Характеристика підходів до проектування ісм

Відповідно до РД 50-680-88,

Інформаційна система (ІС) являє собою організаційно-технічну систему, яка забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво і т.ін.) або їх сполученнях.

Інформаційна система менеджменту (ІСМ) являє собою різновид ІС, її конкретизацію щодо області застосування, тобто менеджменту.

Основними підходами до проектування інформаційних систем менеджменту є функціональний підхід, об’єктно-орієнтований підхід, процесно-орієнтований підхід.

За функціонального підходу проблемна область менеджменту поділяється на окремі функціональні частини, які далі автоматизуються у вигляді функціональних підсистем ІСМ, блоків задач і окремих задач. По суті функціональні задачі ІС відповідають конкретним функціям користувача. Функціональний підхід до розробки інформаційних систем породжує низку проблем:

програмне забезпечення здебільшого поділяється на громіздкі структури, причому останні є реалізацією функціональних частин проблемної області і їх важко модифікувати;

програмний код (тексти) дублюється при реалізації подібних одна до одної функцій у різних програмах;

важко перевірити правильність виконання подібних одна до одної функцій, що локалізовані у різних частинах системи.

Об'єктно-орієнтований підхід (ООП) передбачає проектування інформаційної системи як сукупності об'єктів, що взаємодіють один з одним, є екземплярами певного класу, причому класи створюють ієрархію. ООП відображає топологію нових мов високого рівня, як-от: Smalltalk, Object Pascal, C++, Ada тощо. Ці мови забезпечують можливість багаторазового використання створених раніше програмних компонентів, що полегшує поцес створення і налагодження програмного забезпечення ІС. Це стає можливим завдяки тому, що дані і операції розглядаються пов'язаними в одне ціле і приховані в окремих модулях - об'єктах, доступ до яких здійснюється за допомогою певних інтерфейсів. Перевага такого підходу полягає у тому, що дані захищаються від прямого доступу, а тому довільні зміни у внутрішньому поданні якоїсь структури даних не впливають на решту модулів, якщо не змінюється інтерфейс.

Принциповим питанням у об'єктно-орієнтованому підході є визначення об'єктів (класів об'єктів), важливих для проектованої ІС. Ідентифікація об'єктів здійснюється за допомогою аналізу характеристик проблемної області і включає розпізнавання доречних інформаційних об'єктів, а також їх властивостей, функцій та подій, що стосуються розв'язуваної задачі. Основними принципами ООП є абстрагування, обмеження доступу, модульність, ієрархічність, типізація, паралелізм, стійкість.

Процесно-орієнтований підхід до створення ІСМ передбачає дослідження і автоматизацію бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві. Під бізнес-процесом розуміється множина у просторі і послідовність в часі внутрішніх видів діяльності підприємства (організації), яка закінчується реалізацією потрібного клієнту продукту або послуги. Процеси пронизують функціональну структуру підприємства і, якщо остання є миттєвим відбитком підприємства, на якому можна бачити лише розподіл відповідальності між підрозділами (працівниками), то структура і послідовність процесів відображають взаємодію підрозділів під час виробництва і реалізації продукту (послуги). З точки зору управління підприємством такий підхід точніше відображає і характеризує особливості і зміст діяльності.

 

Життєвий цикл ІСМ

Сукупність стадій і етапів, що проходить ІСМ у своєму розвитку від моменту ухвалення рішення про створення системи до моменту припинення її функціонування, називається життєвим циклом ІСМ.

Життєвий цикл розробки ІСМ зазвичай включає такі стадії:

Планування й аналіз вимог (передпроектна стадія) - системний аналіз. Дослідження й аналіз існуючої інформаційної системи, визначення вимог до утворюваної ІСМ, оформлення техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) і технічного завдання (ТЗ) на розробку ІСМ.

Проектування (технічне проектування, логічне проектування). Розробка у відповідності до визначених вимог складу функцій, що підлягають автоматизації, (функціональна архітектура) і складу забезпечувальних підсистем (системна архітектура), оформлення технічного проекту ІСМ.

Реалізація (робоче проектування, фізичне проектування, програмування). Розробка і настроювання програм, наповнення баз даних, створення робочих інструкцій для персоналу, оформлення робочого проекту.

Впровадження (тестування, дослідна експлуатація). Комплексне налагодження підсистем ІСМ, навчання персоналу, поетапне впровадження ІСМ в експлуатацію у підрозділах економічного об’єкта, оформлення акту про приймально-здавальні випробування ІСМ.

Експлуатація ІСМ (супроводження, модернізація). Збір рекламацій і статистики про функціонування ІСМ, виправлення помилок і недоробок, оформлення вимог до модернізації ІСМ і її виконання.

Розвиток технологій проектування інформаційних систем обумовлював зміну моделей життєвого циклу, що визначають порядок виконання стадій і етапів. Серед відомих моделей життєвого циклу можна виділити такі:

каскадна модель (до 1970-х років) - послідовний перехід
 на наступний етап після завершення попереднього;

ітераційна модель (1970-і - 1980-і роки) - з ітераційними поверненнями на попередні етапи після виконання чергового етапу;

спіральна модель (1980-і - 1990-і роки) - прототипна модель, що передбачає поступове розширення прототипу ІСМ.

Каскадна модель. Ця модель життєвого циклу характерна для автоматизації відокремлених незв’язаних задач, що не потребує інформаційної інтеграції і сумісності, програмного, технічного й організаційного сполучення з іншими системами. Для рішення окремих задач каскадна модель життєвого циклу є прийнятною щодо термінів розробки і надійності. Але її застосування до великих і складних систем через велику тривалість процесу проектування призводить до невідповідності проектних рішень вимогам, що з часом змінюються, а отже, до неможливості практичної реалізації проектів.

Ітераційна модель. Відповідає підходу («знизу -у гору») до проектування, за якого проектні рішення, одержувані при реалізації окремих задач, ув’язуються в комплексну інформаційну систему. Коли неузгоджені проектні рішення по окремих задачах комплектуються в загальні системні рішення, виникає потреба в перегляді раніше сформульованих вимог і виконаних розробок, що обумовлює необхідність ітераційних повернень до попередніх стадій. Недоліками ітераційної моделі є: неузгодженості у виконаних проектних рішеннях і документації; складність використання проектної документації; заплутаність функціональної і системної архітектури створеної ІСМ та її погана життєздатність.

Спіральна модель. Передбачає підхід до організації проектування ІСМ «згори-униз», коли спочатку визначається склад функціональних підсистем, а потім постановка окремих задач. Відповідно спочатку розробляються такі загальносистемні питання, як організація інтегрованої бази даних, технологія збору, передачі й накопичення інформації тощо, після чого визначається технологія рішення конкретних задач. У рамках комплексів задач програмування здійснюється у напрямку від головних програмних модулів до окремих функціональних модулів. При цьому в першу чергу розв’язуються питання взаємодії інтерфейсів програмних модулів між собою і з базою даних, а в другу - реалізації алгоритмів.

В основі спіральної моделі життєвого циклу лежить застосування прототипной технології або RAD-технології швидкої розробки прикладних програм (rapid application development). Відповідно до цієї технології спочатку створюється програмний прототип інформаційної системи, що реалізує її інтерфейсні функції і дає змогу перевірити відповідність функціональних особливостей системи вимогам замовника. Подальша робота полягає у розширенні і деталізації програмних прототипів. Перевагами прототипної технології є зменшення кількості ітерацій, а також помилок і невідповідностей між деталями проекту; скорочення терміну проектування ІСМ; спрощення створення проектної документації.

 

Технології проектування ІСМ

Під проектуванням ІСМ розуміють процес послідовної формалізації проектних рішень на різноманітних стадіях життєвого циклу ІСМ.

Проект ІСМ являє собою проектно-конструкторську і технологічну документацію, що містить опис проектних рішень зі створення й експлуатації ІСМ у конкретному програмно-технічному середовищі.

Об’єктами проектування ІСМ є окремі елементи або комплекси елементів функціональних і забезпечувальних частин інформаційної системи. Серед функціональних елементів зазвичай виділяють задачі, комплекси задач і функції керування. У складі забезпечувальної частини об’єктами проектування є елементи інформаційного, програмного і технічного забезпечення системи.