Аналіз перекладу скорочень та абревіатур на прикладі авіаційних текстів

Проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіаційних текстах

 

Часто перед перекладачем виникають різні проблеми при перекладі текстів різноманітної тематики, а особливо при перекладі фахових текстів, таких як авіаційні.

Необхідно виокремити ряд проблем, які виникають перед перекладачем, а саме:

Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок. Наприклад, українське скорочення АК позначає 10 понять:

- авіаційний компресор

- авіаційний корпус

- автомат Калашникова

- автомобільний кран

- адміністративний комітет

- антрацит кулак

- артилерійський компас

- артилерія корпуса

- астрономічний календар

- армійський корпус [53, с. 77].

1. Неважко помітити, що навіть в спеціальному тексті не завжди можна бути певним в правильності вибору скорочень. Як ми бачимо, деякі скорочення відносяться до одного й того ж тематичного поля – авіація та військова справа. В авіації такого типу скорочень існує безліч, і це складає певні труднощі для людини, яка не знайома з самою системою. Єдине, що може допомогти, це визначення контексту чи тематики тексту. Наприклад, чи стосується певне скорочення пасажирських перевезень чи льотного комплексу тощо [50, с. 81].

Наприклад: AIS – 1.aeronautical information and charts – аеронавігаційна інформація і карти; 2.aeronautical information service – служба аеронавігаційної інформації; 3.aircraft identification subfield – підполе розпізнавального індексу ПС; 4.alarm indication signal – сигнал тривоги.

2. Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному: AF – audio frequency – звукова частота, A\F – air fright – авіаційний вантаж; ag – air gap – повітряний проміжок, A\G – air-to-ground – повітря-земля; ATASS – air traffic audio simulation system – аудіовізуальна система імітації повітряного руху, ATAS – automated traffic advisory service – автоматизоване консультативне обслуговування повітряного руху.

Отже, в першу чергу перед перекладачем виникає проблема правильності вибору – можна просто вжити термін, що відноситься до потрібного тематичного поля, проте складність в тому що саме тематичне поле може ділитися на підсистеми [46, с. 198].

3. Як правило, абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця. Зустрічаються, проте і ті, які співпадають з повними словами з іншим значенням. В такому випадку можна говорити лише про омонімію – при співпадінні форми абревіатури з повною формою іншого слова, що не є обов’язково терміном взагалі: BITE – backward interworking telephone event – подія передавання телефонної сигнальної інформації, bite – кусати; CAT – civil air transport – цивільний повітряний транспорт, cat – кішка; COP – change – over point – пункт перемикання частоти зв’язку, cop – коп, поліцейський.

4. Також слід пам’ятати про те, що скорочення «старіють», як реалії чи терміни. Проте устарілі реалії і терміни зберігаються в мові, перетворюючись іноді в «рідковживані слова» і залишаються повнозначними елементами колориту, в той час як абревіатури виходять із вжитку взагалі; а якщо деякі з них ще вживаються, то вони слугують елементами своєрідної екзотики і як правило такі слова потребують пояснення чи розшифровування навіть для читачів оригіналу.

ACCID – notification of an aircraft accident – повідомлення про авіаційну подію – зараз ця абревіатура майже не використовується в авіації, вживають в основному кодове позначення 7700 чи 7500 [40, с. 141].