Соціології - суспільство, соціальний акт, скупчення тощо.

Суспільство — це сукупність людських взаємовідносин,

Структуроутворювальними елементами та чинниками якої є

Соціальний акт, що передбачає взаємостосунки людей, дію одного

Й реакцію іншого — безпосередню чи просторову. Соціальний акт

Діє через органи чуття, що реагують на зовнішні подразнення, які

Передає людина людині специфічними передатчиками.

Передатчики бувають символічні, чи знакові та фізичні.Головним

Завданням соціології як науки є вивчення причинових зв'язків між

Соціальними явищами та процесами.

Специфічним чинником і суб'єктом діяльності, а також системи

Відносин, є індивід. Індивіди діють не самі по собі, а в об'єднанні з

Іншими, утворюючи в процесі взаємодії нові соціальні групи,

Колективи чи соціальні сили.

Микита Шаповал одним із перших в українській соціології детально

Розглянув рушійні сили розвитку суспільства. Характерною рисою

Його соціології є практична спрямованість, пов'язана з орієнтацією

На вирішення конкретних соціальних проблем.

94.Макросоціологічна концепція “золотого мільярду”

Наприкінці XX ст. набула поширення макросоціологічна концепція

“золотого мільярду”, згідно з якою існують високо розвинуті

Суспільства, які здатні забезпечити своїм членам (а цеприблизно

Мільярд населення Землі) гідне життя, і решта суспільств, що

Становлять джерело дешевої сировини і дешевої робочої сили для

високо розвинутих суспільств. Термін "золотий мільярд" утворився

Як синтез двох великих ідей сучасної західної культури, які беруть

Дуже різний характер - від квазінаукових до суто ідеологічних і

навіть містичних, релігійних. Одна ідея - це уявлення про "Золотий

вік" прогресу і благоденства. Інша - песимістичний визнання

Обмеженості ресурсів Землі і неможливості поширення цього

благоденства на всі нинішнє населення планети.Зрозуміло, термін

"золотий мільярд", як сильно "ідеологічно навантажена "метафора,

Не вживається в офіційних документах. Там він замінюється

Набором ухильні понять і визначень, так що сенс стає ясний з

Контексту. Так, коли ряд вчених і експертів ООН об'являють, що

Благополучне життя на Землі можлива тільки для одного мільярда

людей, вони по суті використовують поняття "золотий мільярд".

Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості.

Адапта ція соціа льна — активне пристосування індивіда до умов

Середовища і результат цього процесу.Адаптація соціальна має

Дві форми: активну (індивід прагне вплинути на середовище,

Змінити його, тобто активно входить у

Процес соціалізації); пасивну (не взаємодіє із середовищем, не

Прагне змінити його, пристосуватися до особистих норм, оцінок,

Засобів яльності).Показники пасивної соціальної адаптації —

Перехід в інше соціальне середовище, аномія та різні види

Порушень у ціннісно-нормативній

Системі суспільства (див. Аномія), відхилення поведінки.

Інтеріоризáція - психологічне поняття, що означає формування

розумових дій і внутрішнього плану свідомості через засвоєння

Індивідуумом зовнішніх дій з предметами і соціальних форм

Спілкування. Поняття введено франц. психологами П'єром

Жане, Жаном Піаже, Анрі Валлоном, використовується

В психоаналізі при поясненні переходу структури

Міжіндивідуальних відносин всередину психіки та формування

Несвідомого (індивідуального або колективного), яке в свою чергу

визначає внутрішній план свідомості. Інтеріоризáція –

Присвоєння цінностей, їх вростання в особистість. Процес

Формування внутрішніх структур психіки. Процес переходу від

Зовнішніх (реальних) до внутрішніх (ідеальних) дій — психічних

Актів.

Проблеми права в соціології Дюркгейма.

З ім’ям видатного французького соціолога Е.Дюркгейма пов’язана

Класична парадигма в соціології права, що залишається одним з

Теоретичних фундаментів сучасної соціології права.

Це стосується, зокрема, дослідження ролі соціальних конфліктів в

Суспільних відносинах, вчення про покарання, про зв’язок права и

Форм соціальних відносин, концепції аномії і т.п.. Але значення

Вчення Е.Дюркгейма полягає не тільки в формулюванні основних

Положень власне соціології права, але й в тому, що він зробив для

Формування соціології як науки.

Якщо в суспільствах із механічною солідарністю панують норми

Кримінального права з репресивними санкціями, то в суспільствах з

Органічною солідарністю домінують норми кооперативного права з

Реститутивними санкціями. Ця ідея Е. Дюркгейма набула особливої

Актуальності в наш час.

Основні типи держави та державного устрою

Виділяють наступні форми державного устрою: унітарну державу

Та федерацію.

Унітарна держава — це проста єдина держава, частинами якої є

Адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенних

Прав

Федерація — це складова союзна держава, частинами якої є

Державні утворення, що мають суверенні права.

Основні ознаки унітарної держави (Україна, Болгарія, Польща,

Франція, Велика Британія, Італія, Швеція, Норвегія, Фінляндія,

Греція, Іспанія, Нідерланди, Португалія, Камбоджа, Лаос, Таїланд,

Японія, Китай та ін.):

Єдина конституція (конституції прийняті в більшості країн світу);2)

Єдина система вищих органів державної влади — глава держави,

Уряд, парламент, юрисдикція яких поширюється на іериторію усієї

Країни;3) єдине громадянство і єдина державна символіка;4) єдина

Система законодавства і єдина судова система;5) адміністративно-

Територіальні одиниці не можуть мати будь-яку політичну

Самостійність;6) в міжнародних відносинах виступає одноособово.

В залежності від того, ким і як здійснюється державна влада, яким

Чином побудовані та діють органи влади, політична наука вирізнює

Монархії та республіки.

Монархія (від грецького слова “єдиновладдя”) – це форма

Правління за якої, влада цілком або частково зосереджена в руках

Одноосібного володаря, голови держави – монарха (короля, царя,

Шаха, імператора, еміра, т.і.). Головні ознаки монархії влада

Передається за спадком; здійснюється безстроково; не залежить

Від населення (підданих).

Республіка (від лат “суспільне діло”) – це форма правління, за якої

Голова держави є виборним та змінюваним, а його влада

Вважається похідною від волі виборців та представницького органу.

Головні ознаки республіки: влада обирається; є строковою; несе

Політичну відповідальність перед виборцями; джерелом влади в

Типи держав за рівнем захисту прав і свобод людини:— правові:

Держави з режимом конституційної законності;— неправові: або

Держави з режимом беззаконня, або держави з режимом

Революційної законності. Типи держав за способом набуття

Влади:— легітимні (набуття влади визнано законним із боку насе-

лення країни і міжнародного співтовариства)— нелегітимні, але

Існуючі де-факто (набуття влади здійснено незаконним шляхом).

Соціологія праці та управління – це галузь соціології,

Спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає працю, трудову

Діяльність та поведінку, трудовий колектив як специфічну соціальну

Підсистему суспільства, його соціальні інститути, а також соціальні

Спільності в сфері праці, соціально – трудові відносини і процеси та

Закономірності, форми і методи цілеспрямованого впливу на них.

Соціологія праці вивчає багато різних проблем: співвідношення

Соціальних і професійних груп, джерела формування соціальних

Відмінностей у трудових колективах (тобто чому є підприємці,

Управлінці і робітники, які до того ж можуть стати безробітними),

Специфічні соціальні інтереси соціальних груп, необхідних для

Організації ефективного розвитку колективів, попередження чи

Вирішення конфліктів в них.

Праця – цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої

Створюються матеріальні і духовні блага. Соціологія розглядає

Працю як основну форму життєдіяльності людського суспільства,

Основну умову його життя.

Тейлорівська теорія. Головний мотив трудової діяльності –

Матеріальна зацікавленість. Робітник – це “економічна людина”,