Визначення: кожне висловлювання повинне бути тотожнім саме собі.

Це означає, що у процесі міркування воно повинне зберігати одне й теж саме значення, скільки б разів воно не повторювалося. Зовнішньо це найпростіший із логічних законів. Його можна сформулювати також таким чином: якщо висловлювання є істинним, то воно істинне.

Наприклад, "Якщо право - наука, то воно - наука".

Схема цього закону записується так: А-»А, або А**А.

Знання цього закону і грамотне застосування його у своїй діяльності

104

Наявність усіх цих ознак для того, щоб кваліфікувати дії людини як службовий підлог, не обов'язкова. Але враховуючи те, що у статті застосовується логічний сполучник "нестрога диз"юнкція", можливі ситуації, коли у діях людини будуть наявні декілька ознак одночасно.

Цей матеріал можна подивитися більш докладно у підручнику Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К, 1997, - С. 44-56 (теорія), 257-261 (практика).

Контрольні запитання

1. Які логічні сполучники ви знаєте?

2. Як можна визначити кожний логічний сполучник?

3. Як можна логічно проаналізувати правовий текст? Покажіть це на
прикладі будь-якої статті Кримінального кодексу України.

3.3. Загальна характеристика законів логіки висловлювань

Людина у своєму житті стикається, принаймні, з трьома типами законів. Це — природні закони (або закони природи), нормативні закони (або норми), логічні закони (або закони логіки). Одними рисами вони схожі, іншими суттєво відрізняються один від одного.

Так, природні закони демонструють жорстку незмінну регулярність, яка або насправді має місце в природі (у цьому випадку закон є істинним), або не існує (у цьому випадку закон є хибним). Такі закони є незмінними і не допускають винятків. Вони не підлягають контролю з боку людини, тобто закони природи не можуть бути створені людьми або порушені ними. їх незнання або ігнорування може призвести до біди. Прикладами таких законів можуть бути закони, які описують рух планет, закони гравітації, закони термодинаміки тощо.

Нормативні закони істотно відрізняються від законів природи. Вони покликані описувати не факти, а орієнтири поведінки людей. Норми часто називають хорошими чи поганими, правильними чи неправильними, прийнятими чи не прийнятими. Істинними чи хибними їх назвати навряд чи можна. Так, наприклад, християнська заповідь «Не вбий!» оцінюється

1C7

не є осудним", якщо в першому з них мається на увазі один час (наприклад, до здійснення злочину) а в другому - інший час (наприклад при здійсненні злочину або після нього)

Схема цього закону записується так

-(А л ~А)

Наприклад "Невірно, що ця записка написана обвинуваченим і не написана ним" Знання цього закону може допомогти юристові розрізняти дійсно суперечливі висловлювання від висловлювань, які такими не є, а також не приписукати протиріч у своїх міркуваннях і знаходити їх як у міркуваннях інших людей, так і в текстах правових документів

Закон виключеного третього

Визначення: з двох висловлювань, в одному з яких стверджується те, що заперечується у другому, - одне є неодмінно істинним, тобто істинне або саме висловлювання, або його заперечення ("третього не дано").

Наприклад, з двох висловлювань "Обвинувачений в момент здійснення злочину був осудним" і "Обвинувачений в момент здійснення злочину не був осудним" одне неодмінно є істинним, а друге - хибним Якщо буде встановлено, що істинним є перше висловлювання, тоді друге буде обов'язково хибним і навпаки

Схема цього закону записується так

A v~A

Закон виключеного третього був відомий ще до Арістотеля Але саме він вперше сформулював його у явному вигляді «Не може бути нічого проміжного між двома членами протиріччя, а відносно чогось одного необхідно, щоб там не було щось або стверджувати, або заперечувати»

У Арістотеля цей закон викликав великі сумніви Він висловлювався про його неспроможність, коли розглядаються майбутні події, прихід яких у даний (теперішній) час ще не є визначеним, і тому невідомо, чи відбудуться вони у майбутньому, чи ні

Аналізу таких висловлювань про майбутні випадкові події Арістотель присвятив працю, яка називається «Про витлумачення»

106

необхідно юристові Закон тотожності є одним із основних принципів побудови кваліфікованого законодавства Так, наприклад, саме він береться до уваги при формулюванні деяких статтей сучасних кодексів нашої держави Як приклад можна привести статтю 275 "Межі судового розгляду" Кримінально-процесуального кодексу України "Розгляд справи у суді проводиться щодо обвинувачених і лише по тому обвинуваченню, по якому їх віддано до суду "

При порушенні закону тотожності людина, як правило порушує і власну аргументацію, свої виводи Насправді, якщо спочатку бесіди ваш співрозмовник вкладав у висловлювання, або в поняття, які в ньому містяться, один смисл, а через деякий час протягом цієї ж бесіди зовсім інший, то стає зрозумілим, що з такою людиною нема чого розмовляти, з нею нема про що сперечатися, бо втрачається сам предмет бесіди

Закон тотожності формулює одне з основних правил раціональної комунікації перш ніж починати обговорювати якесь питання, необхідно чітко з ясувати про що піде мова, і потім протягом всього обговорення про це пам'ятати

Закон протиріччя