Господарська діяльність: сутність, суб’єкти і види

РОБОЧА ПРОГРАМА

З навчальнОЇ практикИ

З введення до спеціальності

 

Укладачі: к.е.н., доцент Л. А. Шило

ст. викл. В. В. Кассір

 

 

Для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030509 «Облік та аудит»

 

Дніпропетровськ – 2013

УДК: 336.71 (075.8)

 

Укладачі:

Шило Лілія Анатоліївна,

Кассір Віта Володимирівна

 

Рецензенти:

канд.екон.наук, доц. А. М. Якимова (ДІІТ)

канд. екон.наук, доц. Л. В. Привалова

(Дніпропетровська Державна Фінансова академія)

 

 

Робоча програма з навчальної практики з введення до спеціальності [Текст]: Методичні вказівки до проходження навчальної практики з введення до спеціальності / уклад.: Л. А. Шило, В. В. Кассір. Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2013. – 18 с.

 

Методичні вказівки до проходження навчальної практики з введення до спеціальності для студентів 1 курсу, які навчаються на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» у галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки 6.030509 «Облік та аудит» денної форми навчання розроблені з метою ознайомлення зі змістом практики. У методичнихвказівкахнаведені мета та завдання практики; зміст практики; порядок оформленнязвіту; форми контролю.

 

ЗМІСТ

1 Загальні положення.............................................................................. 4

2 Інформаційний пошук і завдання практики........................................ 4

3 Бази практики....................................................................................... 5

4 Керівництво практикою. Форми і методи контролю......................... 5

5 Обов’язки і права студента-практиканта............................................ 6

6 Зміст практики...................................................................................... 7

7 Вимоги до оформлення звіту............................................................... 8

8 Індивідуальні завдання...................................................................... 12

9 Оформлення щоденнику практики.................................................... 14

Додатки.................................................................................................. 15

1 Загальні положення

Навчальна практика з введення до спеціальності, яка проводиться після 2 семестру 1 курсу навчання, є важливою складовою навчального процесу, метою якої є отримання практичних навичок пошуку, обробки, систематизації, узагальнення праць зарубіжних та вітчизняних фахівців з питань обліку, аналізу та контролю, що розглядаються при проходженні практики.

2 Інформаційний пошук і завдання практики

Інформаційна база великою мірою визначає зміст навчальної роботи студента. Від складу та якості зібраної та обробленої студентами інформації залежить якість вивчення матеріалу визначеної теми, зокрема при написанні рефератів, контрольних, курсових робіт тощо. Саме через це добирання найбільш значущої для дослідження інформації, вміння визначити її місце в ньому, студент може вивчити, узагальнити, зробити висновки з досліджуваної проблеми.

Сьогодні інформаційний пошук став одним із злободенних питань суспільного прогресу. Дедалі більша маса інформації потребує спеціальної системи. Як правило, інформаційний пошук передбачає збирання відомостей про вже розв’язані проблеми.

Починаючи пошук навчальної інформації, необхідно добре уявити, де її можна знайти. Основними місцями зберігання необхідної інформації є: бібліотеки, органи державної системи науково – технічної інформації, книготорговельна мережа, всесвітня інформаційна мережа Інтернет.

В умовах постійного зростання обсягу інформації, збільшення кількості видань ускладнюється система пошуку інформації, а вміння орієнтуватись в ній стало обов’язковим для будь–якого спеціаліста. Через відсутність навичок відбирання зібрана інформація не може бути достатньо повною, невикористаними лишаться багато джерел, а сам пошук займе багато часу.

Тому метою навчальної практики з введення до спеціальності є інформаційний пошук та узагальнення матеріалу до обраної студентом теми та підготовка звіту у вигляді дослідження проблем з обліку.

Під час практики студенти вивчають:

- класифікацію інформації щодо об’єкту дослідження;

- основні носії економічної інформації;

- науково – теоретичну та методологічну базу наукових досліджень;

- зміст нормативної інформації з предмету дослідження;

- звітні й статистичні джерела і матеріали, їх класифікацію і методику пошуку;

- наукові та літературні джерела, їх класифікацію і методику пошуку;

- організацію економічної наукової інформації в Україні;

- процедуру пошуку і відбирання навчальних матеріалів;

- методику і техніку пошуку фінансово – економічної інформації;

- методику вивчення й опрацювання літературних джерел;

- методику виписувань та конспектувань з літератури;

- методику первинного опрацювання, систематизації та оформлення матеріалу.

Перед студентом стоїть практичне завдання – визначити, яка інформація йому потрібна для виконання індивідуального завдання з актуальних питань обліку; виконати і описати процедуру і техніку пошуку нормативно–правової бази, навчально–наукових літературних джерел, збирання та перероблення інформації, оформити реферат з урахуванням всіх вимог щодо письмової роботи.

3 Бази практики

Практика проводиться в читальному залі економічної та гуманітарної літератури бібліотеки університету, за бажанням для здійснення окремих етапів індивідуального завдання студент може використовувати інформацію з інших бібліотек (міської, обласної), книготоргівельної мережі, в мережі Інтернет, підприємств, організацій, установ (при ознайомленні зі звітною та статистичною інформацією).

Безпосереднє керівництво практикою здійснює викладач кафедри «Облік, аудит та інтелектуальна власність». Керівник практики розробляє календарні графіки проходження практики.

Керівник практики відповідає за загальну організацію практики, її відповідність меті й завданням програми.

Під час перебування на об’єкті практики керівник практики здійснює щоденний контроль за роботою практикантів з алфавітним та систематичним каталогами й картотеками в підрозділах бібліотеки університету, його довідково–інформаційними фондами.

В період практики студент заповнює щоденник практики.

Керівник практики відповідає за організацію завершального етапу практики: написання та оформлення звіту.

4 Керівництво практикою. Форми і методи контролю

Навчально-методичне керівництво практикою здійснює кафедра обліку, аудиту та інтелектуальної власності. Керівниками практики від кафедри є його науково-педагогічні працівники. Вони керують практикою та консультують студентів безпосередньо на кафедрі.

Обов’язки керівника практики:

- проводить первинний інструктаж практикантів з питань охорони праці та техніки безпеки;

- забезпечує студентів методичними рекомендаціями (програмою практики);

- проводить інструктаж щодо порядку проходження практики;

- здійснює керівництво розробкою індивідуальних планів проходження практики студентами;

- контролює проходження практики;

- перевіряє звіти студентів про практику.

Контроль проходження виробничої практики здійснюється у двох формах: поточній і підсумковій.

Поточний контроль передбачає:

а) контроль початку та закінчення практики;

б) контроль з боку керівника практики за достовірністю записів у щоденнику практики;

в) контроль з боку керівника практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності за своєчасністю, повнотою і якістю виконання завдань практики.

Поточний контроль з боку керівника практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності здійснюється безпосередньо за місцем проходження практики з метою оперативного усунення виявлених недоліків та відхилень від програми практики.

Підсумковий контроль здійснюється як по мірі виконання окремих розділів, так і всієї програми практики оцінкою повноти і якості виконання наміченого плану.

Керівник практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності рецензує звіт. Звіт про практику студент захищає перед комісією у термін, встановлений кафедрою.

5 Обов’язки і права студента-практиканта

Студент повинен з’явитися на місце проходження практики у термін, встановлений університетом.

Під час проходження практики студент зобов’язаний:

- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку і вимог трудового законодавства;

- виконувати вказівки керівників практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності;

- вести щоденник за встановленою формою;

- регулярно звітувати перед керівником практики.

По закінченню практики студент повинен подати на кафедру звіт та щоденник про проходження практики.

6 Зміст практики

Відповідно до завдання практики студенти повинні здійснити інформаційний пошук та узагальнення матеріалу до обраної теми та підготувати звіт у вигляді дослідження проблем з обліку.

Після закінчення терміну практики студент повинен звітувати про виконання програми практики та індивідуального завдання. Формою звітності студента по практиці є письмовий звіт, який подається на рецензування керівнику практики. Звіт містить відомості про виконання студентом усіх розділів та індивідуального завдання, висновки і пропозиції, список використаних джерел.

Звіт з навчальної практики з введення до спеціальності повинен бути лаконічним за змістом; в ньому наводиться класифікація інформації; характеристика основних носіїв економічної інформації, науково-теоретичної та методологічної бази наукових досліджень; порядок і результати пошуку нормативно-правової бази, наукових літературних джерел, збирання, перероблення інформації з тематики, зазначеної в індивідуальному завданні. Основним розділом звіту є безпосереднє викладання матеріалу з теми дослідження, оформлене за всіма вимогами вищої школи щодо написання та оформлення студентських письмових робіт. Важливою складовою звіту є список використаних джерел, оформлений за всіма вимогами. Цей список обов’язково повинен включати перелік нормативно – правових актів (таких як Конституція України, Бюджетний, Податковий Кодекси, а також закони України, що регулюють діяльність у сфері обліку і аудиту), періодичних видань, що висвітлюють питання обліку і аудиту; а також підручників, навчальних посібників, монографій та публікацій в інших фахових виданнях.

Студент складає диференційований залік комісії, до складу якої входять керівники практики зі складу викладачів кафедри «Облік, аудит та інтелектуальна власність», що відповідають за організацію та проведення практики. Залік проводиться в останні дні проведення практики.

Студент, який не виконав програму практики або не склав залік, не переводиться до наступного курсу і відраховується з університету.

Підсумки практики обговорюються на засіданні кафедри «Облік, аудит та інтелектуальна власність». Керівник практики інформує кафедру щодо фактичних термінів початку й закінчення практики студентами, про їх дисципліну, стан охорони праці на базі практики та з інших питань організації та проведення практики та складає звіт.

7. Вимоги до оформлення звіту

Форма звіту:

1. Титульний аркуш

2. Зміст. Складається з переліку розділів, які наведені у звіті

3. Вступ, який відображає відповідність виконаної роботи завданню практики

4.1. Розділ, який відображає методику пошуку, збирання та узагальнення інформації

4.2. Основна частина звіту, що складається за результатами роботи, яка виконана студентом за період практики

5. Висновки. Студент робить свої висновки за результатами роботи за програмою практики

6. Список використаних джерел

Звіт друкують за допомогою принтера на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210x297 мм) через полуторний міжрядковий інтервал (до тридцяти рядків на сторінці). Вирівнювання тексту – по ширині.

Текст звіту повинен мати шрифт ТіmеsNewRoman, розмір якого 14, нарис звичайний, колір чорний.

Розміри полів дипломної роботи: лівого – 25 мм, верхнього та нижнього -20 мм, правого – 10 мм.

Абзацний відступ в звіті повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 12,7 мм. Абзаци основного тексту не відокремлювати один від одного.

Кожну сторінку звіту нумерують. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші номер не ставиться. Якщо в тексті є рисунки і таблиці, виконані на окремих сторінках, їх необхідно включити в загальну нумерацію. Сторінки зі списком використаних джерел та всі сторінки додатків також нумерують.

Формули, умовні позначки, схеми, рисунки тощо друкують.

У разі першої згадки в тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх слід писати як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (у дужках).

Виклад змісту тексту має бути коротким, чітким, без зайвого суб’єктивного тлумачення. Терміни та визначення повинні відповідати стандартам, а за їх відсутності – загальноприйнятим у науково-технічній літературі.

Текст розділів звіту повинен поділятися на підрозділи, пункти тощо. Розділи нумерують арабськими цифрами у межах усієї роботи. «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел» та «Додатки» не нумерують.

Назви структурних частин звіту: «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки», а також заголовки розділів мають напівжирний нарис, прописні літери. Розміщують по середині рядка. Заголовки підрозділів – нарис напівжирний, строкові букви, розміщують з абзацу. Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки.

Після номера розділу крапку не ставлять.Підрозділи, пункти та підпункти слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера розділу та порядкового номеру підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу не ставиться крапка, наприклад, «2.1» (перший підрозділ другого розділу). Номер пункту має складатися з номера розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад «2.1.3» (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Розділи і підрозділи, які відображають зміст і результати роботи, повинні мати змістовні заголовки. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Наприкінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовках не допускається. Номер відповідного розділу або підрозділу ставлять на початку заголовка, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межу абзацу.

Назви структурних елементів відокремлюються від наступного тексту одним пустим рядком.

Заголовок підрозділу не відокремлюється від заголовку розділу, а від наступного тексту – одним пустим рядком.

Від попереднього та наступного тексту заголовок підрозділу відокремлюється одним пустим рядком (для тих випадків, коли кінець одного і початок іншого підрозділу розташовуються на одній сторінці).

Пункти та підпункти від попереднього тексту відокремлюються інтервалом у один рядок, відступу від першого рядка наступного тексту немає.

У змісті послідовно перераховують заголовки розділів, підрозділів і проставляють номери сторінок, на яких вони розміщені.

Кількість ілюстрацій у звіті визначається її змістом і має бути достатньою для розкриття ідеї роботи. Усіілюстрації (фотографії, схеми, кресленнятощо) називаються рисунками, якінумеруютьпослідовно в межах розділуарабськими цифрами. При послідовній нумерації в межах розділу номер рисунка має складатися із номера розділу та порядкового номера рисунка у розділі, розділених крапкою, наприклад, «Рисунок 1.2 – Схема формування доходів і витрат» (другий рисунок першого розділу). Після назви рисунку крапка не ставиться. Посилаючись на рисунок перший раз, необхідно вписувати його повний номер, наприклад (рис. 1.2), а повторні посилання необхідно давати зі скороченими словами «дивися рисунок», наприклад, див. рис. 1.2, або див. рис. 3.1.

Рисунки розташовують відразу після посилання на них в тексті, або на наступній сторінці. Рисунки слід розміщати так, щоб їх можна було розглядати без повороту звіту. Якщо таке розміщення неможливо, рисунки розташовують так, щоб для їхнього розгляду було достатньо повернути звіт на чверть оберту за рухом годинникової стрілки.

Ілюстрації повинні мати змістовні назви, які слід розташовувати під ілюстрацією, та на кожну ілюстрацію повинне бути посилання по тексту. За необхідності під ілюстрацією можна розміщувати пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрації позначати скороченим словом «Рисунок», яке разом із номером та підписом розміщувати після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.2 - Схема розподілу доходів залізниці». Підрисунковий підпис повинен бути поза рисунком, мати шрифт TimesNewRoman, розмір 14, нарис звичайний, друкується з абзацу, перед та після підпису залишати один пустий рядок.

Цифровий матеріал необхідно оформляти у вигляді таблиць. Форма таблиці показана на рисунку 7.1.

Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, який розміщується після слова «Таблиця» з її номером, які містяться з самого початку рядка. Слово «Таблиця», назва таблиці і заголовки граф починаються з великих букв, підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, та з великих, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиці крапки не ставити. Заголовки і підзаголовки граф указувати у однині. Підкреслювати заголовки не треба.

Таблиця__________ - ______________________

(номер) (назва таблиці)

Головка таблиці		Підзаголовки граф Заголовки граф
			Рядки

Графи (колонки)

Боковик

 

 

Рисунок 7.1 - Форма таблиці

 

Графу «№ п/п» та графу «Одиниці виміру» у таблицю окремо включати не потрібно. Номери показників і одиниці їх виміру безпосередньо включаються у рядки таблиці.

Розміщувати таблицю слід після першої згадки у тексті роботи, або на наступній сторінці так, щоб її зручно було розглядати. Якщо таке розташування неможливе, таблицю розміщують так, щоб для її вивчення звіт необхідно було б повернути на чверть обороту за годинниковою стрілкою.

Рекомендується не переносити таблицю на наступну сторінку. У разі необхідності, при переносі частини таблиці на наступну сторінку головку таблиці не повторюють, а вставляють строку з нумерацією колонок і над нею ліворуч поміщують слова «Продовження таблиці» з указівкою номера. Назву таблиці не повторюють.

Таблиці повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами. Назві таблиці передує напис «Таблиця» із зазначенням порядкового номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Посилаючись на таблицю, вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді, наприклад, (табл. 1.2). Повторні посилання на таблицю слід подати із скороченим словом «дивись», наприклад, (див. табл. 1.2). Якщо цифрові дані в рядку таблиці не наводяться, в ній ставиться риска.

Номер та назва таблиці має шрифт TimesNewRoman, розмір 14, нарис звичайний. Назва таблиці розташовується відразу за номером.

Голівка таблиці має шрифт TimesNewRoman, розмір 14, у разі необхідності – 12, нарис звичайний із вирівнюванням по середині відповідних граф, інтервал до і після – 1 пункт.

Текст таблиці має шрифт TimesNewRoman, розмір 14, у разі необхідності – 12, нарис звичайний, строкові літери.

Розмір шрифту повинен бути однаковим у межах всієї таблиці.

Таблиця відокремлюється від наступного тексту одним пустим рядком.

Формули розміщують окремими рядками, посередині сторінки. До і після формули необхідно залишити один пустий рядок. Після формули ставлять той розділовий знак, що необхідний виходячи з побудови фрази. Розділові знаки ставлять безпосередньо за формулою, перед номером.

Переносити формулу чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконування операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Знак множення при цьому записувати у виді «×».

Пояснення позначень символів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного позначення символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають зі слова «де», дві крапки після нього не ставлять. Розмірність одного й того самого параметра в межах звіту має бути постійною.

Формули нумерують в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою, наприклад, (1.2) (друга формула першого розділу). Номер формули слід брати в круглі дужки і розташовувати праворуч на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується. Посилаючись на формулу в тексті, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, у формулі (1.2).

Математичні знаки використовують лише у формулах. У тексті вони пишуться словами. Не можна використовувати математичні знаки без цифр. Позначення одиниць застосовувати тільки після числового значення розмірів та в заголовках граф і найменуваннях рядків таблиць. У тексті (без числового значення розмірів) приводити повне найменування одиниць. Не застосовувати різні позначення однакових фізичних величин.

Позначення одиниць, що входять у добуток, розділяють крапками на середній лінії, як знаками множення, наприклад: Н×м (ньютон × метр). У позначеннях одиниць, що утворені діленням одних одиниць на інші, застосовують косу риску, при цьому всі позначення складної одиниці розміщують в один рядок.

Всі формули друкуються у редакторі формул.

Основна увага студента повинна бути направлена на правильне оформлення посилання на літературні джерела. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання подаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад [4, с. 35].

Додатки оформляють як продовження звіту з практики на наступних її сторінках. Кожний додаток починається з нової сторінки, зверху по центру друкують (вписують) слово «Додаток». Кожний додаток повинен мати заголовок. Якщо в роботі є більше ніж один додаток, їх нумерують послідовно великими буквами за абеткою (крім букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь).

При першому посиланні в тексті роботи на інформацію додатків належить у круглих дужках написати слово «дод.» і вказати його номер, наприклад (дод. А). Повторні посилання на інформацію додатка слід давати із скороченим словом «дивись», наприклад (див. дод. А).

У ході написання звіту студент повинен давати посилання на літературні джерела. Такі посилання дають змогу відшукати документи й перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Зразок оформлення переліку посилань наведено у дод. 3. Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад: «… [4, с. 35].», або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій зазначають прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

 

8. Індивідуальні завдання

Об'єднання підприємств

1. Поясніть сутність об’єднання підприємств.

2. Назвіть види об’єднань підприємств залежно від порядку заснування.

3. Надайте визначення господарському об’єднанню підприємств.

4. Охарактеризуйте державне (комунальне) господарське об'єднання підприємств.

5. Назвіть організаційно-правові форми об’єднань підприємств.

6. Охарактеризуйте об’єднання підприємств у асоціацію.

7. Яке об’єднання підприємств визнається корпорацією.

8. Охарактеризуйте об’єднання підприємств у консорціум.

9. Яке об’єднання підприємств визнається концерном.

10. Назвіть права підприємства – учасника господарського об'єднання.

11. Як здійснюється управління державним (комунальним) господарським об'єднанням?

12. Поясніть відповідальність об'єднання підприємств за зобов'язаннями його учасників.

13. Як здійснюється припинення діяльності об'єднання підприємств?

14. Поясніть сутність асоційованих підприємств (господарських організацій).

15. Яка залежність виникає між асоційованими підприємствами?

16. Поясніть сутність холдингової компанії.

17. Охарактеризуйте об’єднання у вигляді кредитної спілки.

18. Охарактеризуйте діяльність благодійної організації.

 

ЗВІТ

ЩОДЕННИК

З введення до спеціальності

 

Прізвище, ім’я, та по-батькові_________________________________________

__________________________________________________________________

 

Група____________

 

Місце стажування___________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Періодстажування__________________________________________________

Продовженнядодатку 2

РОБОЧА ПРОГРАМА

З навчальнОЇ практикИ

З введення до спеціальності

 

Укладачі: к.е.н., доцент Л. А. Шило

ст. викл. В. В. Кассір

 

 

Для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030509 «Облік та аудит»

 

Дніпропетровськ – 2013

УДК: 336.71 (075.8)

 

Укладачі:

Шило Лілія Анатоліївна,

Кассір Віта Володимирівна

 

Рецензенти:

канд.екон.наук, доц. А. М. Якимова (ДІІТ)

канд. екон.наук, доц. Л. В. Привалова

(Дніпропетровська Державна Фінансова академія)

 

 

Робоча програма з навчальної практики з введення до спеціальності [Текст]: Методичні вказівки до проходження навчальної практики з введення до спеціальності / уклад.: Л. А. Шило, В. В. Кассір. Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2013. – 18 с.

 

Методичні вказівки до проходження навчальної практики з введення до спеціальності для студентів 1 курсу, які навчаються на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» у галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки 6.030509 «Облік та аудит» денної форми навчання розроблені з метою ознайомлення зі змістом практики. У методичнихвказівкахнаведені мета та завдання практики; зміст практики; порядок оформленнязвіту; форми контролю.

 

ЗМІСТ

1 Загальні положення.............................................................................. 4

2 Інформаційний пошук і завдання практики........................................ 4

3 Бази практики....................................................................................... 5

4 Керівництво практикою. Форми і методи контролю......................... 5

5 Обов’язки і права студента-практиканта............................................ 6

6 Зміст практики...................................................................................... 7

7 Вимоги до оформлення звіту............................................................... 8

8 Індивідуальні завдання...................................................................... 12

9 Оформлення щоденнику практики.................................................... 14

Додатки.................................................................................................. 15

1 Загальні положення

Навчальна практика з введення до спеціальності, яка проводиться після 2 семестру 1 курсу навчання, є важливою складовою навчального процесу, метою якої є отримання практичних навичок пошуку, обробки, систематизації, узагальнення праць зарубіжних та вітчизняних фахівців з питань обліку, аналізу та контролю, що розглядаються при проходженні практики.

2 Інформаційний пошук і завдання практики

Інформаційна база великою мірою визначає зміст навчальної роботи студента. Від складу та якості зібраної та обробленої студентами інформації залежить якість вивчення матеріалу визначеної теми, зокрема при написанні рефератів, контрольних, курсових робіт тощо. Саме через це добирання найбільш значущої для дослідження інформації, вміння визначити її місце в ньому, студент може вивчити, узагальнити, зробити висновки з досліджуваної проблеми.

Сьогодні інформаційний пошук став одним із злободенних питань суспільного прогресу. Дедалі більша маса інформації потребує спеціальної системи. Як правило, інформаційний пошук передбачає збирання відомостей про вже розв’язані проблеми.

Починаючи пошук навчальної інформації, необхідно добре уявити, де її можна знайти. Основними місцями зберігання необхідної інформації є: бібліотеки, органи державної системи науково – технічної інформації, книготорговельна мережа, всесвітня інформаційна мережа Інтернет.

В умовах постійного зростання обсягу інформації, збільшення кількості видань ускладнюється система пошуку інформації, а вміння орієнтуватись в ній стало обов’язковим для будь–якого спеціаліста. Через відсутність навичок відбирання зібрана інформація не може бути достатньо повною, невикористаними лишаться багато джерел, а сам пошук займе багато часу.

Тому метою навчальної практики з введення до спеціальності є інформаційний пошук та узагальнення матеріалу до обраної студентом теми та підготовка звіту у вигляді дослідження проблем з обліку.

Під час практики студенти вивчають:

- класифікацію інформації щодо об’єкту дослідження;

- основні носії економічної інформації;

- науково – теоретичну та методологічну базу наукових досліджень;

- зміст нормативної інформації з предмету дослідження;

- звітні й статистичні джерела і матеріали, їх класифікацію і методику пошуку;

- наукові та літературні джерела, їх класифікацію і методику пошуку;

- організацію економічної наукової інформації в Україні;

- процедуру пошуку і відбирання навчальних матеріалів;

- методику і техніку пошуку фінансово – економічної інформації;

- методику вивчення й опрацювання літературних джерел;

- методику виписувань та конспектувань з літератури;

- методику первинного опрацювання, систематизації та оформлення матеріалу.

Перед студентом стоїть практичне завдання – визначити, яка інформація йому потрібна для виконання індивідуального завдання з актуальних питань обліку; виконати і описати процедуру і техніку пошуку нормативно–правової бази, навчально–наукових літературних джерел, збирання та перероблення інформації, оформити реферат з урахуванням всіх вимог щодо письмової роботи.

3 Бази практики

Практика проводиться в читальному залі економічної та гуманітарної літератури бібліотеки університету, за бажанням для здійснення окремих етапів індивідуального завдання студент може використовувати інформацію з інших бібліотек (міської, обласної), книготоргівельної мережі, в мережі Інтернет, підприємств, організацій, установ (при ознайомленні зі звітною та статистичною інформацією).

Безпосереднє керівництво практикою здійснює викладач кафедри «Облік, аудит та інтелектуальна власність». Керівник практики розробляє календарні графіки проходження практики.

Керівник практики відповідає за загальну організацію практики, її відповідність меті й завданням програми.

Під час перебування на об’єкті практики керівник практики здійснює щоденний контроль за роботою практикантів з алфавітним та систематичним каталогами й картотеками в підрозділах бібліотеки університету, його довідково–інформаційними фондами.

В період практики студент заповнює щоденник практики.

Керівник практики відповідає за організацію завершального етапу практики: написання та оформлення звіту.

4 Керівництво практикою. Форми і методи контролю

Навчально-методичне керівництво практикою здійснює кафедра обліку, аудиту та інтелектуальної власності. Керівниками практики від кафедри є його науково-педагогічні працівники. Вони керують практикою та консультують студентів безпосередньо на кафедрі.

Обов’язки керівника практики:

- проводить первинний інструктаж практикантів з питань охорони праці та техніки безпеки;

- забезпечує студентів методичними рекомендаціями (програмою практики);

- проводить інструктаж щодо порядку проходження практики;

- здійснює керівництво розробкою індивідуальних планів проходження практики студентами;

- контролює проходження практики;

- перевіряє звіти студентів про практику.

Контроль проходження виробничої практики здійснюється у двох формах: поточній і підсумковій.

Поточний контроль передбачає:

а) контроль початку та закінчення практики;

б) контроль з боку керівника практики за достовірністю записів у щоденнику практики;

в) контроль з боку керівника практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності за своєчасністю, повнотою і якістю виконання завдань практики.

Поточний контроль з боку керівника практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності здійснюється безпосередньо за місцем проходження практики з метою оперативного усунення виявлених недоліків та відхилень від програми практики.

Підсумковий контроль здійснюється як по мірі виконання окремих розділів, так і всієї програми практики оцінкою повноти і якості виконання наміченого плану.

Керівник практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності рецензує звіт. Звіт про практику студент захищає перед комісією у термін, встановлений кафедрою.

5 Обов’язки і права студента-практиканта

Студент повинен з’явитися на місце проходження практики у термін, встановлений університетом.

Під час проходження практики студент зобов’язаний:

- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку і вимог трудового законодавства;

- виконувати вказівки керівників практики від кафедри обліку, аудиту та інтелектуальної власності;

- вести щоденник за встановленою формою;

- регулярно звітувати перед керівником практики.

По закінченню практики студент повинен подати на кафедру звіт та щоденник про проходження практики.

6 Зміст практики

Відповідно до завдання практики студенти повинні здійснити інформаційний пошук та узагальнення матеріалу до обраної теми та підготувати звіт у вигляді дослідження проблем з обліку.