І. Вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Американська окупаційна політика в Японії

§ 2 вересня 1945 р. на лінкорі «Міссурі» представники Японії під­писали Акт про капітуляцію. За три дні на японські острови виса­дились американські війська. Так закінчилась Друга світова війна і почалась нова ера в історії Японії.

§ Американська окупаційна адміністрація діяла згідно з принципа­ми демократизації, демілітаризації, декартелізації Японії.

Парламент прийняв нову конституцію, розроблену американцями, яка набула чинності 3 травня 1947 р.

Згідно з конституцією,

ü імператор зрікався «божественного походження» і залишався символом держави. (Імператором був Хірохіто.)

ü У країні проголошувались усі демократичні права.

ü Згідно зі статтею 9 конституції Японії заборонялося створювати армію,

ü країна відмовлялася від війни як засобу вирішення суперечок між державами,

Відповідно до нової конституції було проведено вибори, на яких перемогу отримала Соціалістична партія Японії (СПЯ).

Політичний розвиток Японії.

На тлі економічного зростання відбулася політична стабіліза­ція життя країни.

Із 1955 р. при владі незмінно перебуває Лі­берально-демократична партія (ЛДП), яка у внутрішній політиці дотримується курсу на розвиток ліберальної демократії та соці­ально спрямованої економіки, у зовнішній — на співробітництво із США. Головною опозиційною партією є СПЯ, яка виступає за нейтралітет країни. У 1964 р. утворилась ще одна опозиційна партія — Каммейто, яка пропонує третій шлях розвитку краї­ни— з опорою на середній клас.

У 1970-ті рр. Японія вступила в смугу труднощів.

Оскільки з 1955 р. ЛДП незмінно перебувала при владі, питання про прем'єр-міністра фактично стало вирішуватись не в парламенті, а в самій партії.

У середині самої партії склалося кілька ворогуючих фракцій, які кулуарно вирішували питання про склад уряду. Так, виник сприятливий ґрунт для зловживань та корупції.

Найбільшим сканда­лом була справа «Локхід», яка закінчилася арештом і засудженням прем'єр-міністра Г. Танаки. Крім того, відбулася ще низка політич­них скандалів. Це послабило авторитет ЛДП.

У 1993 р. суперечки всередині ЛДП викликали розкол, і на парламентських виборах вона зазнала поразки. До влади прийшов блок опозиційних партій на чолі з Соціалістичною партією.

У той же час провідні партії країни зазнали розколу, який був зумовлений розбіжностями у визначенні подальшого розвитку країни. У 1996 р. ЛДП повернула собі посаду прем'єр-міністра, але колишньої могутності й авторитету вона вже не має.

 

 

Жахливою подією в історії Японії стали терористичні акти у 1994 і 1995 рр. у токійському метро членів екстремістської релігійної секти Аун Сенрікьо, під час яких загинуло 14 і було отруєно 5 тис. осіб.

 

Зовнішньополітичний курс Японії,

Цікаво знати

Після смерті Й. Сталіна у відносинах Японії з СРСР настало по­тепління.

У червні 1955 р. в Лондоні почалися радянсько-японські переговори.

Радянський уряд погодився передати Японії два південнокурильські острови — Хабомаї і Шикотан за умови остаточного врегулювання територіальних відносин між двома країнами.

Крім того, Радянський Союз зажадав виведення з японських островів американських військ. Японія відмовилась.

Тоді сторони домовилися відновити дипломатичні відносини, відклавши підписання мирного договору.

У жовтні 1956 р. японська делегація на чолі з прем'єр-міністром І. Хатоямою підписала у Москві спільну декларацію, яка передбачала

припинення стану війни між СРСР і Японією,

віднов­лення дипломатичних і консульських відносин.

Сторони домовилися усі суперечки вирішувати мирним шляхом,

утримуватися від загрози сили або її застосування,

про невтручання у внутрішні справи одна одної,

визнання права кожного на самооборону,

відмову від взаємних претензій, що є логічним продовженням існування стану війни.

СРСР підтримав прохання Японії стати членом ООН.

У 1957 р. між двома країнами було укладено торговельну угоду. Проте подальшого прогресу в розв'язанні територіальних проблем між двома країнами (з 1991 р. з Росією) до сьогодні так і не досягнуто.

 

II. ПІДСУМКИ УРОКУ

Зазнавши поразки у Другій світовій війні, японці зробили пра­вильний висновок. Відмовившись від експансіоністської зовнішньої політики, вони здійснили економічні, політичні реформи, які за­клали підвалини економічного процвітання і становлення демокра­тичного суспільства.

Тепер Японія — багата і процвітаюча держава, один із центрів світової економіки, науки і техніки, із розвинутою інфраструктурою, системами освіти, охорони здоров'я і соціаль­ного забезпечення. Японці зуміли поєднати зарубіжний досвід із традиційними для своєї країни цінностями, створивши унікальну японську модель розвитку.

 

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте тексти підручників: [9, § 31; 18, § 34; 22, с, 516—520; 24, § 69; 47, с. 243—250].

Виділіть основні етапи економічного розвитку Японії і дайте їм характеристику. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

 

 

ХІД УРОКУ

І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ