Характеристики інженерного обладнання

Електропостачання підприємства здійснюється лініями електропередач від РЕМ до ЦРП і трансформаторних підстанцій цехів напругою до 10 кВт, а потім лініями електропередач з напругою 4 кВт. Освітлювально-силову мережу напругою 220/380В може бути відключено черговим персоналом об’єкта від загального розподільчого щита, який знаходиться безпосередньо в цеху ламінування. Аварійне освітлення відсутнє.

Опалення водяне центральне - система трубопроводів водяного опалення діаметром 200 мм, довжина 2,5 км, тиск 4,5 Атм.

Загальнообмінна вентиляція в будівлі цеху ламінування - природна.

Прогнозування розвитку пожежі - шляхами розповсюдження вогню можуть бути готова сировина, меблі, обладнання та оздоблення приміщень, а також через високотемпературні конвективні потоки можливе виникнення розповсюдження вогню крізь дверні прорізи. В умовах швидкого розповсюдження диму по коридорах та приміщеннях будівлі організація евакуації та рятування людей є першочерговим завданням.

Шляхи евакуації - для евакуації людей та матеріальних цінностей з цеху ламінування застосовують дверні пройми.

Водопостачання

Внутрішнє - в будівлі цеху ламінування встановлено ПК з напівгайками типу "Богданова" діаметром 51 мм.. Тиск у внутрішньому протипожежному водопостачанні 2-3 Атм.

Зовнішнє - від власної кільцевої водопровідної мережі діаметром 150 мм, на якій розташовано 49 ПГ. Тиск води у водопровідній мережі - 5 Атм, що складає водовіддачу 105 л/с і забезпечить роботу 2-х пожежних автомобілів.

Найближче вододжерело розташоване за межами підприємства р. Замчисько на відстані 180 метрів.

Характеристика технологічного процесу:

Костопільський деревообробний завод розміщений на окремій території. Він має розвантажувально-навантажувальні майданчики із залізничними під'їздами, де розташовані склади круглої деревини та склади готових виробів. Технологічний процес переробки деревини досить різноманітний і складатися з багатьох загальних операцій. Колоди деревини після очищення надходять до лісопильних цехів, де їх розпилюють на дошки або бруски. Після цього їх висушують або виготовляють з них заготовки для деталей. Деталі надходять до складальних цехів або відділень, де з них виготовляють необхідні вироби. Після складання вироби направляють на обробку та ламінування.

На території деревообробного заводу функціонує цех з виготовлення дерево-стружкових та деревоволокнистих плит, в яких установлені бункери для подрібненої деревини, змішувальні камери конвеєри для формування плит, етажерки з металевими піддонами, заповненими подрібненою деревиною, що оброблена клеєм, парові преси та інше обладнання.

Лісопильні цехи розміщені у одноповерхових будівлях з підвалами,які пристосовують для збирання тирси трісок та кори під час розпилювання круглої деревини. З цих приміщень тирсу системами пневмотранспорту подають до циклонів та бункерів цехів з виготовлення деревно-стружкових та дерево-волокнистих плит або на склади утилізації.

Деревно-стружкові плити (ДСП) - виготовляються з відходів лісопиляння, деревообробки й фанерного виробництва, це як правило дрібна і дуже дрібна стружки, яка при додаванні до неї штучної смоли (в якості сполучного компонента) при високій температурі і сильному тиску пресується в плиту. Застосовується стружка наступних порід дерев: сосна, ялиця, ялина, тополя, вільха, бук і береза. Стружку виготовляють спеціально з тонких стовбурів і гілок або з відходів деревообробної промисловості. Стружки повинні бути завжди розташовані строго паралельно площині плити.

Якщо уважно розглянути відходи деревно-стружкових плит, то неважко переконатися, що вони відмінні за структурою. Так, є одношарові плити, які пресуються з стружки тільки одного розміру і відрізняються досить грубою поверхнею. Тришарова плита включає в себе середній шар з грубої стружки і два покривних - з тоншою і щільніше спресованої стружки. У п'ятишаровій плиті між середнім і покривними шарами знаходиться ще один шар.

Повнотілі деревні матеріали ДСП випускаються товщиною в діапазоні від 8-25 мм, пустотні - від 23 до 120 мм при розмірі від 1250 х 1850.

У якості сполучного матеріалу для пресованої стружки використовуються штучні смоли, цемент або магнезит.

Дерев’яно-волокнисті плити (ДВП) - Матеріалом для виробництва ДВП служить перемелена на волокна деревина, а також відходи деревообробки (стружка, тріска, деревний пил), які змішуються з клеєм і потім спресовуються при високій температурі під тиском з додаванням синтетичних смол, парафіну, церезину, антисептиків та інших речовин.

У залежності від середовища, в якому здійснюється формування ДВП, способи виробництва плит ділять на «мокрий» і «сухий».

У першому випадку сировину розмочують у великій кількості води. У цю масу додають різні речовини, в залежності від необхідних характеристик майбутніх плит (водні емульсії синтетичних смол, емульсії з парафіну, каніфолі, бітуму, антисептики, азбест, гіпс), після чого формують листи. Далі масу зневоднюють, ущільнюють і розрізають на плити, знову спресовують і висушують. Одна сторона отриманих плит шліфується, а друга кешується або ламінується.

При «сухому» методі сполучні речовини (в основному, синтетичні смоли) додаються у формувальну суміш у сухому вигляді, а процес пресування відбувається при більш високій температурі і при меншому тиску, ніж при «мокрому» способі. У результаті виходять гладкі з обох сторін плити з більш пористою і пухкою структурою.

Розміри плит: довжина 1200-5500 мм, ширина 1000-2140 мм, товщина 2,5-12 мм.

Ламінування - облицювання плівками на основі паперів, просочених ламіновими смолами, які тверднуть під впливом високих температур і тисків. Дане покриття має стійкість до подряпин, впливу хімічних реактивів, і є аналогом декоративного паперово-шаруватого пластику (ДБСП), що виготовляє за подібною технологією й називається в Німеччині ламінатом.

Каширування - облицювання деревної плити полімерною плівкою або паперово-смоляною плівкою з повною поліконденсацією смоли й наступним нанесенням слою лакофарбового матеріалу. Часто ці плівки узагальнюють однією назвою - плівка з фінішем-ефектом. Закріплення плівки на плиті відбувається за допомогою клею, який наноситься на плиту або на плівку в технологічному процесі облицювання.