Сучасні тенденції в екон. Зрост. Проблема переходу до інноваційного типу екон. Розв

Як уже відомо, факторами і ресурсами ЕЗ є:

- праця,

- капітал,

- земля (природні ресурси).

Аналіз зроблений рядом вчених, дозволив виявити внесок кожного із факторів у економічне зростання, виявивши основні тенденції економічного зростання, характерні для розвинених країн.

1. Чисельність населення і робочої сили зростала повільнішими темпами, ніж основний капітал, що означало підвищення капіталоозброєності виробництва;

2. Відчутна виразна тенденція до зростання заробітної плати, що випливає з росту капіталоозброєності та постійного технічного прогресу;

3. Частина заробітної плати в національному доході змінювалась дуже повільно у довгостроковому періоді;

4. Значні коливання мали місце у реальних % ставок і нормі прибутку, особливо протягом ділового циклу, але чіткої тенденції до підвищення чи до зниження в цьому столітті не спостерігалось;

5. Капіталомісткість (відношення капіталу до обсягу продукту) мала більшу тенденцію до падіння, ніж до росту, як можна було б сподіватися з моделі нагромадження капіталу;

6. Відношення національних заощаджень та інвестицій до ВНП протягом більшої частини ХХ ст. було стабільним. Проте з 1980р. в розвинутих країнах почалося падіння норми національних заощаджень;

<7. Національний продукт (ВНП) зростав у середньому на 3% щороку (якщо згладити ділові цикли). Зростання обсягу національного виробництва було вищим, ніж зважена середня зростання капіталу, праці та ресурсів. Це означає, що технологічні інновації відіграли провідну роль в економічному зростанні.

Але, з другого боку, немає теоретичних підстав вважати, що технічні нововведення залишаться високими, щоразу підносячи життєвий рівень. Протидіючими факторами до економічного зростання є:

а) екологічне забруднення,

б) глобальні проблеми навколишнього середовища, які можуть зупинити НТП.

 

4.Модель ЕЗ:

а)неокейнсіанські моделі:

-м. Є.Домара

Мета – постановка проблеми повної зайнятості довгостроковому періоді.

Домар запропонував систему із трьох рівнянь пропозиції,попиту та рівноважного зростання.

1. РІВНЯННЯ ПРОПОЗИЦІЇ. Побудова рівняння будується на передумові що інвестиції, що здійснюються в поточному періоді, збільшують капітал (К) в наступному періоді.

It-1=∆K1=Kt-Kt-1

При даному рівні техніки і відсутності взаємозамінюваності факторів виробництва середня продуктивність капіталу δ= y/k= const (не змінюється зі зміною розмірів капіталу).

(1)

∆Qf= In· δ, де

∆Qf – приріст потенційного рівня ВНП, ЧНП, НД;

In – обсяг капіталовкладень;

δ – середня продуктивність капіталу.

Рівняння попиту:

∆y=k · ∆In (з рівняння мультиплікатора інвестицій:

Мy=k=∆y/∆In)/

Темпи приросту виробництва (∆y) визначаються змінами в інвестиціях, помножених на мультиплікатор. Mу=1/ГСЗ=1/S’=k, відповідно:

∆y=1/S’·∆In=∆In/S’,

замість S’ Домар ввів поняття α, звідки:

∆y = ∆In/α. (2)

3. РІВНЯННЯ РІВНОВАГИ.

Передбачае збалансування попиту і пропозицій на основі рівності приросту доходів і приросту виробничих потужностей.

∆ грошового доходу (попит) = ∆виробничих потужностей(пропозицій на основні інвестицій).

∆Qf=∆АД, звідки:

In· δ= ∆I· 1/α, де (3)

In – чисті інвестиції,

∆I – щорічний приріст чистих інвестицій.

Перетворивши формулу (3) отримаємо вираз норми інвестицій:

∆In/In= α· δ, або In’=∆In/In

Норма інвестицій (In’), яка забезпечує пропорційний приріст виробничого потенціалу і сукупного попиту (тобто динамічної рівноваги при повній зайнятості) дорівнює граничній схильності до заощаджень (α) помноженій на середню продуктивність інвестицій (δ). При рівності In’= α· δ забезпечується повне завантаження виробничих потужностей.

Модель Домара є простою, в ній діють лише домогосподарства і фірми.

 

Модель Р. Харрода.

Модель Харрода теж є простою, в ній діють лише домашні господарства і фірми.

Ця модель включає такі положення:

1) ∆I= в·∆у – ріст доходів та об’єктивного попиту є прискорювачем інвестицій

в – акселелатор

2) S(t)= s· y(t) S – заощадження, s – Частина заощаджень в НД (ССЗ)

Частина нагромаджень в НД є постійною величиною.

3) ∆I=C·[ y(t)- y(t-1)] – обсяг інвестицій залежить від приросту доходу та інвестиційного попиту. Інвестиційний попит є функція доходу між двома періодами часу.

4) Загальна економічна рівновага в динаміці.

S· y(t)= C·[ y(t)- y(t-1)] (2=3)

Модель Харрода базується на рівновазі І=S, і на її базі виведено умови статичної та динамічної рівноваги.

Умова статичної макрорівноваги:

5) G· C=s, де G=∆Y/y; s=S/y; C= I/y

G – темпи росту національного доходу.

s – частина заощаджень в національному доході (ССЗ).

C – капіталоміскість (обернено до капітало віддачі

Умова динамічної макрорівноваги.

6)Gw· Cr=S, де

S – заощадження минулого періоду часу.

Gw – гарантований темп росту, який забезпечує динамічну рівновагу між динамічними заощадженнями та інвестиціями, які передбачаються.

Cr – капіталоміскість (потрібна величина капітального)

Обидві моделі – І. Домара, і Хоррода – ілюструють нестабільність економічного розвитку і обгрунтовують необхвдність державного втручання.

 

Б) неокласичні моделі:

Кобба-Дугласа

Поняття виробничої функції є основоположним в макроєкономіці класичного напряму.

Y=A·Kα Lβ (статична модель)

У-ВНП,

А – кофіцієнт пропорційності,

К – капітал,

L – праця,

α і β – коефіцієнти еластичності ВНП за затратами праці та капіталу

За допомогою виробничої функції можна розв’язувати ряд практичних задач:

І. Визначення вкладу факторів праці та капіталу у створеному продукті:

y= f (K,L). (1)

 

 

OM – капітал суспільства на одного зайнятого у виробництві;

WN – частка капіталу у суспільному виробництві і створеному продукті;

OW – частка зарплати в продукті;

ON – весь продукт суспільства на одного зайнятого у виробництві.

Друга важлива задача – вибір технологічної комбінації факторів фиробництва із множини можливих варіантів за даних конкретних макроекономічних умов.

 

Кр.у1,у2,у3,у4…уn назив.ізоквантами.Вони охоплюють всі можливі комбінації факторів вир-а(праці та капіталу) і дають певну величину випуску продукції.

Кожна ізокванта характеризує новий рівень вир-а і величина випуску продукції зростає відповідно зміщенню ізоквант вправо: у1 <у2< у3< у4<..< уn.

Точки В1,В3,В4-т.ізокванти у1, з різними комбінаціями факторів вир-а К1L1, К2L2, К3L3, К4L4.

Точка В2-перехід до більшого обсягу вир-а у2 на основі приросту від L1 доL2на ∆ L(трудомісткий тип).

Т.В5-перехід до обсягу у2 за рахунок приросту капіталу від К1 до К2 на ∆ К(капіталомісткий тип.)

Т.В6 – перехід до у3 за рахунок одночасного приросту К тa L

Висновок:

1) виробнича функція дає можливість більш – менш реально оцінити конкретно, чого коштує суспільству технологічна заміна одного фактора на певну величину іншого.

2) Один і тойже обсяг ВНП може бути отриманий або за рохунок розширення капіталовкладень, або за рахунок збільшення числа працюючих.

 

Модель Соллоу:

В моделі враховано вплив трьох чиників: капіталу, населення, НТП. Щодо джерел ЕЗ за Солоу:

1Стійкий рівень капіталоозброєності:

 

1) якщо рівень інвестицій перевищує рівень вибуття (І> δΚ), то це означає нарощування запасу капіталу (рух йде від К1 доК*)

2) якщо рівень інвестицій є меншим (І> δΚ), то це означає абсолютне зменшення запасу капіталу (йде рух від К2до К*).

2Динаміка розвитку економіки в зв’язку з ростом капіталоозброєнності та заощаджень

 

Лінія ОА – розвиток економіки в її посякденому русі до кожного нового стаціонарного стану з відновідним рівнем капіталоозброеності.

Лінія ОВ – динаміка вибуття капіталу у всіх стаціонарних точках (С,Д,M,N,) де А=ВІ=S (ВІ – валові інвестиції)

Сектор ОСДMNF – динаміка споживання.

Д F – максимальне споживання при К0 і Y0.

3 Вплив зростання населення.

 

n – приріст населення

n1<n2

1) На графіку показано 2 лінії, що відображають зростання населення та вибуття (амортизацію) капітал:

(δ+n1)K та (δ+n2)K (причому, n1<n2).

2) прискорене зростання населення відображається зміщенням лінії (δ+n1)K вліво на (δ+n2)K.

3) Внаслідок росту населення капіталоозброєність зменшується від К1* до К2*(К2*<K1*).

Вплив населення на економічне зростання здійснюється через динаміку капіталоозброеності.

ΔК = і - (δ+n)K

ΔК = i – gk -nk

ΔК = s f(K) - (δ+n)K

(δ+n)K – критична величина інвестицій.

Під впливом НТП співвідношення капітал – праця змінюється на користь праці.

У= f (К, L E)

E – ефективність одного працівника

L E – робоча сила, вимірана в одиницях праці з незміною ефективністю.

MPK = δ = 0 – золоте правило Солоу.

Якщо МРК> δ, то норма заощаджень може бути збільшена, якщо МРК< δ – то зменшена (за умови, що ставиться завдання збільшення споживання).

 

Закляте коло бідності

Все починається з різкого зростання населення, внаслідок цього зменшується дохід на душу населення. Низькі подушні доходи означають низькі заощадження. Низькі заощадження своєю чергою обмежують процес інвестування у фізичний і людський капітал. А звідси випливає низька продуктивність праці і низькі доходи. А далі знов по колу і виходить, що країни бідні, бо вони від початку бідні (прим. – рекурсія:)).

Для розірвання цього кола пропонують підвищувати темпи нагромадження капіталу, збільшити частку інвестицій у ВВП, і стимулювати обмеження зростання населення, також залучити кошти, вивільнені від зменшення військових витрат розвинених країн, полегшення боргового тягаря, припинення економічного колоніалізму і перетягування фахівців, отримання широкого доступу на світовий ринок, реформування іноземної допомоги.

6. Особливості ЕЗ в україні

Вагомою причиною нинішнього стану економіки України стало багаторічне втілення в життя догми про випереджувальне зростання виробництва засобів виробництва порівняно з виробництвом предметів споживання. Внаслідок такої політики Україна успадкувала ' від СРСР украй нераціональну структуру промисловості, три чверті виробництва якої становила продукція важкої промисловості і лише чверть - продукція, призначена для задоволення потреб споживачів.

Ще однією причиною безпрецедентного спаду виробництва в Україні є незавершеність виробничого циклу в національній економіці. Суттєвим чинником стабілізації економіки України має стати активізація малого і середнього бізнесу. Світовий досвід показує, що

саме малі підприємства можуть розв'язати такі завдання, як структурна перебудова економіки, насичення ринку найрізноманітніший ми товарами і послугами, створення додаткових робочих місць. Малий бізнес послаблює монополізм і забезпечує конкуренцію. Однак поки що він іще не став в Україні реальною базою для становлення ринкової економіки.