Зміни чи припинення правовідносин. Ці юридичні факти мають уні-

Версальне значення і стосуються не тільки цивільних правовідносин.

Роль правоутворюючих, правозмінюючих та правоприпиняючих від-

Носин вони відіграють і в інших галузях права, в тому числі і аграрно-

Го.

З урахуванням цього для полегшення орієнтування серед чис-

Ленних юридичних фактів, відмежування один від одного проведена їх

Класифікація.

Залежно від характеру перебігу та вольових ознак усі юридич-

Ні факти поділяються на дві основні групи: дії та події.

Дії — це такі юридичні факти, в яких виражена воля людей,

Конкретних індивідів або їх колективів, наприклад, укладення угоди,

Виконання зобов'язання, здійснення правочинів, заподіяння шкоди.

У свою чергу дії поділяються на правомірні та неправомірні.

Правомірними є всі дозволені, не заборонені законом дії. І навпаки,

Дії, які порушують установлені законом заборони, визнаються як не-

Правомірні (заподіяння шкоди, невиконання або неналежне виконання

Зобов'язань тощо).

Правомірні дії поділяються на три великі групи — адміністра-

Тивні акти, правочини та юридичні вчинки.

Адміністративні акти становлять владні розпорядження дер-

Жавних органів і органів самоврядування, адресовані конкретним су-

Б'єктам аграрних правовідносин, або управлінських органів того чи

65

Іншого сільськогосподарського підприємства своїм підрозділам, які

Спрямовані на виникнення, зміну чи припинення аграрних правовід-

Носин, наприклад, акти місцевих органів влади і управління про заку-

Пки зерна та іншої сільськогосподарської продукції, рішення загаль-

Них зборів кооперативних сільськогосподарських підприємств і об'єд-

Нань про оплату праці відповідно до кінцевого виробничого результа-

Ту тощо.

Правочинами є дії, спеціально спрямовані на встановлення,

Зміну або припинення аграрних правовідносин. Це вольові дії фізич-

Них чи юридичних осіб, які передбачають досягнення конкретного

Правового результату. В умовах запровадження ринкових відносин в

Аграрному секторі правочини набувають широкого розвитку. З'явля-

Ються їх нові види, причому такі, які в умовах командно-

Адміністративної системи були просто неможливі.

Так, членство в сільськогосподарському підприємстві (дія) ви-

Кликає до життя низку правовідносин – земельних, майнових, трудо-

Вих та ін. Однак для появи внутрішніх аграрних майнових і земельних

Правовідносин необхідно не одиничний юридичний факт (виникнення

Членських правовідносин), а наявність фактичного (юридичного)

Складу. Окрім членства до останнього входить передача членом під-

Приємству пайових (майнового, земельного) внесків.

Дещо інша ситуація спостерігається з появою членських трудо-

Вих правовідносин. Між виникненням членства й початком виконання

Членом підприємства своїх трудових обов’язків існує необхідність

Окреслення трудової функції останнього, яке слід розглядати як само-

Стійний юридичний факт. Членство в сільськогосподарському підпри-

Ємстві служить юридичним фактом для виникнення управлінських

Правовідносин.

Виникнення зовнішніх аграрних правовідносин пов’язують з

Укладенням аграрно-правових договорів, правочинів, набуттям госпо-

Дарюючими суб’єктами майна у власність, спричиненням шкоди та

Іншими юридичними фактами.

Припинення членства тягне за собою припинення членських

Правовідносин і втрату відповідною особою статусу члена сільського-

Сподарського підприємства. Ця дія є правоприпиняючим юридичним

Фактом для внутрішніх аграрних майнових, земельних, трудових пра-

Вовідносин, що одночасно породжує низку нових правовідносин: що-

До повернення вартості паю, частини майна фермерського господарст-

66

Ва, видачі особі трудової книжки і проведення з нею остаточних роз-