В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини? 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини?



«Жизнедеятельность» состоит из двух слов - «жизнь» и «деятельность», поэтому выясним сначала содержание каждого из них.

Жизнь - это одна из форм существования материи, которую отличает от других способность к размножению, росту, развитию, активной регуляции своего состава и функций, различных форм движения, возможность приспособления к среде и наличие обмена веществ и реакции на раздражение.

Жизнь является высшей формой существования материи по сравнению с другими - физической, химической, энергетической и т.д.

Жизнь - это особая форма движения материи со специфическим обменом веществ, самовосстановления, системным управлением, саморазвитием, физической и функциональной дискретностью живых существ и их общественных конгломератов.

Из этого достаточно сложного определения выведем главное: жизнь можно рассматривать как последовательный, упорядоченный обмен веществ и энергии. Неотъемлемым свойством всего живого является активность (мыши, птицы, люди).

Деятельность является специфической человеческой формой активности, необходимым условием существования человеческого общества, смысл которой заключается в целесообразном изменении и преобразовании в интересах человека окружающей среды.

Человеческая активность имеет особенность, которая отличает ее от активности остальных живых организмов и существ. Эта особенность заключается в том, что человек не только приспосабливается к окружающей среде, но и трансформирует его для удовлетворения собственных потребностей, активно взаимодействует с ним, благодаря чему и достигает сознательно поставленной цели, возникшей в результате проявления у нее определенной потребности. Человек ощущает на себе влияние законов естественного мира.

Деятельность человека объединяет ее биологическую, социальную и духовно-культурную сущности.

Итак, под жизнедеятельностью понимается свойство человека не просто действовать в жизненной среде, его окружающей, а процесс сбалансированного существования и самореализации индивида, группы людей, общества и человечества в целом в единстве их жизненных потребностей и возможностей

Что же такое безопасность? Очень часто можно встретить определение безопасности как «такое положение любого объекта, при котором ему не угрожает опасность». Но это определение не может нас удовлетворить, поскольку такое понимание безопасности лишь указывает на отсутствие источника опасности, то есть оно может характеризовать некую идеальную ситуацию, в которой безопасность выступает как желательная, но недостижимая цель.

Безопасность лучше определить как состояние деятельности, при котором с определенной вероятностью исключено проявление опасностей или отсутствует чрезвычайная опасность.

Опасность - негативное свойство живой и неживой материи, которая способна вызывать вред самой материи: людям, природной среде, материальным ценностям.

Опасность - это условие или ситуация, которая существует в окружающей среде и способна привести к нежелательному высвобождению энергии, что может привести физический вред, ранения или повреждения.

Государственный стандарт Украины 2293-99 определяет термин «безопасность» как состояние защищенности личности и общества от риска понести ущерб.

Безопасность - это сбалансированный, по экспертной оценке, состояние человека, социума, государства, природных, антропогенных систем и т.п.

Безопасность человека - неотъемлемая составная характеристика стратегического направления человечества, который определен ООН как «устойчивое развитие», который ведет не только к экономическому, но и к социальному, культурному, духовному росту, способствует гуманизации менталитету граждан и обогащению позитивного общечеловеческого опыта.

Безопасность жизнедеятельности (БЖД) - это область знания и научно-практическая деятельность, направленная на формирование безопасности и предупреждения опасности путем изучения общих закономерностей возникновения опасностей, их свойств, последствий их воздействия на организм человека, основ защиты здоровья и жизни человека и среды его проживание от опасностей.


 

Джерела природних небезпек

Небезпека (danger) – це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Серед джерел небезпеки виділяють три групи чинників: природні, техногенні, соціальні.

Група чинників небезпеки, що належать до природної сфери (екологічних чинників) характеризує несприятливий вплив на людину та всі інші живі організми природного середовища. До цієї групи відносяться кліматичні, ґрунтові, геоморфологічні, біотичні чинники.

Кліматичні чинники небезпеки залежать від надходження сонячної радіації до поверхні Землі, переміщення повітряних мас, коливання атмосферного тиску, розподілу тепла та вологи, які викликають різкі похолодання та настання спеки, проливні дощі, бурі, урагани, шторми та ін.

Ґрунтові чинники небезпеки визначаються особливостями різних типів ґрунтів, можливостями виникнення ерозії, зсувів, обвалів, утворення ярів. Руйнування ґрунтів може створити загрозу для сільського господарства, шляхів сполучення, водопостачання, житлових та виробничих будівель тощо.

Геоморфологічні чинники небезпеки викликані особливостями будови геологічних структур надр Землі, рельєфом, схильністю до землетрусів, вулканічної діяльності та ін.

Біотичні чинники небезпеки враховують вплив на людину рослин, тварин, вірусів, мікробів. До них можна віднести загрозу здоров’ю та життю людини з боку хижих звірів, птахів, отруйних рослин та тварин, перенесення інфекцій комахами та хворими тваринами, а також опосередкований вплив живих організмів, наприклад, через хімічні виділення (екскременти) та залишки тварин, що не розклалися до кінця.


 

Джерела соціальних небезпек

До чинників небезпеки в соціальній сфері відносяться державно-правові, етносоціальні, інформаційні, психологічні.

Державно-правові чинники небезпеки обумовлені відсутністю або ж недостатньою проробкою законодавчо-правової бази, загальнообов’язкових норм поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою, а також слабкою державною гарантією охорони правопорядку. Це призводить до зростання протиправних дій, тероризму, злочинності та криміналізації суспільства, виступів окремих верств суспільства на захист своїх прав.

Етносоціальні чинники небезпеки залежать від особливостей побуту, звичаїв, культури, релігії етнічної спільності людей, що історично склалася. Недостатня увага, утиски, обмеження в проживанні та діяльності окремих народностей, націй можуть сприяти виникненню міжнаціональних конфліктів, що становлять небезпеку не лише для життя окремих людей, але й цілісності держави.

Інформаційні чинники небезпеки визначаються надмірним інформаційним тиском на суспільство, психологічними закономірностями створення, передачі та сприйняття інформації, а також ефектами, що виникають у суспільстві в результаті її розповсюдження. Цей чинник небезпеки почав проявлятись особливо сильно останнім часом, коли засоби масової інформації досягли високого рівня розвитку.

Психологічні чинники небезпеки проявляються в порушеннях правил поведінки і діяльності людей, а також їх психологічних характеристик. Поява психічно неврівноважених людей, маніяків, терористів, сект, антисоціальних угруповань створює небезпеку для нормальної життєдіяльності суспільства.


 

Розподіл вражаючих факторів

Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні.

Їх основна характеристика:

фізичні:

підвищена швидкість руху повітря;

підвищена або понижена вологість;

підвищений або понижений атмосферний тиск;

недостатня освітленість;

конструкції, що руйнуються;

підвищений рівень статичної електрики та ін.

хімічні:

хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому);

які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки);

які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).

біологічні:

макроорганізми (рослини та тварини);

мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).

психофізіологічні

фізичні перевантаження (статичні, динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-03-10; просмотров: 54; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.209.109 (0.016 с.)