Уманський державний педагогічний Університет ім. Павла Тичини

Уманський державний педагогічний Університет ім. Павла Тичини

Інститут економіки та бізнес освіти

Кафедра технологій та організації туризму і готельно-ресторанної справи

                             

«Гідроекологічна оцінка річки Рось»

Виконав: студент 16 групи

Економічного факультету

Бондаренко Андрій Олександрович

Перевірив: К.Е.Н., ст. викладач

Осьмьоркіна Н.М

Умань 2015

 

Зміст

1. Вступ

2. Розділ І: Загальна характеристика річки Рось

2.1 Річки, які впадають на території Білоцерківщини в річку Рось

3. Розділ ІІ: Гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни

3.1 Санітарно-мікробіологічний стан

4.  Розділ ІІІ:Екологія

     4.1 Охорона природи в басейні Росі

5. Висновок

6. Список використаних джерел та літератури

 

 

Вступ

Рось — одна з наймальовничіших річок в Україні. Починається вона у Вінницькій області біля села Ординці з декількох джерельця і протягом 346км перетворюється у велику річку, що впадає в Кременчуцьке водосховище.

Вона здавна використовувалася людиною, тому, диких місць на ній не знайти. Зате на її руслі побудовано чотири ГЕС, безліч старовинних водяних млинів, у Білій Церкві розташований знаменитий дендропарк «Олександрія», колишній маєток Браницьких.

У місцях перетину Россю кристалічних порід її русло стає порожистим, а поруч зі 100%-ю ймовірністю буде знаходиться гранітний кар'єр.

В наш час Рось терпить екологічне лихо. Заводи сильно збільшили площу випаровування, що, в сукупності з водозабором, різко знизило швидкість течії води. Погіршує ситуацію використання населенням фосфатних порошків, що викликає в річці бурхливий ріст синьо-зелених водоростей. В результаті, рівень води в річці впав більше метра, вміст кисню знизився, здатність до самоочищення втрачена. Прозорість води практично цілий рік не перевищує 20-30см.

 

Санітарно-бактеріологічна характеристика р. Рось (2007-2008)

Місце відбору проб	Період	Кількість бактеріопланктону, млн. кл/мл	Кількість сапрофітних бактерій, тис. кл/мл	Колі-індекс, тис. кл/мл
селище Косово, верхів’я	зима весна літо осінь	3,3+4,8 3,5+5,7 2,0+3,07 3,2+4,2	2,1+2,4 5,3+9,8 4,2+4,6 5,6+4,7	20+39 110+210 30+80 40+120
вище м. Біла Церква, середня течія	зима весна літо осінь	2,3+3,4 3,5+3,9 2,3+3,2 2,8+3,7	5,3+6,8 4,7+6,3 3,3+4,4 3,8+5,3	18+22 26+34 14+19 16+22
нижче м. Біла Церква, середня течія	зима весна літо осінь	3,2+5,9 4,2+7,9 2,5+3,6 4,0+6,3	83+126 32+44,8 8,9+12,4 11,3+21,4	43+60 260+520 18+32 26+46
селище Бушево, середня течія	зима весна літо осінь	2,8+3,6 3,9+4,8 2,6+3,9 2,8+4,6	15+23,0 13,6+18,0 4,6+5,6 5,0+7,2	37+41 140+180 30+59 40+63
селище Межерич, гирлова область	зима весна літо осінь	2,8+3,2 3,6+4,2 2,2+2,6 2,7+3,0	3,9+4,8 4,6+8,2 3,0+4,2 3,4+4,0	13+36 15+60 27+42 30+48

 

Середній екологічний індекс стану басейну дорівнює 2,3, т.т. екосистема басейну розбалансована. Основне навантаження приймає на себе водне середовище (стави, водосховища). Екологічний індекс води у період зимової межені був високим і дорівнював 1,75. На інших фазах гідрологічного режиму якість води була у межах І класу, але під час весняної повені мало місце підвищення БСК5, а під час літньої межені і восени – перевищення за фосфатами. За оцінкою придатності води для господарсько-побутових потреб лімітуючими критеріями виявилися: вміст органічної речовини, іонів хрому і незначне бактеріальне забруднення.

В цілому у більшості малих річок басейну р. Рось спостерігається забруднення нафтопродуктами, сполуками нітрогену. Місцями відмічено перевищення ГДК за колі-індексом, ХСК, деякими важкими металами (купрум, цинк, нікель). Не дотримується відповідний режим на територіях водоохоронних зон і прибережних смуг. Не виконуються вимоги щодо вирощування сільгоспкультур, внаслідок чого у гідрографічну сітку змивається з полів органіка, мінеральні добрива, отрутохімікати, родючий шар ґрунту. Сільськогосподарське використання складає в середньому 71%, а лісистість всього 11%.

Значні об’єми скидів стічних вод і змив з урбанізованих територій у поєднанні зі зменшенням водності річок, а отже, і їх здатності до самоочищення, зумовлюють зниження якості води малих річок басейну. Зменшення водності річок викликано як змінами на водозборі, так і значними відборами води на потреби господарства.

 

Розділ ІІІ: Екологія

Основними екологічними проблемами басейну Росі є зарегулювання стоку річок, забруднення стічними водами, розораність берегів, інтродукція нових видів.

Річки басейну Росі мають дуже зарегульований стік. Всього в басейні 1922 штучні водойми загальною площею водної поверхні 22,05 тис. га, об'ємом 323,68 млн м³, що становить 43% від середньої величини стоку.

Зарегульовані малі річки, особливо у верхній течії Росі. Так, Білуга, притока Росі другого порядку, що протікає на межі Вінницької і Житомирської областей, має 17 ставків при довжині всього 24 км. Деякі водосховища (зокрема в Житомирській області) об'ємом понад 1 млн м³ залишаються у списках ставків через відсутність будь-якої технічної документації на них, наприклад Почуйки і Ставище на р. Кам'янка, Плоска на р. Роставиця. Ряд водосховищ, П'ятигірське на р. Молочна, Тетіївське (басейн Роськи), Щербаківське, Косівське, Володарське, Дибинське, Богуславське, Корсунь-Шевченківське на Росі, Саливонківське на р. Протока, Кожанське на р. Кам'янка, Карапишівське на р. Росавка, Северинівське на р. Жигавка, перебуває в незадовільному стані. Два водосховища мають об'єм понад 10 млн м³: Білоцерківське (верхнє) з повним об'ємом 16,96 млн км³ та Стеблівське — 15,7 млн км³. При повному об'ємі водосховищ (за нормального підпірного рівня) розподілений по площі сумарний об'єм води ставків і водосховищ становить шар 24 мм в басейні Росі, що є досить значним для України.

Хімічний склад води Росі формується під значним впливом процесів вивітрювання алюмосилікатів кристалічних порід, що є в басейні річки. Протягом останніх 40 років хімічний тип води в Росі біля Корсунь-Шевченківського змінився з гідрокарбонатного кальцієвого на гідрокарбонатний кальцієво-магнієвий. Постійне зростання мінералізації відбувається при зменшенні витрат води періоду весняної повені, що зумовлено зарегулюванням стоку річок.

На окремих ділянках басейну Росі розораність становить до 70%. На орних землях вирощують переважно зернові та цукровий буряк, певна частина зайнята городніми культурами. При розорюванні річкових долин прозорість води зменшується, вода набуває неприємного запаху, голі береги репаються при пересиханні. Істотно порушено в басейні Росі природній рослинний покрив. Особливо змінена під впливом господарської діяльності лучно-степова рослинність. Ліси представлені здебільшого сосновими лісогосподарськими насадженнями, в менш доступних заболочених місцях ростуть вільхи.

Зіставлення екологічних нормативів якості води з даними, отриманими протягом трьох останніх десятиліть, свідчить про її інтенсивне антропогенне забруднення. Особливо це стосується показників вмісту органічних речовин, що потрапляють з господарсько-побутовими стічними водами численних населених пунктів, а також з промисловими стічними водами. Підтвердження цьому — особлива забрудненість води Росі у створах нижче великих міст, що, в свою чергу, є центрами промисловості в регіоні. Знищення природної лісової та лучно-степової рослинності сприяє замуленню річок та поглибленню процесів ерозії. Наведені факти свідчать про значний вплив людської діяльності на басейн Росі.

 

Висновок

На підставі результатів проведених досліджень можна констатувати, що  р. Рось не належить до водних об’єктів з високою концентрацією органічних речовин у воді, оскільки значення ПО і ХСК не перевищувалив середньому 9,4 та 19,9 мг О/дм3 і змінювалися в межах 7,5-12,9 та 17,5-25,9 мг О/дм3 відповідно. Досліджувана річка не належить також і до висококольорових та високогумусних водних об’єктів, оскільки навіть максимальне значення кольоровості води було невисоким і становило 21,3° Cr–Co–шкали, а концентрація ГР протягом 2011-2012 рр. варіювала в межах від 7,6 до        13,0 мг/дм3 і в середньому не перевищувала 9,7 мг/дм3.

Річка Рось характеризується дещо підвищеним як для річкових вод вмістом розчинених вуглеводів – 0,7-3,0 мг/дм3 (у середньому 1,4 мг/дм3),

що свідчить про високу інтенсивність продукційно-деструкційних процесів, які відбуваються в ній унаслідок зарегулювання стоку, а також про сприятливі умови для функціонування і розвитку фітопланктону. Концентрація БПР протягом періоду досліджень була невисокою, 118 змінювалася в широких межах – від 0,06 до 0,45 мг/дм3 і становила в середньому 0,25 мг/дм3.  

За результатами розрахунків відносного вмісту всіх досліджуваних груп органічних сполук у загальному балансі РОР найвищим середнім значенням масової частки характеризуються ГР, друге місце займають вуглеводи, а третє – БПР.  Результати гель-хроматографічних досліджень свідчать про те, що ГР у воді р. Рось представлено сполуками як з більшою (> 5,0 кДа), так і з меншою (≤ 2,0 кДа) молекулярною масою, їх співвідношення близьке як 1:1. Для вуглеводів і БПР, на відміну від ГР, властивий значно ширший спектр молекулярної маси. Зокрема, для групи БПР характерним є те, що в її складі в середньому майже 52,4 % займають сполуки, молекулярна маса яких не перевищує 2,0 кДа, тоді як для вуглеводів характерна інша картина молекулярно-масового розподілу – в їхньому складі переважають сполуки з молекулярною масою > 20,0 кДа, частка яких досягає в середньому 58,6 %.

 

 

Уманський державний педагогічний Університет ім. Павла Тичини