. Наприклад: квіт ка, квіт ень, квіт учий, роз квіт ає.
Префікс – це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення слів. Наприклад: про читати, ви читати, пере читати.
Суфікс – це значуща частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення слів. Наприклад: вод н ий, вод ичк а, вод ян ий, під в
|
| Поделиться: |
