Генетичні горизонти та їх символіка

Під генетичними горизонтами грунту розуміють генетично взаємопов'язані горизонтальні шари, що складають його, якісно відрізняються від вихідної породи, і є продуктом її видозмінення ґрунтотворними процесами і мають певні функціональні властивості.

 

Торфові (T) горизонти складені більш ніж на 70% з рослинних решток (деревних, трав'яних, мохових, лишайникових), різного ступеня розкладення.

Торфово-перегнійні (TH) горизонти складені із сильнорозкладених гу-міфікованих (уже невидимих) рослинних решток, чорні, мажуться, нетривалої пилувато-зернистої або грудкуватої структури.

Торфово-мінеральні (TC) горизонти складені з інтенсивно подрібнених мінеральних і звуглених рослинних решток (найдрібніші рештки ви­являються візуально), попелоподібні, гідрофобні, легко розвіюються. Трапляються на переосушених торфовищах.

Органо-акумулятивні (Ho) горизонти лежать на поверхні ґрунту і являють собою різного ступеня розкладений лісовий опад (лісова підстилка) або рештки трав'яної рослинності (степовий войлок). '

Дернинні (Hd) горизонти складені наполовину і більше з живого і від­мерлого коріння трав'яних рослин.

Гумусові (H) — горизонти акумуляції гуміфікованої органічної речовини, рівномірно насичені і тісно пов'язані з мінеральною частиною ґрунту. Забарвлені в сірий, темно-сірий, коричневий або бурий колір. Зви-; чайно пухкі, добре оструктурені.

Елювіальні (E) горизонти — збіднені органічною та мінеральною глинис­тою речовиною внаслідок вимивання; забарвлені у білуваті, світло-сірі або палеві кольори, пластинчасті або плитчасті, пухкі.

Ілювіальні (I) горизонти — збагачені глинистими частинками, рухомими півтора оксидами з органічною речовиною або без неї бурувато-чер­воного, бурувато-коричневого або темно-сірого кольору, щільні, приз-моподібної, горіхуватої чи призмоподібно-горіхуватої структури.

Псевдофіброві (Pf) горизонти складені з тонких бурих або червонува­то-бурих ущільнених прошарків (псевдофібр) завтовшки 1-3 см, перемежовуються з прошарками (5-10 см) палевого або білястого піску.

Ортзандові (R) горизонти складені зі зцементованого оксидами заліза піску, яке в них переважно гідрогенного та мікробного походження. Вони червоного кольору, як правило, щільні, безструктурні.

Ортштейнові (Rg) горизонти збагачені глиною, півтора оксидами, гелями кремнію, тверді (зруднені), червонувато-коричневі.

Солонцеві (Sl) горизонти — ґрунтова маса інтенсивно пептизована, зба­гачена рухомими глиною, кремнеземом та органічною речовиною сірого або чорного кольору, стовпчастої, призмоподібної з глянцеви­ми гранями структурою, щільні, у зволоженому стані безструктурні, в'язкі, набухаючі.

Глейові (Gl) горизонти — мінеральні або органо-мінеральні горизонти голубого, сизого, оливкового або неоднорідного кольору, безструк­турні, утворилися у відновному середовищі.

Мергелисті (M) горизонти — складені з карбонатних новоутворень гідро-генного походження (лучний мергель). Містять від 28 до 50% карбо­натів кальцію та магнію, білого або сірувато-білого кольору, часто з бурими плямами.

Перехідні горизонти поєднують однаковою мірою ознаки суміжних го­ризонтів. Ґрунти з поступовим послабленням ґрунтової ознаки від поверхні до породи (чорноземні, лучні, дернові та ін.) називають­ся перехідними, з диференційованим профілем — за назвою двох суміжних горизонтів. Позначають перехідні горизонти символами суміжних горизонтів.

Ґрунтоутворювальна порода (P) — гірська порода, з якої сформувався грунт.

Підстилаюча порода (D) — порода, що залягає нижче ґрунтоутворю­вальної.

Похований ґрунт (Fs) — ґрунт реліктовий або виключений з ґрунтоутво­рення перекриттям давніми або сучасними відкладами.