Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вимоги до споживних властивостей взуття
Головне призначення взуття полягає в забезпеченні нормального функціонування нижніх кінцівок і всього організму людини під час стояння і пересування в несприятливих умовах навколишнього середовища. Досягання цієї мети залежить від відповідності взуття особливостям морфологічної будови, функціонування, розмірів та інших характеристик стопи людини. Функціональні вимоги. Раціональний розподіл навантаження між передньою і п'ятковою ділянками стопи для врівноваження стану м'язів і суглобів ніг та тіла людини під час стояння і пересування досягається за наявності у взутті каблука певної висоти, ширини і довжини. Взуття без каблуків і на високих каблуках вважається нефункціональним для тривалого використання. П'яткова частина повинна бути стійкою до статичних і динамічних навантажень, а задник - міцно скріплений з каблуком і геленковою частиною. Геленкова частина має бути пружною і міцною, стійкою до багаторазових динамічних навантажень, мати відповідну форму і висоту. На ділянці внутрішнього купола між стопою й устілкою повинен бути деякий проміжок. Для захисту від несприятливих кліматичних умов взуття повинно мати певний рівень теплозахисних і вологозахисних властивостей залежно від умов його використання. Видалення продуктів обміну забезпечується показниками, що характеризують вологообмінні властивості - гігроскопічністю, паропроникністю, швидкістю вологовіддачі (висихання) тощо. Пальці стопи захищаються підносками відповідної жорсткості, а п'яткова частина - задниками. Захист опорної поверхні стопи від механічного впливу нерівної опори забезпечують деталі низу відповідної товщини і твердості. Проте взуття з жорсткими деталями низу викликає утворення мозолів і пухирів на опорних ділянках стопи, тому матеріали деталей деякою мірою повинні деформуватися під тиском стопи. Якщо деталі низу дуже м'які, порушується стійкість при пересуванні, підвищується навантаження на нервову систему. Для захисту від поштовхів та струсів і зниження втоми при пересуванні деталі низу повинні бути пружними, поглинати частину навантаження, тобто мати амортизаційні властивості. Твердість, пластичність і пружність деталей низу одночасно досягається за рахунок відповідної комбінації матеріалів для внутрішніх, проміжних і зовнішніх деталей. Для безпечнішого пересування ковзькою поверхнею в умовах весняно-осіннього і зимового періодів взуття повинно мати відповідні протиковзні (фрикційні) властивості.
На жаль, для багатьох показників функціональних властивостей немає обґрунтованих нормативів і методів визначення, тому нижче розглянемо лише деякі з них. Теплозахисні властивості. В умовах використання побутового взуття найважливішим показником зовнішнього середовища є температура, тому що вона впливає на основний обмін речовин в організмі. Підвищена температура призводить до перегрівання й інтенсивного виділення поту. Зниження температури шкіри великого пальця - викликає відчуття холоду, викликає простудні та інші захворювання, ще нижче - відморожування. У дітей механізми терморегуляції менш досконалі, тому переохолодження і перегрівання ніг трапляються частіше. Вологозахисні властивості. Показники цих властивостей (намокання, промокання, водопроникність у статичних і динамічних умовах) мають важливе значення для взуття, що використовується у весняно-осінній і перехідний періоди, у зв'язку з різким погіршенням теплозахисних властивостей вологих матеріалів, зниженням комфортності і збільшенням маси взуття. Тривале зволоження спричиняє натирання стопи, ревматичні захворювання в холодний період і грибкові -у спекотний. Показники властивостей залежать від матеріалів деталей верху і низу, конструкції взуття. Вологообмінні властивості. У процесі терморегуляції стопи потові залози, виділяють певну кількість поту залежно від інтенсивності роботи або пересування, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму людини. Найбільша кількість поту виділяється через шкіру пальців, найменша - на ділянці поздовжнього купола. Якщо система матеріалів верху і низу, а також конструкція взуття не забезпечують видалення поту, то збільшується вологість всередині взуття, зволожуються деталі. В умовах низьких температур це викликає переохолодження стопи, а влітку - перегрівання. При підвищеній вологості і температурі збільшується об'єм стопи, зростає тиск деталей верху на її поверхню. Це особливо характерно для взуття з верхом із синтетичної шкіри, площа якої при зволожуванні збільшується недостатньо.
Амортизаційні властивості. Амортизаційна спроможність низу взуття впливає на споживні властивості різнобічне. Від неї залежать: забезпечення профілактичної і захисної функції, витрати енергії під час пересування, зносостійкість деталей низу. Сприймаючи динамічні навантаження, деталі низу частково поглинають їх, а решту передають опорній поверхні. З покращанням цього показника зменшується навантаження на опору і стопу. Протиковзьні властивості. Ковзьке взуття може бути причиною падіння і нещасних випадків (травм, переломів тощо), а також підвищує втому при пересуванні. Досліджень цього показника небагато. Він залежить від коефіцієнта тертя підошви і каблука о поверхню опори. Ергономічні вимоги. До цієї групи вимог відносяться показники, завдяки яким виключається або зменшується негативний вплив взуття на стопу й організм людини, забезпечуються комфортні умови і зручність користування взуттям. Показники ергономічних вимог розподіляються на санітарно-гігієнічні (фізіологічні), біомеханічні та психофізіологічні. Санітарно-гігієнічні вимоги і властивості поділяються на санітарно-хімічні, електростатичні і санітарно-мікробіологічні. Проблеми санітарно-хімічних властивостей (токсико-гігієнічних) виникли у зв'язку з широким застосуванням синтетичних полімерів та інших матеріалів, які можуть бути хімічнонебезпечними. Негативний вплив цих речовин виявляється в тому, що вони можуть подразнювати шкіру, викликати алергійні явища, проникати через шкіру в кров, змінювати її склад, знижувати працездатність, спричиняти інші негативні впливи, в тому числі генетичного і канцерогенного характеру. Вимоги до електростатичних властивостей також пов'язані з використанням для одягу і взуття синтетичних матеріалів, що мають низьку електропровідність. При терті такі матеріали електризуються і сприяють нагромадженню на поверхні тіла зарядів статичної електрики. Для відведення електричних зарядів з поверхні тіла, що нагромаджуються на плантарній поверхні стопи, деталі низу взуття, так би мовити для "заземлення" тіла людини, повинні бути електропровідними. Санітарно-мікробіологічні вимоги полягають у тому, що матеріали для внутрішніх деталей взуття не повинні сприяти нагромадженню і розвитку мікрофлори. Бажано, щоб вони мали протимікробну активність. Гнучкість взуття. Гнучкість (опір згинанню, жорсткість на згинання) впливає на характер ходи, рівномірність розподілу навантаження, енерговитрати, втому при пересуванні. Жорстке взуття змінює біомеханіку перекату стопи, натирає стопу, збільшує пітливість, послаблює купол і сприяє розвитку поперечної плоскостопості, зменшує зносостійкість підошви та її кріплення, викликає інтенсивне зношування підкладки в п'ятковій частині, а також шкарпеток і панчіх. Маса взуття. При ходінні у важкому взутті витрати енергії збільшуються в два-три рази відносно енерговитрат при ходінні без взуття. Показник залежить від особливостей конструкції і застосованих матеріалів, товщини і площі деталей. Психофізіологічні вимоги спрямовані на сприятливе сприймання взуття органами чуття. Стосовно органів дотику деталі і місця їх з'єднання повинні мати гладку поверхню без складок, нерівностей, виступаючих кінців скріплювачів. Взуття не повинно мати неприємного запаху розчинників, пластифікаторів та інших речовин, що свідчить про хімічну нестабільність матеріалів і сприймається як хімічна загроза здоров'ю. Неприємними для сприймання органами зору є забруднені тони фарбування, невдалий підбір деталей, оздоблень і ниток за кольором, різкий блиск матеріалів. Органами слуху негативно сприймається взуття, яке при ходінні стукає і скрипить.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 121; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.201.209 (0.007 с.) |