Логічна прагматика - це розділ логічної семіотики, Який вивчає відношення мовних знаків до носіїв мови.

Зверніть увагу на те, що треба розрізняти "семантичне значення" знака і його "прагматичне значення"

Семантичне значення мовного знака є сталим і незмінним у різних контекстах На відміну від нього прагматичне значення є відносним: воно залежить від знань, вірувань, бажань, намірів конкретної людини, а також від позамовного контексту (наприклад, від місця, часу, фізичних, культурних, історичних обставин промовляння якогось мовного виразу)

У кримінологи навіть були сформульовані прагматичні парадокси, пов"язані саме із прагматичним значенням того чи іншого виразу Одним з таких парадоксів є парадокс суспільної небезпечності діяння

У соціологічному аспекті термін "суспільна небезпечність" означає таку властивість діяння, яка пов"язана з актуальним або потенційним руйнуванням життєво важливих соціальних структур. У цьому смислі термін "злочин" позначає будь-які дії, які чинять або можуть чинити суттєву шкоду інтересам суспільства або його членам

У правовому аспекті термін злочин означає тільки те, що заборонене законом під страхом кримінального покарання У такому контексті висловлювання "злочин є суспільно небезпечним діянням" перетворюється у висловлювання "Діяння, яке заборонене кримінальним законодавством, є суспільно небезпечним" Таким чином, термін "суспільно небезпечне діяння" у правовому контексті змінює свій денотат і смисл і набуває явно виражений юридичний характер.

Усе це свідчить про те, що терміни "злочин" і "суспільно небезпечне діяння" мають зовсім інші значення в соціологічному і правовому контекстах Парадокс суспільної небезпечності діяння виникає саме у випадку, коли ці контексти змішуються.

Окрім вимірів знакового процесу розрізняють також його рівні. На першому рвші знакового процесу інтерпретатор безпосередньо включений у знаковий процес. На другому рівні він абстрагується від своєї участі у знаковому процесі та робить спробу дослідити його структуру на іншому, більш високому теоретичному рівні. Таких рівнів знакових процесів може бути нескінчена кількість. Кожний з них представляє різні рівні абстракції при розгляді одного й того ж знакового процесу

86

три - Бог-отець, Бог-син та Бог-святий дух? Але він мудро уникнув цієї пастки, показав мені у відповідь кулак. Бог єдиний у трьох особах

Тоді я показав йому вишню: говорячи, життя солодке, як цей плід Але він знову посрамив мене, з'ївши аґрус, він сказав цим ні, життя краще, ніж солодкий плід, воно ще й з кислинкою, а це робить його ціннішим! Насправді він наймудрший із усіх богословів, яких я знав будь-коли"

"Чи правильно мудрець розповів про вашу суперечку?" - запитали у вікінга - "Я і не думав говорити про Бога, - здивовано відповів він. - Просто цей нахаба показав мені один палець, натякаючи, шо у мене лише одне око, а я ще й намагаюся з ним сперечатися

Я показав йому два пальці, мій один коштує твоїх двох. Тоді вш показав мені три пальці, мов, кинь ти свої жарти: у нас двох лише три ока.

Пі п мені залишалося робити? Я показав йому кулак¹ таких, мов, мудреців можуть навчити не слова, а тільки це. Вщ відповів мені' да я з"ш тебе, неначе цю вишню, а кістки, як цю вишневу кісточку, виплюну на землю. Тоді я проковтнув аґрус, щоб він зрозумів, шо я і кісток від нього не залишу, а з"їм його повністю!"

У наведеному прикладі наявні лише два виміри знакового процесу (суперечки): синтаксичний і прагматичний. Кожний із супротивників бачив взаємозв"язок між знаками, які застосовувалися в процесі суперечки, тобто синтаксичний вимір був наявним. Далі, кожний із супротивників певним чином сприймав знаки іншого і витлумачував їх, тобто наявний прагматичний вимір. Однак у даній ситуації відсутній семантичний вимір, бо відсутні загальновживані значення, які одночасно могли б приписуватися співрозмовниками знакам, які вони застосовували в процесі бесіди.

Відповідно до трьох вимірів знакового процесу виділяють три основні розділи семіотики як науки: синтаксис (синтактику), семантику і прагматику. Такі ж самі розділи можна виділити і в логічній семіотиці, тільки тут їх називають логічний синтаксис, логічна семантика і логічна прагматика.