Розрахунок технологічної собівартості токарної операції

 

Технологічний процес виготовлення кожної деталі можна спроектувати в декількох варіантах, які забезпечують виконання заданих технічних умов. Найбільш економічний варіант вибирають, співставляючи техніко-економічні показники, які характеризують ці варіанти. Повну оцінку варіантів проводять, порівнюючи собівартість виготовлення деталі.

    Враховуючи, що порівнянню підлягають окремі операції (або групи операцій), оцінку варіантів доцільно виконувати порівнянням технологічної собівартості виконання операції. Розрахунок собівартості виготовлення деталі можна здійснити методом прямого калькулювання або нормативним методом.

Розрахуємо собівартість для токарної операції 010 методом прямого калькулювання [40, c. 98-102]:

 

C₀=M+З+Е+І+А+П+О+Р,

 

де М – вартість заготовки;

З – заробітна платня робітника;

Е - затрати на електроенергію;

І - затрати на інструмент;

А - затрати на амортизаційні відраховування;

П - затрати на експлуатацію пристроїв

О - затрати на утримання обладнання;

Р – затрати на поточний ремонт.

1) Вартість заготовки:

вартість 1т Сталь 20 - складає 12000 грн.;

вартість деталі вагою 10,8 г = 1,3 грн.

2) Заробітну платню робітника визначають за трудомісткістю обробки у відповідності з діючою тарифною сіткою за формулою:

 , (грн.).

 

де - штучно-калькуляційний час на виконання операції, = 6,1 хв.;

-годинна тарифна ставка заробітної плати IV-го розряду верстатника =5 грн.

- тарифний коефіцієнт, відповідний розряду робіт, = 1,1;

= 0,56(грн.).

3) Затрати на електроенергію:

 

,

 

де - встановлена потужність електродвигунів верстата, кВт.

Для токарного станка 16K20 = 10 кВт.

- коефіцієнт використання потужності електродвигуна, = 0,5;

- основний технологічний час на дану операцію, хв, = 0,4хв.;

- коефіцієнт, який враховує втрати в електромережі, =0,96;

- коефіцієнт корисної дії електродвигунів, = 0,95;

- ціна 1 кВт год. електроенергії, = 0,35 гр.

Отже = 0,013 (грн.).

4) Затрати на різальний інструмент

 

,

 

де - початкова вартість інструмента, грн.;

- загальний час експлуатації, хв.;

- штучний час операції, = 5.8 хв.

- затрати на переточку до повного спрацювання інструментів;

 

,

 

де n – кількість проточок до повного спрацювання інструмента;

- нормативний час на одну заточку, хв.;

- заробітна плата заточника за 1 хв з нарахуваннями по соцстраху, грн.

Іншим способом затрати на різальний інструмент можна визначити за одиницю його роботи. Вартість роботи різального інструменту за:

1 хв. = 0,2 грн.; = 0,4;

=0,08 (грн.).

Затрати по експлуатації вимірювальних інструментів малі, тому при розрахунках економічної ефективності їх можна не враховувати.

Затрати на експлуатацію пристроїв (виготовлення оправки)

 

,

 

C_з – загальна вартість пристрою (гр.) по фактичній або плановій оцінці;

К_з – коеф. збільшення вартості за рахунок поточного ремонту;

Ф – фонд часу обладнання, станко-хв..

C_з= 8,0 грн.; К_з=1;

= 0,0065 (грн.)

5) Втрати на амортизаційні відрахування:

,

 

де С_б – початкова балансова вартість обладнання, грн., С_б = 9400 грн.

Н – норма амортвідрахувань, %; Н= 11,6 %, N=500 шт.

= 2.18 (грн.).

Затрати на армотизацію на одиницю прдукції для однозмінної роботи:

 

,

 

де = 48.3 год., = 0,052 (грн.).

6) Затрати по утримуванню обладнання на одиницю прдукції:

 

,

 

де =500 шт.,

 

С₀= З₁+З₂+З₃+М,

 

де З₁,З₂,З₃ – частка заробітної плати верстатника, змащика, слюсаря, грн., М – вартість матеріалів.

Частка заробітної плати верстатника IV-го розряду:

 

З_1верст=Т_з  К,

 

де Т_з – тарифна годинна ставка заробітної плати наладчика IV-го розряду;

К – тарифний коефіцієнт, відповідний розряду робіт.

З_1верст=3  1,1= 3.3 (грн.).

Частка заробітної плати наладчика IV-го розряду:

З_2нал=Т_з  К= 3  1,375= 4,125 (грн.).

Вартість мастильних, обтирочних матеріалів, охолоджуючих рідин М=0,8 грн.

С₀=3,3+4,125+0,8=8,22 (грн.);

 

= = 0,016 (грн.).

 

7) Затрати на поточний ремонт обладнання Р складають 10% від балансової вартості С_б.

Р=0,1 9400= 940 (грн.), а відносно до виготовлення однієї деталі:

 

= 0,006 (грн.).

 

Технологічна собівартість токарної операції:

C₀=M+З+Е+І+А+П+О+Р=1,3+0,56+0,013+0,08+0,052+0,0065+0,016+0,006=2,03 (грн)

Висновки

Завданням на курсовий проект з предмету "Технологія приладобудування" було розробка технологічного процесу виготовлення гвинта. Даний проект включає в себе пояснювальну записку і графічну частину проекту.

В пояснювальній записці визначені - тип виробництва, вибрано спосіб одержання заготовки, вибрані бази та методи обробки поверхонь, встановлений оптимальний варіант технологічного процесу, розраховані припуски і режими різання, а також проведено нормування технологічного процесу.

В графічній частині розроблені: деталь-заготовка, операційні карти технологічного процесу.

Перелік посилань

1. В.В. Федак, Е.А. Кузьміна Методичні рекомендації по виконанню курсового проекту з курсу "Технологія приладобудування". - У.: В-во Електро, 1996.

2. А.Н. Оглоблин Основы токарного дела. - Машиностроение, 1974.

3. З.Н. Гулида Металорвжущие станки й инструменты. – М.; Высшая школа, 1976.

4. Руденко П.О Проектування технологічних процесів у машинобудуванні: Навч. Посібник.-К.: Вища шк., 1993.-414с.