Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Функціональні стилі і переклад
§ 8.2.1. Сутність поняття і терміна "функціональний стиль" Соціолінгвістична гілка, яка плодоносить мовною варіативністю, давно вже показала її дослідникам, що будь-яка на перший погляд єдина національна мова на практиці існує як система підмов, котрі обслуговують певні соціально-професійні угрупування. Ці підмови мають багато синонімічних назв: "соціолект", "функціолект", "професійна мова", "регістр", "функціональний стиль" та ін., змістовим інваріантом яких є пристосування мови під її професійне використання різними громадами. Ми будемо вживати усталений в германістиці термін "функціональний стиль" (від лат. functio - "виконання обов 'язкового " та давньогрец. stylos - "грифель для письма "), маючи на увазі мовлення провідного соціально-професійного угрупування. І хоча варіативна лінгвістика пропонує безліч таких мовлень, вважаємо, що з перекладацького боку класифікувати їх краще за принципом труднощів, пов'язаних з функціями мови і тексту. Отже, треба поговорити про наступну проблему (функції мовлення), без вирішення якої поняття "функціональний стиль" залишиться невизначеним. § 8.2.2. Функції тексту (мови) Філософи, а слідом за ними і лінгвісти вже давно встановили, що мова має багато завдань, які розташовуються (за вагомістю використання у мовленні) ієрархічно. У такій системі структурна складова під назвою "спілкування" посідає зовсім не перше місце, що має велике значення для перекладознавства. Починаючи з античної доби, а потім найбільш активно представниками соціологічної школи у філософії та мовознавстві (особливо у прихильників гіпотези про породження мови трудовою діяльністю), вважалось і вважається за аксіому, що саме функція спілкування є найголовнішою у мові. Об'єктивне вирішення цієї проблеми залежить від того, як розуміти поняття і термін "функція": лише як здібність мови до використання її людиною (тобто як функціонування мови у співбесіді двох індивідів) чи як її спроможність моделювати людське оточення (тобто як її функціонування у суспільстві). На сутність мовних функцій як на наслідок світомоделювання давно вже вказували представники психологічного напряму в лінгвістиці, зокрема, наприклад, харківський філолог XIX ст. О. О. Потебня, коли у 1862 році у першому виданні своєї фундаментальної праці "Думка та мова" розробив логічну й струнку гіпотезу про внутрішню форму слова як "відношення змісту думки до свідомості," розуміючи під останнім знаряддя для пізнання світу. Аналогічної точки зору дотримувався і радянський психолог О. М. Леонтьев, коли стверджував у 1959 році, що "функція мови - це також функція усвідомлення, тобто такого відображення об'єктивної дійсності, яке є наче відбитим через призму соціально накопиченого і узагальненого досвіду, котрий зафіксовано у мовних значеннях." Саме світомоделюючу функцію мови мав на увазі М. В. Ломоносов, стверджуючи, що це не мова пасує перед спробою мовця щось виразно й точно втілити у слова, а мовець виказує своє недостатнє володіння нею.
Отже, мову людство виробило перш за все для пізнання оточуючого світу, щоб адекватно (відповідно, життєдайно) на нього реагувати, інакше він би розтрощив людей і ніякого поширеного їх продукування (тобто виживання їх як біологічного виду) не дозволив би. Тому кожна лексема і кожна граматична категорія несуть відбиток соціального
398 399 буття, а першою функцією мови є пізнання навколишнього. Саме через це лексема, синтагма, речення тощо, які не мають вказаного образу світу, не можуть скласти тексту і вважатися мовленнєвими одиницями. Буття, пізнане людиною і втілене в одиниці мови, стає, однак, вагомим і соціально необхідним не саме по собі, а лише у ролі головного чинника існування людської спільності, тому другою функцією мови не може не бути інформативність, тобто повідомлення. Але останнє завжди відбувається через мовлення індивіда, тобто у суб'єктивній формі; при цьому речник настільки впевнений у своїй правоті, що свідомо чи підсвідомо нав'язує її співбесіднику. Тому третьою функцією мови є вплив. І, звичайно, мовець втілює власний задум найбільш, як на нього, зрозуміло й яскраво, без зайвого, за законами краси, хоч і тлумачить її зі своєї точки зору, але матеріал для цього знаходить все ж таки у мові. І це означає, що вона має ще одну функцію - естетичну. Всі названі функції реалізуються лише під час спілкування і тому мові притаманне ще одне завдання - комунікативність, яке інколи (бажання просто базікати) може ставати найголовнішим. Зрозуміло, що мова може мати ще безліч інших, другорядних функцій, на які справедливо вказують лінгвісти, про що вже трохи йшлося.
За останні десятиріччя міцно заявили про себе економічний чинник стилю ("Wirtschafisdeutsch"), бізнесовий ("Geschдftsdeutsch"), рекламний та ін. Але копіткий аналіз їх вербального наповнення свідчить про те, що всі вони лише підстилі вказаних традиційних функціональних стилів, бо мають спільні з ними перекладацькі труднощі: наприклад, економічний текст належить до науково-технічного комплексу, рекламний - до публіцистичного, бізнесовий - до офіційно-ділового тощо.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 90; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.228.178 (0.005 с.) |