Основні напрямки ФВ дорослого населення.

При визначенні основних напрямів ФВ дорослого населення враховують наступні положення.

Завдання, які висуває перед ФК рухом державні органи управління. Зокрема у Цільовій комплексній програмі розвитку галузі ФВіС на1999-2005 рр. зазначено наступні завдання:

> сприяння духовному, фізичному розвитку молоді, виховання у неї почуття громадської свідомості та патріотизму, бажання активно сприяти утвердженню державності в Україні;

> забезпечення переорієнтації практичної діяльності галузі на розв’язання пріоритетної проблеми - зміцнення здоров’я населення засобами ФВ, ФКіС;

> інтереси різних груп населення - у ЦКП (1) (Цільова комплексна програма) ставиться завдання по створенню умов для задоволення потреб кожного громадянина України у зміцненні здоров’я, фізичному та духовному розвитку;

> характер трудової діяльності людей;

> умовами. в яких ФВ реалізується (клімато-географічні умови. матеріальна база, наявність кадрів і т.ін.).

У фізичному вихованні дорослих існують наступні напрямки:

¨ фізкультурно-гігієнічний напрям ФВ в побуті;

¨ оздоровчо-рекреативний напрям;

¨ загально-підготовчий напрям;

¨ спортивний;

¨ професійно-прикладний напрям;

¨ лікувальний фізкультурно-оздоровчий напрям;

¨ військово-прикладний напрям.

Фізкультурно-гігієнічний напрям може і повинен охоплювати все доросле населення, незалежно від статі і віку.

Його завдання - зміцнення здоров’я, збереження життєдіяльності і працездатності організму, відновлення життєвих сил після робочого дня. В умовах домашнього побуту повинна проводитись ранкова гігієнічна гімнастика, спеціально організовані прогулянки, процедури загартування; можна використовувати оздоровчий біг, ізда на велосипеді, заняття іншими вправами. Режим життя людини повинен бути гігієнічно виправданий.

Оздоровчо-рекреативний напрям охоплює працівників (тобто переважно осіб молодого та зрілого віку), він передбачає використання засобів ФК з метою організації змістовного дозвілля, активного відпочинку у вільний час - вихідні дні або у відпускний період.

Завдання: організація раціональної рухової активності, (РА) зміцнення здоров’я, загартування організму, підвищення працездатності.

Форми ФВ різноманітні:

~ масові фізкультурно-спортивні заходи у місцях масового відпочинку населення, спортивні ігри, рухливі ігри і забави за місцем проживання і відпочинку;

~ екскурсії, туристичні походи вихідного дня;

~ риболовля і мисливство, “тихе” мисливство (збір грибів, лікарських рослин і т.п.);

~ форми РА, притаманні для оздоровчих таборів різного типу;

~ індивідуальні форми РА у відповідності із інтересами і звичками.

Загально-підготовчий напрям передбачає заняття з ЗФП для осіб молодого і зрілого віку. Завдання: забезпечення високого рівня всебічної фізичної підготовленості і підтримка його впродовж багатьох років, зміцнення і збереження здоров’я, підвищення працездатності. ЗФП реалізується у формі секційних, групових або індивідуальних занять.

Спортивний напрям охоплює переважно осіб молодого віку і стосується масового (або базового) спорту. Завдання: досягнення певних спортивних результатів; набуття високого рівня всебічної фізичної підготовленості, зміцнення і збереження здоров’я, сприяння гармонічному вдосконаленню особистості. Форми занять - спеціалізовані заняття спортом в секціях КФК, ДСТ, приватних спортивних клубах.

Професійно-прикладний напрям охоплює осіб молодого та зрілого вік, зайнятих у сфері виробництва. Завдання: підвищення працездатності, зміцнення здоров’я. профілактика професійних захворювань, попередження травматизму на виробництві, покращення загального фізичного і емоційного стану людини. Форми ФВ у цьому напрямі використовуються у режимі робочого дня (ввідна гімнастика, фізкультпаузи, фізкультхвилинки, мікропаузи); у післяробочий час (профілактично-відновлювальна гімнастика, заняття у фізкультурно-оздоровчих центрах різного типу, санаторіях - профілакторіях і т.п.), та як спеціальні форми професійно-прикладної фізичної підготовки (5).

Лікувальний фізкультурно-реабілітаційний напрям охоплює порівняно вузьке коло людей, яке формується за медичними показниками. Він передбачає використання фізичних вправ в системі лікувальних заходів по відновленню здоров’я або окремих функцій, втрачених або погіршених внаслідок захворювань або травм.

Військово-прикладний напрям охоплює допризивну молодь і військовослужбовців і реалізується у вигляді військово-прикладної фізичної підготовки. ЇЇ специфічні особливості розглядаються у останній лекції з курсу ТіМ викладання ФВ.

 

76. Програмно-нормативні основи фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів І-ІI рівнів акредитації

До програмно-нормативних основ ФВ відносяться програмний матеріал, що відбирається і систематизується у відповідності із цільовими настановами, та нормативи, які встановлюються у чкості критеріїв фізичної підготовленості населення, які повинні бути досягнутими в наслідок ФВ. В більшості країн світу функціонування фізкультурного руху забезпечується в першу чергу державними програмами розвитку ФВіС. У “Міжнародній Хартії ФВіС” зазначено, що програми ФВіС повинні відповідати потребам індивідума та суспільства. Що в цих програмах приорітет повинен надаватися знедоленим верствам суспільства.

На підставі державних програм формуються програми ФВ в системі освіти, в самодіяльному фізкультурному русі. При цьому загальні нормативи фізичної підготовленості доповнюються навчально-контрольними та іншими нормативами.

 

77. Мета і завдання фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів І-ІI рівнів акредитації.

 

1. Мета і завдання ФВ студентів.

Найвищий період розвитку фізичної культури особистості – це життєвий цикл від 18 до 25 років. Переважно цей вік припадає на навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, це вік вибору професії, початку виробничої діяльності, становлення сімейного життя. Студентський період, по суті, остання можливість одержання мінімуму знань, вмінь і навичок з ФВ в рамках державної системи освіти. Надалі в житті (в професійній діяльності, побуті, сім’ї) піклування про рухову активність,

Сучасна орієнтація на творче засвоєння фізичної культури майбутнім спеціалістом вимагає впорядкованої системи дієвості на його інтелектуальну, емоційно-вольову і практичну діяльність. Це дозволяє говорити про фізичне виховання як важливий спосіб формування особистості, громадянина і майбутнього спеціаліста, цілеспрямований педагогічний процес залучення студентської молоді до цінностей загальнонародної фізичної культури.

Мета фізичного виховання у вищих навчальних закладах – формування фізичної культури особистості, створення умов для загальноосвітньої і професійної підготовки студентів та нарощування на цій основі інтелектуального, творчого і культурного багатства держави.

Досягнення цієї мети передбачає формування потребно-мотиваційного ядра фізичного виховання і самовиховання, систематичну фізкультурно-спортивну діяльність і розвиток фізичних здібностей.

Для досягнення мети фізичного виховання студентів передбачається комплексне вирішення наступних задач:

1. Формувати розуміння ролі фізичної культури в розвитку особистості і підготуванню її до професійної діяльності, мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, установлення на здоровий спосіб життя, фізичне вдосконалення і самовиховання, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом.

2. Формувати систему знань з фізичної культури та здорового способу життя, необхідних у процесі життєдіяльності, навчання, роботі, сімейному фізичному вихованні.

3. Оволодіти системою практичних умінь і навичок занять головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності, забезпечення, зберігання і зміцнення здоров’я, розвиток й удосконалення психофізичних можливостей, якостей і властивостей особистості;

4. Сприяти правильному формуванню і всебічному розвитку організму, профілактиці захворювань, забезпечити високий рівень фізичного стану і працездатності впродовж усього періоду навчання.

Набути досвід творчого використання фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності для досягнення особистих і професійних цілей