Що є надмірністю інформації?

1) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;

2) організація зберігання даних у зручній, компактній формі з метою зниження економічних витрат на зберігання та підвищення надійності інформаційної системи;

3) властивість, що характеризує можливість подання тієї самої інформації, тих самих повідомлень у більш економічній формі, тобто коротшими кодами;

4) фізичний процес, що являє;

26. Надмірність – це властивість, що:

1) характеризує можливість подання тієї самої інформації, тих самих повідомлень у більш економічній формі, тобто коротшими кодами;

2) полягає у використанні слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи (символи) з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;

3) полягає в дублюванні чи багаторазовому резервуванні обладнання, тобто тих чи інших органів (у живому організмі) чи деталей машини, агрегатів;

4) являє собою сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації;

27. Повнота як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:

1) достатність інформації для прийняття управлінських рішень або для створення на базі неї нової інформації;

2) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;

3) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;

4) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.;

28. Достовірність як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:

1) достатність інформації для прийняття управлінських рішень або для створення на базі неї нової інформації;

2) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;

3) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;

4) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.;

29. Цінність (корисність) як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:

1) якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління);

2) ступінь відповідності інфор­мації реальному стану об’єктивної дійсності;

3) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;

4) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.;

30. Коректність як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:

1) якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління);

2) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;

3) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;

4) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.;

31. Актуальність як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:

1) якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління);

2) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;

3) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;

4) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.;

Елементаризм – це

1) підхід, що не правильно орієнтує на просте "співіснування" елементів, їх механічне поєднання;

2) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;

3) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;

4) створення математичної моделі системи;

33. Формалізація даних – це:

1) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

2) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;

3) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;

4) створення математичної моделі системи;

34. Фільтрація даних – це:

1) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

2) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;

3) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;

4) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;

35. Сортування даних – це:

1) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

2) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;

3) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;

4) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання;

36. Архівування даних – це:

1) організація зберігання даних у зручній, компактній формі з метою зниження економічних витрат на зберігання та підвищення надійності інформаційної системи (ІС);

2) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

3) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;

4) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання;

37. Захист даних – це:

1) комплекс дій, спрямованих на запобігання втратам, модифікації або несанкціонованому доступу до даних та їх тиражуванню;

2) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

3) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;

4) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання;

38. Транспортування даних — це:

1) приймання та передавання даних між віддаленими учасниками інформаційного процесу;

2) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

3) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;

4) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання;

39. Структуру інформації становить:

1) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

2) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;

3) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;

4) те, що відбиває взаємозв’язки між її складовими (елементами);

40. Способи пошуку інформації становить:

1) інформація про діяльність різних підсистем у системі;

2) пасивне та цільове спостереження;

3) поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;

4) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;

41. Ізоморфізм – це:

1) відношення подібності двох систем у деякому структурному або функціональному аспекті;

2) відношення тотожності (взаємно відповідності) двох систем в деякому структурному або однозначної функціональному аспекті;

3) поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;

4) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;

42. Система чи середовище, де здійснюється передавання сигналу називається:

1) даними;

2) інформацією;

3) зв’язком;

4) каналом зв’язку;

43. Процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів називають:

1) моделюванням;

2) кодуванням;

3) зв’язком;

4) адресою;

44. Кількісна міра невизначеності ситуації або події називається:

1) ентропією;

2) гомеостазисом;

3) ізоморфізмом;

4) гомоморфізмом;