Правовий статус медичних працівників за законодавством України.

Статус -правова позиція громадянина або юридичної особи.

Право - встановлена державою та закріплена в законах і підзаконних актах міра можливої поведінки, що дає змоу кожному медичному та фарм. Працівнику обирати вид, форму і прийоми професійної діяльності при задоволеннііособистиз і сусп.. інтересів.

Медичні і фармацевтичні працівники мають право на:
	Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації
	Належні умови професійної діяльності
	Підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах
	Вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впро­вадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики
	Безоплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною І медичною інформацією, потрібною для виконання професійних обо-і в’язків
	Обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здо-' ров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з вико-нанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодав-і ством1
	Соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з вико-?: нанням професійних обов’язків {
	Встановлення у державних закладах охорони здоров’я посадових * окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному КМУ,
	Скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випад­ках, встановлених законодавством
	Пільгові умови пенсійного забезпечення
	Пільгове надання житла та забезпечення телефоном
	Безоплатне користування житлом з освітленням і опаленням тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацев­тичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, надан­ня пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомото- транспорту. Пільги на безоплатне користування житлом з опаленням та освітлен­ням надаються: — працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом праців­ника за попередні 6 міс. не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному КМУ; — пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний прибуток сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 міс. не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному КМУ
	Першочергове одержання лікувально-профілактичної допомоги і за­безпечення лікарськими та протезними засобами
	Створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій
	Судовий захист професійної честі та гідності
	Безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земель­ної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на тери­торії відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що при­ватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановле­них законом для ведення особистого селянського господарства. Дія пункту не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського гос­подарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господа­рства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону
	Лікарі дільничних лікарень та амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти, лікарі-педіатри та дільничні медсестри територіальних ділянок міських поліклінік, лікарі загальної практики (сімейні лікарі), завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік, лікарі (старші лікарі) та середній медичний пер­сонал виїзних станцій і відділень швидкої та невідкладної медичної допомоги, станцій санітарної авіації та відділень планової та екстреної консультативної допомоги за безперервну роботу на зазначених поса­дах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад 3 роки мають право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю 3 календарних дні. При цьому зберігаються права інших категорій ме­дичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах чин­них норм

 

Медичні і фармацевтичні працівники зобов’язані:
	Сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню й ліку­ванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу
	Безоплатно надавати першу невідкладну медичну допомогу громадя­нам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях
	Поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, зокрема і власним прикладом, здоровий спосіб життя
	Дотримувати вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікар-; ську таємницю?
	Постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності 11
	Надавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівни­кам охорони здоров’я

Правове регулювання трудової діяльності медичних працівників.

Трудове право— галузь права України, що регламентує трудові та Інші тісно з ними пов’язані суспільні відносини.

Предметом трудових правовідносин євідносини між працівником і віласником підприємства, закладу, організації, згідно з якими праців­ник, будучи членом трудового колективу, зобов’язується виконувати певного роду роботу з підкоренням внутрішньому трудовому розпо­рядку, а власник зобов’язаний створювати сприятливі для праці умови Й оплачувати її.

Право громадян України на працю (тобто на одержання роботи з оплатоюпраці не нижче встановленого державою мінімального роз­міру), включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і робо­ти, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективноїзайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підви­щенню трудової кваліфікації, а за потреби забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національ­ної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних пере­конань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України (КЗпП) та інших законодавчих актів України, прийнятих від­повідно до нього.

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно прожива­ють на території України:

□ вільний вибір виду діяльності;

□ безоплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібнос­тей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб;

□ надання підприємствами, закладами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-вихов­них закладів;

□ безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайня­тості з виплатою стипендії;

□ компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв’язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

□ правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на ро­боту і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.