Відомчий і громадський контроль за станом ОП

• 
  Оперативний (1 раз здійсн. огляд майстер, бригадир).
• 
  кожного структурного підрозділу(1 раз на тиждень).
• 
  контроль керівництва(не рідше 1 разу на місяць) – власник, головний інженер, нач. відділу ОП.

Відомчий контроль виражається в систематичній перевірці міністерствами і відомостями дотримання стандпртів, норм, правил і законодавства ОП на підлеглих їм п-ствах

Громадський контроль за станом ОП на п-ствах представляють проф. спілки при яких створюються комісії по ОП.

Ф-ції, права, завдання комісії по ОП.

• 
  де працюють >50 працівників;
• 
  керується зак-вом про працю, положеннями про ОП на п-стві;
• 
  захист законних прав, інтересів працівників з ОП;
• 
  підготовка рекомендацій власнику щодо профілактики виробничого травматизму;
• 
  вироблення щодо пропозицій колективного договору ОП
• 
  звертатись до власника щодо врегулювання відносин у сфері ОП
• 
  ступінь вени потерпілого винуватця НВ встановлює
• 
  розмір одноразової допомоги
• 
  знайомитись з б-я матеріалами ОП
• 
  вільний доступ на всі дільниці п-ства

15.Планування і фінансування заходів із ОП.

Здійснюється власником. Фонди створ. для фінансування ОП

Фонди фінансування:

• 
  галузевий
• 
  державний
• 
  регіональний (області)
• 
  під-ства(прибутки, гроші за штрафи)

Планування робіт з ОП:

• 
  перспективне (на тривалий відрізок часу)
• 
  поточне(протягом року)
• 
  оперативне(квартали, місяць)

16. Методи аналізу виробничого травматизму.

• 
  Статистичний

Коф. частоти

Кч=А*1000/Т

А – к-сть нещасних випадків

Т – к-сть працівників

коф. важкості

Кв=Д/А

Д – к-сть днів непрацездатності

Кзв=Кч*Кв

• 
  Топографічний – баз. на тому, що на плані п-ства відмічаються місця де стаються нещасні випадки.
• 
  Монографічний – баз. на детал. вивченні технологічних умов, умов праці, санітарно-гігієн. умови
• 
  Економічний – аналіз витрат, які викликані виробничим травматизмом.
• 
  Метод експертних оцінок – баз. на експертних висновках умов праці.

17. Класифікація причин виробничого травматизму.

• 
  організаційні: недоліки в навчанні, застосування небезпечних методів праці, порушення режиму праці та відпочинку, недостатній нагляд керівництва за виконанням робіт, низька дасципліна, незадов. планування робіт і утримання робочих місць, незастосув. засобів захисту.
• 
  технічні: недоліки технологій, обладнання, конструктивні дефекти, несправність засобів автоматизації, відсутність огороджень та блокувань.
• 
  Саніт.-гігієн.: незадов. мікроклімат, незадов. освітлення, підвищення шуму, вібрації...

18.Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я.

• 
  забезп. одноразова допомога при нещасному випадку
• 
  компенсації втраченого заробітку ОД=%мін де % - %втрати працездатності
• 
  якщо загинув працівник:
• 
  одноразова допомога на сімю: ОД=5РЗ

ОД=5РЗ+РЗП на кожного утриманця

• 
  відшкодування моральної шкоди

19.Шкідливі фактори в умовах виробництва.

Шкідливим фактором вважається виробничий фактор який призводить до захворювань або зменшенню працездатності.

Згідно з ГОСТ 12.0003-74

Шкідливі фактори:

• 
  Фізичні: рухомі машини і механізми, а також рухомі частини виробничого обладнання, підвищена запиленість і загазованість повітря, підвищена або низька температура, високій рівень шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку, пидвищений або низький тиск і його раптова зміна, підвищений рівень іонізуючого випромінювання, підвищене значення напруги в електромережах, електомагнітні випромінювання, відсутність або недостасність природнього світла, пагане освітлення роб. місця, підвищена яркість світла та ін...
• 
  Хімічні: хім. речовини, які по характкру впливу на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні... За шляхами проникнення в організм вони поділяються на проникаючі через органи дихання, органи травлення, через шкіру та слизову оболочку.
• 
  біологічні (бактерії, віруси) а такод мікроорганізми
• 
  психофізіологічні – фізичні перенавантаження, напруженість аналізаторів, монотонність праці, емоційні перенавантаження.

20. Заходи захисту від пилу, газів і парів.

Технічні – заміна токсичних речовин, нетоксичними або менш токсичними, автоматизація виробництва, дистанційне управління, герметизація обладнання, застосування вентиляцій.

Санітарно-гігієн. – систематичний контроль вмісту на токсичні речовини. Застосування засобів індивідуального захисту. Дотримання режиму та відпочинку.

Лікувально-профілактичні – проведення попередніх та періодичних мед. оглядів, профілакторне та санаторно-курортне лікування.

21.Метеорологічні умови виробничого середовища.

Вологість повітря, температура, швидкість руху повітря, теплове випромінювання, барометричний тиск.

Терморегуляція – підтримання температури тіла в межах 36-37