Засновки - це вихідні відомі знання, на Які спирається людина, намагаючись щось обгрунтувати, А висновок - це нове знання, яке виводиться за допомогою певних логічних правил із засновків.

Класичний приклад міркування, який наводиться майже в усіх підручниках з логіки ще з часів середньовіччя, такий;

Усі люди смертні. Сократ - людина. Отже, Сократ є смертним.

Висловлювання, що стоять над рискою - засновки міркування, а висловлювання, що стоїть під рискою - його висновок.

Звичайно у житті ми ніколи так не міркуємо. Уявіть собі, що ваш співрозмовник починає таким чином обґрунтовувати власну точку зору. Скоріше за все вас це здивує і ви спробуєте дати йому відповідну пораду щодо його способу міркування. Як правило, в процесах реальної комунікації між людьми ми опускаємо деякі засновки, а іноді навіть і висновки міркувань, тобто скорочуємо їх.

Однак якщо ви хочете грамотно розкритикувати точку зору супротивника, виявити помилки, які наявні в його міркуваннях, побудувати обгрунтоване спростування його позиції з якогось питання, перш за все ви повинні вміти відновляти міркування у повному вигляді, тобто вміти з"ясувати усі засновки і висновки міркувань співрозмовника

З першого погляду здається, що нічого складного в такій елементарній логічній операції немає. Однак, як показує досвід, дуже багато людей не тільки не

70

некласичною логікою полягає у тому, щоб повніше описати ті види міркувань, які не були розглянуті в класичній логіці.

Історичні етапи

розвитку логічного знання

 

 

Традиційний етап Часові рамки: 4 ст. до н.е - друга пол. 19ст. Засновник: Арістотєль

Сучасний етап Часові  рамки:   друга пол. 19ст. - до нашого часу

Засновник: Г.Лейбниць
Етапи     розвитку:

класична логіка;

Цей матеріал ви можете подивитися більш докладно у підручнику Хоменко І.В. Логіка - юристам. К, 1997. - С. 9-15 (теорія), С.249 (практика).

Контрольні запитання

1. Які історичні етапи розвитку логічного знання ви знаєте? їх
хронологія?

2. Хто є засновником традиційної логіки? Що ви можете про нього
розповісти?

3. Хто є засновником сучасної логіки? Що ви можете про нього
розповісти?

 

5. Які характерні ознаки традиційного етапу у розвитку логіки?

6. Які характерні ознаки сучасного етапу у розвитку логіки?

7. Назвіть основні розділи сучасної логіки. Які з них тісно пов'язані із
правовим знанням?

73

Логіка як наука навчає людину міркувати, однак вона звичайно не всесильна. Так, наприклад, за допомогою логічних методів не можна встановити істинність або хибність засновків та висновків міркувань, що наводять люди. Логіка лише дає відповідь на питання правильно чи неправильно побудоване те чи інше міркування. її не цікавить про що ми з вами міркуємо, тобто зміст наших міркувань, предметом її уваги є те, як ми міркуємо, тобто форма наших міркувань.

Виразити логічну форму міркування за допомогою природної мови практично неможливо. І на це є багато причин. Одна з них (мабуть найголовніша) полягає в тому, що люди, як правило, не можуть абстрагуватися від змісту мовних виразів, які вони застосовують у процесах мислення або комунікації з іншими людьми.

Для того щоб наведені 1 фактори не впливали на визначення структури, форми певного міркування в логіці застосовується метод, який отримав назву методу формалізації. За його допомогою мовні вирази, що входять до складу міркування замінюються на відповідні символи, за якими закріплююється певне значення.

Так, наприклад, якщо замінити прості висловлювання, що входять до складу міркування Сократа, розглянутого вище, певними символами, то його логічна форма буде мати такий вигляд:

Якщо А, то В. Якщо не А, то В. А або не А. Отже, В.

За такою схемою можна побудувати велику кількість різноманітних за змістом міркувань. Підставте замість А та В свої висловлювання і ви отримуєте власне міркування, яке за змістом буде відрізнятися від міркування Сократа, але за формою, схемою вони будуть однаковими.

Основна задача логіки як раз і полягає в тому, щоб досліджувати різноманітні схеми, форми міркувань, виявляти серед них правильні і неправильні, а в неправильних міркуваннях з'ясовувати логічні помилки, що припускаються.

72

вміють цього робити, а навіть не замислюються над цим. У результаті ми маємо дискусії, де кожний учасник говорить про своє, бо сприймає міркування співрозмовника як певний потік слів, навіть не намагаючись проаналізувати його. Давайте для прикладу розглянемо випадок із життя давньогрецького філософа Сократа. Одного разу до нього прийшов молодий чоловік за порадою. Його цікавило питання: "Чи слід йому вже одружуватися?". Сократ подивився на нього і відповів: "Одружишся ти чи не одружишся, все одно розкаєшсяГ. Довго розмірковував молодий чоловік, щоб з"ясувати що мав на увазі Сократ. Спробуємо разом з ним відновити міркування давньогрецького філософа у повному вигляді, тобто з"ясуємо усі його засновки і висновок Але перш ніж ви приступите до роботи одне зауваження: не намагайтеся, виконуючи це завдання, наводити свої власні думки щодо одруження, пам"ятайте нас цікавить лише точка зору Сократа А тепер правильна відповідь. Повне міркування Сократа виглядає таким чином:

Якщо ти одружишся, то розкаєшся. Якщо ти не одружишся, то розкаєшся. Ти одружишся або не одружишся.

Отже, ти розкаєшся.

Ще один приклад. Свого часу давньоримський філософ Лукрецш Кар, автор відомої книга "Про природу речей", навів таке міркування: " Те, up змнююється, руйнується і, отже, гине". Відновимо його у повному вигляді. Що змінюється, то руйнується. Що руйнується, то гине. Отже, що змінюється, то гине.

Ми розглядали не дуже великі міркування і у вас був час подумати над ними. Уявіть тепер собі, що йде усна дискусія, диспут, полеміка. Співрозмовники можуть наюдити для обгрунтування власної позиції з певного питання значно більші міркування. Це може бути навіть не одне міркування, а ціла низка міркувань. Якщо ви володієте логічним прийомом відновляти міркування у повному вигляді і можете чітко з"ясувати з чого виходив ваш супротивник і до чого він прийшов, то звичайно у вас буде більше шансів розібратися у суті питання і юнець-кінцем виграти суперечку.

75

Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»

Основні терміни:

Знак, знаки-копії (іконічні знаки), зшки-символи, знаки-ііщекси, семіотика, дескриптивна семіотика, теоретична семіотика, лінгвістична семіотика, логічна семіотика, знаковий процес, знаковий засіб, значення, інтерпретанта, інтерпретатор, виміри семіозису, логічний синтаксис. Логічна семантика, логічна прагматика, рівні знакового процесу, об'єктна мова, метамова

Визначення терміте можна знайти у розділі «Словник основних терміте логіки».

2.1. Семіотика як наука про знаки

Ми живемо у знаковому світі. Навколо нас знаки і навіть ми самі також можемо виступати знаками для інших людей. Розрізняють різноманітні види знаків (знаки-копії, знаки-символи, знаки-індекси, мовні знаки, немовні знаки тощо). Так, наприклад, будь-який текст може виступати як сукупність мовних знаків, а звідси випливає, що і міркування як певний текст можна розглядати як ланцюжок знаків.