Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характері особливості ніемецьких приголоснихСодержание книги
Поиск на нашем сайте Фонематична характеристика німецьких приголосних, як і в англійській мові, визначається:
· участю голосу (глухі, дзвінкі, сонорні приголосні);
· способом творення (смиково-вибухові, щілинні, смиково –щілині, смиково –прохідні, тремтячі дрожащие);
· місцем творення (двогубі, губно-зубні, передньоязичні, середньоязичні, задньоязичні, язичкові, зівальні).
Артикуляційні особливості німецьких приголосних:
· продвинутість язика вперед та контактне положення кінчика язика з нижніми зубами;
· відсутність палаталізації (виняток – легка палаталізація задньоязичкових[k] та [g] перед голосними переднього ряду та після них);
· велика напруженістьглухих смиково-вибухових [р], [t], [k]; їх вимова супроводжується аспірацією;
· інтенсивність глухих щілинних [f], [ç], [x], [ʃ], [s], [pf]; · відсутність напруженостітаглухий початок дзвінких приголосних; · оглушення дзвінких приголосних наприкінці слова та складу;
· оглушення дзвінких приголосних після глухих та перед ними;
· напруженість та тривалість вимови сонорних приголосних, особливо після коротких голосних. Vokale/ Голосні [a:], [a] При артикуляції німецьких голосних [a:], [a] кінчик язика знаходиться у контакті з нижніми зубами. Губи дещо напружені; довгий звук [a:] напружений, короткий [a] – менш напружений. При вимові [a:] рот широко відкритий. Прокажіть: ’a …’a…’a…’a: …’a: …’a: …a: - a… a: - a…. a: - a; da: ta: za: da: ta: za: da: ta: za: das; man; das; man; das; man; a:n; ̕a:nәn; ̓a:da·; ta:t; ba:t; ta:k; za:t; ̓a:l; ba:dn; ba:n; na:zә; ka:m; kam; la:m; lam. Vokale / Голосні: [е:], [ε], [ε:], [ә] При вимові [е:] губи розтягнуті, кінчик язика знаходиться біля нижніх зубів. Відстань між зубами така, що між ними проходить мізинець. При артикулюванні [ε ] губи нетак напружені як при вимові [е:]. Голосний [ε:] відкритий, губи напружені, рот широко відкритий. У ненаголошених позиціях, звичайно в суфіксах, а також у префіксах be-, ge - в німецькій мові вимовляється так званий редукований голосний [ә]. Губи злегка розкриті і пасивні, середня і задня спинки язика трохи піднесені. Звук дуже короткий, напружений і нечіткий. Якщо слово закінчується на -en, то після щілинних [ f, v, s, z, ʃ, x, ç, pf,ts ] та вибухових [ d, t, b, p, k, g ] приголосних голосний [ә] повністю редукується. У суфіксі –chen звук вимовляється. Прокажіть: ’ε: ’ε: ’ε:; fε: fε: fε:; vε: vε: vε:; dε: dε: dε:; tε: tε: tε:; zε: zε: zε:; nε: nε: nε:; zε:t; ′zε:ən; nε:; nε:t; ′nε:ə n; dε:nə ’ε ’ε ’ε; ’εs; ’εndə; fεt; fεlt; lεst; vεlt; vεndə; ’e: ’e: ’e:; fe: fe: fe:; ve: ve: ve:; te: te: te:; de: de: de:; ne: ne: ne:;; ze: ze: ze: ze:, ze:әn, ne:mәn, le:bn, ge:bn.
Konsonanten/Приголосні [d], [t] При вимові німецьких приголосних [d], [t] кінчик язика притискається до альвеол верхніх зубів, а не до зубів, як в українській мові. Звук [t] супроводжується аспірацією. Звук [d] вимовляється без придихання, не такий дзвінкий, як в англійській мові. Звук [d] наприкінці складу оглушується. Прокажіть: t t t; ta: ta: ta:; te: te: te:; ta:t ta:t ta:t; tanә; fant; amt; a:bεnt; atvεrp; ba:t;bεt; be:tn; bәto:nәn; te:; tantә; d d d; da: da: da:; dε dεdε; de: de: de; ’a:da·; dεn; de:nən; e:rdә; dam; dan; dage:gn; da:mә; dεfεkt; dεka´na:t.
Konsonanten/Приголосні [s], [z] Кінчик язика притиснутий до нижніх зубів, передня спинка піднята до верхніх зубів та альвеол. ß вимовляється завжди як [s], s перед голосними вимовляється дзвінко. Прокажіть: s s s; ’a:s ’a:s; ’as ’as ’as; ’a:st; das; εs; gast; last; kastn; mast; nεst; z z z; za za za; za:s; za:t; zamt; zeltn; ze:nən; zεkt; zat; za:gn, ze:lə.
Konsonanten/Приголосні [m], [n] При артикуляції приголосного [m] кінчик язика контактує (впирається в) з нижніми зубами, губи відсунуті від зубів, утворюючи додатковий резонатор. Звук вимовляється за участю голоса, особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова.
Приголосний [n] також вимовляється за участю голоса, рот трохи відкритий, струя воздуху, який видихається, проходить через ніс. Німецький звук [n] особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова. Особливістю звука є легка палаталізація. Прокажіть: nnn; na:; ’a:n;’ana·; na:t; nas; dan; zant; ̓ a:nt; fant; vant; mmm; ma: ma: ma:; na:m; na:mst; ’am; ’amt; dam; man; zamt, rant; mεnsa·, markt; mεrkn.
Kovsonanten/Приголосні [f], [v] Артикуляція німецьких приголосних [f] та [v] нагадує артикуляцію англійських [f] та [v ] і українських [ф] [в]. Різниця в тому,що німецький [f] більш напружений та тривалий, а [v] менш дзвінкий і має глухий початок. Прокажіть: f f f; bε.fa: fa: fa:; fast fast fast; v v v; va: va: va:; vi vi vi va va va; van; vant; vas; va:gә; va:rә; vεk; ve:k; vafә; va:zә; vεrp; valt; vant; van; ve:k; volkә; vεkɐ; frεmt; afә; fant; fe:lɐ; fal; fakt; fe:; farbә; fa:tɐ;fa:rәn; fa:bl; fεlt.
Konsonanten/Приголосні [b], [p] Артикулювання німецьких приголосних [b], [p] близьке до артикулювання аналогічних звуків в англійській мові. Різниця полягає у контакті кінчика язика з нижніми зубами. Обидва звуки вибухові, вимовляються за участю обох губ. [b] – дзвінкий приголосний, [p] – глухий, вимовляється з аспірацією. [b] наприкінці словазвучитьглухо, без придихання. Прокажіть: b… b… …p…p…pa…pa…pa…ba…ba…ba…be…be…be… pe:… pe:…pe:…bε… bε… bε… pε… pε… pε….; ba:n; ba:t; past; pakn; plat; bakn; ba:dn; bal; bant; bεt; blat; pla:n; paprika·; pa·ra:dә; pεrlә.
Konsonanten/Приголосні [r], [ɐ] Приголосний [r] в німецькій мові має три варіанти артикулювання: передньоязиковий, язичковий та задньоязиковий. Німецький передньоязиковий [г ] схожий на відповідний звук в російській мові, але при його вимові язик ненапружений і кількість вібрацій має бути не більше двох-трьох. У префіксах er-, her-, ver-, zer -, у ненаголошеному складі –er,атакож у наголошених та ненаголошених складах після довгого голосного, крім [a:], сонант [r ] звучить как редукований голосний (вокализований) [ɐ]). При вимові язичкового [r] маленький язичок опускається на задню стінку язика і коливається під натиском воздуху, який видихається. При артикулюванні задньоязикового щілинного [r] задня частина спинки язика піднімається до м̓ якого піднебіння і утворює щілину, в якій потік повітря створює слабкий звук тертя. Голосові зв̓язки вібрують. Усі три варіанти [r] рівноправні,але язичковий та задньоязиковий більш поширені, ніж передньоязиковий. Прокажіть: ra…ra…ra…rε…rε…rε; ra:t, rant; vartn; pa:r; dra:t; fεrn; lεrnәn; ra:tn; vartn; ’ɐ´fa:rən; ̓arm; a:bɐ; fa:tɐ; fe:lɐ; te·a:tɐ; e·ɐ; me:ɐ; ɐ´ra:tn; ɐ´fasn; fɐ´lasn.
Konsonanten/Приголосні [k], [g] Німецький глухий приголосний [k] напружений, вимовляється з придихом. Придих особливо відчутний перед голосним та сонорним приголосним в наголошеном складі та наприкінці слова. Дзвінкість приголосного [g] порівняно з українським суттєво послаблена. Наприкінці слова і перед глухим приголосним він оглушується. Прокажіть: k…k…k… g…g…g…; ka… ka… ka…; ga….ga…. ga…; ge….ge:… ge:..;.kan; kraft; za:k; ma:k; ta:k; gast; gans; ga:p;, kεlɐ; bakn; gla:s; ge: ən;´ ka:fe·; ka:dɐ; ga:bl; gartn; gεrn..
Konsonant/Приголосний [l] При вимові німецького [l] кінчик язика лежить на альвеолах біля верхніх зубів. Спинка язика опущена та розслаблена. Прокажіть: l…l…l… la… la… la… le:… le:… le:… la:… le: … la: … le:…; ̓ a:l; za:l; ma:l; va: l; ma:lən; ̛aləs; ̓alt; ̓ als; valt; faltə; fla:mə; ga:bl; le:bn; lεrnən; le:rən.
ФОНЕТИЧНІ ВПРАВИ 1. Прочитайте данні слова. Стежте за правильністю вимови довгого [a:] та короткого [a] та твердим приступом на початку слова: ̓a:l – ̓̓alә; ̓a:bεnt – ̓apεl; ̓a:bɐ - ̓̓aple:gn; ̓a.da· – ̓adrεsә; ̓a:dam - ̓adaptɐ; ̓̓a:mәn – ̓amt; ̓a: nən – ̓ana·.
2. Прочитайте наступні слова. Розрізняйте довгі та короткі звуки:
e Tat (вчинок), r Damm(дамба), r Abend (вечір), e Tasse (чашка), dann, (потім) s Bad (ванна кімната), r Tag (день),, fand (знайшов), s Band (стрічка), r Sand (пісок), e Wand (стіна), sagen (говорити), r Saat (посів), satt (ситий), s Maß (міра), r Salat (салат), e Sahne (вершки), r Sand (пісок).
3. Прочитайте данні слова. Стежте за тим, щоб звук [ε] вимовлявся коротко і попередній приголосний не пом̕ якшувався.
bεt, nεt, dεn, fεst, nεnәn, fεnstɐ, rεtn, vεn, fεlt, vεk, kεtә, vεlt, vεlә,fεt, lεst.
4. Прочитайте наступні слова. Не забувайте, що звук [ε:] відкритий. trε:nә, nε:әn, vε:lәn, kε:mәn, kε:zә, dε:nә zε:t; zε:ən; nε:t; nε:ən.
5. Прочитайте данні слова. Стежте за твердим приступом на початку слова. ̓εs,, ̓ εntә, ̓εndә, ̓εrtnә, ̓εsn, ̓εndә, ̓εkә, ̓εltεrn.
6. Прочитайте слова із звуком [e:]. Губи розтягнуті, напружені, кінчик язика лежить на нижніх зубах. ̓e:ә, fe:, te:, ze:, se:әn, le:zn, le:zt, ve:t, ̓e:ɐ, ̓e:bn, ne:mәn, ve:k, pe:tɐ, ve: ɐ, ze:ɐ, be:t,̓ e:dl,̓ e:va, le:bn.
7. Прочитайте пари слів, розрізняйте звуки [е:] та [ε]. Запишіть слова в орфографії: de:n – dεn, ve:n – vεn, be:t – bεt, fe:lt – fεlt, ve:k – vεk.
8. Прочитайте слова, вимовляйте звук [ə] ненапружено: ′tanə,′tantə, ′tasə, ′masə, ′na:zə, za:mə, na:mə, za:nə, ′zaetə, ′di:zə,di:səs, mi:tə, ′’a:nən, ′za:ən, ′na:ən.
9. Прочитайте данні слова, стежте за правильністю вимови звуків [е:], [ε], [ε:], [ә]:
weht – wählt – Welt – Waage Beere – Bär – Bett – Bande sehen – säen – setzen – gesagt nehmen – Nähe - Wette – benehmen
10. Прочитайте слова, слідкуйте за правильністю вимови звуків [е:], [ε], [ε:], [ә]. Запишіть слова у 3 колонки: 1 – з довгим [е:], 2 – з довгим [ε:],3 – з коротким [ε]:
pl Themen, den, etwas, mähen, sehen, wenn, e Wende, s Fest, pl Fäden, dehnen, essen,e Seele, lest, sehnen, elf, nennen, wen, e Welt, r Tee, nett,, wehen, lässt, denn, s Ende, lesen, nehmen, e Nähe, s Fett.
11. Прочитайте наступні слова. Розрізняйте звуки [е:], [ε], [ε:], [ә]: s Bett (кровать), fest (міцний), denn (тому що – сполучник), nehmen (взяти), r See (озеро), s Fest (свято), e Tanne (ялинка), e Sahne (вершки), weg(геть), r Weg (шлях), e Welle (хвиля), sehnen (сумувати), elf (одинадцять), nennen (називати), s Thema (тема), r Bär (ведмідь), e Beere (ягода),e Ecke (куток), pl. Eltern (батьки), es (воно – особовий займенник), e Ente (утка), s Ende (кінець), e Ernte(урожай), essen (їсти).
12. Прочитайте слова зі звуками [d], [t]. Не забувайте, що язик притискається до верхніх альвеол: da:, a:da·, dam, fant, tan ә, ta:k, de·n, d ε n, takt, trεnәn, dεlta·, da:mә, tantә.
13. Прочитайте слова. Пам̓ ятайте, що звук [d] наприкінці складу оглушується:
r Damm (дамба), r Abend (вечір), s Bad (ванна кімната), fand (знайшов), s Band (стрічка), r Sand (пісок), e Wand (стіна), r Wald (ліс), reden (говорити), dort (там), e Tat (вчинок), r Tag (день), e Tabelle (таблиця), e Tablette (пігулька), e Tara (тара), s Adverb (прислівник).
14. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правильністю артикулювання. Запишіть слова в орфографії: das, vas, za:gn, le:zn, ze:әn, samt, sant, pas, a:s, za:t, na:zә, ra:tzam.
15. Прочитайте данні слова. Пам̓ ятайте, що звук [s]перед голосними вимовляється дзвінко: r Pass (паспорт), r Sekt (шампанське), aß (їв), satt (ситий), r Saat (посів), ratsam (зозважливий), lassen (дозволяти), was (що), s Wasser (вода), lesen (читати), sehen (бачити), r Asket (аскет), r Aspekt (аспект), e Adresse (адреса), e Aster (астра).
16. Прочитайте пари слів. Зверніть увагу на вимову дзвінкого звуку [z] та глухого [s]: lasen – lassen, rasen – Rassen, Vasen- fassen, Basen – passen, Käse – Kessel.
17. Прочитайте наступні слова. Стежте за правильністю артикулювання при вимові звука [m]: kam, man, warm, am, mapә, me:l, maskә, mast, me:ɐ, masә.
18. Прочитайте слова зі звуком [m]: Marta (ім̓ я), mag (любить), s Mehl (мука), s Meer (море), r Markt (ринок), damals (тоді),,e Madame (мадам), r Maler (художник), Magadan (назва міста), mager (худий), s Magma (магма), elfmal (11 разів), e Mensa (студентська їдальня), r Damm (дамба), kam (приходив), e Dame (дама), Bamberg (назва міста), s Kamel (верблюд).
19. Прочитайте наступні слова.Не забувайте, що звук [n] напружений та тривалий. Кінчик язика знаходиться на верхніх альвеолах. ’ana·, na:t, nas, dan, zant, a:nt, na:, ’an, na:t, nεnәn. 20. Прочитайте слова зі звуком [n]: nah (близько), r Name (ім̓ я), dann (потім), e Nase (ніс), s Nest (гніздо), s Band (стрічка), e Panne (аварія), r Nebel (туман), nackt (голий), e Nadel (голка), nehmen (изяти), r Narr (дурень), e Bahn (залізниця), e Ananas (ананас), e Banda (духовий оркестр), galant (галантний), r General (генерал). 21. Прочитайте наступні слова. Стежте за правильністю артикулювання звуків [b] та [p]. Звук [p] вимовляється з придихом. Надайте орфографічну форму цих слів:. bakn,ba:t, ba:dn, bal, bant, bεt, blat, pl:an, paprika·, pa·ra:dә, pεrlә.
22. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на те, що дзвінкий [b] наприкінці слова вимовляються глухо, без придиху: ̓ap, ̓ gra:p, hεrap, ga:p, halp, kalp.
23. Прочитайте слова зі звуками [b]та [p]:
backen (пекти), packen (пакувати), platt (плоский), e Gasse (провулок), s Paar (пара), baden (купатись), s Bad (ванна кімната), aber (але). 24. Прочитайте слова зі звуком [k]. Не забувайте вимовляти слова з придихом. Запишіть слова в орфографії: kalt, kann, akt, fakt, εkә, dεkә, vεkn, ka:m, ka:dɐ, kaba:lә, kartә, kεtә.
25. Прочитайте слова зі звуком [k]. Не забувайте вимовляти слова з придихом: kann (можу),r Kamm (гребінь), r Kern (кісточка), s Gebäck (печиво), s Gepäck (багаж), decken (накривати), r Knabe (хлопчина), s Kind (дитина), r Krebs (рак), wecken (будити).
26. Прочитайте слова зі звуком [g]. Не забувайте, що наприкінці слова і перед глухим приголосним він оглушується: ge:bn, gεlt, gεltn, ta:k, vεk, ga:bә, gәza:kt, gәvalt, gәlεndә.
27. Прочитайте слова зі звуком [g]: e Gabel (виделка), r Weg (путь), e Gans (гусак), s Geld (гроші), r Garten (сад), sagen (казати), fragen (питати), tragen (носити), r Gast (гість), s Glas (скло), r Tag (день), r Wagen (автомобіль), gelb (жовтий), r Berg (гора), mag (люблю).
28. Прочитайте слова. Розрізняйте звуки [k] та [g]:
r Garten – e Karte, e Gasse – e Kasse, r Kabel – e Gabel, r Kern – gern, r Käse – s Gras, r Lack – e Lage, r Krach – r Graf.
29. Прочитайте пари слів. Зверніть увагу на вимову дзвінких та глухих приголосних: r Bass – r Pass e Bar - s Paar e Gasse – e Kasse backen – packen r Bär – e Perle bellen - pellen
30. Прочитайте слова зі звуками [f] та [v]: e Feder (перо), e Tafel (дошка), fegen (мести), fehlen (бути відсутнім), s Ferment (фермент), s Fragment (фрагмент), was (що?), e Krawatte (краватка), s Wetter (погода), wählen (вибирати), e Welt (світ), e Waffe (зброя), r Wagen (автомобіль), e Ware (товар), s Wasser (вода), warm (теплий), r Weg (шлях), r Wald (ліс), e Wand (стіна), e Veranda (веранда). 31. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за положенням язика при вимові звука [l]. Кінчик язика притиснутий до альвеол. lant, lampә, lapn,, last, lεrm,, gεlp, leta:l, kεltә, balt, dεlta·, glat, gεlt, palmә.
32. Прочитайте слова зі звуком [l]: fehlen (бути відсутнім), s Land (країна), e Lampe (лампа), e Leber (печінка), legen (покласти), lernen (вчитись), r Lehrer (вчитель), e Last (вантаж, тягар), bald (скоро), glatt (гладкий, рівний), r Lappen (ганчірка), fallen (впасти).
33. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правилним артикулюванням при вимові звуків [r] та [ɐ]. Надайте орфографічну форму цих слів: ɐfa:rәn, vasɐ, rεnәn, fεrn,, rεspεkt, rεsεrvә, ra:bә, re:dn, rake:tә, arm, e·ɐ, de·ɐ, me:ɐ, ɐnεnәn.
34. Прочитайте слова зі звуками [r] та [ɐ]:
raten (радити), fern (далеко), e Adresse (адреса), s Meer (море), fremd (чужий),, r Vater (батько), r Kader(кадр), r Lehrer (вчитель), erben (наслідувати), e Erbse (горох), erkalten (охолоджуватись), erkennen (пізнавати), r Bär (ведмідь), e Bar (бар), r Berg (гора), e Krabbe (краб).
35. Прочитайте наступні слова в орфографії та запишить їх в транскрипції: r Takt (такт), bat (просив), da (тут, ось), matt (матовий), e Tanne (ялинка), baden (купатись), nett (привабливий), s Beet (грядка), s Fenster (вікно),, r Tee (чай), e Nase (ніс), e Kette (ланцюжок), e Seele (душа), e Träne (сльоза), r Käse (сир), e Tante (тітка), e Wende (поворот). e Ära, wem (кому), r Mann (чоловік), r Name (ім̓ я), s Band (стрічка), e Panne (аварія), s Mehl (мука), e Vase (ваза), r Wecker(будильник), wann (коли?), r Fehler (помилка), e Tafel (дошка), s Feld (поле), r Pass (паспорт), gab (давав), bellen (гавкати), geben (давати), e Palme (пальма), r Pädagoge (педагог), r Garten (сад), e Kasse (каса), s Glas (скло), r Berg (гора), s Gebäck (печиво), r Knabe (хлопчик), e r Krebs (рак), arm (бідний), s Rad (колесо), r Maler (художник), sagen (говорити), s Messe (ніж)r, satt (ситий), was (що?), r Pass (паспорт), leben (жити), e Kälte (холод), r Ball (м̕ яч), r Damm (дамба), fand (знайшов), reden (розмовляти), r Tag (день), e Tante (тітка).
36. Вивчіть німецькі римування та скоромовки: · Man muss das Leben eben nehmen, wie das Leben eben ist.
· Eberhard Eben lebt von Reben. Von Reben? Na, eben.
· Graben Grabgräber Gräben? Grabengräber graben Gräben. Grubengräber graben Gruben. Grabgräber graben Gräber.
· Peter packt pausenlos prima Picknickpakete.
ПРАВОПИС
· В німецькій мові всі іменники пишуться з великої літери: Vater, Wasser; Adresse, Name, Sand. · В середені слова після короткого голосного пишеться ss, після довгого та дифтонга ß: Klasse, Gasse, weiß, Straße.
ПРАВИЛА ЧИТАННЯ
· Дзвінкі приголосні наприкінці слова вимовляються глухо. Щоб не помилитись в написанні, слід змінити слово так, щоб після цього приголосного був голосний: Wand – Wände [vant] [vεndә], legt – legen [le:kt] [le:gn]. · Подвоєні приголосні вимовляються як один звук: dann [dan], Mann [man]. · Літера e перед сполученнями rd, rt, rst читається як довгий звук [e:]: Erde [̕ e:rdә], wert [ve:rt], erst [̕ e:rst]. · В словах іншомовного походження буква v читається як [ v ]: Vase [va:zә]. · Буква s перед голосним читається як [z]: Sand [zant].
Голосний вимовляється довго: · у відкритому складі (закінчується на голосний): da [da:], sagen [za:gn]; · в умовно відкритому складі: Tag [ta:k] – Tage [ta:gә]; · при подвоєнні голосного: Saat [za:t]; · перед h: sehen [ze: әn], gehen [ge: әn], mehr [me:ɐ]; · у ненаголошеному складі довгий голосний вимовляється напівдовго: [̓ ada·].
Голосний вимовляється коротко:
· у закритому складі: satt [zat], das [das]; · перед подвоєною приголосною: wann [van], Mann [man]; · перед двома або більше приголосними: Wand [vant], Sand [zant].
ГРАМАТИКА Іменники в німецькій мові вживаються з артиклем, який вказує на рід іменника і змінюється при відмінюванні.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; просмотров: 317; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.151 (0.008 с.) |