Всі поснули в хаті, тільки Карпо довго не спав і все неначе бачив під зеленою яблунею свою мрію в червоних кісниках на голові та в червоному намисті з дукачем.

II

 

Др`угого дня, в суб`оту, на св`ято пал`икопи (на следующий ден ь, в субботу, на праздник Святого Пантелеймона), Кайд`аш з ж`інкою по`їхав на `ярмарок (Кайдаш с женою поехал на ярмарку), звел`івши син`ам забр`ать заступ`и та розкоп`ать тр`охи дор`огу з гор`и (велев сыновьям взять лопаты и раскопать немного дорогу сверху). Карп`о й Лавр`ін зост`ались д`ома (Карп и Лаврин остались дома). Мин`ув день (прошёл день). С`онце сто`яло на веч`ірньому пр`узі (солнце стояло на вечернем краю / на западе /; “ пруг ” — край, ребро предмета, линия горизонта), а Кайд`аш не верт`ався дод`ому (а Кайдаш не возвращался домой). Карп`о нак`инув св`итку на пл`ечі й піш`ов на той кут`ок (Карп набросил свитку на плечи и пошёл в тот угол), де жил`а М`отря Довбиш`івна (где жила Мотря Д`овбыш). Од учор`ашнього дня вон`а не вих`одила в й`ого з д`умки (со вчерашнего дня она не выходила у него из мысли / из головы/).

Д`овбиш був баг`атий чолов`ік (Довбыш был богатый мужик); він жив на с`амому к`інці сел`а (он жил в самом конце села), там, де глиб`окий яр вх`одив у ліс вузьк`им кл`ином (там, где глубокий овраг входил в лес узким клином). В с`амому кутк`у тог`о яр`у блищ`ав мал`енький Д`овбишів став`очок (в самом углу того оврага блестел маленький Довбышев прудик). Над ставк`ом стояла Д`овбишева х`ата, вся в чер`ешнях (над прудом стояла Довбышева хата, вся в черешнях). Од в`улиці бул`о в`идно т`ільки край б`ілої стін`и з сін`ешніми двер`има (с улицы было видно только край белой стены с сенной дверью). Густ`і вис`окі в`ишні з`овсім закрив`али од в`улиці в`ікна й ст`іни (густые высокие вишни совсем закрывали с улицы окна и стены), наче густ`ий ліс (будто густой лес).

 

Другого дня, в суботу, на свято паликопи, Кайдаш з жінкою поїхав на ярмарок, звелівши синам забрать заступи та розкопать трохи дорогу з гори. Карпо й Лаврін зостались дома. Минув день. Сонце стояло на вечірньому прузі, а Кайдаш не вертався додому. Карпо накинув свитку на плечі й пішов на той куток, де жила Мотря Довбишівна. Од учорашнього дня вона не виходила в його з думки.

Довбиш був багатий чоловік; він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином. В самому кутку того яру блищав маленький Довбишів ставочок. Над ставком стояла Довбишева хата, вся в черешнях. Од вулиці було видно тільки край білої стіни з сінешніми дверима. Густі високі вишні зовсім закривали од вулиці вікна й стіни, наче густий ліс.

 

 

Карп`о йшов помал`еньку (Кайдаш шёл помаленьку = неспеша), ск`оса погляд`аючи на Д`овбишів двір (искоса поглядывая на Довбышев двор). П`еред ним бл`иснув в`угол б`ілої стін`и (перед ним сверкнул угол белой стены), підпер`езаний вниз`у черв`оною пр`изьбою (подпоясанный внизу красной завалинкой); зачорн`іли ч`орною пл`ямою одч`инені дв`ері з одв`ірками (зачернела чёрным пятном открытая дверь с косяками), помаль`ованими `ясно-с`иньою ф`арбою з черв`оною вузьк`ою см`ужкою навкруг`и (покрашенная светло-синей краской с красной узкой полоской вокруг). Д`овбишева х`ата бул`а нов`а, вел`ика, д`обре вш`ита, з чим`алими в`ікнами (Довбышева хата была новая, большая, хорошо покрыта = облицована, с большими окнами). К`оло в`ікон в`исіли вік`онниці, помаль`овані `ясно-с`иньою ф`арбою (возле окон висели ставни, покрашенные светло-синей краской).

Карп`о став за двор`ом і сп`ерся на вор`ота (Карп остановился за двором и опёрся на ворота). М`отря в`ийшла з х`ати з гл`иняником у рук`ах (Мотря вышла из хаты с горшком в руках). Вон`а збир`алась м`азать черв`оною гл`иною пр`ипічок (она собиралась обмазывать красной глиной шесток). Др`угий гл`иняник з б`ілою гл`иною сто`яв к`оло пор`ога (второй горшок с белой глиной стоял возле порога).

 

Карпо йшов помаленьку, скоса поглядаючи на Довбишів двір. Перед ним блиснув вугол білої стіни, підперезаний внизу червоною призьбою; зачорніли чорною плямою одчинені двері з одвірками, помальованими ясно-синьою фарбою з червоною вузькою смужкою навкруги. Довбишева хата була нова, велика, добре вшита, з чималими вікнами. Коло вікон висіли віконниці, помальовані ясно-синьою фарбою.