Управління запасами на підприємстві за допомогою моделей авс-, хyz- аналізу

 

У практичній діяльності підприємств для виконання наміченої виробничої програми заготовляється багато видів ресурсів. Якщо порівнювати вартість окремих ресурсів із загальною вартістю всіх, то вони мають різну частку. В моделі АВС всі ресурси поділяють на три класи: А, В та С. До класу А відносять по черзі (в порядку зменшення частки) ресурси доти, доки загальна частка сукупності ресурсів не досягне 80 %. До класу В відносять так само наступні ресурси, доки їх загальна частка в загальній потребі ресурсів не досягне 15 % і до класу С відносять види ресурсів не віднесені до класів А та В.

 Наприклад, до А-деталей належать ті, які займають 75% від загального обороту, В-деталей - 20% і С-деталей - 5% від обороту. Така класифікація дозволяє виявити, яким видам матеріалів (А-види) чи яким постачальникам (А-постачальникам) необхідно приділяти особливу увагу, що дозволить суттєво підвищити ефективність закупівельної діяльності. За цією системою група А підлягає найбільш ретельному контролю, групі В приділяється менше уваги (порівняно з групою А),' за С-групою - контроль послаблений.(16, с. 374)

Класифікація постачальників теж здійснюється в розрізі А-, В-, С-груп (згідно з питомою вагою в загальному обороті) (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2

Класифікація постачальників

Група постачальників	Питома вага в обороті (вартісна характеристика), %	Питома вага в загальній кількості постачальників (кількісна характеристика), %
А	75	5
В	20	20
С	5	75

 

Для групування постачальників слід використовувати інформацію, що відображається в системі фінансового обліку і стосується розрахунків із постачальниками. Зокрема, на основі АВС- аналізу можна встановити, що 5% підприємств забезпечують 75% обороту, 20% підприємств забезпечують 20% обороту і 75% підприємств - 5% обороту.

 Аналогічну класифікацію проводять за тими видами сировини та матеріалів, які підлягають постачанню. Згідно з цим методом кількісні значення АВС-матеріалів (5%; 20%; 75%) відповідають вартісним значенням обороту (75%, 20% та 5%).

 На основі АВС-аналізу можна визначити, які види сировини та матеріалів потребують особливої уваги, тобто в першу чергу А-види, потім В-види і насамкінець С-види, якщо за мету поставити мінімізацію затрат у процесі постачання.

Встановлення нових пріоритетів у разі використання АВС-аналізу дає змогу розробити конкретні заходи, до яких для А-видів матеріалів можна віднести здійснення детальнішого аналізу структури затрат та цін, 100% контроль запасів, організацію особистих зустрічей з постачальниками А-видів матеріалів, точніше визначення страхових запасів, використання функціонально-вартісного аналізу.

Для С-матеріалів слід розробляти заходи, спрямовані на спрощення оформлення замовлень, контролю запасів та ведення складського обліку, використання великих партій замовлень.

В-матеріали займають проміжне місце між А- та С-деталями і можуть наближатися або до А- або до С-деталей, тому заходи, які належить здійснити, залежать від конкретної ситуації.

АВС-аналіз використовують під час дослідження затрат у процесі постачання за елементами, місцями виникнення та об'єктами калькулювання. На підставі АВС-аналізу можна визначити, яким деталям, матеріалам та постачальникам необхідно приділяти максимальну увагу. Найбільша увага, яка буде приділена А-деталям та А-постачальникам, забезпечить підприємству максимальний ефект та економію часу. Адже не всі постачальники та види сировини і матеріалів однаково вигідні з точки зору ефективності діяльності підприємства.

Оптимізують процес постачання на усвідомленні економічної значимості видів сировини та матеріалів залежно від специфіки їх використання. Скористаємося АВС-аналізом (табл. 2.3).

Таблиця 2.3