Шкала оцінок комунікативних і організаторських здібностей

 

К	К	Шкальна оцінка
0,1-0,45	0,2 - 0,55
0,46-0,55	0,56-0,65
0,56-0,65	0,66 - 0,70
0,66 - 0,75	0,71-0,80
0,76- 1,00	0,81-1,00

5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя

Під час аналізу отриманих результатів необхідно враховувати такі параметри:

1. Досліджуваний, який отримав оцінку 1, характеризується низь­ким рівнем вияву комунікативних та організаторських здібностей.

2. Досліджувані, які отримали оцінку 2, характеризуються рівнем вияву комунікативних та організаторських здібностей нижчим від се­реднього. Вони не прагнуть до спілкування, почуваються скуто в но­вій компанії, колективі, надають перевагу усамітненню, обмежують свої знайомства, відчувають труднощі при встановленні контакту з людьми і виступі перед аудиторією, погано орієнтуються у незнайо­мій ситуації, не відстоюють своєї думки, важко переживають образи, ініціативи у громадській діяльності не виявляють, у багатьох справах уникають приймати самостійні рішення.

3. Для досліджуваних, які отримали оцінку 3, характерний серед­ній рівень вияву комунікативних та організаторських здібностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх зна­йомих, відстоюють власну думку, планують свою роботу, однак по­тенціал їхніх здібностей не позначений високою стійкістю. Ця група досліджуваних потребує розвитку цих здібностей.

4. Досліджувані, які отримали оцінку 4, належать до групи з ви­соким рівнем вияву комунікативних та організаторських здібностей. Вони не губляться в новій ситуації, швидко знаходять друзів, постій­но прагнуть до розширення кола друзів, знайомих, займаються сус­пільною діяльністю, допомагають близьким та друзям, виявляють ініціативу у спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення у складних ситуаціях. Усе це вони роблять не з примусу, а з власної волі.

5. Досліджувані, які отримали оцінку 5, мають дуже високий рі­вень розвитку комунікативних та організаторських здібностей. Вони відчувають потребу в комунікативній та організаторській діяльності й активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у складних ситуаціях, невимушено поводять себе у новому колективі, ініціативні, схильні у важливій справі або в складній ситуації приймати самостійні рішен­ня, відстоювати свою думку і схиляти до неї своїх товаришів, можуть внести пожвавлення в будь-яку компанію, люблять організовувати різні ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони самі шукають ті справи, які задовольняли б їхню потребу в комуніка­ції та організаторській діяльності.

Підсумок Проаналізуйте результати лабораторної роботи та дайте відповіді па запитання:

Педагогічна психологія: Практикум

- яке значення мають організаторські та комунікативні здібності для різних видів (типів) професій? Дайте обґрунтовану відповідь;

- запропонуйте шляхи розвитку комунікативних та організатор­ських здібностей.

Теми для обговорення методом „Прес"

1. Яка роль педагога і педагогічної діяльності у сучасному суспіль­стві?

2. У чому полягає мистецтво виховання і педагогічний талант?

3. Як має одягатися та поводити себе педагог?

Практичні вправи

А. Прочитайте подані нижче висловлювання, які вчителі і батьки часто говорять підліткам і юнакам. Напишіть інші висловлювання, в яких модальність зобов'язаності перетвориться у модальність можли­вого при збереженні загального змісту висловлювання.

„Ми у твої роки жили значно гірше! Ти повинен цінувати піклу­вання старших".

„Скільки можна гуляти. Ти мусиш, нарешті, вчитись!"

„Ти постійно зриваєш мій урок. Ти маєш сидіти спокійно та уваж­но слухати!"

„Хто з вас розбив скло в класі? Ти повинен говорити правду!"

„Давай щоденник, я поставлю тобі двійку! Ти мусиш завжди мати зі собою щоденник!"

Б. Обери позицію

Учень успішно відповів біля дошки, отримав високу оцінку, але потім учитель помітив у нього шпаргалку. Як повести себе вчите­леві?

Варіанти рішень:

1. Забрати шпаргалку та виправити оцінку.

2. Зробити вигляд, що не помітив шпаргалки.

3. Присоромити його, але оцінку не змінювати.

4. Похвалити за добре підготовлену шпаргалку.

5. Сказати, що ця оцінка не буде враховуватися під час підведення підсумків чверті (півріччя, року), що її потрібно підтвердити.

6. Сказати: „Шкода, що не помітив шпаргалки, але не змінювати оцінки".

Самостійна робота студентів

1. Педагогічна праця - це:

5. Психологія педагогічної праці та особистості вчителя

а) діяльність дорослих членів суспільства, професійною метою
яких є виховання молодого покоління;

б) мистецтво;

в) мета-діяльність, яка спрямована у майбутнє;

г) виховний і навчальний вплив учителя на учнів, спрямований на
їхній особистісний, інтелектуальний і діяльнісний розвиток, який є
водночас основою саморозвитку та самовдосконалення.

2. Педагогічна діяльність має таку структуру:

а) мотиви, цілі і завдання; ^v

б) педагогічні дії, способи і засоби;

в) аналіз, оцінка і корекція дій та педагогічної діяльності загалом;

г) навчально-виховне завдання, мотиви, цілі, дії, способи, дії оці­
нювання, контролю, корекції продукту і процесу діяльності.

3. У структурній моделі вчителя виділяють:

а) цілетворення, педагогічне мислення та педагогічну рефлексію,
педагогічну спрямованість;

б) комбінація особистісних якостей і властивостей, що розгляда­
ються як педагогічні здібності;

в) педагогічний такт;

г) систему дій вчителя, яка спрямована на створення оптимальних
умов самостійного розвитку особистості дитини, її творчої самодіяль­
ності.

4. Педагогічні здібності - це:

а) складна і багатовимірна психологічна категорія;

б) „проекція педагогічної діяльності на особистість";

в) сукупність індивідуально-психологічних особливостей особис­
тості, які відповідають вимогам педагогічної діяльності і визначають
успіх в оволодінні цією діяльністю;

г) особливості особистості, які виявляються у швидкості і віднос­
ній легкості оволодіння певним досвідом.

5. До педагогічних здібностей відносять:

а) здібності передачі знань учням, здібності розуміти їх, спосте­
режливість, самостійний і творчий склад мислення, кмітливість учи­
теля, організаційні здібності;

б) здатність учителя викладати у доступній для учнів формі,
рефлексивно-гностичні здібності, серед них: розуміння вчителем
учня, інтерес до дітей, спостережливість за ними, виявлення твор­
чості у своїй діяльності, комунікативні здібності з вольовим впливом,
педагогічну вимогливість, педагогічний такт, здатність до організації

Педагогічна психологія: Практикум

учнівського колективу;

в) дидактичні, особистісні та організаційно-комунікативні; • т) організаторські, комунікативні, педагогічна спостережливість, педагогічний такт, сугестивні здібності, педагогічна уява, розподіл уваги.

6. Педагогічні здібності і педагогічні вміння - це поняття:

а) тотожні;

б) не тотожні;

в) не тотожні, але пов'язані між собою та взаємозумовлені;

г) є складниками здібностей.

7. Назвіть групи педагогічних умінь:

а) уміння бачити в педагогічній ситуації проблему і перетворити
її у завдання, уміння працювати над змістом, уміння вивчати стан
психічних функцій учнів, уміння добирати відповідні прийоми і фор­
ми навчання і виховання учнів, уміння використовувати психолого-
педагогічні знання;

б) уміння створювати умови психологічної безпеки у спілкуванні,
зрозуміти позицію іншого у спілкуванні, здійснювати переважно ор­
ганізаційний вплив, вміння брати на себе різні ролі, відмовитися від
корпоративного стереотипу „вчитель завжди має рацію";

в) вміння спостерігати, запам'ятовувати, шукати істотне у ситуаці­
ях, створювати образи, досконало володіти мовою, вміння розв'язувати
завдання, музичні, артистичні та інші;

г) вміння підтримувати стійку професійну позицію педагога, про­
тидіяти труднощам, уміння створювати перспективу свого професій­
ного розвитку, характеризувати знання учнів, оцінити стан вихова­
ності учнів і виховуваності.

8. Конгруентність у спілкуванні - це:

а) самоподання;

б) бажання бути зрозумілим, щирим і відвертим, завжди готовим
спілкуватися з учнями;

в) повна відповідність того, що людина пропонує з допомогою ін­
тонації, рухів тіла і голови, змісту його слів, внутрішнім спонукам;

г) здатність уявити, як учитель сприймається учнями, колегами,
батьками.

9. Демократичний стиль спілкування вчителя виявляється, коли:

а) розпорядження і заборони обговорюють у групі; -і

б) справи у такій атмосфері пущені на самовплив, лідер не дає вка­
зівок;

в) схвалення або негативні оцінки здійснюють у формі порад;

г) інструкції надають у формі пропозицій.

10. Знайдіть стилі, які виділені за такими критеріями: змістом пе­дагогічної діяльності, динамікою діяльності вчителя (гнучкість, стій­кість, вміння переключатися), результативністю (знання, вміння, на­вички та інтерес до предмета в учнів):

а) педагогічне спілкування, основане на взаємній захопленості су­
місною творчою діяльністю;

б) дружній стиль;

в) емоційно-методичний стиль (ЕМС);

г) розмірковувально-методичний стиль (РМС). і

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

1. Педагогічна діяльність має таку структуру:

а) мотиви, цілі і завдання;

б) педагогічні дії, способи і засоби;

в) аналіз, оцінка і корекція дій та педагогічної діяльності загалом;

г) навчально-виховне завдання, мотиви, цілі, дії і способи, дії оці­
нювання, контролю, корекції продукту і процесу діяльності.

2. Виховуваність - це:

а) вплив на вихованця всього суспільства, школи, сім'ї, літератури
і театру;

б) характеристика психічної діяльності вихованця, що виражаєть­
ся в готовності його здобувати досвід старших поколінь;

в) еластичність нервової системи і психіки;

г) процес засвоєння та активного відтворення соціального досві-

ДУ-

3. Педагогічні здібності - це:

а) складна і багатовимірна психологічна категорія;

б) „проекція педагогічної діяльності на особистість";

в) сукупність індивідуально-психологічних особливостей особис­
тості, які відповідають вимогам педагогічної діяльності і визначають
успіх в оволодінні цією діяльністю;

г) особливості особистості, які виявляються у швидкості і віднос­
ній легкості оволодіння певним досвідом.

4. У процесі виникнення і становлення якостей особистості виді­
ляють етапи:

а) зразки;

б) мотиви;

в) вибір форми поведінки та перехід її у звичну поведінку;

г) перетворення ідей, норм, вимог у стійкі вчинки.

5. Демократичний стиль спілкування вчителя виявляється, коли:

а) розпорядження і заборони обговорюють у групі;

б) справи у такій атмосфері пущені на самоплив, лідер не дає вка­
зівок;

в) схвалення або негативні оцінки здійснюють у формі порад;

г) інструкції надають у формі пропозицій.

6. Оберіть правила успішного спілкування з вихованцем:

а) організація необхідного досвіду, організація взаєморозуміння;

б) створення оптимальних і необхідних умов для нового циклу роз­
витку;

в) емпатичний спосіб спілкування, здатність проникати у внутріш­
ній світ вихованця, розуміння його;

г) цілковите прийняття вихованця, активне слухання, Я-повідом-
лення, вираження поваги і любові.

7. Конгруентність у спілкуванні - це:

а) самоподання;

б) бажання бути зрозумілим, щирим і відвертим, завжди готовим
спілкуватися з учнями;

в) повна відповідність того, що людина пропонує з допомогою ін­
тонації, рухів тіла і голови, змісту його слів, внутрішнім спонукам;

г) здатність уявити, як учитель сприймається учнями, колегами,
батьками.

8. Відхилення у поведінці називають:

а) егалітацією;

б) девіантністю;

в) делінквентністю;

г) акцентуаціями.

9. Критеріями вихованості учня є:

а) вияв моральних мотивів поведінки;

б) вміння адаптуватися до обставин;

в) сформованість певних рис особистості (колективізм і товарись­
ка допомога тощо);

г) стійка поведінка відповідно до моральних норм і правил з влас­
ної потреби.

10. Аналіз вчинку учня полягає:

а) у з'ясуванні мотивів;

б) у виявленні обставин і психічного стану учня;

в) в оцінюванні наслідків вчинку та напряму розвитку особистості
(негативний, позитивний);

г) в аналізі дій та якостей особистості і оцінюванні спрямованості
її розвитку.

(Оберіть три суттєві відповіді).